Інститут права, психології та інноваційної освіти

Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/62474

Browse

Now showing 1 - 20 of 141

Взаємозв'язок копінг-стратегій із самооцінкою в осіб юнацького віку
(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Банах, Назар Андрійович; Banakh, Nazar Andriiovych; Партико, Неоніла Вікторівна; Національний університет "Львівська політехніка"
У магістерській кваліфікаційній роботі здійснено психологічний аналіз взаємозв'язку копінг-стратегій із самооцінкою осіб юнацького віку. Проведено теоретичний огляд літератури, який виявив, що копінг-стратегії сприяють адаптації до стресу, збереженню психічного здоров’я та формуванню саморегуляції, а їх вибір залежить від рівня самооцінки. Самооцінка, як важливий елемент Я-концепції, визначає емоційне благополуччя молоді, але є нестабільною в період юнацького віку через пошук ідентичності та соціальне схвалення. Емпіричне дослідження охоплювало вибірку з 102 осіб віком від 18 до 23 років, серед яких 79 дівчат і 23 хлопця. Виявлено, що рівень самооцінки суттєво впливає на вибір копінг-стратегій: особи з високою самооцінкою частіше обирають асертивні дії та соціальне відволікання, тоді як низька самооцінка корелює з емоційно-орієнтованими стратегіями. Результати підтвердили, що адаптивні копінг-стратегії (асертивність, соціальне відволікання) пов’язані з високою самооцінкою, тоді як дезадаптивні (уникнення, емоційно-орієнтовані стратегії) – з низькою самооцінкою. Розроблено рекомендації для практичних психологів щодо підтримки самооцінки молоді через формування ефективних копінг-стратегій.
Вплив бойового досвіду військовослужбовців на стиль їх сімейних взаємин
(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Семенина, Галина Михайлівна; Semenyna, Halyna Mykhailivna; Карпенко, Зіновія Степанівна; Національний університет "Львівська політехніка"
Стиль сімейних взаємин визначає та чи інша комбінація факторів взаємодії у подружніх парах і батьківсько-дитячих взаєминах. Бойовий досвід військовослужбовців чинить значний психологічний тиск на взаємини всередині їх сімей, що проявляється в емоційній відстороненості, зниженні довіри, загальному погіршенні якості комунікації. Вибірка дослідження складається із 62 осіб різного віку. Застосовано авторську анкету і 6 психодіагностичних методик. Емпіричні дані підтвердили тісний зв’язок між бойовим стресом і негативними змінами в сімейній динаміці. Зокрема, військовослужбовці з високим рівнем бойового стресу демонструють частіші конфлікти, зниження задоволеності стосунками та подружньої адаптації. Виявлено сильну кореляцію між симптомами ПТСР і зниженням якості взаємодії у подружніх парах, особливо у випадках тривалої участі в бойових діях. Результати дослідження підкреслюють потребу у впровадженні комплексних програм психологічної підтримки, спрямованих на зниження стресу, відновлення емоційного здоров’я та посилення сімейної стійкості.
Уявлення батьків про адаптацію молодших школярів до навчання
(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Пальчук, Марія Ярославівна; Palchuk, Mariia Yaroslavivna; Куций, Олександр Анатолійович; Національний університет "Львівська політехніка"
Дослідження сприйняття батьками адаптації молодших школярів до навчання виявляє взаємозв'язок між когнітивними, емоційними та соціально-психологічними чинниками, що визначають готовність дітей до школи. Теоретичний аналіз показує, що успішна адаптація залежить від рівня розвитку когнітивних здібностей та емоційної стійкості дитини, а також від підтримки з боку батьків. Батьки, які активно залучені до шкільного процесу, створюють умови для розвитку самостійності та мотивації в дітей. Емпіричне дослідження підтверджує, що батьківське сприйняття адаптації тісно пов'язане з соціально-економічними факторами та рівнем тривожності. Високий рівень тривожності батьків зазвичай супроводжується негативним ставленням до адаптаційних можливостей дитини, що може заважати її успішному освоєнню шкільної програми. Результати факторного та кореляційного аналізу вказують на необхідність корекції батьківських установок для зниження тривожності та поліпшення умов адаптації дітей. Програма інтервенцій, спрямована на покращення батьківського сприйняття шкільної адаптації, може позитивно вплинути на розвиток дітей та створити сприятливе навчальне середовище.
