Architectural Studies

Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/31856

Browse

Now showing 1 - 20 of 188

20 years of cooperation in architectural education between Vienna and Lviv
(Видавництво Львівської політехніки, 2016) Semsroth, Klaus
This article describes the main aims and presents the initial vision of cooperation between the major architectural schools of Vienna (Austria) and Lviv (Ukraine). These reflections are supplemented with a discussion of results obtained in the context of common activities during the 20 last years of cooperation. Описано основні цілі та подано первісне бачення кооперації між головними архітектурними школами Відня (Австрія) та Львові (Україна). Ці міркування доповнені обговоренням результатів, які отримано під час спільних заходів упродовж 20 років кооперації.
A secelction of case studies regarding the changes brought on by tourist traffic in the areas containing examples of preserved timber architectural heritage on the border between Poland and Ukraine
(2015) Podhalański А.
Carpathian tourist traffic has been developing in its various forms since the 1960's. At first it was unorganized, after the area of the Bieszczady Mountains became popular and the renewing of the interest in timber architectural monuments – it evolved from the setting up of boy and girl scout camps in the direction of qualified tourism. Cultural tourism became its final form. The tourist trails that have been set up, including a timber architecture trail, and the introduction of the preserved timber Eastern Orthodox churches onto the UNESCO World Heritage Site List were the causative factors in stimulating this change. Unique structures found their place as parts of the open air museums, while the museums themselves started to pursue new methods of exhibition and marketing in order to raise awareness of what they have to offer. Within the main cities of the micro-region, museums that provide good conditions for the exhibition of the most precious collections of paintings, icons, sculpture and effects of folk art, were set up. We can also observe a consequent revitalization of historical structures, performed under the watchful eye of the conservation authorities. The exhibition of the region's culture could be rounded out and become more dynamic with the introduction of the promotion of the domestic multi-cultural traditions which were so characteristic of the area of Galicja and its current borderland, especially concerning the culture of the Lemkos. Карпатський туристичний трафік (Польщі) розвивається в різних формах, починаючи з 1960-х років. Спочатку – неорганізований, пізніше став популярним у районі Бєщад і викликав оновлення інтересу до дерев’яних архітектурних пам’яток – туризм перетворився від організованих молодіжних таборів для хлопчиків і дівчат до кваліфікованого туризму. Культурний туризм став його остаточною формою. Створено туристичні стежки, зокрема слідами дерев’яної архітектури, а введення збережених дерев’яних православних церков до списку світової спадщини ЮНЕСКО спричинило стимулювання цих змін. Унікальні будівлі стали частиною музею під відкритим небом, водночас музеї самі почали застосовувати нові методи маркетингу та організовувати виставки для того, щоб підвищити обізнаність про те, що вони можуть запропонувати. У головних містах регіону, музеї забезпечили хороші умови для виставок найцінніших колекцій картин, ікон, скульптури й артефактів народного мистецтва. Таким чином, можна спостерігати послідовне пожвавлення історичних споруд, збереження яких було виконане під пильним оком влади. Експозиції культури регіону могли б бути цільнішими та динамічнішими зі запровадженням промування українських мультикультурних традицій, які були так характерні для регіону Галичини та його сьогоднішнього прикордоння, особливо щодо культури лемків.
Analysis of the genre palette F. Kiesler’s creative activities
(Видавництво Львівської політехніки, 2020-10-10) Янчук, Катерина; Гаращак, Тарас; Yanchuk, Kateryna; Harashchak, Taras; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Мистецтво Кізлера не базувалося на теорії форми, кольору та засобів; його мистецтво не було політичним інструментом для коментування стану суспільства, і він не вважав його мистецтвом, продуктом наукового процесу, результатом, який містив абсолютну істину. Він вважав, що його мистецтво відкриває істину, яку наука не може побачити, і ця правда є ключем до “стрижневого” існування. Він вважав, що на його процес і його ритуал напали оманливі вірування інших. “Відроджене мистецтво, викрадене з теплого обійму, замерзаючи в його наготі, охолоджене потом чола, відчайдушно потребує нового плаща, щоб не замерзнути до смерті”. Екологічне та галактичне мистецтво Кізлера, як і його нескінченна архітектура, були теплим одягом для мистецтва, яке відчайдушно потребувало тепла.
