Кафедра соціології та соціальної роботи
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/62559
Browse
Item Організація управління реалізацією стратегії в установах соціальної сфери(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Каспаревич, Віталій Степанович; Kasparevych, Vitalii Stepanovych; Ставкова, Софія Георгіївна; Національний університет "Львівська політехніка"Розвиток ринку соціальних послуг в Україні здійснюється в умовах нестабільності зовнішнього середовища соціальної сфери.Це передбачає вирішення завдання інституцій соціальної сфери щодо гнучкої адаптації до змін зовнішнього середовища для досягнення поставлених цілей і розвитку на основі оптимального використання внутрішнього потенціалу. У цьому контексті роль і значення стратегічного менеджменту зростають з кожним днем. Цей процес стратегічного управління включає формулювання та впровадження інституційних стратегій у соціальній сфері для ефективної адаптації до змін та досягнення їх довгострокового розвитку. За сучасних умов, коли зовнішнє середовище є особливо динамічним, дослідження стратегічного менеджменту стає надзвичайно актуальним завданням. Поглиблене вивчення цього процесу є важливим для оптимізації внутрішніх ресурсів і використання можливостей для успішного розвитку установ у соціальному секторі. Такий підхід необхідний для вирішення викликів, з якими стикаються інституції соціальної сфери в сучасних умовах, та забезпечення їх стійкості та відповідності високим стандартам у непередбачуваному зовнішньому середовищі. Актуальність дослідження викликає дослідницьке запитання: Які існують підходи та технології управління реалізацією стратегії розвитку установ соціальної сфери? Тема магістерської кваліфікаційної роботи: Організація управління реалізацією стратегії в установах соціальної сфери. Мета дослідження полягає розробці теоретичних підходів та формулювання практичних рекомендацій стосовно організаційних процесів управлінської діяльності виконанням стратегічного плану розвитку установ соціальної сфери. Для досягнення поставленої мети дослідження необхідно вирішити такі завдання: 1. дослідити й узагальнити теоретичні підходи до структури процесу реалізації стратегії як заключного етапу процесу стратегічного управління в установах соціальної сфери; 2. вивчити сутність організації управління та визначити її місце у структурі процесу реалізації стратегії установ соціальної сфери; 3. дослідити вплив процесу реалізації стратегії на структуру управління установами соціальної сфери; 4. систематизувати технології управління для забезпечення ними керівників кожного з рівнів ієрархії управління та функціональних сфер діяльності установ соціальної сфери в процесі реалізації стратегії; 5. дослідити процесконтролю реалізації стратегії установ соціальної сфери; 6. розробити структуру механізму організації управління реалізацією стратегії установ соціальної сфери. Об'єктом дослідженнявиступає процес стратегічного управління установами соціальної сфери. Предметом дослідженняє практичні аспекти реалізації стратегії установ соціальної сфери. Гіпотеза дослідження. Впровадження механізму організації управління реалізацією стратегії установ соціальної сфери сприяє їх розвитку. У результаті виконання завдань магістерського дослідження було сформовано наступні висновки. У першому розділі магістерського дослідження ми приділили увагу щодо реалізація стратегії як етап процесустратегічного управління. У другому розділі магістерської кваліфікаційної роботи ми здійснили емпіричне дослідження, що стосується передумов організації управління реалізацією стратегії установ соціальної сфери. Останній розділ магістерського дослідження був присвячениймеханізму організації управління реалізацією стратегії установ соціальної сфери. У результаті проведеного дослідження на тему«Організація управління реалізацією стратегії в установах соціальної сфери» ми зосередили свою увагу на виділенні процесу реалізації стратегії установ соціальної сфери як об'єкта управління, що припускає розробку системи елементів організації управління, яка відповідає стратегії, що реалізується, а також набору управлінських інструментів, котрі забезпечують формування і функціонування цієї системи.Item Формування та реалізація кадрової політики в установах соціальної сфери: вітчизняний та зарубіжний досвід(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Костючик, Богдана Іванівна; Kostiuchyk, Bohdana Ivanivna; Зеленко, Наталія Михайлівна; Національний університет "Львівська політехніка"Формування та реалізація кадрової політики є досить складним і суперечливим процесом. Успіх будь-якої організації залежить від ефективної кадрової політики, особливо в установах соціальної сфери, де якість надання соціальних послуг залежить від компетентності та вмотивованості персоналу. Тому питання формування та реалізації кадрової політики в установах соціальної сфери є надзвичайно актуальним в Україні та світі. На сьогодні є велика кількість досліджень, що стосується формування та реалізації кадрової політики в установах соціальної сфери. Одні з досліджень присвячені специфіці розробки управлінських рішень у галузі публічного управління, якими займались: К. Балдина, А. Єгорушкова, В. Лотіна, В. Козбаненко, A. Орлова, Б. Порфирьева, А. Соловйова, Н. Грущинська, Г. Атаманчук та інші. Дослідженню питань формуванню кадрової політики в неприбуткових організаціях, зокрема установах соціальної сфери за кордоном присвятили свої праці К. Безбору, Х.Л. Карпентер, Т. Алсаїф, І.А. Альхамад та інші. Метою роботи є дослідження особливостей формування та реалізації кадрової політики в установах соціальної сфери задля подання рекомендацій щодо підвищення ефективності управління ними. Об'єкт дослідження – кадрова політика в установах соціальної сфери України та за кордоном. Предметом дослідження є особливості реалізації кадрової політики в установах соціальної сфери в Україні та за кордоном. У першому розділі магістерського дослідження ми з’ясували сутність кадрової політики та її роль в установах соціальної сфери для здійснення успішного управління персоналом та досягненням цілей організації. Розглянули цілі, принципи та типи кадрової політики і їх зв'язок зі стратегією розвитку організації, У другому розділі ми досліджували практики формування та реалізації кадрової політики в установах соціальної сфери в Україні та світі, де дійшли висновку, що для створення ефективної кадрової політики важливо дотримуватися балансу інтересів організації та працівників. Під час аналізу стану кадрової політики в Благодійній організації Благодійному фонді «Карітас-Львів УГКЦ», нам вдалося виявити, що структура управління цієї організації показує високий ступінь організованості та ефективності. Європейські практики формування та організації кадрової політики в установах соціальної сфери вражають своєю увагою до різноманітності та інклюзії працівників, можливості для професійного навчання та розвитку, прагнення до балансу між роботою та особистим життям. У третьому розділі ми подали шляхи удосконалення кадрової політики Фонду на основі проведеного SWOT-аналізу поточного cтану кадрової політики в організації, що дозволило у свою чергу розробити стратегію реалізації кадрової політики Благодійної організації Благодійного фонду «Карітас-Львів УГКЦ». Відтак у даному розділі дослідження наголосили на важливості імплементації європейського досвіду у формуванні та реалізації кадрової політики в установах соціальної сфери України.Item Оптимізація управлінських рішень щодо забезпечення санітарно-епідеміологічної безпеки населення на моделі ДУ "Луганський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України"(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Босенко, Наталія Валентинівна; Bosenko, Nataliia Valentynivna; Ставкова, Софія Георгіївна; Національний університет "Львівська політехніка"Глобальні виклики епідеміологічної безпеки населення, що значно підсилюється в умовах війни вимагають прийняття низки управлінських рішень щодо запобігання розповсюдження захворюваностей, втілювання профілактичних, обмежувальних та карантинних заходів, що призводить до певних обмежень в економіці та суспільстві, в той же час відсутні чіткі критерії, за якими вони впроваджуються, їх достатність та вичерпаність, оцінка ефективності. Враховуючі стрімку зміну ситуації з вірогідним розповсюдженням захворюваності, мінливість збудника, високу контагіозність та практично відсутність колективного імунітету у населення, прийняття управлінських рішень щодо протидії інфекційних хвороб, здійснюється в умовах дефіциту часу, швидкоплинних змін, невизначеності основних параметрів процесу та ризиків, відсутності практичних рекомендацій. Тому обґрунтування підходів до прийняття та реалізації управлінських рішень у ситуаціях особливої складності, вимагає використання сучасних підходів до процесів прийняття рішень. В той же час відсутня методологія та алгоритм щодо вдосконалення механізмів розроблення та прийняття управлінських рішень в умовах невизначеності та ризику при епідеміологічній надзвичайній ситуації. Мета і завдання дослідження. Визначення теоретичних засад та чинників, що впливають на прийняття управлінських рішень, направлених на попередження виникнення й розповсюдження інфекційних захворювань, запропонування