Ґендерно-рольові детермінанти субʼєктивного благополуччя молоді.
(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Тригубенко, Дар'я Сергіївна; Tryhubenko, Daria Serhiivna; Клименко, Марія Романівна; Національний університет "Львівська політехніка"
Гендерні ролі – це модель поведінки, які очікуються від жінок і чоловіків у суспільстві залежно від соціокультурного середовища, в якому вони перебувають. Суб’єктивне благополуччя, яке включає почуття щастя, задоволеність життям та психологічний комфорт, є одним із ключових показників якості життя. Гендерні ролі, зокрема традиційні стереотипи щодо маскулінності та фемінності, значною мірою визначають поведінку, життєві пріоритети та емоційний стан молоді. З метою апробації та підтвердження робочої гіпотези було досліджено 113 осіб віком від 18 до 25 років та різної статі. Показники задоволеності життям виявили тісний зв'язок із позитивними міжособистісними стосунками та наявністю життєвих цілей. Однак, були пов’язані із низьким рівнем автономії. Традиційні гендерні установки корелюють із проявами амбівалентного сексизму. Ворожий сексизм до жінок пов'язаний із більш вираженими гендерними установками та нижчими показниками суб’єктивного благополуччя. Одружені респонденти демонструють вищі показники традиційних гендерних установок і амбівалентного сексизму та низький рівень задоволеності життям. Натомість, Респонденти без партнера мали вищий рівень задоволеності життям. Чоловіки продемонстрували більш виражені традиційні гендерні установки та вищий рівень ворожого сексизму до жінок. Тодя як, жінки частіше проявляли компенсаторну поведінку щодо чоловіків.
Соціально-психологічні чинники творчого потенціалу особистості
(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Гнідик, Ірина Ігорівна; Hnidyk, Iryna Ihorivna; Галян, Андрій Ігорович; Національний університет "Львівська політехніка"
Творчий потенціал особистості – важлива частина особистісного потенціалу людини, що проявляється у формі динамічної та гнучкої структури особистісних рис, здібностей та індивідуально специфічно розвивається на різних етапах життя людини. Показано, що динамічна структура творчого потенціалу взаємопов’язана з індивідуальною системою самооцінки, особистісних рис, мотивації та самореалізації. У запропонованій концептуальній моделі компонентів творчого потенціалу категорії самореалізації, самооцінки та мотивації репрезентують важливу нішу. Робота з ними заслуговує першочергової уваги у консультаційній та психотерапевтичній практиці, спрямованій на розкриття та активацію творчого потенціалу особистості. З метою апробації та підтвердження робочої гіпотези було досліджено 61 особу віком від 26 до 76 років різної статі та різних професій. Досліджено, що показники креативності корелюють із самооцінкою, мотивацією, самореалізацією особистості, а також з емоційною стабільністю. Констатовано, що прагнення до самореалізації разом із достатньою мотивацією є одними із ключових предикторів розвитку креативності особистості. На основі емпіричних результатів дослідження розроблено програму психологічного супроводу з метою активації та подальшого розвитку творчого потенціалу дорослих.
Психологічна стійкість спортсменів з різною мотивацією
(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Степанський, Владислав Васильович; Stepanskyi, Vladyslav Vasylovych; Галян, Ігор Михайлович; Національний університет "Львівська політехніка"
Психологічна стійкість розглядається як здатність особистості адаптуватися до стресових ситуацій, зберігати емоційну рівновагу та ефективність діяльності, особливо у спортивному середовищі. Мотивація спортсменів, зокрема внутрішня, зовнішня та амотивація, значною мірою визначає рівень їхньої стійкості. З метою перевірки та підтвердження гіпотези щодо взаємозв’язку між мотиваційними чинниками та психологічною стійкістю було досліджено 70 спортсменів різного віку та статі, які займаються різними видами спорту. Результати дослідження показали, що внутрішня мотивація позитивно корелює з високим рівнем стійкості до стресу, емоційною стабільністю та адаптивними поведінковими стратегіями. Спортсмени з домінуючою зовнішньою мотивацією мали нижчі показники стійкості та були більш схильні до тривожності. Виявлено, що статеві відмінності статистично не впливають на основні показники мотивації та психологічної стійкості, однак внутрішня мотивація більш виражена серед молодших спортсменів.
