Юридичні науки. – 2021. – № 3 (31)

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/57631

Вісник Національного університету “Львівська політехніка”

У збірнику наукових праць серії “Юридичні науки” викладено результати наукових досліджень актуальних проблем з різних напрямів юридичної науки, розроблено наукові концепції щодо вдосконалення вітчизняного та зарубіжного законодавства. До нього увійшли аналітичні статті та фахові коментарі вчених Навчально-наукового інституту права, психології та інноваційної освіти Національного університету “Львівська політехніка”, вітчизняних і зарубіжних науковців, експертні оцінки та рецензії провідних фахівців у галузі права. На авторів опублікованих матеріалів покладено повну відповідальність за підбір, точність наведених фактів, цитат, економіко-статистичних даних, відповідної галузевої термінології, власних імен та інших відомостей.

Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Юридичні науки : збірник наукових праць / Міністерство освіти і науки України, Національний університет “Львівська політехніка”; голова Редакційно-видавничої ради Н. І. Чухрай. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2021. – № 3 (31) – 284 с. : іл.

Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Юридичні науки

Зміст


1
8
14
31
40
47
56
61
70
79
86
90
96
101
110
116
124
128
137
144
151
160
167
180
186
195
203
213
220
229
239
246
252
260
270
279

Content


1
8
14
31
40
47
56
61
70
79
86
90
96
101
110
116
124
128
137
144
151
160
167
180
186
195
203
213
220
229
239
246
252
260
270
279

Browse

Search Results

Now showing 1 - 1 of 1
  • Thumbnail Image
    Item
    Естетичний аспект у праві
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-08-10) Романова, Альона; Romanova, Alona; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    З’ясовано, що проблема естетичної культури юриста як прояву духовності належить до тих гуманітарних проблем, які прийнято називати “вічними”. Вона особливо актуалізується у драматичні періоди людської історії, один із яких нині, зокрема, переживає й Україна, коли принципово нові життєві явища та обставини коригують способи та засоби життєвого вибору і соціального самовизначення індивідів. Радикальні зміни у світосприйнятті людини змушують кожного особисто осмислити нові суспільні реалії, визначити свої світоглядні установки, усвідомити своє місце і роль у процесі суспільної трансформації. За таких обставин проблеми духовності (зокрема, естетичної культури як прояву духовності) набувають статусу найважливіших. Наголошено, що питання про духовну сутність естетичного у праві виникало у зв’язку із дослідженням суті естетичного і його категоріального статусу в різні епохи. Проте недостатня чіткість, окресленість, а отже, і недостатньо всебічний аналіз спричинені властивостями соціальної практики і пізнання, роллю духовного компонента в житті соціуму та життєдіяльності людини, особливостями становлення та розвитку самої естетики. Доведено, що зростання уваги до цієї проблеми пов’язане із аналізом таких аспектів сутності естетичного: його онтологічного і феноменологічного змісту, співвідношення об’єктивного і суб’єктивного, раціонального й ірраціонального, ролі гармонії у розгортанні його сутності, співвідношення естетичного і творчого. Водночас, саме прагнення до дослідження таких типів духовності, як наука, мораль, релігія, та порівняння їх з естетичним сприяє виявленню характерних рис останніх як самостійних сфер людської життєдіяльності та осягненню закономірностей і особливостей естетичного, розширенню сфери його аналізу через всебічне охоплення як зовнішнього, так і внутрішнього світу людини. Розкрито питання раціональної сфери естетико-правової свідомості, що формується в результаті освоєння естетичного досвіду за допомогою понять, категорій естетики, мистецтвознавства та інших наук. Знання про естетичні якості праці, природи, побуту, мистецтва виконують найважливіші функції у формуванні естетичної культури юриста. Вони сприяють теоретичному оформленню смакових переваг, оцінок, переконань і є однією з теоретичних засад наукового світогляду особи.