алгоритму підготовки та прийняття рішень при надзвичайних епідеміологічних ситуаціях. Об’єкт дослідження. Процес розробки й прийняття рішень в системі забезпечення санітарно-епідеміологічної безпеки населення. Предмет дослідження. Теоретичні, методологічні та практичні підходи до прийняття рішень щодо контролю за виконанням протиепідемічних заходів. Під час виконання завдань магістерського дослідження було досягнуто наступних результатів. У першому розділі магістерського дослідження визначено, що: Управлінське рішення – це особлива форма думки, продукт інтелектуальної діяльності людини, який включає процес вибору однієї з альтернатив безпеки, невизначеності або ризику для досягнення мети. Розробка управлінських рішень – важливий процес, який пов'язує основні функції управління: планування, організацію, мотивацію, контроль. Процес прийняття управлінських рішень є основою ефективної діяльності – це складний й систематизований процес, який складається з відповідних етапів, стадій, які починаються з формулювання проблеми й закінчується здійсненням дій, які вирішують поставлену проблему. Підготовка управлінського рішення вимагає: по-перше, визначити проблему, яку потрібно вирішити, та цілі, яких необхідно досягти; по-друге, визначити альтернативи, що призводять до досягнення запропонованих цілей, а також оцінити, чи відповідають альтернативи очікуваному результату; по-третє, здійснити всі необхідні заходи для реалізації рішення. Основною відмінністю управлінських рішень в системі охорони здоров’я та при надзвичайних ситуаціях є те що вони приймаються враховуючі фактор часу та умови ризику, несподіваність ситуації. Боротьба з епідемією залежить від узгоджених і швидких дій уряду, економічного стану держави, технологічних інновацій, наукового розвитку та свідомості кожного громадянина. Незважаючи на своєчасне та оперативне прийняття державою рішень щодо недопущення розповсюдження СOVID-19 в Україні, частка рішень залишились нереалізованою та, відповідно, позитивні результати за наслідками їх виконання не досягнуті. Вказане стало можливим через неналежну координацію державних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, відсутності чітких алгоритмів дій при критичних епідемічних ситуаціях, систематично неналежне матеріально-технічне забезпечення закладів громадського здоров’я, діагностичних лабораторій та наукових установ. Другий аналітичний розділ присвячено дослідженню особливостей прийняття управлінських рішень під час впровадження карантинних заходів в установах контролю та профілактики хвороб, в результаті якого ми дійшли висновків, що: Діагностика в управлінській практиці, є основним методом контролю захворюваності при пандеміях. Діагностика має проводитися систематично, щоб відслідковувати динаміку поширення захворювання і сприяти прийняттю правильних управлінських рішень. Вона повинна бути доступною та швидкою. Одною із основних управлінських рішень в протидії епідемій є запровадження щеплення. Воно допомагає запобігти поширенню інфекцій, незважаючи на те, що імунітет від інфекцій через деякий час після щеплення слабшає, захист від тяжкого перебігу захворювання залишається стабільним, що позитивно впливає на перебіг епідеміологічного процесу. Застосовані моделі управління епідеміологічним процесом адекватно визначають динаміку поширення інфекцій за умов відкритості та невизначеності, що дає змогу робити реалістичні прогнози. Накопичений та критично вивчений доступний глобальний досвід та досвід власне ВООЗ з протистояння інфекційним хворобам, а також розроблені рекомендації, технічні настанови, інструменти з управління ресурсами широко використовуються в центрах контролю та профілактики хвороб МОЗ України та при розробці та впровадженні заходів з попередження. Своєчасно прийняте ефективне управлінське рішення може сповільнити або зупинити епідемічне поширення інфекційних хвороб. Таким рішенням є введення карантинних обмежень, що відігрє позитивну роль у стримані інфекційних хвороб в переважній більшості країн світу, зокрема й в Україні. У третьому, практичному розділі, здійснено аналіз підготовки та впровадження управлінських рішень щодо протидії інфекційним хворобам на моделі ДУ "Луганський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України" та запропоновано алгоритм прийняття рішення при застосуванні профілактичних заходів в ДУ "Луганський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України"Item Соціально-психологічні аспекти професійної адаптації працівника установи на прикладі Львівської філії Львівського обласного центру зайнятості(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Губіцька, Уляна Богданівна; Hubitska, Uliana Bohdanivna; Климанська, Лариса Дмитрівна; Національний університет "Львівська політехніка"Адаптація - це процес, у якому працівник знайомиться з новими умовами праці в організації та поступово опановує необхідні знання, навички та вміння, щоб успішно виконувати свої обов'язки. Працівники кадрових служб допомагають новим співробітникам ознайомитися лише з формальними аспектами роботи: правилами, обов’язками, правами, мотивацією, технікою безпеки. Психологічні аспекти адаптації, такі як емоційний стан, самооцінка, стосунки з колегами та керівником, вважаються особистими проблемами працівника. Тому важливо дослідити, особливості соціально-психологічної адаптації працівників. Об'єкт дослідження: процес адаптації працівників в організації. Предмет дослідження: сукупність соціально-психологічних аспектів професійної адаптації установ соціальної сфери. Метою дослідження магістерської роботи є на основі аналізу наукових праць та проведеного авторського дослідження оцінити соціально-психологічні аспекти професійної адаптації працівників Львівської філії Львівського обласного центру зайнятості, визначити чинники, що впливають на результативність цього процесу та надати практичні рекомендації для його вдосконалення. У першому розділі дослідження зосереджено увагу на засадничих знаннях щодо теоретичного дослідження питання професійної адаптації як об’єкта дослідження. Другий розділ магістерського дослідження був присвячений факторам, які впливають на адаптацію, ролі керівника в адаптації нових працівників, ролі міжособистісних взаємин у професійній адаптації в установах соціальної сфери. Заключний розділ магістерської кваліфікаційної роботи присвячений авторському емпіричному дослідженню щодо адаптації працівників Львівської філії Львівського обласного центру зайнятості у контексті організаційних та соціально-психологічних чинників професійної адаптації працівників, аналізу особистісних характеристик керівника, структури мотивації у працівників філії. У результаті проведеного дослідження на тему «Соціально-психологічні аспекти професійної адаптації працівника установи на прикладі Львівської філії Львівського обласного центру зайнятості» ми зосередили свою увагу на вивченні цієї теми із позиції теоретичних аспектів проблеми адаптації працівників, прикладних аспектах вивчення факторів, які впливають на адаптацію працівників в соціальних установах, а також, здійснили емпіричний аналіз, що полягав у дослідженні особливостей та адаптації працівників на прикладі Львівської філії Львівського обласного центру зайнятості. Для вдосконалення системи соціально-психологічної професійної адаптації працівників «Львівської філії Львівського обласного центру зайнятості» було запропоновано такі рекомендації: розробити систему оцінки ефективності системи адаптації; впровадити систему електронного навчання працівників; розробити систему консультативної підтримки працівників, які проходять адаптацію.Item Мотивація персоналу як засіб удосконалення системи управління в установах соціальної сфери(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Ясінська, Оксана Михайлівна; Yasinska, Oksana Mykhailivna; Зеленко, Наталія Михайлівна; Національний університет "Львівська політехніка"Сучасний стан ринку праці в Україні дещо мінливий, адаптується до нових умов і поступово відновлюється, оскільки війна в країні внесла свої корективи. Позитивна динаміка прослідковується, проте вона незначна, адже нинішня криза на ринку праці найпотужніша за останні роки. Активні військові дії на території усієї України стали причиною появи нових тенденцій на ринку праці, змін у поведінці як роботодавців, так і працівників. Все це зумовлює необхідність впровадження та застосування організаціями/установами ефективних економічних/неекономічних методів та способів стабілізації діяльності з допомогою мотиваційних важелів управління задля утримання своїх позицій на ринку праці. Мотивація як у економічному, так і в неекономічному вираженні цьому сприяє та забезпечує відповідну якість та ефективність трудової діяльності працівників. Пріоритетними напрямками управлінського механізму мотивації персоналу є розробка та впровадження такої системи, в якій стратегічні цілі установи соціальної сфери виконуються у такий спосіб, щоб вектор дій задовольняв потреби та інтереси кожного працівника. Використання ефективного мотиваційного механізму спонукає працівників працювати результативно та досягати стратегічних цілей установи соціальної сфери. Поняття мотивації в управлінській діяльності, її актуальні аспекти та роль у діяльності установ соціальної сфери Заставнюк Л.