Психологічні особливості ціннісних орієнтацій осіб із залежностями в умовах війни
(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Білоконь, Сергій Сергійович; Bilokon, Sergii Serhiiovych; Логвінова, Діана Валеріївна; Національний університет "Львівська політехніка"
У дослідженні вивчено психологічні особливості ціннісних орієнтацій осіб із залежностями в умовах війни. Ціннісні орієнтації є основою для прийняття рішень, а в умовах війни вони стають важливим механізмом стійкості, в той час як залежність обмежує можливості адаптації та самоконтролю. З метою апробації та підтвердження робочої гіпотези було досліджено 88 чоловіків віком від 16 до 69 років. Застосовано методики «Портрет цінностей» Ш. Шварца, «Ціннісні орієнтації» М. Рокіча, тест на залежність та тест смисложиттєвих орієнтацій Дж. Крамбо. Результати показали суттєві відмінності між особами із залежностями та без залежностей за такими цінностями, як конформізм, традиція, стимуляція, гедонізм, досягнення, влада. Дослідження виявило, що у групі осіб із залежностями спостерігається зниження орієнтації на процес, результат, самостійності, доброзичливості і сенсожиттєвих орієнтацій, тоді як у групі без залежностей відзначено зростання локусу контролю "Я" та прагнення до стимуляції. Отримані результати допомогли розробити психологічні рекомендації, спрямовані на формування конструктивних життєвих стратегій та ціннісних орієнтацій.
Психологічні особливості взаємозв'язку самоефективності та психологічного благополуччя підлітків
(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Урбан, Анастасія Анатоліївна; Urban, Anastasiia Anatoliivna; Терлецька, Юліана Миронівна; Національний університет "Львівська політехніка"
Магістерська робота на тему «Психологічні особливості взаємозв’язку самоефективності та психологічного благополуччя підлітків» розглядає актуальну тему, оскільки підліткам, які долають свою власну внутрішню кризу в складних життєвих обставинах доводиться проявляти високий рівень особистісної стійкості. В роботі окреслено поняття самоефективності та психологічного благополуччя, а також їх особливостей у підлітковому віці, а також описано та проінтерпретовано дані дослідження психологічних особливостей взаємозв’язку самоефективності та параметрів психологічного благополуччя. Виявлено також взаємозв’язки самоефективності, життєстійкості, життєвих цінностей та сенсожиттєвих орієнтацій особистості.
Психологічні передумови шкільної тривожності підлітків
(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Явдощин, Юлія Ігорівна; Yavdoshchyn, Yuliia Ihorivna; Карпенко, Зіновія Степанівна; Національний університет "Львівська політехніка"
Шкільна тривожність – це розлад психіки, який може виникнути в учнів середньої школи будь-якого віку, проявляється як надмірний страх перед школою та пов’язаними з нею видами діяльності: спілкуванням з іншими учнями, публічними виступами чи іспитами. Підліткова тривожність часто маскується під поведінкові прояви інших проблем, таких як агресивність, залежність і схильність до підпорядкування, облудність, лінощі як результат «вивченої безпорадності», помилкова гіперактивність, відхід у хворобу та ін. Емпіричне дослідження проведено на базі Львівського фахового коледжу культури і мистецтв з85 особами віком від 14 до 20 років різної статі. Застосовано 4 психодіагностичні методики, спостереження, авторську анкету. Результати дослідження відображають психологічні передумови формування шкільної тривожності підлітків, виявляють зв'язок між різними формами тривожності, само- сприйняттям та соціальною поведінкою. Аналіз кореляційних зв'язків між ситуативною тривожністю, особистісною тривожністю, соціальною тривожністю, самооцінкою тривожності та соціальним уникненням висвітлює критично важливі фактори, що сприяють розвитку та підтримці шкільної тривожності в цій групі.
