Магістерські роботи
Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/62492
Browse
Item Взаємозв'язок копінг-стратегій із самооцінкою в осіб юнацького віку(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Банах, Назар Андрійович; Banakh, Nazar Andriiovych; Партико, Неоніла Вікторівна; Національний університет "Львівська політехніка"У магістерській кваліфікаційній роботі здійснено психологічний аналіз взаємозв'язку копінг-стратегій із самооцінкою осіб юнацького віку. Проведено теоретичний огляд літератури, який виявив, що копінг-стратегії сприяють адаптації до стресу, збереженню психічного здоров’я та формуванню саморегуляції, а їх вибір залежить від рівня самооцінки. Самооцінка, як важливий елемент Я-концепції, визначає емоційне благополуччя молоді, але є нестабільною в період юнацького віку через пошук ідентичності та соціальне схвалення. Емпіричне дослідження охоплювало вибірку з 102 осіб віком від 18 до 23 років, серед яких 79 дівчат і 23 хлопця. Виявлено, що рівень самооцінки суттєво впливає на вибір копінг-стратегій: особи з високою самооцінкою частіше обирають асертивні дії та соціальне відволікання, тоді як низька самооцінка корелює з емоційно-орієнтованими стратегіями. Результати підтвердили, що адаптивні копінг-стратегії (асертивність, соціальне відволікання) пов’язані з високою самооцінкою, тоді як дезадаптивні (уникнення, емоційно-орієнтовані стратегії) – з низькою самооцінкою. Розроблено рекомендації для практичних психологів щодо підтримки самооцінки молоді через формування ефективних копінг-стратегій.Item Взаємозв'язок особистісних властивостей та схильності до суїцидальних дій в осіб різного віку(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Фтемова, Юлія Юріївна; Ftemova, Yuliia Yuriivna; Партико, Неоніла Вікторівна; Національний університет "Львівська політехніка"Наукова робота присвячена дослідженню взаємозв'язку між особистісними характеристиками та схильністю до суїцидальної поведінки серед осіб різного віку. Самогубство – це свідомий акт позбавлення свого життя, причини даного явища пов’язують з депресією, низькою самооцінкою, відчуттям самотності, непотрібності та безнадійності. З метою апробації та підтвердження робочої гіпотези було досліджено 112 осіб віком від 12 до 35 років та різної статі. Учасники були поділенні на три групи – підлітки, юнаки, молодь. Показники самотності були кореляційно пов’язаними із схильністю до суїцидальних дій та думок у всіх вікових категоріях. Найбільш схильними до суїцидальних думок виявились – підлітки. Найвищі показники самотності, безнадійності, депресивності, непотрібності переважають також в підлітковій групі респондентів. Також виявлено, що з віком спостерігається зниження схильності до суїцидальних дій та думок.Item Взаємозв’язок особистісної та соціальної ідентичності у структурі Я- концепції майбутніх психологів(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Романчук, Орися Богданівна; Senytsia, Orysia Bohdanivna; Ткалич, Маріанна Григоріївна; Національний університет "Львівська політехніка"Дослідження присвячено вивченню взаємозв’язку між особистісною, соціальною та професійною ідентичностями у структурі Я-концепції майбутніх психологів. Теоретичний аналіз виявив, що Я-концепція включає когнітивний, емоційний та поведінковий аспекти, які суттєво впливають на саморегуляцію та мотивацію. Особистісна ідентичність взаємодіє з соціальною, створюючи базу для формування професійної ідентичності, що є важливим аспектом розвитку майбутніх фахівців. Емпіричне дослідження показало позитивну кореляцію між цими ідентичностями та їх вплив на професійний розвиток. Результати також виявили роль особистісних рис, таких як відкритість, сумлінність та емоційна стабільність, а також таких чинників, як самоефективність і життєстійкість, у формуванні професійної ідентичності. Аналіз результатів підкреслив значення автентичності, яка сприяє гармонійному розвитку соціальної та професійної ідентичності. З іншого боку, проблеми, як-от самовідчуження, знижують ефективність професійного зростання. Факторний аналіз виділив шість компонентів Я-концепції: професійну ідентичність, позитивну соціальну інтеграцію, базові риси особистості, соціально конструйовану самооцінку, особистісну ідентичність та самодостатність. Результати вказують на важливість освітніх програм, що розвивають автентичність, соціальні зв’язки та