І., Орлов О. Г., Федюніна О. Р., Чернушкіна О. О., Гайдамащук А. М., Самойленко В.В., Федоров А.О., Грідін О. В. Окрім цього, дослідженням іноземного досвіду та поглядів зарубіжних вчених на мотивацію діяльності займалися Кривенко Е. Ю., Назарова Г. В., Чуркін А. О., Сукрушева Г. О. В цілому чітке визначення єдиного підходу щодо формування сучасної системи соціально-економічного мотиваційного механізму досі відсутнє, проте цьому присвячено чимало наукових досліджень. Мета магістерського дослідження полягає у аналізі мотивації персоналу як засобу удосконалення системи управління соціальною сферою. Об’єкт дослідження — мотиваційна політика установ соціальної сфери. Предмет дослідження — мотиваційний механізм управління персоналом в установах соціальної сфери. Під час виконання завдань магістерського дослідження було досягнуто наступних результатів. У першому розділі магістерського дослідження визначено теоретичні засади мотиваційних процесів трудової діяльності працівників установ соціальної сфери, зокрема було визначено економічні, організаційно-адміністративні та соціально-психологічні методи мотивації та форми вираження. Досліджено систему нормативно-правового регулювання мотиваційної політики в Україні. Другий розділ присвятили оцінці мотиваційного механізму персоналу в установах соціальної сфери, що формує чітку побудову ефективної мотиваційної системи для персоналу. Проаналізовано світові практики впровадження систем мотивації персоналу та їх імплементацію в системі управління установами соціальної сфери України У третьому розділі було визначено шляхи вдосконалення системи мотивації персоналу в установах соціальної сфери як на державному так і на локальному рівні, досліджено інноваційні підходи щодо покращення системи мотивації персоналу.Item Професійна етика керівника установи соціальної сфери, як інструмент для запобігання та протидії корупції(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Купновицький, Назар Степанович; Kupnovytskyi, Nazar Stepanovych; Шаповалова, Тетяна Вікторівна; Національний університет "Львівська політехніка"Проблематика етичної поведінки керівників установ соціальної сфери вимагає особливої уваги, оскільки вона є ключовим інструментом у боротьбі з корупцією та попередженні неправомірних дій. Станом на сьогоднішній день не проведено достатньо комплексних досліджень, які були б необхідні для створення повноцінної системи запобігання та протидії корупції в соціальних установах у контексті реформування системи державного управління. Мета магістерського дослідження полягає в розробці конкретних стратегій та заходів, спрямованих на запобігання та протидію корупційним явищам шляхом вивчення важливості етичної поведінки керівників установ соціальної сфери. Відповідно до поставленої мети в ході дослідження було визначено такі завдання: провести аналіз наукових досліджень щодо запобігання та протидії корупції в контексті етики керівників установ соціальної сфери; дослідити професійну етику керівників установ соціальної сфери, зокрема її специфіку та основні принципи поведінки; розробити конкретні заходи, спрямовані на запобігання та протидію корупції. Об'єкт дослідження - етичні та моральні способи боротьби з корупційними явищами в Україні. Предметом дослідження є роль етики керівника установи соціальної сфери як засобу протидії корупції. Гіпотеза дослідження полягає у тому, що впровадження впровадження вищих стандартів професійної етики у керівників соціальних установ сприяє зменшенню корупції, покращує їхню діяльність через збільшення довіри громадськості, приваблення висококваліфікованого персоналу та оптимізацію управління У першому розділі магістерського дослідження були проаналізовані специфіка та проблемні питання в професійній етиці, важливі аспекти соціальної роботи та особливості керівника установи соціальної сфери, а також розглянуті етичні проблеми, що виникають у соціальній роботі. У другому аналітичному розділі вивчено проблематику етичних стандартів керівників установ соціальної сфери. Загалом, результати дослідження підтверджують важливість етичних стандартів та дотримання законодавства як ефективного інструменту в запобіганні та боротьбі з корупцією серед керівників установ соціальної сфери. У третьому розділі детально розглянуто превентивні заходи та стратегії, які можуть бути використані в боротьбі з корупцією. Дослідження підтверджує, що корупція є серйозною загрозою для розвитку суспільства, а її наслідки впливають на соціальну, економічну та політичну сфери.Item Організаційна культура керівництва як регулятор управлінської діяльності в установах соціальної сфери(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Манич, Богдан Володимирович; Manych, Bohdan Volodymyrovych; Макух, Оксана Євгенівна; Національний університет "Львівська політехніка"Тема організаційної культури сьогодні є дуже актуальною, оскільки від відповідних умов залежить представництво та результативність кожного працівника, розвиток моральних принципів організації та загальний процес управління. Організаційна культура є невидимою частиною організації, яка постійно змінюється, оскільки залежить від природи та ставлення людей до своєї роботи та колег. Об’єктом дослідження є організаційна культура установи соціальної сфери. Предмет дослідження – формування організаційної культури установи соціальної сфери. Метою дослідження є розроблення рекомендацій та пропозицій щодо вдосконалення й зміцнення організаційної культури керівництва як регулятора управлінської діяльності в установах соціальної сфери. Під час виконання завдань магістерського дослідження було досягнуто наступних результатів. У першому розділі магістерського дослідження розглянуто теоретико-методологічні основи вивчення питання організаційної культури керівництва як регулятора управлінської діяльності в установах соціальної сфери та визначено, що формування та розвиток організаційної культури менеджера є непослідовним і не повною мірою відповідає потребам ефективної лідерської діяльності. Другий розділ присвячено аналізу організаційної культури керівництва як регулятора управлінської діяльності в установах соціальної сфери з огляду практичного аспекту: 1. Серед найпоширеніших способів управління організаційною культурою виділяють такі: підтримка і заохочення наявності різних точок зору в групі, створення високих міжособистісних стосунків і бажання спільно вирішувати завдання, сприйняття співробітників. 2. Підвищенню рівня відповідальності за роботу, що входить до повноважень керівника, сприяє формування креативного мислення працівників, яке є джерелом нових інновацій у різних сферах. У третьому, практичному розділі, для досягнення максимального практичного результату в якості емпіричних даних для оцінки були використані результати опитування співробітників в установі соціальної сфери –відділі обслуговування громадян №8 (сервісний центр) головного управління пенсійного фонду України в Львівській області. Проведене дослідження дало можливість сформувати наступні висновки: 1. Загальний висновок проведеного дослідження полягає в тому, що в даний час керівництво установи соціальної сфери більше стурбоване функціональною стабільністю, ніж розвитком. Проте самі працівники розуміють, що установі потрібно розвиватися. 2. Формування морально-правової, естетичної та організаційної культури закладу соціальної сфери, розвиток культури керівництва як регулятора управлінської діяльності, процес формування та розвитку культурного потенціалу в установах соціальної сфери базується на діяльності кожного співробітника. 3. Тому одним із найважливіших шляхів утвердження організаційної культури в установах соціальної сфери є формування в усіх учасників процесу чітких уявлень про бажаний імідж, місію, цілі, принципи та життєві перспективи закладу.Item Управління та реалізація проєктів, які фінансуються з фондів ЄС, в установах соціальної сфери (на прикладі центрів соціальної допомоги Республіки Польщі)(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Шестакова, Катерина Юріївна; Shestakova, Kateryna Yuriivna; Обіход, Михайло Михайлович; Національний університет "Львівська політехніка"Управління проєктами – важлива складова функціонування закладів соціальної сфери в усьому світі, насамперед у державах ЄС. Проєктна діяльність допомагає установам подолати ризики, проблеми, оптимізувати повсякденне планування. Аналіз науково-практичних джерел (Ackah, 2019; Sorychta-Wojsczyk & Musiol-Urbanczyk, 2016; Szymborska et al, 2021) дозволяє припустити, що реалізація соціальних проєктів закладами соціальної сфери, як показав досвід Польщі, набуває неабиякого значення у період соціально-економічної трансформації. Мета дослідження полягає в аналізі процесу розробки, впровадження та управління соціальними проєктами, які фінансуються з коштів ЄС, у центрах соціальної допомоги Польщі. Об’єктом дослідження виступають центри соціальної допомоги як суб’єкти проєктної діяльності. Предмет дослідження – управління проєктами, що фінансуються з фондів ЄС, у центрах соціальної допомоги Польщі. У першому розділі запропоновано розглядати проєктування як соціально-наукову діяльність та цінність. Другий розділ присвячений аналізу роботи закладів соціальної допомоги з точки зору установ соціальної сфери, адже вони виступають суб'єктами проєктної діяльності, насамперед в рамках