Andriy Rudnytskyi as a Ukrainian scholar and urbanist
(Lviv Politechnic Publishing House, 2018-02-26) Посацький, Богдан; Posatskyy, Bohdan; Lviv Polytechnic National University
Пройшовши всі службові щаблі (від асистента до професора) у Львівській політехніці, А. Рудницький присвятив свою наукову діяльність загальним і регіональним аспектам урбаністики, формуючи науковий світогляд кількох поколінь львівських науковців у галузі архітектури. Впродовж 1950–1960-х рр. він був єдиним науковцем у Львові архітектурно-містобудівного профілю, тому займався широким колом актуальних для міста і регіону проблем. Чільне місце у науковій діяльності А.Рудницького впродовж 1960-х рр. належить дослідженню містобудівних аспектів проблеми розвитку історичних дільниць міст у ансамблі сучасного міста. Адже Західна Україна є регіоном, де збереглися численні історичні міські ансамблі і пам’ятки архітектури в історичному і мистецькому сенсі пов’язані з європейською культурною спадщиною. Спільні риси і характерні особливості розвитку обласних центрів регіону та формування міських ансамблів впродовж післявоєнного десятиліття були виявлені на прикладах Львова, Тернополя, Рівного. А. Рудницький вперше у 1966 р. склав достатньо детальну схему планування міського центру Львова у ХІІ–ХІV ст., а у 1984 р. висунув гіпотезу про існування у Львові в останній чверті ХІІІ–ХІV ст. на сусідніх територіях майже одночасно двох міських осередків. У монографії “Транспорт в плануванні міст”, опублікованій у 1976 р., автор у системному аспекті розглянув основні вимоги до планування міст та проектування їх елементів, виходячи з умов забезпечення необхідного рівня транспортного обслуговування населення. Особлива увага надана викладу критеріїв об’єктивної оцінки ефективності вирішень транспортного обслуговування міст. А. Рудницький на зламі 1970–1980-х рр. науково досліджував проблеми методології управління міським середовищем. Результати опубліковані в монографії “Управління міським середовищем” у 1985 р. Незважаючи на певні ідеологічні та суспільно-політичні обмеження радянського часу, праця основана на комплексному розумінні міського середовища, головною ознакою визначається його цілісність.
Application of the multimedia exhibition technologies for architectural space formation of the open-air museums
(Lviv Politechnic Publishing House, 2018-05-02) Брич, Марія; Brych, Mariia; Lviv Polytechnic National University
Сьогодні художня організація дозвілля поєднує у собі пізнавальну та розважальну функції, що спричиняє необхідність коригування традиційного підходу до архітектурно-просторової організації музеїв. Основною особливістю архітектурних, містобудівних, ландшафтних та археологічних ансамблів та комплексів є великий масштаб і складний характер, тому їх варто розглядати в рамках комплексного підходу. У світовій практиці поширеним способом музеєфікації багатогранної культурної спадщини є музеї під відкритим небом. У сучасних умовах, використання середовища музеїв під відкритим небом як розважального простору є найцікавішою та найбільш актуальною формою збереження і демонстрації великих архітектурних та містобудівних комплексів чи ансамблів. Одним зі способів якісно реалізувати подібний підхід є використання мультимедійних технологій. Багатогранність згаданих пам’яток ставить перед нами важке завдання – якісно транслювати історико-культурну інформацію спостерігачеві. Сьогодні модель взаємодії музею з відвідувачами принципово міняється, все більшої популярності набуває “культура участі” – можливість не тільки споживати, але і бути частиною культурних заходів. Використання сучасних технологій у музеях дають можливість розширити інформаційну складову експозиції, а технологічний розвиток робить їх дедалі гнучкішими у використанні. Популярним сьогодні є використання інтерактивних кіосків, інформаційних сенсорних екранів, мультимедійних інсталяцій, голографічних та проекційних установок, засобів доповненої та віртуальної реальності, світло- та звукоапаратури, а також організація різних рольових або симуляційних ігор. Мультимедійні виставкові технології можуть відігравати роль і допоміжного засобу, і слугувати самостійним інструментом формування архітектурного простору музею. Широкий спектр можливостей сучасних мультимедійних виставкових технологій дає підстави для їх використання у музеях під відкритим небом. Вони є особливо ефективним для трансляції максимального об’єму інформації відвідувачеві при збереженні автентичної структури і середовища великих містобудівних ансамблів, які включають архітектурні, ландшафтні, археологічні та історичні пам’ятки, нерозривно поєднані між собою. Таким чином, мультимедійні виставкові технології доцільно використовувати для формування архітектурного простору музеїв під відкритим небом.