життєстійкість, сприяючи успішній підготовці психологів до професійної діяльності.Item Взаємозв’язок особистісної та соціальної ідентичності у структурі Я- концепції майбутніх психологів(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Романчук, Орися Богданівна; Romanchuk, Orysia Bohdanivna; Ткалич, Маріанна Григоріївна; Національний університет "Львівська політехніка"Дослідження присвячено вивченню взаємозв’язку між особистісною, соціальною та професійною ідентичностями у структурі Я-концепції майбутніх психологів. Теоретичний аналіз виявив, що Я-концепція включає когнітивний, емоційний та поведінковий аспекти, які суттєво впливають на саморегуляцію та мотивацію. Особистісна ідентичність взаємодіє з соціальною, створюючи базу для формування професійної ідентичності, що є важливим аспектом розвитку майбутніх фахівців. Емпіричне дослідження показало позитивну кореляцію між цими ідентичностями та їх вплив на професійний розвиток. Результати також виявили роль особистісних рис, таких як відкритість, сумлінність та емоційна стабільність, а також таких чинників, як самоефективність і життєстійкість, у формуванні професійної ідентичності. Аналіз результатів підкреслив значення автентичності, яка сприяє гармонійному розвитку соціальної та професійної ідентичності. З іншого боку, проблеми, як-от самовідчуження, знижують ефективність професійного зростання. Факторний аналіз виділив шість компонентів Я-концепції: професійну ідентичність, позитивну соціальну інтеграцію, базові риси особистості, соціально конструйовану самооцінку, особистісну ідентичність та самодостатність. Результати вказують на важливість освітніх програм, що розвивають автентичність, соціальні зв’язки та життєстійкість, сприяючи успішній підготовці психологів до професійної діяльності.Item Взаємозв'язок резильєнтності та показників психоемоційного стану у жінок(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Пеляк, Мирослава Миколаївна; Peliak, Myroslava Mykolaivna; Книш, Анастасія Євгенівна; Національний університет "Львівська політехніка"Дослідження присвячене резильєнтності як чиннику підтримки психоемоційного стану жінок в умовах стресу. Резильєнтність визначено як багатовимірний психологічний конструкт, що поєднує когнітивну гнучкість, емоційну регуляцію та підтримувальне середовище. Її високий рівень сприяє адаптації до стресу, знижуючи емоційну реактивність, тоді як низький рівень підвищує вразливість до стресу, тривоги та депресії. Емпіричне дослідження серед українок віком 20–40 років показало, що 44% респонденток мають низький рівень резильєнтності, який асоціюється з високими показниками емоційного дистресу. Зокрема, жінки молодого віку, самотні чи ті, хто працюють лише за наймом, демонстрували нижче психологічне благополуччя. У заміжніх жінок і тих, хто поєднує роботу з навчанням, відзначено вищу резильєнтність завдяки підтримувальному середовищу та балансу життєвих сфер. Кореляційний аналіз підтвердив, що резильєнтність має захисну функцію: вона знижує рівень дистресу, румінацій і тривожності, позитивно впливаючи на емоційне благополуччя, залученість і сенс життя. Три основні фактори (психологічний дистрес, емоційна реактивність, ригідність) визначають психоемоційний стан і демонструють значущість резильєнтності для адаптації. Рекомендації включають тренінги з когнітивної реструктуризації, усвідомленості та емоційного самоусвідомлення, що сприятимуть розвитку резильєнтності та стійкості жінок у кризових ситуаціях.Item Взаємозв'язок резильєнтності та суїцидальних схильностей у військовослужбовців.(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Ткачишин, Петро Ярославович; Tkachyshyn, Petro Yaroslavovych; Борисюк, Ольга Миколаївна; Національний університет "Львівська політехніка"Аналіз теоретичних джерел дозволив конкретизувати сутність резильєнтності, розглянути дискусійні питання, що виникають довкола цього феномену, дослідити ключові передумови суїцидальних схильностей у військовослужбовців, а також сформулювати теоретичну модель, яка ілюструє зв’язок між резильєнтністю та проявом суїцидальних схильностей у військовослужбовців. У ході дослідження було показано, що військові мають знижений суїцидальний ризик, помірне стресове навантаження, достатній рівень резильєнтності, а також схильні до використання адаптивних копінгів. Також було підтверджено гіпотезу про те, що існує зв'язок між резильєнтністю