фінансування ЄС. У третьому розділі обґрунтовано висновок, що із вступом до ЄС у публічному управлінні Польщі особливого значення набуло проєктування як метод перетворення навколишньої дійсності. Аналіз роботи центрів соціальної допомоги і центрів підтримки сім'ї в окремих воєводствах засвідчив, що існує низка зовнішніх та внутрішніх чинників, які впливають на успішність виконання проєкту і прийняття управлінських рішень на різних етапах реалізації проєкту. Управління проєктом неможливе без створення команди і консультаційної підтримки на різних етапах проєкту, вкрай важливу роль набуває процес залучення потенційних учасників проєктних перетворень. У процесі планування проєктної діяльності слід враховувати ситуацію на місцевому ринку праці. До зовнішніх чинників успішності управління та реалізації проєктів слід віднести підтримку органів місцевого самоврядування у процесі впровадження проєкту, виважений підхід до оплати праці проєктної команди, ретельний аналіз об'єктів інфраструктури, в яких власне і відбуватиметься проєкт (за необхідності).Item Стратегії розвитку корпоративної культури в установах соціальної сфери(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Логвиненко, Владислав Віталійович; Lohvynenko, Vladyslav Vitaliiovych; Мишок, Романа Романівна; Національний університет "Львівська політехніка"На сучасному етапі розвитку управління результативністю діяльності організацій, підприємств та установ великою мірою залежить від рівня розвинутості корпоративного управління та корпоративної культури. Дослідження щодо корпоративної культури в Україні поки що існують на початковій стадії, тому не мають системного характеру. Дана проблема має практичне значення та великий інтерес до неї з боку практиків з управління персоналом, проте масштабних наукових досліджень в з цієї теми в Україні не проводилося. Установа не може існувати без власної корпоративної культури. Якщо вона не створюється свідомо, то породжується в процесі роботи. Залученість співробітників і імідж компанії визначають якою буде корпоративна культура. В сучасних ринкових умовах це важливо, лише клієнтоорієнтовані, відкриті та обізнані установи досягнуть успіху. В останні часи велика увага приділяється цій проблемі для покращення морально-психологічного клімату та конкурентоспроможності підприємств. Корпоративна культура є системою цінностей та способом формування організації. Врахування духовних потреб співробітників є важливим елементом управління трудовими ресурсами та інноваційним потенціалом організації. У працях українських вчених Г. Захарчин, Н. Смолінська розкрито сутність корпоративної культури, розглянуто різні типології та підходи до оцінювання й управління її розвитком. Дослідження корпоративної культури як важливого важеля управління персоналом провів Ю. Красовський. Об’єкт дослідження – корпоративна культура. Предмет дослідження – специфіка корпоративної культури установи соціальної сфери та стратегії її розвитку. Мета дослідження – дослідження різноманітних стратегій розвитку корпоративної культури в установах соціальної сфери з метою розробки рекомендацій для поліпшення якості обслуговування та підвищення задоволеності як працівників, так і клієнтів цих установ. Результати дослідження: У роботі було розглянуто теоретико-методологічні засади формування корпоративної культури. Визначено сутність, значення та вплив корпоративної культури на імідж установи соціальної сфери. Було проведено діагностику корпоративної культури в установах соціальної сфери: вивчено елементи та оцінено тип корпоративної культури. Визначено основні напрямки реалізації потенціалу корпоративної культури в установах соціальної сфери на прикладі Пенсійного фонду та розроблено пропозиції щодо розвитку корпоративної культури.Item Формування програм стратегічного розвитку неприбуткових недержавних організацій осіб з інвалідністю(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Кецик, Юрій Зіновійович; Ketsyk, Yurii Zinoviiovych; Шаповалова, Тетяна Вікторівна; Національний університет "Львівська політехніка"Складність оцінювання соціальних результатів діяльності неприбуткових, неурядових організацій осіб з інвалідністю зумовлює необхідність створення виважених показників оцінювання ефективності, зокрема й від реалізації програми розвитку. Незважаючи на велику кількість різноспрямованих досліджень, присвячених проблематиці розвитку організацій, цілісна теоретична картина щодо розвитку неприбуткових недержавних організацій осіб з інвалідністю відсутня. Більшість досліджень мають загальний характер і не враховують регіональних особливостей як чинників впливу. Також у сучасній літературі недостатньо розроблено практичні питання розвитку неприбуткових недержавних організацій осіб з інвалідністю. Мета магістерського дослідження полягає в розробці моделі формування програм розвитку неприбуткових недержавних організацій осіб з інвалідністю. Під час виконання завдань магістерського дослідження було досягнуто наступних результатів. У першому розділі магістерського дослідження в результаті дослідження поняття системного підходу в управлінні неприбутковими організаціями виявлено, що системний підхід увійшов у сучасну теорію організації управління як особливо затребувана методологія наукового аналізу і мислення, суть системного підходу в теорії організації полягає в уявленні про організацію як про систему. Вивчаючі підходи до формування програми як елементу стратегічного розвитку організації ми визначили, що формування програм має відбуватися з урахуванням принципів розвитку, таких як: інерція, еластичність, безперервність, стабілізації. Досліджуючи особливості функціонування неприбуткових недержавних організацій осіб з інвалідністю на рівні регіону ми побачили, що Львівська область давно і широко застосовує конкурсні механізми, до яких входять: соціальне замовлення, соціальний грант, тендер, конкурс соціальних проєктів, конкурс громадських ініціатив, конкурс авторських програм. Другий розділ аналітичний розділ ми присвятили аналізу параметрів соціально-економічної системи Громадської організації "Об'єднання осіб з інвалідністю "Львівський освітньо-реабілітаційний центр" і, як результат, ми можемо констатувати, що: Основу стратегії становлять питання реалізації статутних цілей організації: захист прав і вираження інтересів осіб з інвалідністю; забезпечення інвалідам рівних з іншими громадянами можливості участі в усіх сферах суспільного життя; інтеграція осіб з інвалідністю в суспільство. Визначена програмою дій Громадської організації "Об'єднання осіб з інвалідністю "Львівський освітньо-реабілітаційний центр" стратегія є рамковим документом і надає їй змогу коригувати її з огляду на умови, що склалися, у межах статуту. SWOT аналіз Громадської організації "Об'єднання осіб з інвалідністю "Львівський освітньо-реабілітаційний центр" дасть змогу дати оцінку реалізації чинної стратегії та виявити основні стратегічні проблеми. В дослідженні було застосовано метод експертного опитування, за якого перелік стратегічних проблем Громадської організації "Об'єднання осіб з інвалідністю "Львівський освітньо-реабілітаційний центр" було виявлено на основі експертних оцінок респондентів, компетентних у проблемах, безпосередньо пов'язаних із предметом дослідження. Побудована матриця аналізу зовнішніх стратегічних факторов Громадської організації "Об'єднання осіб з інвалідністю "Львівський освітньо-реабілітаційний центр" дає можливість проаналізувати зовнішні впливи на стратегічний розвиток ГО. Побудовано і обгрунтовано складові потенціалу міжсекторної взаємодії неприбуткових недержавних організацій осіб з інвалідністю, а саме: потенціал самої ідеї неприбуткових недержавних організацій осіб з інвалідністю; потенціал організаційного рівня неприбуткової недержавної організації; векторна спрямованість, коли діяльності неприбуткових недержавних організацій осіб з інвалідністю потенціал взаємодії ґрунтуватиметься на зацікавленості інших суб'єктів взаємодії (Влада і Бізнес). У третьому, практичному розділі, для досягнення максимального практичного результату сформовано програму розвитку Громадської організації "Об'єднання осіб з інвалідністю "Львівський освітньо-реабілітаційний центр", а саме: Розроблено процес формування програми розвитку організації; склад і структура створюваної програми; розподіл ресурсів організації за заходами, що становлять структуру програми; визначення часових періодів реалізації програми. З урахуванням функціональної спрямованості включених до програми заходів, визначено структуру комплексної програми розвитку. Підготовлено розподіл наявних ресурсів у межах програми розвитку. На основі зважених показників ресурсів, необхідних для реалізації напрямів та результатів реалізації заходів, здійснено оцінку ефективності відібраних напрямів розвитку. Визначено фактори, що впливають на розподіл ресурсу часу: динаміка попиту на соціальні послуги, надходження фінансових ресурсів, надходження людських ресурсів, сезонні особливості реалізації заходів, взаємна зумовленість заходів та значущість заходу. Розроблена програма розвитку дає змогу реалізувати напрями діяльності, що забезпечують сталий розвиток організації за рахунок оптимізації частини процесу стратегічного планування. На підставі запропонованого алгоритму сформовано проєкт