Юридичні науки
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/24540
Browse
12 results
Search Results
Item Оцінка сукупності обставин, прогнозованих ризиків при вирішенні питання про обрання заходу забезпечення провадження, запобіжного заходу(Видавництво Львівської політехніки, 2021-08-10) Ортинський, Володимир; Канцір, Володимир; Ortynsky, Volodymyr; Kantsir, Volodymyr; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityРозглянуто проблему врахування законом окреслених підстав для ефективного, доцільного й результативного застосування заходів забезпечення кримінального провадження, запобіжних заходів; обставини, що беруть до уваги, вибираючи їх. Метою застосування згаданих заходів є забезпечення певного вектора адекватної поведінки підозрюваного, обвинуваченого, підсудного. Цього можна досягти за умови правильного вибору будь-якого заходу забезпечення, незалежно від виду й обсягу застосовуваних обмежень. Ця загальна мета диференціюється залежно від виду заходу забезпечення провадження, запобіжного заходу, тобто уможливлюється на засадах обмеження прав і свобод підозрюваного, обвинуваченого. Зауважимо, що захід забезпечення провадження необхідно вибирати винятково з метою дотримання належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого, виконання покладених на нього процесуальних обов’язків, а також щоб запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи предметів, які мають доказове значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого учасника провадження; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжувати розпочате. Окреслено напрями індивідуалізації, персоніфікації заходів забезпечення провадження, запобіжних заходів, тобто доцільності, правильності, ефективності, обґрунтованості вибору окремого їх різновиду стосовно конкретного обвинуваченого, аж до врахування прогнозованих ризиків у поведінці. Розглянуто процесуальний правовий підхід під час урахування обставин, закріплених у ст. 178 КПК.Item До питання класифікації учасників кримінального провадження, уповноважених підтримувати обвинувачення в суді(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-01) Сорока, Світлана; Канцір, Володимир; Крижановський, Анатолій; Soroka, Svitlana; Kantsir, Volodymyr; Kryzhanovskyi, Anatoliy; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityРозглядаються питання учасників кримінального провадження, уповноважених підтримувати обвинувачення в суді. КПК України до сторони кримінального провадження – з боку обвинувачення віднесено слідчого, дізнавача, керівника органу досудового розслідування, керівника органу дізнання, прокурора, а також потерпілого, його представника та законного представника у випадках, установлених КПК України. Всі учасники кримінального провадження з боку обвинувачення формують і підтримують обвинувачення під час досудового розслідування, яке завершується складанням обвинувального акта, в якому прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення. Прокурор це учасник кримінально-процесуальної діяльності до якого законом «Про прокуратуру» і КПК України ставляться певні вимоги, він наділений певними повноваженнями і одним із основних є підтримання обвинувачення в суді. Крім того підтримувати обвинувачення в суді має право і потерпілий. Потерпілий набуває цього права відповідно у разі коли прокурор дійшов до переконання, що обвинувачення потрібно змінити. Якщо в обвинувальному акті зі зміненим обвинуваченням ставиться питання про застосування закону України про кримінальну відповідальність, який передбачає відповідальність за менш тяжке кримінальне правопорушення, чи про зменшення обсягу обвинувачення, головуючий зобов’язаний роз’яснити потерпілому його право підтримувати обвинувачення у раніше пред’явленому обсязі, а також у разі відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення в суді головуючий роз’яснює потерпілому його право підтримувати обвинувачення в суді. Потерпілою у кримінальному провадженні визнається фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди і ним може бути будь-яка особа, а отже, в більшості випадків він не є фахівцем права. Тому КПК України також передбачено, що потерпілого у кримінальному провадженні може представляти представник – особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником. Отже, з боку обвинувачення до сторони кримінального провадження законодавець відніс слідчого, дізнавача, керівника органу досудового розслідування, керівника органу дізнання, прокурора, а також потерпілого, його представника та законного представника у випадках, установлених КПК України, які формують і підтримують обвинувачення під час досудового розслідування, проте підтримувати обвинувачення в суді мають право тільки прокурор, потерпілий, представник потерпілого у визначених законом випадках.Item Receiving by the exposer of corruption information about the state of the pre-trial investigation initiated by his statement or message(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-01) Канцір, Володимир; Слотвінська, Наталія; Kantsir, Volodymyr; Slotvinska, Natalia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityВ статті проаналізовано окремі положення чинного законодавства та судової практики з метою з’ясування змістовного наповнення визначення, що міститься у частині 3 статті 60 Кримінального процесуального кодексу України “стан досудового розслідування”. Поставлена мета зумовлена нормою Кримінального процесуального кодексу України, яка встановлює, що заявник який є викривачем (крім можливості: отримувати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію; отримувати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань; подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи; отримувати інформацію про закінчення досудового розслідування) наділений правом в порядку, встановленому Законом України № 1700-VII “Про запобігання корупції” від 14 жовтня 2014 року, отримувати інформацію про стан досудового розслідування, що розпочате за його заявою чи повідомленням; а також зумовлена відсутністю офіційного тлумачення цього положення, наукових розвідок та неоднозначністю судової практики. Аналіз Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, довів, що зміст визначення “стан досудового розслідування” недоцільно прирівнювати до інформації, що окреслює стан тривання чи завершення цього розслідування, адже враховуючи той факт, що законодавець надав викривачу