Психологічні особливості переживання самотності у жінок середнього віку
(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Назарець, Олена Михайлівна; Nazarets, Olena Mykhailivna; Дорожкін, Валерій Романович; Національний університет "Львівська політехніка"
Дослідження самотності у жінок середнього віку аналізує цей психологічний феномен як складний і багатогранний процес, який глибоко залежить від суб’єктивного сприйняття соціального оточення, емоційних станів та соціальних потреб. Теоретичний аналіз показує, що самотність виникає через когнітивну оцінку соціальних змін, що характерно для цього віку, зокрема, через зміни в сімейних ролях та соціальних очікуваннях. Емпіричне дослідження виявило, що жінки середнього віку більше переживають соціальну самотність, ніж молодші, у яких переважає романтична самотність. Це підтверджується кореляціями між самотністю і психологічними факторами, такими як стратегії подолання, стилі прив’язаності та емоційний дистрес. Дослідження також підкреслює серйозні наслідки самотності для психічного здоров'я, зокрема підвищений ризик депресії та тривоги. У підсумку, для зменшення самотності в жінок середнього віку рекомендується цілеспрямоване психологічне втручання, яке включає розвиток емоційної стійкості, соціальної інтеграції та відновлення мети в житті.
Копінг-стратегії шкільної тривожності учнями різного віку
(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Бойко, Максим Русланович; Boiko, Maksym Ruslanovych; Куций, Олександр Анатолійович; Національний університет "Львівська політехніка"
У дослідженні розглянуто проблему копінг-стратегій подолання шкільної тривожності в учнів середніх та старших класів. Теоретично обґрунтовано та емпірично досліджено взаємозв'язки між копінг-стратегіями, особистісними характеристиками та мотивацією навчання. Використано комплекс психодіагностичних методик для вивчення особливостей копінг-стратегій, тривожності, акцентуацій характеру та мотивації. Вибірку склали 100 учнів віком від 11 до 17 років. Проаналізовано вікові та гендерні особливості використання копінг-стратегій, досліджено їх зв'язок з рівнем тривожності та особистісними характеристиками. Особливу увагу приділено специфіці копінг-стратегій учнів, які мають рідних у зоні бойових дій. За допомогою факторного та кластерного аналізу виявлено основні психологічні профілі учнів та особливості структурної організації механізмів подолання стресу. На основі отриманих результатів розроблено практичні рекомендації щодо психологічного супроводу учнів різних вікових груп.
Часова перспектива фахівців юридичного супроводу
(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Зелінська, Марія Борисівна; Zelinska, Mariya Borysivna; Галян, Ігор Михайлович; Національний університет "Львівська політехніка"
Часова перспектива – це особисте, часто несвідоме ставлення, яке кожна людина виявляє по-відношенню до часу. Це також процес, за допомогою якого безперервний потік життя поділяється на тимчасові категорії, які допомагають надати життю порядок, узгодженість і сенс. Визначено, що орієнтація на позитивне минуле залежить від загального рівня задоволеності життям і має зворотний зв’язок із відчуттям успіху. Доведено, що орієнтація на гедоністичне теперішнє залежить від емоційної стабільності, дружелюбності та переконань у справедливості світу. Визначено, що базове переконання про випадковість впливає часову орієнтацію фаталістичне теперішнє. Це доводить, що люди, які вважають події життя випадковими, схильні сприймати теперішнє як приречене та неконтрольоване. Доведено, що у осіб із яскраво вираженою часовою перспективою гедоністичне теперішнє більше вираженими є такі психологічні характеристики, як дружелюбність, рівень емоційної стабільності та доброзичливість. Дослідження проводилося на базі Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, участь у якому взяло 65 осіб віком від 24 до 77 років.
Психологічні особливості ставлення осіб з ПТСР до надання їм психологічної допомоги
(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Велідова, Христина Олексіївна; Velidova, Khrystyna Oleksiivna; Куций, Олександр Анатолійович; Національний університет "Львівська політехніка"
У роботі досліджено ключові аспекти та бар’єри, що впливають на сприйняття психологічної допомоги військовослужбовцями з посттравматичним стресовим розладом (ПТСР), пов’язаним із бойовим досвідом. Виявлено значну роль емоційного дистресу (сорому, провини, безнадії) та когнітивних викривлень (катастрофізації, узагальнення негативного досвіду), які знижують готовність звертатися по допомогу. Суспільна стигматизація психічних розладів і обмежена соціальна підтримка посилюють ці бар’єри. Емпіричне дослідження підтвердило, що військовослужбовці часто сприймають звернення до психологів як ознаку слабкості, віддаючи перевагу неадаптивним стратегіям подолання стресу, таким як уникнення чи відволікання. Статистичний аналіз (тести Манна-Уітні, Краскела-Уолліса) показав, що ті, хто уникають допомоги, мають більш виражені симптоми ПТСР, стресу та знижену самооцінку. Кореляційний та факторний аналізи виявили, що сильна соціальна підтримка та посттравматичне зростання покращують ставлення до психологічної допомоги, тоді як висока самоефективність асоціюється із зниженням готовності звертатися до фахівців. Узагальнені висновки підкреслюють важливість створення безпечних умов для роботи з емоційним дистресом, боротьби зі стигматизацією та врахування культурного контексту.