та проявом суїцидальних схильностей у військовослужбовців, зокрема, чим вищий показник резильєнтності – тим менший ризик суїцидальних схильностей. Використання адаптивних копінгів також знижує суїцидальні ризики, тоді як дезадаптивні стратегії пов’язані з їх підвищенням. Пошук ресурсів у вірі значуще підвищує резильєнтність. Крім того, резильєнтність опосередковує вплив стресового навантаження на формування суїцидальних ризиків серед військових, зменшуючи його негативний ефект стресу. На основі даних статистичного аналізу були сформовані рекомендації щодо профілактики підвищення суїцидальних ризиків під дією стресу серед військовослужбовців.Item Взаємозв'язок стресостійкості у професійній діяльності з емоційним інтелектом викладача(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Ткачук, Крістіна Юріївна; Tkachuk, Kristina Yuriivna; Ткалич, Маріанна Григоріївна; Національний університет "Львівська політехніка"У роботі розкрито психологічний зміст таких понять як срес, стресостійкість, емоції, емоційна сфера особистості, інтелект та емоційний інтелект. На наш погляд, такий теоретичний огляд відкриває перспективу більш глибокого занурення у досліджувану тему, що дозволяє сформувати теоретичний фундамент майбутнього емпіричного дослідження, теоретично обґунтовано значення стресостійкості та емоційного інтелекту в контексті професійної діяльності викладача. Дослідження показало, що рівень стресостійкості у професійній діяльності викладача значно пов’язаний з рівнем емоційного інтелекту, особливо такими аспектами останнього, як емоційна стійкість, самоконтроль та здатність до побудови підтримуючих стосунків. Ці особистісні характеристики знижують рівень стресу та ризик емоційного вигорання, що свідчить про необхідність розвитку емоційного інтелекту в професійному середовищі для збереження психічного здоров’я викладачів. Таким чином, стресостійкість і емоційний інтелект взаємопов’язані між собою наступним чином: люди з розвиненим емоційним інтелектом краще управляють стресом, оскільки вони більш усвідомлені в своїх емоціях і вміють їх контролювати; стресостійкість допомагає ефективніше використовувати емоційний інтелект в кризових ситуаціях, не піддаючись імпульсивним емоціям або паніці.Item Вплив бойового досвіду військовослужбовців на стиль їх сімейних взаємин(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Семенина, Галина Михайлівна; Semenyna, Halyna Mykhailivna; Карпенко, Зіновія Степанівна; Національний університет "Львівська політехніка"Стиль сімейних взаємин визначає та чи інша комбінація факторів взаємодії у подружніх парах і батьківсько-дитячих взаєминах. Бойовий досвід військовослужбовців чинить значний психологічний тиск на взаємини всередині їх сімей, що проявляється в емоційній відстороненості, зниженні довіри, загальному погіршенні якості комунікації. Вибірка дослідження складається із 62 осіб різного віку. Застосовано авторську анкету і 6 психодіагностичних методик. Емпіричні дані підтвердили тісний зв’язок між бойовим стресом і негативними змінами в сімейній динаміці. Зокрема, військовослужбовці з високим рівнем бойового стресу демонструють частіші конфлікти, зниження задоволеності стосунками та подружньої адаптації. Виявлено сильну кореляцію між симптомами ПТСР і зниженням якості взаємодії у подружніх парах, особливо у випадках тривалої участі в бойових діях. Результати дослідження підкреслюють потребу у впровадженні комплексних програм психологічної підтримки, спрямованих на зниження стресу, відновлення емоційного здоров’я та посилення сімейної стійкості.Item Вплив перфекціонізму на сприйняття образу тіла у користувачів соціальних мереж.(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Стадник, Богданна Любомирівна; Stadnyk, Bohdanna Liubomyrivna; Балахтар, Валентина Візіторівна; Національний університет "Львівська політехніка"Теоретичний аналіз впливу перфекціонізму на сприйняття образу тіла у контексті соціальних мереж уможливив сформувати робочі визначення понять перфекціонізму, образу тіла та суміжних концепцій шляхом синтезу та узагальнення розглянутих підходів. З метою апробації та підтвердження робочої гіпотези, що користувачі соціальних мереж з вищим рівнем перфекціонізму схильні до негативного сприйняття образу тіла, було проведено емпіричне дослідження, в якому взяли участь 69 осіб (40 жінок та 29 чоловіків) віком від 19 до 46 років. Результати