привілейоване становище, поряд з заявником щодо отримання інформації про досудове розслідування (ч. 3 ст. 60 КПК України, п. 13 ч. 2 ст. 53-3 Закону України № 1700-VII від 14 жовтня 2014 року), обґрунтовано приходимо до висновку, що ця інформація не охоплюється даними, що містяться у витязі з Єдиного реєстру досудових розслідувань.Item Іноземний досвід регламентації кримінальної відповідальності за пропаганду, планування, підготовку, розв’язування та ведення агресивної війни(Видавництво Львівської політехніки, 24-02-20) Канцір, Володимир; Олійник, Христина; Kantsir, Volodymyr; Oliynyk, Christina; Канцир, Владимир; Олейник, Кристина; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityПроаналізовано питання кримінальної відповідальності за пропаганду, планування, підготовку, розв’язування та ведення агресивної війни за кримінальним законодавством іноземних держав. На підставі аналізу приписів кримінального законодавства окремих європейських і пострадянських держав констатують спільні й відмінні риси нормативного урегулювання цього питання. Висловлено авторську точку зору щодо доцільності імплементації деяких положень зарубіжного законодавства у вітчизняне. Проаналізовано кримінальне законодавство держав, які є членами Європейського Союзу. Виокремлено положення, які є вартими для запозичення українському законотворцю, а також ті, які є невдалими.Item Декриміналізація як метод кримінально-правової політики(Видавництво Львівської політехніки, 2019-03-26) Марисюк, Костянтин; Канцір, Володимир; Marysyuk, Kostyantyn; Kancir, Volodymyr; Марисюк, Константин; Канцир, Владимир; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityПроаналізовано питання декриміналізації як методу кримінально-правової політики. Підсумовуючи викладене, констатовано, що декриміналізація як процес офіційного визнання факту втрати певним діянням суспільної небезпеки та вилучення норми, яка раніше встановлювала кримінальну відповідальність за згадане діяння, із КК України, є одним із найдієвіших методів кримінально-правової політики. Водночас, хоч законодавець і доволі часто звертається до декриміналізації у своїй діяльності, все ж остання, на нашу думку, не повною мірою використовується у процесі реформування не лише окремих норм чинного закону про кримінальну відповідальність, а й згаданого закону загалом.Item Депеналізація як метод кримінально-правової політики(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Марисюк, Костянтин; Канцір, Володимир; Marysyuk, Kostyantyn; Kantsir, Volodymyr; Марисюк, Костянтин; Канцир, Владимир; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityСтаття присвячена аналізу депеналізації як методу кримінально-правової політики. Зроблено висновок, що відсутність єдиного розуміння поняття та суті депеналізації не дає можливості повною мірою реалізувати цей метод кримінальноправової політики на практиці. В той же час, він міг би виступити одним дієвих інструментів реформування вітчизняного кримінального законодавства в умовах задекларованої гуманізації кримінальної відповідальності та покарання. Як видається, таким чином можна було б значно скоротити кількість осіб, засуджених до покарань, пов’язаних з ізоляцією особи від суспільства (передусім – до позбавлення волі на певний строк), а й реформувати систему кримінальних покарань загалом, виключивши з неї або хоча б суттєво реформувати явно застарілі та фактично недієві види покарань.Item Зарубіжний досвід організації судово-експертної діяльності в процесі здійснення кримінального переслідування(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Гузела, Михайло; Канцір, Володимир; Huzela, Mykhailo; Kantsir, Volodymyr; Гузела, Михаил; Канцир, Владимир; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityСтаттю присвячено проблемі організації судово-експертної діяльності в процесі здійснення кримінального переслідування та, загалом, – проблемі вдосконалення всієї процедури отримання доказової інформації в процесі здійснення кримінального провадження. На основі аналізу вітчизняної та зарубіжної наукової літератури досліджено окремі питання організації судово-експертної діяльності в деяких державах Європи, а також питання правового (процесуального) статусу судового експерта. Зроблено висновок про важливість зарубіжного досвіду розв’язання зазначених проблем для вдосконалення кримінального процесуального законодавства України.Item Взаємообумовленість нелегальних міграційних процесів та міжнародної терористичної активності(Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Канцір, Володимир; Kantsir, Volodymyr; Канцир, Владимир; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityСтаття присвячена розкриттю явища нелегальної міграції, яка, своєю чергою, є надзвичайно сприятливим середовищем для міжнародної терористичної діяльності. Саме у середовищі нелегальних мігрантів, терористичні організації підшуковують безпосередніх виконавців терористичних актів, розповсюджують злочинні ідеї помсти, ненависті до “благополучних” держав та їх громадян.Item Психолого-правовий портрет особи терориста(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Канцір, Володимир; Kantsir, Volodymyr; Канцир, Владимир; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityАналізуються сучасні розуміння психолого-правового портрету особи терориста через призму загальних психологічних характеристик, кримінально-правових та кримінологічних явищ – для якісно нового розуміння проблем, пов’язаних з організацією терористичних угрупувань, вчиненням терористичних злочинів та їх викриттям. Проаналізовано думки українських та закордонних науковців у сфері подолання тероризму.Item Сучасне розуміння поняття тероризму(Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Канцір, Володимир; Серкевич, Ірина; Kantsir, Volodymyr; Serkevych, Iryna; Канцир, Владимир; Серкевич, Ирина; Національний університет “Львівська політехніка”, Львівський державний університет внутрішніх справ; Lviv Polytechnic National University, Lviv State University of Internal AffairsАналізується сучасне розуміння поняття тероризму через призму кримінально- правового явища. Розглянуто низку міжнародних нормативно-правових актів, пов’яза- них з організацією, вчиненням та викриттям тероризму. Розмежовано поняття “терор” та “тероризм”. Наведено приклади системної протидії тероризму. Проаналізовано думки українських та зарубіжних науковців у сфері подолання тероризму.