Architects and theatrical designers cooperation: main aspects (based on the results of the student Ukrainian – Canadian project seminar in Lviv in 2017 on the renovation of the hall of the first academic building of “Lviv Polytechnic” and expansion of theatrical entertaining and cultural-educational functions
(Видавництво Львівської політехніки, 2020-10-10) Босий, Павло; Проскуряков, Віктор; Bosyy, Pavlo; Proskuryakov, Viktor; Університет ім. Е. Райєрсона, Торонто; Національний університет “Львівська політехніка”; Performance Ryerson University, Toronto; Lviv Polytechnic National University
У статті висвітлено результати студентського українсько-канадського проєктного семінару у Львові в 2017 році із реновації залу Першого навчального корпусу “Львівської політехніки” з розширенням театрально-видовищної і культурно-просвітницької функції. Концептуально частину семінару розробили професори В. Проскуряков із Львова та Ш. Долгой і П. Босий з Торонто. Метою семінару було: розробити архітектурну концепцію історичного залу, забезпечивши використання в ньому широкої палітри сучасних заходів і засобів видовищно-просвітницької функціональної діяльності; забезпечити естетичне вирішення його середовища відповідно до вимог ХХІ століття і водночас зберегти тектоніку і образність того часу, в який відбувалось будівництво. До завдань семінару був залучений досвід кафедри дизайну архітектурного середовища Національного університету “Львівська політехніка” в галузі театральної архітектури і досвід школи театральних мистецтв Університету ім. Райєрсона з м. Торонто. Серед ідей, поданих студентами і викладачами Львова і Торонто, до творення яких приєдналися учасники з міст Дніпро і Дрезден, найбільшої уваги заслуговують ті, в яких значну увагу було приділено не лише новаторським рішенням з реновації актового залу, але й модерній архітектурно-функціональній організації сцени і залу і простору корпусу загалом. Загалом було створено п’ять проєктів – клаузул творчими колективами студентів з України, Канади, Німеччини (схеми, ескізи, малюнки, фото) які стали основою подальшої роботи у вигляді семестрових, бакалаврських, магістерських робіт.
Architectural education at Lviv Polytechnic during the interwar period
(Lviv Politechnic Publishing House, 2017-03-19) Черкес, Богдан; Лінда, Світлана; Богданова, Юлія; Cherkes, Bohdan; Linda, Svitlana; Bohdanova, Julia; Lviv Polytechnic National University
У статті розглянуто історію розвитку архітектурної освіти у Львівській політехніці у міжвоєнний період. Визначено основні напрямки розвитку архітектурної освіти цього часу, проаналізовано діяльність найвизначніших представників львівської архітектурної школи.