Психологічні особливості емоційно-психологічної стійкості здобувачів закладів вищої освіти
(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Скобельська, Леся Василівна; Skobelska, Lesia Vasylivna; Павленок, Катерина Сергіївна; Національний університет "Львівська політехніка"
Робота містить огляд сучасних концепцій емоційно-психологічної стійкості зарубіжних та вітчизняних науковців, теоретичний аналіз емоційної складової стійкості та виклад факторів емоційно-психологічної стійкості студентської молоді в сучасних реаліях. У рамках дослідження доводиться думка, що вищий рівень емоційно-психологічної стійкості у студентів позитивно пов’язаний із кількома ключовими психологічними факторами: самоефективністю, емоційним інтелектом, адаптивними копінг-стратегіями та навичками самоорганізації. А також підтверджується , що показники стійкості відрізняються у чоловіків та жінок. З метою апробації та підтвердження робочої гіпотези досліджено 120 осіб віком від 17 до 24 роки різної статі. В даному емпіричному дослідженні визначено рівень емоційно-психологічної стійкості і проведено аналіз її основних конструктів у здобувачів ЗВО. У досліджені здійснено описову статистику, застосовано кореляційний, кластерний та порівняльний аналіз. На підставі проведеної роботи надано рекомендації щодо розвитку емоційно-психологічної стійкості у студентської молоді.
Психологічні особливості толерантності майбутніх психологів
(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Сидорук, Лідія Олегівна; Kossak, Lidiia Olehivna; Борисюк, Ольга Миколаївна; Національний університет "Львівська політехніка"
Робота присвячена дослідженню психологічних особливостей толерантності майбутніх психологів. Теоретичний аналіз виявив, що толерантність – це прояв свідомого, раціонального та відповідального вибору індивіда, прояв ним своєї активної позиції щодо побудови суспільних відносин. У зв’язку з цим, вивчення психологічних особливостей толерантності майбутніх психологів є актуальним, оскільки забезпечує розкриття механізмів впливу соціуму на особистісні структури суб’єкта через вищий план його функціонування – когнітивний. З метою апробації та підтвердження робочої гіпотези було досліджено 100 осіб, віком від 20 до 22 років та різної статі. Емпіричне дослідження підтвердило, що більшість респондентів симпатизує оточуючим і вміє контролювати свої емоції та дії, хоча є респонденти, які не схильні до толерантності та погано контролюють власні дії. Таким чином, толерантність майбутнього психолога виявляється у нетерпимості до насильства, емпатійності, сформованої культури діалогового спілкування, здатності надати кваліфіковану психологічну допомогу різним групам осіб незалежно від психофізичних чи соціокультурних особливостей на основі прийняття їх духовних цінностей, моральних переконань, релігійних вірувань та життєвих установок. Сформованість толерантності у майбутніх психологів забезпечує підвищення якості психологічного супроводу різних категорій громадян з урахуванням їх індивідуальних та соціальних характеристик.