аналізу показали, що досліджуваним властиві адаптивні вияви перфекціонізму та адекватні уявлення про образ тіла, зокрема помірні оцінки зовнішності і тіла, відсутність надмірного занепокоєння зайвою вагою. Обґрунтовано, що перфекціонізм (фізичний та нарцисичний) суттєво знижує задоволеність тілом та погіршує оцінки своєї зовнішності. Статистично доведено, що фізичний перфекціонізм виступає медіатором між частотою порівняння себе з іншими у соціальних мережах та рівнем незадоволеності власною зовнішністю та тілом. Фізичний перфекціонізм посилює цей вплив. Отримані результати дозволили розробити рекомендації щодо зменшення негативного впливу перфекціонізму на уявлення про образ тіла у контексті соціальних мереж.Item Вплив професійного вигорання на рівень субʼєктивного задоволення життям спеціалістів ІТ сфери(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Олійник, Аміна Іванівна; Oliinyk, Amina Ivanivna; Мащак, Світлана Остапівна; Національний університет "Львівська політехніка"Тема магістерської кваліфікаційної роботи: «Вплив професійного вигорання на рівень суб’єктивного задоволення життям спеціалістів ІТ сфери». У першому розділі магістерської роботи проведено аналіз понять професійного вигорання та суб'єктивної задоволеності життям. Розглянуто різні підходи до трактування цих понять стосовно спеціалістів ІТ сфери, а також оглянуто теоретичні та емпіричні дослідження, присвячені взаємозв'язку між вигоранням і задоволеністю життям. У другому розділі роботи описано організацію дослідження та використані методи для досягнення поставлених завдань. Охарактеризовано вибірку респондентів та їх розподіл за основними досліджуваними показниками. У третьому розділі представлено результати емпіричного дослідження, проведено їх аналіз і надано рекомендації щодо профілактики професійного вигорання серед ІТ спеціалістів. Вибірка дослідження включала респондентів з переважно середнім рівнем професійного вигорання, що свідчить про помірне емоційне виснаження. Задоволеність життям серед опитаних варіюється, більшість мають певний ступінь незадоволення. Регресійний аналіз виявив, що вигорання не має значного впливу на загальну задоволеність життям. Водночас, існує сильний зв'язок між вигоранням та суб'єктивним благополуччям, що вказує на погіршення психічного стану через емоційне виснаження. Кореляційний аналіз показав, що вік, сімейний статус і тип зайнятості пов'язані з рівнем вигорання. Вигорання також асоціюється з гіршим суб'єктивним благополуччям, що проявляється через напруженість, зміни настрою та самооцінку здоров'я. Порівняльний аналіз підтвердив, що професійне вигорання суттєво впливає на суб'єктивне благополуччя, але не є визначальним фактором для загальної задоволеності життям.Item Вплив різних типів стресу на відносини між чоловіками та жінками(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Балабаш, Ірина Романівна; Cherkas, Iryna Romanivna; Дорожкін, Валерій Романович; Національний університет "Львівська політехніка"У роботі досліджено вплив стресу на романтичні стосунки між чоловіками та жінками, акцентуючи на гендерних відмінностях, психологічних характеристиках і стресових факторах. Теоретична частина аналізує стрес як багатовимірне явище, що порушує емоційну стабільність, когнітивне функціонування та якість стосунків. Емпіричні дані підтвердили, що високий рівень стресу асоціюється зі зниженням задоволеності стосунками, зменшенням згуртованості та гармонії у взаємодії. Виокремлено два виміри стресу: повсякденні стресори, які виникають через рутинний тиск, та когнітивно-емоційний стрес, що включає тривогу й емоційну втомленість. Останній має більш значний вплив на якість стосунків. Дослідження підкреслює важливість конструктивних стратегій подолання стресу, зокрема відкритого спілкування та емоційної підтримки, які сприяють збереженню високого рівня задоволеності стосунками навіть за умов підвищеного стресу. Пари, які не застосовували ефективних стратегій, демонстрували погіршення стосунків. Гендерно-специфічні підходи до подолання стресу також впливають на динаміку взаємин. Результати підкреслюють важливість емоційної стійкості, комунікативних навичок і цілеспрямованих втручань, що допомагають парам краще керувати стресовими ситуаціями.Item Вплив різних типів стресу на відносини між чоловіками та жінками(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Балабаш, Ірина