Журналістські науки

Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/42995

Browse

Now showing 1 - 20 of 151

Вплив преси другої половини ХІХ – першої третини ХХ століття на формування людини нової формації, національно свідомого громадянина
(Видавництво Львівської політехніки, 2017-12-27) Іваницька, Божена; Ivanitska, Dozhena; Иваницкая, Божена; Національний університет “Львівська політехніка”
Розглянуто друковані видання фахово-господарських товариств, у центрі уваги яких були питання, що сприяли формуванню національної гідності, консолідації нації. Характерною ознакою публікацій на цю тему була апеляція до конкретної особи, а не до читацького загалу. Тобто тим самим редакція підносила роль особи, її індивідуальність, а не якийсь абстрактний, збірний колектив. Тому честь нації, її велич розглядалися в більшості публікацій як честь і гідність кожної людини.
Ціннісні орієнтири регіональних телевізійних новин
(Видавництво Львівської політехніки, 2017-12-27) Дворянин, Парасковія; Dvorianyn, Paraskoviia; Дворянин, Парасковия; Національного університету “Львівська політехніка”
Викладено результати наукового дослідження основних цінностей регіональних новин та їх впливу на формування в аудиторії здорових морально-психологічних якостей, соціогуманістичного світобачення, державницького мислення, національно-грома- дянської гідності.
Конвергенція та крос-медійність: дискурс термінологічної парадигми
(Видавництво Львівської політехніки, 2017-12-27) Василик, Любов; Vasylyk, L.; Василик, Любов; Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича
Визначено ключові трактування процесу конвергенції; на основі їх аналізу виявлено і систематизовано тенденції у розумінні терміна та його динаміку у соціальних комунікаціях; запропоновано розуміння крос-медійності як процесу реалізації медіа- конвергентних тенденцій. Автор констатує, що медіа-індустрія сьогодні змінюється швидкими темпами, ЗМІ стикаються з освоєнням та поєднанням різних медіа-форматів. На думку автора, ці зміни ставлять перед дослідниками нові наукові проблеми, пов’язані з напрацюванням нового чи уточненням традиційного термінологічного інструментарію. Зокрема увагу привертають і потребують ширших наукових дефініцій поняття крос-медійності та конвергенції. Йдеться про взаємопов’язаність обох термінів та їх розуміння в контексті змін журналістського фаху та загалом медіа-ринку. Узагальнено основні поняття, категорії, зміст, ознаки процесу конвергенції; систематизовано розуміння впливу конвергенції на освоєння нових крос-медійних форматів. Як доводить автор, конвергенція та крос-медійність здатні врятувати друковані медіа від закриття, а отже, вирішити економічні та стратегічні проблеми редакційної політики, що актуально як для журналістів, медіа-ринку загалом, так і для аудиторії ЗМІ. Дослідниця систематизує наявні трактування конвергенції та крос- медійності; доводить, що сучасний розвиток інформаційних технологій не призводить до поглинання традиційного виду медіа новим, а навпаки – відбувається злиття функцій та технологічних можливостей усіх видів ЗМІ; простежує конвергенцію на рівні стратегії та глобальної бізнес-моделі, на технологічному рівні, організаторському та управлінському, на рівні організаційної культури, операційних процесів, маркетингу та відносин зі споживачем. Звідси виводить розуміння крос-медійності як технології прикладного втілення процесу продажу медіа-контенту різними платформами. Автор переконана: з огляду на те, що конвергенція – процес, що розвивається, він у межах різних медіакомпаній матиме своє індивідуальне втілення. Звідси формуватиметься термінологічний інструментарій процесу конвергенції та крос-медійності, він буде уточнюватися самою практикою мас-медійної діяльності. Безліч крос-медійних платформ, крос-медійних інформаційних потоків визначатимуть, яких же дефініцій набере цей процес у майбутньому.
Роздержавлення друкованої преси в Україні: історія розвитку питання
(Видавництво Львівської політехніки, 2017-12-27) Галаджун, Зоряна; Haladzhun, Zoriana; Галаджун, Зоряна; Національного університету “Львівська політехніка”
Відслідковується історія розвитку питання про роздержавлення друкованої преси в Україні, починаючи від 1999 року до моменту прийняття Закону України “Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації”, який вступив у дію з 01.01.2016 року. Досліджуючи цю проблематику в історичному розрізі, багато уваги було приділено реакції журналістської спільноти на пропоновані зміни, названо державні органи та громадські об’єднання, які брали активну участь у вироблені рішення. Зроблено першу спробу виокремити періодизацію цього процесу.