середньострокової програми "Розвиток Громадської організації "Об'єднання осіб з інвалідністю "Львівський освітньо-реабілітаційний центр" на 2024-2025 роки". Реалізація цієї програми дасть змогу активізувати участь членів Громадської організації "Об'єднання осіб з інвалідністю "Львівський освітньо-реабілітаційний центр" у заходах організації та долучити її до системи організацій, що надають гарантованих державою соціальних послуг, збільшити доходи від власної підприємницької діяльності.Item Стратегічні процеси оптимізації пенсійного забезпечення на регіональному рівні в контексті зарубіжного досвіду(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Яремчук, Сергій Степанович; Yaremchuk, Serhii Stepanovych; Козак, Марта Ярославівна; Національний університет "Львівська політехніка"Оптимізація пенсійного забезпечення на регіональному рівні є важливим завданням для багатьох країн, оскільки вона може значно впливати на соціальну стабільність та економічний розвиток. Тому зарубіжний досвід може слугувати важливим джерелом інформації для розробки стратегій у цьому напрямку. Існує низка стратегічних процесів оптимізації пенсійного забезпечення, які можна врахувати на регіональному рівні, врахувавши зарубіжний досвід. Зокрема такі заходи, як: диференціація заходів забезпечення; автоматизація управління; стимулювання індивідуального пенсійного забезпечення; сприяння працевлаштуванню та збереження робочих місць для літніх працівників; посилення прозорості та участі громадян; адаптація до демографічних змін; удосконалення системи соціального захисту тощо. Реалізація таких стратегічних заходів може сприяти оптимізації пенсійного забезпечення на регіональному рівні. Об’єктом дослідження виступає пенсійне забезпечення як сукупність правових, економічних та організаційних інститутів, метою яких є надання громадянам матеріального забезпечення у вигляді пенсій. Предмет дослідження - стратегічні процеси оптимізації пенсійного забезпечення на регіональному рівні в контексті зарубіжного досвіду. Мета дослідження – аналіз стратегічних процесів оптимізації пенсійного забезпечення на регіональному рівні в контексті зарубіжного досвіду. Результати дослідження: В Україні два десятиліття тому розпочата пенсійна реформа і вона має бути продовжена. Її основні напрями полягають у наступному: 1) зміцнення фінансового, організаційно-управлінського, технічного стану солідарної пенсійної системи; 2) запровадження другого рівня пенсійної системи і відповідних фінансових механізмів; 3) сприяння третьому рівню пенсійної системи (добровільному накопиченню) шляхом створення умов для розвитку національної економіки і підняття добробуту людей (Яремчук, 2023b). Нині в Україні актуальним є впровадження так званого другого рівня пенсійної системи - обов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення, з метою формування пенсійних накопичень та збільшення сукупного коефіцієнта заміщення - головного індикатора достатності пенсійних виплат (Яремчук, 2023а). 17 квітня 2023 р. зареєстрований Проєкт Закону України «Про накопичувальне пенсійне забезпечення» № 9212 (Про накопичувальне пенсійне забезпечення, 2023), мета якого - трансформація системи пенсійного забезпечення громадян України шляхом створення обов’язкової накопичувальної системи, яка дозволить здійснювати громадянам додаткові індивідуальні пенсійні накопичення на старість. Але оцінюючи перспективи запозичення зарубіжного досвіду при проведенні реформи української пенсійної системи, доходимо висновку, що подальші пенсійні розробки мають базуватися на основі системного аналізу цього досвіду, зокрема, при запровадженні другого рівня пенсійного забезпечення треба зважати на досвід сусідніх країн, в більшості з яких ця реформа не принесла бажаного результату, і здебільшого була згорнута. Відтак, запровадження накопичувальної пенсійної системи доцільно розпочинати лише після об’єктивного визначення факту зростання економіки в Україні і за умов підвищення доходів, усвідомлення своєї відповідальності за власну старість і фінансової грамотності.Item Громадські та релігійні організації як агенти регулювання соціальних проблем(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Павловський, Михайло Васильович; Pavlovskyi, Mykhailo Vasylovych; Школяр, Мар'яна Володимирівна; Національний університет "Львівська політехніка"У світі, що постійно змінюється під впливом глобалізації, громадські та релігійні організації відіграють важливу роль у вирішенні соціальних проблем. Вони займаються питаннями, які включають боротьбу з бідністю, зменшення соціальної нерівності, захист прав людини, надання гуманітарної допомоги та багато іншого. Важливість таких організацій полягає не лише у їх безпосередньому впливі на окремі соціальні питання, але й у їх здатності мобілізувати різні верстви суспільства, формувати громадську думку та впливати на політичні рішення. Об'єктом дослідження у роботі є теоретичні та практичні аспекти діяльності громадських та релігійних організацій у сфері соціального захисту України. Предметом - особливості діяльності громадських та релігійних організацій як агентів регулювання соціальних проблем в сучасних умовах (на прикладі ГО «Об’єднання осіб з інвалідністю «Львівський реабілітаційний центр» та БО «Карітас»). Мета кваліфікаційного дослідження полягає у комплексному аналізі діяльності громадських та релігійних організацій як агентів врегулювання соціальних проблем в сучасних умовах та розробці шляхів удосконалення їх функціонування. Згідно із положенням мети магістерської роботи, ми сформували завдання роботи: розглянути типи громадських та релігійних організацій; визначити функції та роль громадських та релігійних організацій у вирішенні соціальних проблем; здійснити аналіз законодавчого поля діяльності громадських та релігійних організації на ринку соціальних послуг в Україні; описати особливості надання соціальних послуг особам з інвалідністю громадськими та релігійними організаціями; проаналізувати та порівняти показники діяльності ГО «Об’єднання осіб з інвалідністю «Львівський реабілітаційний центр» та БО «Карітас; здійснити оцінку стратегічного планування розвитку ГО «Об’єднання осіб з інвалідністю «Львівський реабілітаційний центр» та БО «Карітас»; запропонувати шляхи удосконалення діяльності ГО «Об’єднання осіб з інвалідністю «Львівський реабілітаційний центр» та БО «Карітас». У результаті виконання завдань магістерського дослідження було сформовано наступні висновки. У першому розділі здійснено аналіз діяльності релігійних та громадських організацій та їх ролі у вирішенні соціальних проблем. Окремо розглянуто їхню участь на ринку соціальних послуг в Україні, включаючи законодавчі аспекти. Також у розділі розкрито особливості надання соціальних послуг особам з інвалідністю зазначеними організаціями. У другому розділі проведено аналіз діяльності ГО «Об’єднання осіб з інвалідністю «Львівський реабілітаційний центр» та БО «Карітас». Зосереджено увагу на порівняльному аспекті показників діяльності, стратегічному плануванні їх розвитку, а також на шляхах удосконалення їх діяльності. Результати дослідження підкреслюють важливість розвитку професійних навичок персоналу в обох організаціях. Підвищення кваліфікації персоналу визнано ключовим фактором для покращення якості наданих послуг та ефективності роботи організацій. Крім того, залучення додаткових ресурсів із зовнішніх джерел, включаючи співпрацю з міжнародними організаціями, виокремлюється як стратегічний напрямок для розширення можливостей та підсилення потенціалу організацій.Item Адміністративна супервізія в установах соціальної сфери: зарубіжний досвід(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Ставковий, Володимир Ярославович; Stavkovyi, Volodymyr Yaroslavovych; Климанська, Лариса Дмитрівна; Національний університет "Львівська політехніка"Здійснений аналіз праць вітчизняних і зарубіжних науковців розкриває мету, завдання та сутнісні аспекти інституту супервізії; висвітлює головні засади здійснення адміністративної супервізії в установах соціальної сфери; дозволяє з’ясувати особливості взаємодії супервізора та супервізованого у процесі здійснення адміністративної супервізії в установах соціальної сфери. Незважаючи на досить велику кількість теоретичних досліджень цієї технології, головно зарубіжних, в Україні відсутній інститут супервізії, відповідно й адміністративної в державних установах соціальної сфери. На додаток, посада супервізора відсутня у Національному класифікаторі України "Класифікатор професій". Супервізію висвітлюють у наукових працях українські та зарубіжні дослідники: М. Болдуін (Baldwin), Н. Бондаренко, Дж. Брекке (Brekke), І. Грига, Дж. Едвардз (Edwards), Н. Гаулд (Gould), К. Хоуе (Howe), І. Грей (Gray), М. Джоунс (Jones), Г. Попович, А. Кадушин (Kadushіn), Л. Уолш (Walsh), П. Вудворд (Woodward), Т. Семигіна, Л. Тюптя, І. Іванова, В. Яцура. Відомими є наукові праці Л. Клос, В. Покладової, Г. Слозанської, С. Ставкової, присвячені проблемам супервізії у соціальній сфері. Аспекти теоретичного характеру, зокрема визначення та мету супервізії представлено в працях таких авторів, як: Бергер і Мізрахі (Berger, & Mizrahi, 2001), Бібус (Bibus, 1993), Айзіковіц та ін. (Eisikovits, & Guttmann, 1983), Ерера та Лейзар (Erera, & Lazar, 1993), Фукуяма (Fukuyama, 1998), Гарретт