Романівна; Balabash, Iryna Romanivna; Дорожкін, Валерій Романович; Національний університет "Львівська політехніка"У роботі досліджено вплив стресу на романтичні стосунки між чоловіками та жінками, акцентуючи на гендерних відмінностях, психологічних характеристиках і стресових факторах. Теоретична частина аналізує стрес як багатовимірне явище, що порушує емоційну стабільність, когнітивне функціонування та якість стосунків. Емпіричні дані підтвердили, що високий рівень стресу асоціюється зі зниженням задоволеності стосунками, зменшенням згуртованості та гармонії у взаємодії. Виокремлено два виміри стресу: повсякденні стресори, які виникають через рутинний тиск, та когнітивно-емоційний стрес, що включає тривогу й емоційну втомленість. Останній має більш значний вплив на якість стосунків. Дослідження підкреслює важливість конструктивних стратегій подолання стресу, зокрема відкритого спілкування та емоційної підтримки, які сприяють збереженню високого рівня задоволеності стосунками навіть за умов підвищеного стресу. Пари, які не застосовували ефективних стратегій, демонстрували погіршення стосунків. Гендерно-специфічні підходи до подолання стресу також впливають на динаміку взаємин. Результати підкреслюють важливість емоційної стійкості, комунікативних навичок і цілеспрямованих втручань, що допомагають парам краще керувати стресовими ситуаціями.Item Вплив стилів привʼязаності на романтичні стосунки в дорослому віці(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Борис, Божена Ігорівна; Borys, Bozhena Ihorivna; Ткалич, Маріанна Григоріївна; Національний університет "Львівська політехніка"Дослідження аналізує вплив стилів прив'язаності на романтичні стосунки у дорослому віці, спираючись на теорію прив'язаності Джона Боулбі. Класифікація стилів на безпечну, тривожну, уникаючу та дезорганізовану категорії висвітлює їхній зв'язок із задоволеністю стосунками, емоційною близькістю та конфліктністю. Безпечна прив'язаність асоціюється з емоційною стабільністю та позитивною динамікою стосунків, тоді як тривожна та уникаюча прив'язаності призводять до емоційної нестабільності та зростання конфліктів. Емпіричний аналіз, проведений серед жінок 18-55 років, підтвердив, що люди з безпечною прив'язаністю демонструють вищий рівень задоволеності, емоційної близькості та нижчий рівень депресії, тоді як уникаючий і дезорганізований стилі корелюють із зниженням якості стосунків. Вікові відмінності виявили, що старші учасниці демонструють більшу емоційну стабільність, що свідчить про еволюційний характер прив'язаності. Однофакторний дисперсійний аналіз виявив значні розбіжності між стилями прив'язаності у ключових аспектах стосунків, включаючи уникнення близькості та депресію, пов'язану зі стосунками. Отримані дані підтверджують важливість безпечної прив'язаності для побудови здорових стосунків. Дослідження підкреслює потребу в обізнаності про вплив стилів прив'язаності та терапевтичних втручаннях для поліпшення емоційної взаємодії в парах.Item Ґендерно-рольові детермінанти субʼєктивного благополуччя молоді.(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Тригубенко, Дар'я Сергіївна; Tryhubenko, Daria Serhiivna; Клименко, Марія Романівна; Національний університет "Львівська політехніка"Гендерні ролі – це модель поведінки, які очікуються від жінок і чоловіків у суспільстві залежно від соціокультурного середовища, в якому вони перебувають. Суб’єктивне благополуччя, яке включає почуття щастя, задоволеність життям та психологічний комфорт, є одним із ключових показників якості життя. Гендерні ролі, зокрема традиційні стереотипи щодо маскулінності та фемінності, значною мірою визначають поведінку, життєві пріоритети та емоційний стан молоді. З метою апробації та підтвердження робочої гіпотези було досліджено 113 осіб віком від 18 до 25 років та різної статі. Показники задоволеності життям виявили тісний зв'язок із позитивними міжособистісними стосунками та наявністю життєвих цілей. Однак, були пов’язані із низьким рівнем автономії. Традиційні гендерні установки корелюють із проявами амбівалентного сексизму. Ворожий сексизм до жінок пов'язаний із більш вираженими гендерними установками та нижчими показниками суб’єктивного благополуччя. Одружені респонденти демонструють вищі показники традиційних гендерних установок і амбівалентного сексизму та низький рівень задоволеності життям. Натомість, Респонденти