Architectural education policy
(Видавництво Львівської політехніки, 2016) Bouryak, Alexander
The study focuses on the relationship between the political reality of the last decades and life of the domestic architectural school. The subject of analysis is the methodological perspective of transformation of the architectural education in an active factor of positive changes in the life of the professional community and gaining by it a meaningful position in society. Дослідження зосереджено на взаємозв’язках між політичною реальністю останніх десятиліть та життям вітчизняної архітектурної школи. Проаналізовано методологічні перспективи перетворення архітектурної освіти на активний чинник позитивних змін у житті професійної спільноти та набуття нею значущої позиції в соціумі.
Architectural ensemble of the Pototskyi in Tulchyn, as the standard of classicism in Eastern Podillia
(Lviv Politechnic Publishing House, 2018-05-02) Хороша, Олена; Смоляк, Володимир; Khorosha, Olena; Smoliak, Volodymyr; Vinnytsia National Technical University
У статті проведено історико-архітектурний аналіз палацово-паркового ансамблю Потоцьких в Тульчині на Вінниччині. Проаналізовано джерельну базу, попередні наукові праці та визначено, що питання дослідження палацово-паркового ансамблю в Тульчині не було розглянуто комплексно для Східного Поділля та в контексті європейського впливу. Доцільно провести подальше вивчення даної пам’ятки архітектури, її декоративних деталей та архітектурних форм, притаманних стилю класицизм. Метою статті є дослідження та комплексний аналіз пам’ятки архітектури національного значення – палацово- паркового ансамблю родини Потоцьких у місті Тульчин Вінницької області. У статті розглянуто основні періоди еволюція палацу: забудови, розквіту, занепаду та відновлення, з кінця XVIII століття до сьогодення. Прослідковано вплив періоду європейського раннього класицизму на формування головних аспектів архітектурного середовища палацового ансамблю. Визначено, що палац Потоцьких у Тульчині є зразком ранньої класицистичної архітектури на Східному Поділлі та відображає суспільно-культурний розвиток даного регіону. Досліджено історичні аспекти становлення палацу та стан збереженості споруди від заснування до сучасної часткової реставрації. Проаналізовано композиційно-просторову схему маєтку та архітектурно-планувальні особливості палацу в контексті розвитку інших представників садибної архітектури раннього класицизму Вінниччини. Розкрито питання забудови палацу з ідеєю зв’язку будівель “палац-храм”, де головні складові знаходились на одній композиційній осі. Прослідковано, що від свого створення та до сьогодення палац Потоцьких майже зберіг свою цілісність та архітектурно-декоративне оздоблення, пройшовши довгий шлях часткових перепланувань та реставрацій. На основі проведеного дослідження зроблено висновок, що серед чималої кількості садиб на Східному Поділлі, архітектурний ансамбль родини Потоцьких у Тульчині започаткував класицизм у палацовій архітектурі у цьому регіоні та є неповторним і одночасно еталонним зразком раннього класицизму Вінниччини та України загалом.