Електронні наукові видання медичної тематики: соціально-комунікаційний аспект
(Видавництво Львівської політехніки, 2017-12-27) Пономаренко, Людмила; Ponomarenko, Liudmyla; Пономаренко, Людмила; Класичний приватний університет
Розглянуто електронні наукові видання медичної тематики; наголошено на таких їхніх перевагах: оперативності, доступності, можливості швидкого пошуку. Характерними ознаками електронних видань є гіпертекстовість, динамічність, доступ- ність широкому колу читачів в усьому світі, наявність в електронних базах даних та системах індексації, що підвищує відвідуваність та кількість переглядів статей; можливість швидкого оновлення сайту, оперативного пошуку, випуску статей у міру надходження, зручне редагування навіть після публікації. Визначено, що з соціаль- нокомунікаційного погляду актуальним є питання забезпечення потреб наукової спільноти за допомогою електронних наукових видань, зокрема й медичної тематики. Виявлено спільні та відмінні риси таких електронних наукових журналів медичної тематики: “Запорізький медичний журнал” (Україна), “Саратовський науково-ме- дичний журнал” (Росія), “Новини хірургії” (Білорусь), “Братиславський медичний жур- нал” (Словаччина), “Журнал охорони здоров’я суспільства” (Journal of Public Health – Великобританія), “Європейська геріатрія” (European geriatric medicine – Франція), “Терапевт” (Der Internist – Німеччина), “Пластична хірургія Іберо-Латиноамери- канської” (Cirugіa Plаstica Iberolatinoamericana – Іспанія). Перелічені видання проаналізовано за такими критеріями: мова видання, періодичність, режим доступу, обсяг статті, рецензування, редагування, імпакт-фактор, вимоги до статей, структура статті, структура тексту наукової статті, вимоги до оформлення, форма подачі рукопису, сайт видання. У результаті проведеного дослідження встановлено, що у вимогах до авторів електронних наукових видань медичної тематики, які публікуються в Україні, Росії, Білорусі, більше уваги приділяється структурі та оформленню статей на відміну від видань Великобританії, Франції, Німеччини. Натомість у західноєвропейських журналах значна увага приділяється правовим основам, фінансуванню, уникненню конфлікту інтересів та дотриманню етичних правил. Доступ до журналів Великобританії, Франції, Німеччини за передплатою, хоча автори можуть сплатити безкоштовний доступ для читачів.
Особливості функціонування студентської періодики: від виникнення до сьогодення
(Видавництво Львівської політехніки, 2017-12-27) Білограць, Христина; Bilograts, Christina; Билограць, Христина; Національного університету “Львівська політехніка”
Проаналізовано історичні особливості української студентської періодики, описано соціально-політичні чинники, які впливали на її функціонування. Висвітлено проблеми сучасної преси для студентів. Подано порівняльну характеристику студентських видань минулого і сьогодення.
Соціальна комунікація як інтердисциплінарна область: погляди Юзефа Подгурецьки
(Видавництво Львівської політехніки, 2017-12-27) Холод, Олександр; Kholod, Alexander; Холод, Александр; ВНЗ “Інститут реклами”
Метою дослідження було обрано визначення ролі й місця теоретичних поглядів Юзефа Подгурецьки в загальній теорії соціальних комунікацій. Запропонувавши аналіз соціальної комунікації, Ю. Подгурецьки так і не довів свого логічного посилання щодо її інтердисциплінарного характеру, а залишився на позиціях психолога, який фрагментарно (несистемно) обговорює ідеї когнітивного дисбалансу, інтраверсії, екстраверсії, емпатії, інгратіації, трансгресії, маккіавелізму тощо.