і Барретта-Герман (Garrett, & Barretta-Herman, 1995), Харкнесс (Harkness, 1997), Хенслі (Hensley, 2002), Джеффріз (Jeffreys, 2001), Кадушин (Kadushin, 1974), Карвінен-Ніінікоскі (Karvinen-Niinikoski, 2004), Лофер (Laufer, 2003), Стронг та ін. (Strong, Kavanagh, Wilson, Spence, Worrall, & Crow, 2003), Тцуі (Tsui, 2005a). Окремі аспекти супервізії досліджували у своїх працях вітчизняні дослідники, зокрема: Грига, Брижовата, Дума, Лисенко, Іванова, Семигіна, Полтавець, Попович, та фахівці-практики у галузі соціальної роботи, зокрема, Покладова та ін. Втім, автори наголошують на відсутності системних вітчизняних розробок із професійної підготовки супервізорів у галузі соціальної роботи. Мета і завдання дослідження. Виявлення властивостей здійснення адміністративної супервізії в зарубіжних країнах та перспектив її використання для покращення якості надання послуг в установах соціальної сфери в Україні. Завдання: Розглянути сутність поняття супервізії, її мету, завдання, функції, базові цінності й етичні принципи. Охарактеризувати головні засади здійснення адміністративної супервізії в установах соціальної сфери. Визначити та дослідити методи супервізії працівника соціальної установи та особливості взаємодії супервізора і супервізованого. Виконати порівняльний аналіз здійснення адміністративної супервізії в зарубіжних країнах та Україні. Окреслити можливості використання досвіду здійснення адміністративної супервізії в Україні. Об’єкт дослідження. Зарубіжний досвід здійснення супервізії у професійній діяльності фахівців соціальної сфери. Предмет дослідження. Особливості адміністративної супервізії в установах соціальної сфери. Гіпотеза дослідження: Здійснення адміністративної супервізії має позитивний вплив на діяльність установ соціальної сфери. Під час виконання завдань магістерського дослідження було досягнуто наступних результатів. У першому розділі «Теоретичні аспекти супервізії та її особливості в установах соціальної сфери» розкрито поняття супервізії, її мету, завдання, функції та методи; окреслено базові цінності й етичні засади супервізії в контексті роботи установ соціальної сфери. У другому розділі «Особливості зарубіжного досвіду здійснення адміністративної супервізії в установах соціальної сфери» виконано аналіз зарубіжного досвіду здійснення адміністративної супервізії як технології покращення ефективності надання послуг в установах соціальної сфери; досліджено адміністративно-управлінські завдання супервізора та закцентовано увагу на відповідальному лідерстві як основі взаємодії супервізора та супервізованого. У третьому розділі «Можливості використання зарубіжного досвіду здійснення супервізії в установах соціальної сфери в Україні» виконано порівняльний аналіз використання зарубіжного та вітчизняного досвіду здійснення супервізії в установах соціальної сфери.Item Специфіка надання електронних публічних послуг в установах соціальної сфери(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Кривозірка, Оксана Миколаївна; Kryvozirka, Oksana Mykolaivna; Школяр, Мар'яна Володимирівна; Національний університет "Львівська політехніка"Перехід соціальних установ до електронних методів обслуговування, наявність багатьох проблем зумовлює необхідність аналізу та удосконалення механізмів надання електронних публічних послуг. Незважаючи на велику кількість досліджень, цілісна картина надання електронних послуг відсутня, оскільки більшість мають загальний характер і не враховують особливостей і відмінностей. Саме тому, кожній установі необхідний стратегічний розвиток. Мета магістерського дослідження - дослідити специфіку застосування електронних публічних послуг в Управлінні соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради. Відповідно до поставленої мети було визначено завдання: виділити основні засади адміністрування та управління; визначити поняття «соціальна сфера», її структуру, завдання; ознайомитись із світовим досвідом функціонування соціальних установ; порівняти вітчизняний і світовий досвід надання соціальних електронних послуг; емпірично дослідити механізми надання послуг в Управлінні соціального захисту; виявити основні переваги та недоліки; розробити стратегічний план розвитку Управління соціального захисту; визначити основні рекомендації щодо вирішення проблем. Об’єкт дослідження. Специфіка адміністрування та управління в установах соціальної сфери. Предмет дослідження. Практики надання електронних публічних послуг в організаціях соціальної сфери. Під час виконання завдань магістерського дослідження було досягнуто наступних результатів. У першому розділі виділено основні засади адміністрування, управління, цифрового управління, що спрощує процедуру обслуговування та підвищує рівень комфорту, швидкості, якості. Визначено поняття «соціальна сфера», що функціонує через соціальну інфраструктуру та задовольняє потреби людини; «соціальне забезпечення» та «соціальна допомога». У другому розділі досліджується світовий досвід функціонування соціальних установ та порівнюється з Україною. Кожна країна має свої відмінності. Україна розпочала перехід до електронних форм обслуговування недавно та є першою у світі із цифровими паспортами та електронним підписом документів в режимі онлайн. У третьому, емпіричному розділі, здійснено дослідження механізмів надання електронних публічних послуг в Управлінні соціального захисту. Здійснено SWOT-аналіз, сформовано дерево проблем, концепцію бачення майбутнього установи, що дозволяє сформувати стратегічні напрямки та цілі з розвитку установи. Розроблено стратегічний план розвитку Управління соціального захисту та запропоновано удосконалення механізмів надання електронних послуг; збільшення розміру фінансування; залучення міжнародних партнерів, світових лідерів; підвищення рівня кваліфікації працівників. Виявлено переваги та недоліки надання публічних послуг. Визначено основні рекомендації щодо вирішення проблем.Item Мотиваційні моделі управління в установах соціальної сфери(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Чобалько, Роман Юрійович; Chobalko, Roman Yuriiovych; Макух, Оксана Євгенівна; Національний університет "Львівська політехніка"Роль держави в сфері соціальних послуг зростає, вимагаючи глибшого вивчення управлінських механізмів, зокрема мотиваційних моделей. Це важливо для підвищення конкурентоспроможності установ соціальної сфери. Мотиваційні моделі в цьому контексті стають ключовим інструментом для досягнення високих стандартів якості та задоволення різноманітних потреб клієнтів. Об’єкт дослідження. Мотивація персоналу установ соціальної сфери. Предмет дослідження. Особливості застосування мотиваційних моделей управління в установах соціальної сфери. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та аналіз досвіду впровадження мотиваційних моделей в управлінні, а також визначення основних шляхів та рекомендацій для вдосконалення системи мотивації персоналу в установах соціальної сфери.В першому розділі роботи проведено комплексний аналіз теоретичних аспектів мотиваційних моделей в управлінні соціальною сферою. Розглянуто роботи авторів, які працювали в цьому напрямку, нормативно-правові акти, а також основні мотиваційні моделі, які використовуються в суспільстві. Розглянуто теорії мотивації, такі як: Ієрархія потреб А. Маслоу, Теорія очікувань В. Врума, Теорія потреб Д. Мак-Клелланда, Теорія справедливості С. Адамса, Двофактор-на теорія Ф. Герцберга. В другому розділі здійснено огляд організаційно-методичних аспектів впровадження мотиваційних моделей в управлінні в установах соціальної сфери. Розглянуто основні засоби та методи мотивації працівників, а саме: системи винагород та визнання, можливість кар’єрного зростання, гнучкі графіки для працівників, системи навчання та розвитку, емоційна підтримка, участь у прийнятті рішень, корпоративна культура. Визначено їх переваги та недоліки, а також молиаості використання, зокрема в установах соціальної сфери. Окреслено ключові інноваційні підходи та інструменти для підвищення мотивації персоналу, а саме: технологічні інновації, гейміфікація, штучний інтелект та аналітика, електронні платформи для мотивації, системи відкритого обміну думок, наставництво та розвиток навичок. Визначено їх взаємодію з основними методами та засобами мотивації, а також їхню придатність для застосування в установах соціальної сфери. В третьому розділі виявлено основні проблеми та шляхи удосконалення систем мотивації, які використовуються в установах соціальної сфери. Здійснено комплексне дослідження системи мотивації персоналу в установах соціальної сфери на прикладі Відділу обслуговування громадян №9 Головного управління Пенсійного фонду України у місті Львів. Аналіз здійснено на основі звітності та статистики Пенсійного фонду та інших державних рекомендацій. Визначено основні проблеми мотивації працівників та можливі напрямки удосконалення. Аналіз здійснювався відштовхуючись від розглянутих раніше методах та засобах мотивації персоналу. Найбільш проблемними виявились: система винагород та визнання, можливість кар’єрного зростання, участь у прийнятті рішень. Відштовхуючись від проблем у системі мотивації персоналу в установах соціальної сфери, було розроблено конкретні рекомендації для покращення мотиваційних моделей в цих установах. Рекомендації наведено по кожному з