Architectural image development in the cities of western Ukraine (at the turn of the 20th and 21st century)
(Lviv Politechnic Publishing House, 2018-02-26) Посацький, Богдан; Posatskyy, Bohdan; Lviv Polytechnic National University
Архітектурний образ міста або міський пейзаж чи краєвид загалом формують такі складові: а) природний простір; б) містобудівна структура; в) архітектура будинків та їх комплексів. Еволюційні процеси у західноукраїнських містах набули значного прискорення у другій половині ХХ ст. і на початку ХХІ ст. під впливом радикальних політичних і суспільно-економічних перетворень. Можна виділити три характерні періоди: А. 1945–1955 рр. – період творчого освоєння класичної спадщини в радянській архітектурі в умовах тоталітарного суспільно-економічного ладу; Б. 1955–1990 рр. – період індустріалізації будівництва і типізації та уніфікації архітектурних і містобудівних вирішень в радянській архітектурі в умовах обмеженої еволюції тоталітарного суспільно-економічного ладу; В. 1991–2016 рр. – період плюралізму архітектурних і містобудівних форм в умовах розвитку ринкової економіки і парламентської демократії. Після 1945 р. для більшості міст Західної України були розроблені генеральні плани, згідно з якими у містах проектувалися великі центральні площі (для партійних мітингів і урядових демонстрацій) з монументальними громадськими будинками і регулярними кварталами житлової забудови в їх оточенні для надання західноукраїнським містам архітектурного образу “радянського міста”. Сприятливі передумови для цього у 1945 р. склалися у Тернополі, Луцьку, Рівному. Водночас, у більшості центрів міст Західної України не існувало широких можливостей для їх перебудови, оскільки, формуючи просторову структуру міських центрів, пам’ятки містобудування і архітектури суттєво обмежували можливості створення нових ансамблів. Комплексний характер збереження планувальної та об’ємно-просторової структури центру у Чернівцях визначив основний напрямок його розвитку у перше післявоєнне десятиліття, схожа містобудівна ситуація склалася у центрах Ужгорода та Івано-Франківська. Перше післявоєнне десятиліття не внесло значних змін у архітектурний образ центру Львова, нові елементи планування і забудови еволюційним шляхом доповнили існуючу містобудівну структуру. Автори проектів реконструкції малих міст у більшості випадків бачили перспективу розвитку історичних осередків цих міст у наданні їм ролі нових громадських центрів зі збереженням існуючої містобудівної структури. У кожному місті передбачалося створення головної площі для мітингів і демонстрацій у дні державних свят, забудові площі намагалися надати парадності тощо. Прикладами можуть служити проекти площ у Жовкві, Бродах, Винниках, Глинянах, Перемишлянах, Раві–Руській, Сокалі, Яворові. Свідченням нових перетворень повинні були стати нові міста Новововлинськ і Червоноград, які у просторових формах демонстрували тип “соціалістичного міста”, в основу їх планування і забудови була покладена концепція “міста-саду”. В урядових постановах 1954 р. і 1955 р. засуджувалося звертання до зразків класичної архітектурної спадщини, нове будівництво мало здійснюватися лише за типовими проектами і з використанням збірних залізобетонних конструкцій. Впродовж 1960–1980-х рр. значні території у містах Західної Україні були зайняті типовою промисловою і типовою багатоповерховою житловою забудовою. У великих містах сформувалися два різнохарактерні міські образи: а – образ історичного центру міста з пам’ятками архітектури; б – образ районів нової промислової і масової багатоповерхової житлової забудови. Прикладами описаної ситуації можуть служити Львів, Луцьк, Івано-Франківськ, Рівне, Тернопіль, Ужгород, Дрогобич. Радикальні суспільно-політичні та економічні зміни. що відбулися в Україні у 1991 р., суттєво змінили умови містобудівної діяльності. Зміна форм власності та відміна багатьох обмежень попередніх періодів обумовили своєрідний “вибух” індивідуальної житлової забудови у містах. На жаль, архітектурний образ міст західноукраїнського регіону загалом зазнав при цьому великих втрат. У великих містах регіону негативним чинником у формуванні міського ландшафту стала хаотична забудова вільних ділянок багатоповерховим житлом у центральних частинах міст. Прикладом може служити огляд панорам центру Львова зі східного напрямку, де сьогодні шпилі церков і костелів губляться на тлі кольорових масивних фасадів нових житлових багатоповерхівок. Це свідчить про деформування історичного міського культурного краєвиду у місті, де частина історичного центру вписана до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
Architectural methods of designing specialized dwellings for underutilized blank facades