Інструменти інформаційної війни проти України в Інтернет-ЗМІ
(Видавництво Львівської політехніки, 2017-12-27) Мудра, Ірина; Сінькова, Євгенія; Mudra, Iryna; Sinkova, Yevheniia; Мудра, Ирина; Синькова, Евгения; Національного університету “Львівська політехніка”
Розглянуто види, завдання та інструменти інформаційної війни, а також описано Інтернет-ЗМІ, що вдаються до поширення так званої спеціальної інформації, яка покликана впливати на поведінку та психіку населення. Окрім того, проаналізовано наслідки інформаційної війни, яка дезінформує суспільство та вороже налаштовують проти тих, на кого спрямована спеціальна інформація
Способи і засоби оцінювання в медіа-текстах на мистецьку тематику
(Видавництво Львівської політехніки, 2017-12-27) Дацишин, Христина; Datsyshyn, Chrystyna; Дацишин, Христина; Львівський національний університет імені Івана Франка
Досліджено способи оцінювання в медіа-текстах на мистецьку тематику. Оцінку розглянуто як механізм, що скеровує реципієнта за шкалою “добре-погано”, значною мірою визначаючи ставлення реципієнта до мистецьких об’єктів, явищ і процесів. Засобами безпосередньої оцінки є слова, позитивне чи негативне значення яких закріплене в мовленні; безпосередня оцінка також має бути мотивована емоційно. Для опосередкованого оцінювання важливими є не лише мовні засоби вираження; журналісти переносять у текст готову оцінку, яка базується на відомих фактах чи досвіді інших осіб. В аналізованих текстах виявлено невелику кількість негативних оцінок, всі вони є безпосередніми; водночас позитивні оцінки переважно є опосередкованими.
Специфіка жанрових форм публіцистичних текстів письменників: державотворчий аспект
(Видавництво Львівської політехніки, 2017-12-27) Соловйова, Юлія; Soloviova, Yuliya; Соловьева, Юлия; Луганський національний університет імені Тараса Шевченка(м. Старобільськ)
Розглянуто систему жанрів письменницької публіцистики О. Гончара, І. Драча, П. Мовчана, Б. Олійника, Д. Павличка й В. Яворівського кін. ХХ – поч. ХХI ст. і виокремлено її домінантні різновиди. Проаналізовано засоби комунікативного впливу на реципієнтів кожної жанрової форми. На прикладі публікації Б. Олійника окреслено сугестивний потенціал жанру статті в публіцистиці письменників. Також нами наголошено на особливій ролі майстрів слова в утвердженні державотворчих цінностей української народу. Доведено, що українська публіцистика на зламі епох, на шляху творення незалежної України представила новий рівень майстерності, власної значущості й впливовості, жанрово-композиційної довершеності тексту, емоційного його наповнення й суспільного спрямування в утвердженні національних запитів народу.
Менеджмент інформаційно-комунікаційної сфери в контексті становлення українського суспільства
(Видавництво Львівської політехніки, 2017-12-27) Рак, Ольга; Rak, Olha; Рак, Ольга; Національний університет “Львівська політехніка”
Досліджено роль менеджменту інформаційно-комунікаційної сфери українського суспільства в контексті становлення та розвитку політичної, економічної, соціальної, науково-технологічної та інформаційно-комунікаційної сфер суспільного життя України. Розглядаються теоретико-концептуальні та практичні підходи до управління розвитком інформаційно-комунікаційної сфери українського суспільства. Автором з’ясовано та проаналізовано теоретичні та практичні проблеми менедж- менту комунікаційної та видавничої сфери новітньої України в умовах глобалізації та регіоналізації соціальних комунікацій у контексті перспектив формування повноцінного національного інформаційного простору.
Using of propaganda and persuasive statements in Polish political discourse
(Видавництво Львівської політехніки, 2017-12-27) Сіновец, Олександра; Synowiec, Aleksandra; Синовец, Александра; Silesian University of Technology, Gliwice, Poland
Метою цього дослідження є обговорення обраних теорій, механізмів і інструментів соціального впливу: процесу, який дозволяє впливати як на окремих людей, так і на соціальні групи, на прикладі польських виборчих кампаній 2015 року. Зберігає свою актуальність питання про ефективність впливу медіа-контенту на одержувача інформації, визначений як досягнення очікуваних результатів відправника (наприклад, зміни в поведінці, зміни у відносинах і т.д.). Стаття є теоретичним та емпіричним дослідженням. Теоретичні основи складаються з концепції соціального впливу і витоків формування громадської думки. Основним джерелом для цього дослідження є класичний аналіз, який провів Джон Заллер "Природа і походження громадської думки" (1992). Емпіричний внесок містить контент-аналіз декількох прикладів комунікаційних технік, використаних під час президентських і парламентських виборів 2015 року в Польщі. Методи, які описав і класифікував американський Інститут аналізу пропаганди (1937), було широко використані в останніх польських виборчих кампаніях. Повертаючись до вже класичних прикладів впливу засобів масової інформації, обговорюємо точність пропагандистських інструментів. Аналізуючи випадки, згадані нижче, робимо висновок, що такі методи, як: ігри в слова, хибні зв’язки, спеціальні заклики, образи, загальноприйняті звернення ефективно працюють незалежно від того, що сучасні люди і групи людей поліпшили свої компетенції в комунікації.