без партнера мали вищий рівень задоволеності життям. Чоловіки продемонстрували більш виражені традиційні гендерні установки та вищий рівень ворожого сексизму до жінок. Тодя як, жінки частіше проявляли компенсаторну поведінку щодо чоловіків.Item Ґендерні упередження як чинник міжособистісних стосунків молоді(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Супрун, Ольга Олегівна; Suprun, Olha Olehivna; Куций, Олександр Анатолійович; Національний університет "Львівська політехніка"Ґендерні упередження є стереотипними уявленнями, які відображають соціально закріплені очікування щодо того, як повинні поводитися, думати і відчувати представники різних статей, часто базуючись на традиційних уявленнях і культурних нормах. Міжособистісні стосунки — це взаємодії, зв'язки та відносини, що виникають між людьми в різних соціальних контекстах, включаючи дружбу, родинні зв'язки, професійні відносини, романтичні стосунки. Рівень ґендерних упереджень молодих людей різної статі визначатиме їхню поведінку в міжособистісних стосунках. З метою апробації та підтвердження робочої гіпотези було досліджено 100 осіб віком від 16 до 28 років та різної статі. Показники ґендерних упереджень були кореляційно пов’язаними із схильністю до наслідування маскулінних та фемінних норм, та такими поведінковими формами як домінатність, конформізм та комунікативний контроль. Виявлено відмінності між рівнями ґендерних упереджень та комунікативного контролю у групах.Item Дитячі психологічні травми жінок як чинник емоційного насильства у дорослих стосунках(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Гуменюк, Оксана Анатоліївна; Humeniuk, Oksana Anatoliivna; Дорожкін, Валерій Романович; Національний університет "Львівська політехніка"У роботі теоретично досліджено тему дитячого травматичного досвіду, емоційного насильства, а також представлені результати емпіричної частини дослідження щодо впливу дитячих психологічних травм на романтичні стосунки у дорослому віці. Об?єктом дослідження стало емоційне насильство у дорослих стосунках жінок, а предметом визначено зв?язок дитячих травм жінок з емоційним насильством у дорослих стосунках. Емпіричну вибірку дослідження становлять 100 жінок у віковому діапазоні 18-65 років, що перебували у стосунках, тривалістю довше, ніж 2 роки. Після опрацювання теоретичної бази та результатів емпіричної частини дослідження, установлено, що негативний дитячий досвід жінок впливає на їхні стосунки з чоловіками у дорослому віці, збільшуючи ймовірність емоційного насильства. Визначено, що показник дитячого травматичного досвіду має сильну позитивну пряму кореляцію із загальним показником емоційного насильства у дорослих стосунках. Матеріали дослідження можуть бути використані практичними психологами, що працюють з жертвами емоційного насильства, або у психологічному консультуванні\психотерапії, пов?язаними з запитами дитячого травматичного досвіду. Доповідь та тези на основі наукового дослідження були представлені на V-ій Міжнародній науково-практичній конференції на тему: «Психологічні умови благополуччя персоналу організацій».Item Дитячі травми як чинник Я-концепції особистості(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Швед, Анастасія Миронівна; Shved, Anastasiia Myronivna; Дорожкін, Валерій Романович; Національний університет "Львівська політехніка"У роботі проведено теоретико-емпіричне дослідження дитячих травм як чинників Я- концепції особистості. Об’єктом дослідження являлась Я-концепція особистості, а предметом - дитячі травми як чинники формування Я-концепції особистості. В ході опрацювання теоретичної бази було визначено, що Я-концепція – це сукупність уявлень людини про себе на основі самооцінки. Дитяча психологічна травма — це глибоке душевне ураження, що виникає внаслідок пережитої загрози або стресової події, яка перевищує можливості дитини впоратися самостійно. Дитячі травми можуть суттєво вплинути на формування Я-концепції, особливо якщо вони пов’язані з емоційним або фізичним насильством у сім’ї. Емпірична частина дослідження була реалізована шляхом опитування, яке складалося з 236 питань. Вибірку дослідження склало 88 осіб віком 20-59 років. Виявлені в процесі дослідження кореляції між різними типами дитячих травм та компонентами Я-концепції підтверджують, що порушення емоційного контакту з батьками, дефіцит підтримки або навіть маніпулятивне ставлення