методів та засобів мотивації з можливістю застосування інноваційних підходів.Item Шляхи вдосконалення механізму системи управління в установі соціальної сфери(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Пурій, Володимир-Олександр Миколайович; Purii, Volodymyr-Oleksandr Mykolaiovych; Макух, Оксана Євгенівна; Національний університет "Львівська політехніка"Механізм управління в установах соціальної сфери України представляє собою складний та важливий процес, оскільки ці організації надають ключові послуги та підтримку для різних категорій населення. Система управління в установах соціальної сфери базується на їхній місії та цілях, які визначають кадрову політику та діяльність організації. Наукова література відображає актуальність проблеми шляхів вдосконалення механізму управління в установах соціальної сфери. Питанням оцінки механізмів системи управління в установах соціальної сфери займались такі дослідники як: І. Іваненко, С. Савченко, О. Михайленко, О. Коваленко, С. Ткаченко, І. Максименко, Ю. Кузьмінський, Н. Гончарку, О. Олійник, В. Кравець, С. Петренко, О. Лисенко, О. Матвієнко, С. Соломаха, Г. Бондаренко. Варто додати, що залишається недослідженим питання того, як технології та цифрові інновації вдосконалюють управління соціальними установами. Науковцями не зовсім чітко висвітлені перспективи партнерства з громадськістю та громадськими організаціями. Крім того, існує ймовірність того, що аспекти етики та правил управління в соціальній сфері залишаються поза увагою, що вимагає додаткових досліджень, щоб створити комплексний, етично обґрунтований підхід до управління установами соціальної сфери. Мета магістерського полягає у вивченні та розробці ефективних шляхів вдосконалення механізму управління в установі соціальної сфери. Об'єкт дослідження у роботі визначено процес управління в установі соціальної сфери. Предметом дослідження є дослідження процесу управління та виявлення шляхів вдосконалення механізму системи управління в установі соціальної сфери. Під час виконання завдань магістерського дослідження було досягнуто наступних результатів. У першому розділі магістерського дослідження ми розглянули дослідження українських науковців щодо вдосконалення механізмів управління в установах соціальної сфери. Проаналізували питання кадрового забезпечення, реформи децентралізації, оптимізації управління в установах соціальної сфери та інші аспекти. Здійснили аналіз нормативно-правової бази, що регулює механізми управління в установах соціальної сфери в Україні. Розглянули теоретичне обґрунтування дослідження механізму управління в установах соціальної сфери. У другому розділі магістерського дослідження ми визначили, що потрібен комплексний підхід до покращення систем управління персоналом у соціальних установах. Зазначили, що інновації, такі як цифровізація, хмарні технології та системи аналізу даних, необхідні для ефективного управління. Відзначили, що міжнародні установи соціальної сфери, мають чіткі довгострокові стратегії, налагоджену координацію між підрозділами, раціональне використання ресурсів, моніторинг результативності, професійний розвиток персоналу. У третьому, практичному розділі, для досягнення максимального практичного результату ми запропонували конкретні ідеї щодо модернізації технічного забезпечення, навчання персоналу, оптимізації процесів і підвищення мотивації у Львівській філії Львівського обласного центру зайнятості.Item Мотиваційна модель в управлінні: досвід впровадження в установах соціальної сфери України(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Повторейко, Андрій Русланович; Povtoreiko, Andrii Ruslanovych; Яцишин, Уляна Володимирівна; Національний університет "Львівська політехніка"Впровадження ефективних мотиваційних підходів та стратегій є критичним аспектом управління персоналом в установах соціальної сфери. Досягнення високої продуктивності, залучення талановитих працівників, збереження досвідченого персоналу та покращення якості послуг у таких установах неможливо без розуміння та використання теорій мотивації. Теорія мотивації досягнення успіху визначає, що діяльність, спрямована на досягнення успіху, пов'язана з мотивом досягнення успіху і мотивом уникнення невдачі. Ця теорія була розроблена американськими ученими Д. Мак-Клелландом, Д. Аткінсоном і німецьким вченим Х. Хекхаузеном. Вона підкреслює різницю в поведінці між людьми, які мають мотивацію досягнення успіху та уникнення невдачі. Особи з мотивацією досягнення успіху ставлять перед собою позитивні цілі і бачать досягнення мети як успіх. Вони вірять у свої здібності, мають високі очікування успіху і зосереджені на активних зусиллях для досягнення цілей. У той час як люди з мотивацією уникнення невдачі орієнтовані на уникнення негативних наслідків і мають менше впевненості в своїх здібностях. Вони уникнуть ризику і бояться можливих помилок та покарання. Управління має бути гнучким і спрямованим на забезпечення успіху, враховуючи різні типи мотивації людей.[1] Мотивація співробітників в установах соціальної сфери є критично важливим аспектом успішної діяльності цих організацій. Отже, розуміння факторів, які впливають на мотивацію працівників в цьому сегменті, стає особливо актуальним. Справедливість у винагороді є одним з ключових факторів, який має великий вплив на мотивацію співробітників у будь-якій організації. Коли працівники відчувають, що система винагород дійсно справедлива і відображає їхні зусилля, досягнення та внесок у роботу, це підтримує в них бажання працювати і стимулює до досягнення кращих результатів. Практика застосування різних моделей мотивації показує як позитивні, так і негативні аспекти їхнього застосування. Такий розвиток - природний процес, оскільки не існує універсальної ідеальної моделі стимулювання, що задовольняла б всі вимоги.[2] В соціальній сфері, де головною метою діяльності є служіння громаді та покращення якості життя людей, визнання та вдячність грають надзвичайно важливу роль в мотивації працівників. Відчуття, що твої зусилля та внесок дійсно оцінені та враховані, додає сенсу й значущості роботі, і стає мотором, який підштовхує працівників до більш високих досягнень.[3] Об'єкт дослідження – "установи соціальної сфери України". Цей об'єкт включає різні установи та заклади, що надають соціальні послуги громадянам, такі як ліцеї, дошкільні установи, позашкільні центри, лікарні, медичні центри, соціальні служби тощо. Предмет дослідження – "Мотиваційна модель в управлінні в установах соціальної сфери України". Основною увагою дослідження є мотиваційні підходи та стратегії, які застосовуються в управлінні персоналом в установах соціальної сфери, таких як освітні, медичні, соціальні тощо. Мета дослідження: вивчення та аналіз моделей виявлення переваг та недоліків, також розробка рекомендацій щодо вдосконалення мотиваційного підходу в управлінні установами. Аналіз сутності мотиваційної моделі в управлінні показав, що успішні компанії докладають зусиль для створення стимулюючої та підтримуючої атмосфери для своїх працівників. Це може бути реалізовано через застосування матеріальних і нематеріальних стимулів, організацію командних заходів та сприятливих умов праці.[4] В соціальній сфері, де головною метою діяльності є служіння громаді та покращення якості життя людей, визнання та вдячність грають надзвичайно важливу роль в мотивації працівників. Відчуття, що твої зусилля та внесок дійсно оцінені та враховані, додає сенсу й значущості роботі, і стає мотором, який підштовхує працівників до більш високих досягнень, а також зменшення текучості кадрів має безпосередній вплив на стабільність та ефективність роботи установи.[5] Установи соціальної сфери в Україні також використовують мотиваційну модель для підвищення продуктивності та покращення робочої атмосфери. Аналіз досвіду впровадження мотиваційної моделі вказує на успішні результати та позитивний вплив на роботу співробітників. Для удосконалення мотиваційної моделі в установах соціальної сфери слід звернути увагу на розвиток гнучких та індивідуально підходящих методів стимулювання персоналу. Прозорість комунікації та можливість зворотного зв'язку між керівництвом і співробітниками допоможуть зрозуміти їх потреби та очікування. Таким чином, успішне впровадження мотиваційної моделі в установах соціальної сфери України може сприяти збільшенню продуктивності праці та покращенню якості послуг, що надаються громаді. Важливо зрозуміти, що мотивація є динамічним процесом і вимагає постійного аналізу та удосконалення, адже задоволені працівники - це один із ключових факторів успіху організації.Item Типи корпоративної культури в організаціях соціальної сфери(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Завірюха, Ростислав Володимирович; Zaviriukha, Rostyslav Volodymyrovych; Школяр, Мар'яна Володимирівна; Національний університет "Львівська політехніка"Сучасне суспільство переживає постійні трансформації та еволюційні зміни, що ставить перед організаціями завдання адаптації до нових реалій та досягнення успіху в умовах невизначеності. Один із ключових факторів, що визначає здатність організацій до впорядкування цих змін, є корпоративна культура. Вона виступає не лише як набір цінностей, практик та норм, а й як механізм формування і підтримки ідентичності організації та її співробітників. Метою