Телепростір Луганщини: поступ, перерваний війною
(Видавництво Львівської політехніки, 2017-12-27) Соломін, Євген; Solomin, Yevhen; Соломин, Евгений; Луганський національний університет імені Тараса Шевченка (м. Старобільськ)
Проаналізовано особливості становлення та функціонування телевізійного простору Луганщини з дня заснування у кінці 50-х рр. ХХ ст. і до сьогодні. Виділено п’ять етапів розвитку Луганського регіонального телебачення, зумовлені соціально- політичними трансформаціями суспільства та медіа: від становлення регіональних ТРК і до їх зникнення в 2014 р. через бойові дії на сході України та відродження у новому форматі
Соціальні мережі як один з найефективніших засобів протидії інформаційній агресії в українському Інтернет-просторі
(Видавництво Львівської політехніки, 2017-12-27) Семен, Наталія; Semen, Natalia; Семен, Наталия; Національний університет “Львівська політехніка”
Проаналізовано специфіку роботи російських спільнот “Новости RT на русском” та “Россия 24: ФЕДЕРАЛЬНЫЕ НОВОСТИ” під час подачі контенту про події в Україні та у зоні АТО у соціальній мережі ВКонтакте. На противагу російським “паблікам”, досліджено специфіку подачі “постів” про події в зоні АТО українськими групами “УКРАЇНА LIVE – НОВИНИ ▪ АТО”, “Український простір”, “УКРОП | НОВИНИ УКРАЇНИ | АТО”. На основі ключових методів пропаганди, виокремлених досвідченими науковцями України та світу, автор аналізує їх застосування у контенті цих груп.
Зміст до Вісника Національного університету «Львівська політехніка». Серія: Журналістські науки
(Видавництво Львівської політехніки, 2017-12-27)
Долання евфемізації в “мові війни” українського медійного та політичного дискурсу
(Видавництво Львівської політехніки, 2017-12-27) Тараненко, Олена; Taranenko, Olena; Тараненко, Елена; Донецький національний університет імені Василя Стуса (м. Вінниця)
Кризовий стан українського офіційного дискурсу аналізується в аспекті невизначеності номінацій: збройного конфлікту, його сутності та сторін, статусу окупованих територій України. Загальна ситуація невизнаної війни в її фіксації з боку журналістів розвивається як процес формування евфемізмів та їх подолання: своєрідного викриття “корупції мови” як одного з видів маніпуляції, з одного боку, та виявлення так званих “чужих смислів” у мові війни (за теорією смислової війни Георгія Почепцова), з іншого. Певним орієнтиром “мови війни” є офіційний політичний дискурс. У статті аналізуються промови Президента України за 2016 р., в яких спостерігаємо поступовий відхід від езопової мови щодо оцінки війни з Росією та появу нових меседжів.
Модели медиа-действий в социальной журналистике
(Видавництво Львівської політехніки, 2017-12-27) Степанов, Жоржетта; Stepanov, Georgetta; Степанов, Жоржетта; Государственный университет Молдовы
Цілі соціальної журналістики вимагають від журналістів різних підходів у висвітленні соціальної реальності. Цей факт сприяє розвитку різних моделей медіа-дій, внаслідок чого в загальний інформаційний потік надходять матеріали, що сприяють формуванню громадянського сприйняття реальності, моделювання соціальних поглядів і життєвих позицій, розвитку суспільного діалогу. Вони, з одного боку, спонукають гро- мадян брати активну участь в житті суспільства і включатися в соціальні процеси, а з іншого, здійснюють моніторинг дій відповідальних осіб, орієнтуючи їх у потрібне суспільству русло. Отже, конструктивний характер і ефективність соціальної журналістики залежать безпосередньо від вибору і застосування певних моделей медіа-дій відносно різних категорій учасників висвітлюваних соціальних подій і процесів.
“Zamach na rozum” – rzetelne dziennikarstwo czy nieodpowiedzialna pogoń za sensacją?
