Юридичні науки
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/24540
Browse
5 results
Search Results
Item Умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини: спірні питання кваліфікації(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Марисюк, Костянтин; Друк, Соломія; Marysyuk, Kostyantyn; Druk, Solomiia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityПроаналізовано спірні питання кваліфікації умисних вбивств матір’ю своєї новонародженої дитини. Зазначено, що досліджувана норма КК України потребує додаткового вивчення та внесення змін. Зокрема, ст. 117 КК України потрібно доповнити та зазначити умови психотравмуючої ситуації під час вчинення вбивства матір’ю своєї новонародженої дитини у тяжкому психофізичному стані, спричиненому пологами. Крім того, дуже важливо викласти у згаданій статті визначення періоду новонародженості для правильної оцінки часу вчинення злочину.Item Класифікація форм співучасті у злочині(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Крижановський, Анатолій; Марисюк, Костянтин; Kryzhanovskyi, Anatoliy; Marysyuk, Kostyantyn; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityПроаналізовано питання класифікації форм співучасті у злочині. Констатовано, що сучасне кримінальне право знаходиться доволі далеко від вирішення питання про уніфікований підхід до класифікації форм співучасті. Не зміг повною мірою зняти згадану суперечку й чинний КК України. Не заперечуючи аргументи усіх сторін, все ж, на нашу думку, зараз не час для радикальних змін одного з чільних інститутів кримінального права, особливо за умов активного розроблення нового КК України. Відтак, і надалі базовим і найактуальнішим для правильної кримінально-правової кваліфікації пропонується й надалі вважати закріплений у ст. 28 КК України підхід, згідно з яким за суб’єктивними ознаками, за стійкістю суб’єктивних зв’язків, стійкістю умислу розрізняють вчинення злочину різними злочинними групами: а) вчинення злочину групою осіб; б) вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою; в) вчинення злочину організованою групою; г) вчинення злочину злочинною організацією. Єдиною зміною, яка давно назріла, ми вважаємо доповнення згаданого переліку пунктом “г” “вчинення злочину бандою”. Незважаючи на існуючі у науці протилежні думки з цього приводу, ми переконані у необхідності згаданого кроку, який слугуватиме чіткішому виокремленню ознак, притаманних саме банді, а також відмежує останню від інших форм співучасті від злочину.Item Декриміналізація як метод кримінально-правової політики(Видавництво Львівської політехніки, 2019-03-26) Марисюк, Костянтин; Канцір, Володимир; Marysyuk, Kostyantyn; Kancir, Volodymyr; Марисюк, Константин; Канцир, Владимир; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityПроаналізовано питання декриміналізації як методу кримінально-правової політики. Підсумовуючи викладене, констатовано, що декриміналізація як процес офіційного визнання факту втрати певним діянням суспільної небезпеки та вилучення норми, яка раніше встановлювала кримінальну відповідальність за згадане діяння, із КК України, є одним із найдієвіших методів кримінально-правової політики. Водночас, хоч законодавець і доволі часто звертається до декриміналізації у своїй діяльності, все ж остання, на нашу думку, не повною мірою використовується у процесі реформування не лише окремих норм чинного закону про кримінальну відповідальність, а й згаданого закону загалом.Item Депеналізація як метод кримінально-правової політики(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Марисюк, Костянтин; Канцір, Володимир; Marysyuk, Kostyantyn; Kantsir, Volodymyr; Марисюк, Костянтин; Канцир, Владимир; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityСтаття присвячена аналізу депеналізації як методу кримінально-правової політики. Зроблено висновок, що відсутність єдиного розуміння поняття та суті депеналізації не дає можливості повною мірою реалізувати цей метод кримінальноправової політики на практиці. В той же час, він міг би виступити одним дієвих інструментів реформування вітчизняного кримінального законодавства в умовах задекларованої гуманізації кримінальної відповідальності та покарання. Як видається, таким чином можна було б значно скоротити кількість осіб, засуджених до покарань, пов’язаних з ізоляцією особи від суспільства (передусім – до позбавлення волі на певний строк), а й реформувати систему кримінальних покарань загалом, виключивши з неї або хоча б суттєво реформувати явно застарілі та фактично недієві види покарань.Item Питання попередження злочинності щодо мігрантів у рішеннях XII Конгресу Організації Об’єднаних Націй з питань боротьби зі злочинністю та кримінального правосуддя 2010 р.(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Марисюк, Костянтин; Слотвінська, Наталія; Marysyuk, Kostyantyn; Slotvinska, Nataliya; Марисюк, Костянтин; Слотвинская, Наталия; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University2010 року в м Салвадор (Бразилія) відбувся XII Конгрес Організації Об’єднаних Націй з питань боротьби зі злочинністю та кримінального правосуддя. У порядку денному для обговорення було вісім питань, серед яких і питання, що стосувались заходів кримінального правосуддя щодо боротьби з незаконним ввезенням мігрантів і торгівлею людьми і зв’язку з транснаціональною організованою злочинністю, а також заходів із попередження злочинності та кримінальному правосуддю в боротьбі з насильством щодо мігрантів, робітників-мігрантів та членів їхніх сімей. Підсумковим документом Конгресу стала Салвадорська декларація про комплексні стратегії для відповіді на глобальні виклики: системи попередження злочинності та кримінального правосуддя і їхній розвиток у світі, що змінюється. Салвадорська декларація також вказувала на необхідність державам-учасницям розглянути питання про прийняття і здійснення ефективних заходів щодо попередження незаконного ввезення мігрантів, переслідування й покарання за нього, а також забезпечити права незаконно ввезених мігрантів відповідно до Протоколу проти незаконного ввезення мігрантів сушею, морем і повітрям, що доповнює Конвенцію організації Об’єднаних Націй проти транснаціо- нальної організованої злочинності, а також пропонувала державам-учасницям негайно вжити заходів, щоб включити до міжнародних стратегій і норм у галузі попередження злочинності заходи щодо попередження злочинів, пов’язаних з насильством щодо мігрантів, а також насильством на ґрунті расизму, ксенофобії та аналогічних форм нетерпимості, а також переслідуванню і покаранню за їх вчинення.