Особистісні чинники адаптації до навчання майбутніх психологів
(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Назар, Олеся Юріївна; Nazar, Olesia Yuriivna; Куций, Олександр Анатолійович; Національний університет "Львівська політехніка"
Адаптація, як психологічне поняття, це пристосування в процесі взаємодії з іншими, відновлення рівноваги між людиною та її середовищем, та здатність до регуляції власних емоцій, поведінки та когнітивних схем у відповідь на нові ситуації. Адаптація до навчання включає різні аспекти – від академічного та соціального до психологічного, що вимагає від студентів гнучкості, стійкості та розвитку специфічних навичок, таких як саморегуляція та емоційний контроль. Адаптація студентів до навчальної діяльності залежить від ряду особистісних чинників, які включають психологічні аспекти, когнітивні особливості, а також соціальні фактори. Для дослідження було сформовано вибірку із загальною кількістю досліджуваних у 92 особи. Віковий діапазон від 17 до 22 років. Жінок – 49 осіб, та чоловіків – 43 особи. А також для більш детального аналізу вибірка була розподілена на підгрупи: за критерієм статевої ознаки та критерієм курсу навчання студентів. Встановлено, що за порівняльними аналізом за критерієм статевої ознаки існували статистично значущі відмінності у показниках домінантності, інтернальності, та у рівні прийняття інших, емоційного комфорту та спрямованості на взаємодію. Також було виявлено за порівняльним аналізом за критерієм курсу навчання статистично значущі відмінності у показниках самоконтролю в спілкуванні, спрямованості на взаємодію, саморефлексії, та у копінг-стратегії уникнення. А також, показники адаптації до навчання були кореляційно пов’язаними із особистісними чинниками майбутніх психологів.
Зв'язок міжособистісної залежності та психологічного благополуччя особистості
(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Гаврилюк, Анастасія Геннадіївна; Havryliuk, Anastasiia Hennadiivna; Галян, Андрій Ігорович; Національний університет "Львівська політехніка"
Психологічне благополуччя - це багатогранне поняття, що охоплює емоційні та психологічні стани, загальну задоволеність життям і загальне щастя особистості. Міжособистісну залежність розглядають, як складне і багатопланове порушення та розмежовують залежність як нормативне явище, надмірну залежність і деструктивне відокремлення, що спричиняють особистісні порушення. В опитуванні міжособистісної залежності та психологічного благополуччя взяло учать 160 осіб віком від 16 до 51 років та різної статі. Було виявлено взаємозв’язки між показниками залежності та різними аспектами благополуччя та рисами особистості. Виявлено, що респонденти з низьким рівнем залежності мають кращі адаптаційні можливості, тоді як високий рівень залежності асоціювався з емоційною вразливістю та відсутністю чітких життєвих цілей.
Вплив стилів привʼязаності на романтичні стосунки в дорослому віці
(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Борис, Божена Ігорівна; Borys, Bozhena Ihorivna; Ткалич, Маріанна Григоріївна; Національний університет "Львівська політехніка"
Дослідження аналізує вплив стилів прив'язаності на романтичні стосунки у дорослому віці, спираючись на теорію прив'язаності Джона Боулбі. Класифікація стилів на безпечну, тривожну, уникаючу та дезорганізовану категорії висвітлює їхній зв'язок із задоволеністю стосунками, емоційною близькістю та конфліктністю. Безпечна прив'язаність асоціюється з емоційною стабільністю та позитивною динамікою стосунків, тоді як тривожна та уникаюча прив'язаності призводять до емоційної нестабільності та зростання конфліктів. Емпіричний аналіз, проведений серед жінок 18-55 років, підтвердив, що люди з безпечною прив'язаністю демонструють вищий рівень задоволеності, емоційної близькості та нижчий рівень депресії, тоді як уникаючий і дезорганізований стилі корелюють із зниженням якості стосунків. Вікові відмінності виявили, що старші учасниці демонструють більшу емоційну стабільність, що свідчить про еволюційний характер прив'язаності. Однофакторний дисперсійний аналіз виявив значні розбіжності між стилями прив'язаності у ключових аспектах стосунків, включаючи уникнення близькості та депресію, пов'язану зі стосунками. Отримані дані підтверджують важливість безпечної прив'язаності для побудови здорових стосунків. Дослідження підкреслює потребу в обізнаності про вплив стилів прив'язаності та терапевтичних втручаннях для поліпшення емоційної взаємодії в парах.