магістерської кваліфікаційної роботи є аналіз типів корпоративної культури в установах соціальної сфери в контексті їх впливу на ефективність діяльності персоналу. Для досягнення поставленої мети магістерської роботи передбачаються такі завдання: дослідити типи та специфіку функціонування соціальних організацій в системі соціального захисту України; здійснити огляд правових засад діяльності організацій соціальної сфери в Україні; розглянути структурно-функціональні характеристики вітчизняних організацій соціальної сфери; дослідити методологічні підходи до формування та розвитку корпоративної культури в установах соціальної сфери; розглянути типології корпоративної культури та визначити характеристики різних типів культури; з’ясувати можливості корпоративної культури як інструменту управління; представити результати емпіричного дослідження корпоративної культури Львівської філії Львівського обласного центру зайнятості. Об'єкт магістерської кваліфікаційної роботи - корпоративна культура в установах соціальної сфери. Предмет - типи корпоративної культури в установах соціальної сфери як інструмент управління. Під час виконання завдань магістерського дослідження було досягнуто наступних результатів. У першому розділі визначено сутність та досліджено типи організацій соціальної сфери в Україні. З’ясовано структурно-функціональні особливості організацій соціальної сфери у їх різноманітті, залежно від цільового призначення, форм власності тощо. Розглянуто нормативно-правові аспекти діяльності зазначеного типу установ у сфері соціального захисту України. У другому розділі здійснено аналіз ролі корпоративної культури в управлінні установами соціальної сфери в Україні. Розглянуто особливості формування та розвитку корпоративної культури крізь призму різних методологічних підходів, розкрито інструментальні властивості атрибутів корпоративної культури як засобів впливу на організаційну ефективність. У третьому, емпіричному розділі, ми за допомогою таких методів дослідження як: аналіз документів, дослідження корпоративної культури за методикою OCAI та SWOT – аналізу, змогли дослідити наявний тип корпоративної культури Львівської філії Львівського обласного центру зайнятості та відповідно до цього змогли виділити рекомендації, щодо зміни культури. Ці рекомендації спрямовані на формування позитивної та ефективної корпоративної культури, яка відповідає потребам працівників та сприяє досягненню стратегічних цілей Львівського центру зайнятості.Item Стратегії установи соціальної сфери, як чинник її розвитку(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Ніколаєв, Ян Віталійович; Nikolaiev, Yan Vitaliiovych; Уманець, Наталія Анатоліївна; Національний університет "Львівська політехніка"Освіта в сучасному світі як культурно-соціальний інститут переживає глобальну кризу, яка є відображенням глобальної цивілізаційної кризи. Зміни, що відбуваються у державному устрої та соціально-економічному житті нашої країни, вимагають докорінного покращення теорії та практики управління якістю освітніми установами. Визначені державою завдання щодо децентралізації влади, реформування місцевого самоврядування та системної реформи освіти детермінують розроблення та впровадження нових підходів менеджменту щодо стратегічного управління та стратегічного планування на всіх рівнях управління розвитком територій та соціальних організацій. Актуальним для дослідження проблеми стратегічного планування розвитку закладів освіти є аналіз праць вітчизняних науковців Л. Даниленка, В. Кременя, В.Олійника, та ін. У дослідженнях О. Мармази, М. Мартиненка, С.Ніколаєнка та інших розглядається практика управління навчальним закладом у складних умовах сучасної модернізації. Про актуальність моніторингу соціальних закладів можемо отримати інформацію із праць О. Гудзь, А. Діброви, О. Мармази, В. Краєвського. На сучасному етапі розвитку управління установами соціальної сфери виникає об’єктивна необхідність вирішення нових, складних, часто непередбачуваних проблем, в основу яких покладено розробку ефективної стратегії розвитку, що може забезпечити довгостроковий успіх в конкурентній боротьбі для соціальної установи. Мета магістерського дослідження полягає у визначенні специфіки стратегій освітніх установ, як чинників їх розвитку. Об'єкт дослідження – розвиток установи соціальної сфери. Предметом дослідження є розробка та реалізація стратегії розвитку освітньої установи. Під час виконання завдань магістерського дослідження було досягнуто наступних результатів. У першому розділі магістерського дослідження було проаналізовано роботи вітчизняних і зарубіжних науковців щодо формування та реалізації стратегій розвитку освітніх установ. Аналіз наукових праць вказує на різноманітні класифікації стратегій розвитку, і вказує на неоднозначність тлумачення ключових категорій у цьому контексті. У другому розділі ми визначили, що для будь-якої освітньої установи надзвичайно важливим є можливість постійно розвиватися і зберігати свою ринкову стійкість, незважаючи на всі несприятливі внутрішні та зовнішні чинники, з якими доводиться стикатися в процесі управління. Сучасний етап розвитку системи професійно-технічної освіти в Україні класифікується як трансформаційний. Після певної стагнації було прийнято низку стратегічних та програмних планових документів, положення яких містили заходи і засоби з модернізації вітчизняної професійно-технічної освіти. Було встановлено, що при розробці стратегії Львівського професійного коледжу готельно-туристичного та ресторанного сервісу були дотримані основні пункти, аспекти розробки програми та визначено основні стратегічні цілі розвитку. У третьому розділі за результатами проведеного дослідження, ми прийшли до висновку, що методологічним ядром стратегічного управління закладом освіти є стратегія його розвитку. На основі емпіричного дослідження, нами було запропоновані рекомендації щодо удосконалення розвитку стратегії у Львівському професійному коледжі готельно-туристичного та ресторанного сервісу розроблена, ми зауважили, що процес формування, реалізації, моніторингу потребує більшої уваги та роботи, що дозволить удосконалити та спростити роботу колективу.Item Гендерні особливості управління закладом вищої освіти(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Медіна, Тетяна Вячеславна; Medina, Tetiana Viacheslavna; Обіход, Михайло Михайлович; Національний університет "Львівська політехніка"Гендерний менеджмент відбиває актуальні тенденції в сучасній вищій освіті - створення рівних можливостей для чоловіків і жінок щодо рівного доступу до навчання, наукової діяльності, керівництва та інших можливостей. Стратегія гендерного менеджменту передбачає забезпечення рівного доступу до керівних посад, розвиток лідерських якостей у жінок і чоловіків, розробку стратегій протидії гендерним стереотипам, залучення студентів різної статі до навчання та інші. Питання освітнього менеджменту привертали увагу таких науковців, як О. Мармаза, В. Васенко, гендерний аналіз стилей управління освітніми закладами проведений Т. Дороніною, С. Дубовиком, Л. Пампухою, Н. Приходькиною, О. Рудь. Різні аспекти впровадження гендерної проблематики до системи вищої освіти України проаналізовані в статтях Т. Делілової, І. Токар, Е. Соколової. Об’єкт дослідження - механізм управління закладом вищої освіти. Предмет дослідження - гендерні аспекти управління університетом. Мета дослідження - комплексне вивчення гендерних особливостей управління закладом вищої освіти. Важливу роль у законодавчому оформленні принципів гендерної рівності в освіті відіграла розробка і затвердження «Стратегії впровадження гендерної рівності у сфері освіти до 2030 року». Нормативні документи Чернівецького національного університету містять загальну стратегію, спрямовану на протидію дискримінації та дотримання принципів толерантності. Співробітниці університету майже не користуються наданням додаткової відпустки або відгулів, гнучким робочим графіком тощо. Чоловіки заперечують наявність дискримінації за ознакою статі; жінки вербально заперечують її, проте надають інформацію, яка може розглядатися як маркована гендерна нерівність. Існує гендерний дисбаланс у розподілі підтримки науково-педагогічних працівників в університеті: чоловіки мають переваги при керівництві науковими дослідженнями і грантовими проєктами, співробітництві з міжнародними журналами, жінкам частіше довіряють турботу про студентів. Поширений стереотип «це надумана проблема, не наша, у нас усе добре», трансльований привілейованими соціальними групами. Робота містить рекомендації щодо формування політики гендерної рівності в університеті: нормативний рівень (розробка Положення про політику запобігання, попередження та боротьби з сексуальними домаганнями і дискримінацією в університеті); організаційно-адміністративний рівень (створення Гендерного Центру, проведення заходів для підвищення гендерної чутливості, гендерне збалансування складу комісій на різних рівнях управління, проведення гендерного аудиту, створення посади уповноваженого з гендерної рівності); рівень соціального діалогу й комунікації (забезпечення прозорості у прийнятті кадрових рішень, сприяння зрозумілій системі розподілу ресурсів; популяризація професійну діяльність жінок; запровадження супроводу професійної кар’єри жінок в установі).