можуть викликати хронічні проблеми з самооцінкою, самоідентифікацією та здатністю до самореалізації. Кореляційний аналіз, проведений у межах дослідження, продемонстрував значущі зв'язки між дитячими травмами, особливо емоційним насильством і занедбаністю, і базисними переконаннями особистості, такими як уявлення про світ, удачу, справедливість і доброзичливість світуItem Домашнє насильство як чинник деструкції сімейних взаємин(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Легоцька, Ольга Василівна; Lehotska, Olha Vasylivna; Карпенко, Зіновія Степанівна; Національний університет "Львівська політехніка"Домашнє насильство – багатовимірне явище, що спричиняє атмосферу страху та контролю, порушує емоційну прив’язаність і завдає тривалих емоційних травм. Вибірка дослідження складалася з 76 учасників від 19 до 65 років. Застосовано спостереження, авторську анкету і 6 психодіагностичних методик. Емпіричне дослідження підтвердило, що нефізичне насильство трапляється частіше, хоча фізичне також залишається значним деструктивним чинником. Виявлено, що вищий рівень насильства корелює зі зниженням довіри, комунікації та задоволеності стосунками. Аналіз показав, що соціально-економічні та демографічні чинники впливають на прояви насильства: респонденти з вищими доходами рідше зазнають насильства; у сім’ях з дітьми частіше трапляється нефізичне насильство через підвищений рівень стресу. Стабільні шлюбні стосунки виявилися пов’язаними з вищим рівнем фізичного насильства, що свідчить про можливі кризи взаємин. Запропоновані рекомендації включають психологічну допомогу обом сторонам конфлікту, створення безпечних умов для жертв, просвітницькі програми і посилення правового захисту. Це сприятиме мінімізації насильства та відновленню здорового сімейного клімату.Item Дослідження відмінностей психологічної сепарації підлітків різної статі(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Гаразд, Ірина Володимирівна; Harazd, Iryna Volodymyrivna; Книш, Анастасія Євгенівна; Національний університет "Львівська політехніка"Дослідження психологічної сепарації у підлітковому віці аналізує гендерні відмінності цього процесу, який є важливим етапом формування особистісної автономії, емоційної незалежності та зрілої ідентичності. Теоретичний аналіз підкреслює, що гендерні фактори суттєво впливають на характер і темп сепарації: дівчата мають тісніші емоційні зв’язки з батьками, особливо з матерями, що уповільнює їхній процес відділення, в той час як хлопці орієнтуються на незалежність і емоційну відстороненість. Емпіричне дослідження підтвердило ці відмінності, виявивши високий рівень прив’язаності у хлопців і дівчат до обох батьків, але з різними проявами. Хлопці продемонстрували більшу відкритість і стабільнішу самооцінку, тоді як дівчата виявили більшу тривожність та емоційну чутливість. Визначено важливі особистісні фактори, що впливають на сепарацію, а також умови життя та соціальний статус молоді. Рекомендації включають розробку психологічних підходів, що враховують гендерні особливості, для підтримки здорового процесу сепарації.Item Дослідження відмінностей психологічної сепарації підлітків різної статі(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Гаразд, Ірина Володимирівна; Durkach, Iryna Volodymyrivna; Книш, Анастасія Євгенівна; Національний університет "Львівська політехніка"Дослідження психологічної сепарації у підлітковому віці аналізує гендерні відмінності цього процесу, який є важливим етапом формування особистісної автономії, емоційної незалежності та зрілої ідентичності. Теоретичний аналіз підкреслює, що гендерні фактори суттєво впливають на характер і темп сепарації: дівчата мають тісніші емоційні зв’язки з батьками, особливо з матерями, що уповільнює їхній процес відділення, в той час як хлопці орієнтуються на незалежність і емоційну відстороненість. Емпіричне дослідження підтвердило ці відмінності, виявивши високий рівень прив’язаності у хлопців і дівчат до обох батьків, але з різними проявами. Хлопці продемонстрували більшу відкритість і стабільнішу самооцінку, тоді як дівчата виявили більшу тривожність та емоційну чутливість. Визначено важливі особистісні фактори, що впливають на сепарацію, а також умови життя та соціальний статус молоді. Рекомендації включають розробку психологічних підходів, що враховують гендерні особливості, для підтримки здорового процесу сепарації.