(Видавництво Львівської політехніки, 2017-12-27) Wrońska, Marta; Wronska, Marta; Вронска, Марта; Uniwersytet Rzeszowski
“Замах на розум” – якісна журналістика чи безвідповідальна гонитва за сенсацією Сучасні мас-медіа є важливим джерелом інформації, засобом формування різноманітних поглядів, інтересів, а також створюють нову реальність, що зменшує довіру до ЗМІ, перетворює їх на засоби підглядання, викриття, гонитви за сенсацією, нівелюючи місію журналістики, яка має сприяти вдосконаленню суспільства
Семіотична хора в дискурсі соціальних комунікацій
(Видавництво Львівської політехніки, 2017-12-27) Галич, Валентина; Halych, Valentyna; Галич, Валентина; Національний університет “Львівська політехніка”
Потреба уведення до наукового простору соціальних комунікацій поняття “семіотична хора” мотивується актуальністю семіотичних та когнітивних наукових підходів у сучасній теорії журналістики. Воно привідкриває завісу над інтимними процесами творчості, що передують претексту, генерують енергію думки й можуть бути пояснені тільки через апеляцію до особистості автора − сторінок його біографії, особливостей ментальності, психічного складу й індивідуального стилю. Семіотична хора в дискурсі соціальних комунікацій розглядається вперше. Докладне вивчення історії поняття “хора”, еволюції його термінологічного змісту від Платона до сучасності, пов’язаної з ускладненим розумінням відношень передтекстової дійсності, автора, тексту та вже відчуженого творчого продукту як здобутку реципієнта, розкриває со- ціально-комунікативну природу семіотичної хори. Це дозволяє говорити про її про- дуктивність у публіцистичній творчості, заявити про потребу дослідження в теорії соціальних комунікацій. Огляд різних концепцій сучасних семіотиків-хорологів, позна- чених постструктуролістськими тенденціями, акцентування на процесі означування, а не на значенні дав можливість осмислити місце семіотичної хори в процесі тексто- творення як пре-передтексту, указати на вектори її соціалізації (адже вона народжена із біологічних і соціальних імпульсів сформувати ідею, матеріалізувати думку, оживити соціальну пам’ять у слові). Урахування контексту понять, що пов’язані із семітичною хорою або описують її (генотекст, фенотекст, трансфер, трансвербальність, трансісто- ричність, анамнезис, інтелігебельність), сприяює осмисленню її особливостей у публіцистичній творчості. Семіотична хора в публіцистичному творі – це згусток інте- лектуальної та емоційної енергії, пульсуючих психічних та соціальних імпульсів, наділених множинністю значень та соціально маркованих інтенцій, що передують пре- тексту й процесу вербалізації задуму. Вона динамізує й скеровує процес текстотворення, переводить медіума в статус суб’єкта, автора задуму, наратора-комуніканта. Хора осягається лише розумом і мисленням.
Особливості побудови брендингу країни: сучасні теорії
(Видавництво Львівської політехніки, 2017-12-27) Корчагіна, Оксана; Куцевська, Ольга; Korchagina, Oksana; Kucevskaja, Olga; Корчагина, Оксана; Куцевская, Ольга; Луганський національний університет імені Тараса Шевченка (м. Старобільськ)
Розглянуто теоретичні та методологічні аспекти брендингу територій. Розгляда- ється сутність бренду територій як важливого інструменту її соціального та економічного розвитку. Презентується обґрунтування брендингу територій як одного з напрямків ПР-діяльності глобального, національного та регіонального рівнів. Наголошується на тому, що дослідження процесу формування бренду держави – це нова проблематика як для західної, так і для вітчизняної науки. Стратегія позиціонування держави у світі вже застосована на практиці багатьма країнами і регіонами. Результа- том успішного брендингу стає певний образ держави, що включає її минуле, сучасне і бачення майбутнього. Вдалий брендинг країни – могутній засіб впливу на світову громадську думку. Доведено, що бренд території – це нематеріальний продукт ПР- діяльності, який здатний виступати як актив, індикатор розвитку громадянського суспільства, інструмент політичної практики порозумінь суспільства та держави, чинник самоорганізації території у контексті ціннісного відтворення колективних смислів. Окрему увагу автори приділили менталітетним, етнічним аспектам ідентич- ності, та економічним, політичним, культурним, спортивним, туристичним та іншим досягненням країни у побудові її бренду. Людський, інтелектуальний, культурний, соціальний капітали країни – це репутаційний актив конкурентоспроможності в світі. Проаналізовано сучасні теоретичні та практичні дослідження вітчизняних та світових науковців у побудові стратегії брендингу територій. Висновки та результати дослід- ження мають практичне значення для вдосконалення наукових підходів до процесу побудови брендингу територій.