Розважальні ток-шоу на українському та американському телебаченні: новели та специфіка
(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Римець, Анастасія Богданівна; Rymets, Anastasiia Bohdanivna; Гоцур, Оксана Іванівна; Національний університет "Львівська політехніка"
Жанр розважальних шоу є важливим елементом масової культури та виконує роль платформи для соціальних комунікацій і розваг. Розважальне ток-шоу поєднує різні форми медійних практик — від інтерв'ю та дискусій до елементів реаліті та гумору. Поняття “розважальні програми” має походження від слів “розвага”, “видовище”, “гра”. Саме гра є основою будь-якої розважальної програми. Тому ці шоу обов’язково мають бути видовищними, а розвага – це невід’ємна частина поняття “розважальні програми” [2]. Як предмет наукового дослідження, розважальні шоу є важливою категорією в медіазнавстві, культурології, соціології та психології. Завдяки цьому ми маємо можливість зрозуміти, як різні медійні продукти впливають на аудиторію, формують суспільну думку, а також як їх структура відображає соціальні та культурні процеси [4]. Українське телебачення пережило значні з 2023 року зміни. Розважальні ток-шоу тепер орієнтовані більше на соціальні, патріотичні та військові теми, а також вони підлаштовуються під нові запити аудиторії. Програми стали україномовними, акцент робиться на військових та волонтерах, що змінило і зміст, і формат шоу [1]. Зміна головних героїв, мовне питання , відображає новий культурний наратив, де героїзм та стійкість стають головними рисами публічних персонажів і що сильно привертає увагу аудиторії. Американські ток-шоу також є частиною ширшої системи глобалізації медіа, де американська поп-культура відіграє ключову роль [3]. Розважальні ток-шоу часто демонструють американські цінності, такі як свобода слова, індивідуалізм і прагнення до успіху, що формує образ США як культурного лідера у світі [6]. Тому усі цікаві формати починають зароджуватися саме в США, а інші союзники, створюючи власні шоу, запозичують формати та сценарії в американських виробників. З наукової точки зору, розважальні шоу дають змогу аналізувати медіатизацію — процес, за допомогою якого медіа інтерпретують і трансформують реальність для аудиторії [5]. Окрім цього, важливим елементом ток-шоу є інтерактивність, яка дозволяє глядачам бути активними учасниками процесу споживання контенту. Це підкреслює, що аудиторія не є пасивним споживачем, а активним учасником, який формує власні значення та інтерпретації подій. Українські виробники телепродуктів намагаються запозичувати в іноземних партнерів формати шоу, які ми дедалі частіше бачимо на нашому телебаченні і які за цінностями та метою не відрізняються від західних форматів. Об’єкт дослідження: Телевізійні розважальні ток-шоу як жанр медійного контенту на телебаченні. Предмет дослідження: Особливості створення контенту розважальних ток-шоу в Україні та США та тенденції їхнього розвитку у контексті глобалізаційних змін та культурних впливів. Мета дослідження: визначити специфіку та тенденції розвитку розважальних ток-шоу на українському та американському телебаченні, зокрема шляхом аналізу принципів їх створення, еволюції жанру та глобалізаційного впливу американських форматів на український ринок телебачення.
Взаємозв'язок стресостійкості у професійній діяльності з емоційним інтелектом викладача
(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Ткачук, Крістіна Юріївна; Tkachuk, Kristina Yuriivna; Ткалич, Маріанна Григоріївна; Національний університет "Львівська політехніка"
У роботі розкрито психологічний зміст таких понять як срес, стресостійкість, емоції, емоційна сфера особистості, інтелект та емоційний інтелект. На наш погляд, такий теоретичний огляд відкриває перспективу більш глибокого занурення у досліджувану тему, що дозволяє сформувати теоретичний фундамент майбутнього емпіричного дослідження, теоретично обґунтовано значення стресостійкості та емоційного інтелекту в контексті професійної діяльності викладача. Дослідження показало, що рівень стресостійкості у професійній діяльності викладача значно пов’язаний з рівнем емоційного інтелекту, особливо такими аспектами останнього, як емоційна стійкість, самоконтроль та здатність до побудови підтримуючих стосунків. Ці особистісні характеристики знижують рівень стресу та ризик емоційного вигорання, що свідчить про необхідність розвитку емоційного інтелекту в професійному середовищі для збереження психічного здоров’я викладачів. Таким чином, стресостійкість і емоційний інтелект взаємопов’язані між собою наступним чином: люди з розвиненим емоційним інтелектом краще управляють стресом, оскільки вони більш усвідомлені в своїх емоціях і вміють їх контролювати; стресостійкість допомагає ефективніше використовувати емоційний інтелект в кризових ситуаціях, не піддаючись імпульсивним емоціям або паніці.