(Видавництво Львівської політехніки, 2020-10-10) Баб’як, Володимир; Вознюк, Леонід; Бебко, Станіслав; Babyak, Volodymyr; Vozniuk, Leonid; Bebko, Stanislav; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Урбанізоване середовище міст, які розвиваються, потребує все нових та нових житлових площ та місць для прикладання праці. Розширення міста за рахунок нових територій є затратним і екстенсивним шляхом розвитку. У тканині міст є занадто багато неефективно використаної площі у вигляді глухих торців. Прикладами невикористання таких торців є історичні міста, як-от Лондон та Львів. Хоча ці два міста є прикладами реалізацій різних архітектурних, культурних, економічних, соціальних традицій, перед ними постала можливість спільного вирішення ущільнення існуючої забудови. Поруч із функцією ущільнення забудови, важливою є необхідність подолання асоціальних явищ в незадіяних містом закутках. У ході реновації старої забудови відкриваються нові можливості з інтеграції нових утворень, що збагатять середовище та місто. Концепція полягає в гуманізації глухих торців і повернення людського масштабу урбанізованим просторам міст, не забираючи площі від міста. В Лондоні є житлова криза. Ціни на квартири нескінченно зростають, якість житла падає, і нижчий-середній економічний клас людей переселяються щодальше від міста, де хочуть жити. До того, щоб людство мінімізувало свій вплив на навколишнє середовище, нам потрібно максимізувати користь і ефективність нашої існуючої забудови. Архітектор має відповідальність використовувати весь потенціал середовища, в якому він/вона проєктує. Використання екстенсивних засобів розвитку приводить до кінцевого збільшення затрат та неефективності в майбутньому. Концепція використання незадіяних торців є одним із варіантів розв’язання проблеми неефективно використаної площі та повернення/використання потенціалу середовища в місті. На прикладі ділянки в Лондоні показано можливість перепланування і перетворення на високоякісну та цікаву територію, з дитячими майданчиками замість асфальтованого подвір’я, з вуличками, де перевагу віддають пішоходові, а не автомобілю. Як результат – у цій забудові збільшено щільність населення та надано можливість із розгортання офісних робочих місць поблизу дому. Наповнення існуючої житлової забудови місцями праці та новими типами субжитла зменшує маятникову міграцію в місті та додає життя спальним районам та субурбії. Нові часи дають нові виклики, і архітектори повинні показувати можливі шляхи розв’язання існуючих проблем.
Architectural school of Lviv Polytechnic during the World War II
(Lviv Politechnic Publishing House, 2017-03-19) Лінда, Світлана; Linda, Svitlana; Lviv Polytechnic National University
У статті розглянуто питання функціонування архітектурного факультету львівської політехніки у період Другої світової війни. Показано діяльність професорів в умовах становлення радянської влади, а також у ситуації німецької окупації.
Architectural utopia through the prism of cinematographic architectural images of the XX–XXI centuries
(Видавництво Львівської політехніки, 2016) Remizova, Olena; Rusiev, Kostiantyn
The top informatisation of the world community is a phenomenon of the XX–XXI centuries. New means of communication and information transmission accelerated the dissemination of ideas, facilitate access to sources and their authors. And new forms of art such as cinematography, helped to gain the widest possible audience. Throughout the XX century architecture – the most public of the arts, and cinematography, the most popular and available one, were working in a kind of "tandem" and finally created a powerful tool which influences human consciousness, the ability to adjust and to build person’s relation to the real world. Most of architectural utopias were tested in a kind of the cinematographic virtual images. Cinematography reflected a look from outside, revealed both values and disadvantages of architectural utopias long before its implementation. Феномен ХХ–ХХI століть полягає у граничній медіатизації. Нові засоби зв’язку і передачі інформації прискорили поширення ідей і полегшили доступ до джерел та їх авторів, а нові види мистецтва, такі як кінематограф, допомогли охопити максимально широку аудиторію. Протягом усього XX століття архітектура – найбільш публічне з мистецтв, а кінематограф – найпопулярніше і доступне, працювали у своєрідному «тандемі». Більшість архітектурних утопій пройшли своєрідну апробацію у віртуальних образах кінематографа. Кінематограф відображає погляд з боку, розкриває як переваги, так і недоліки архітектурної утопії задовго до її реалізації.
Architectural works of pierre ricaud de tirregaille in Galica
(Видавництво Львівської політехніки, 2021-10-10) Тарас, Вікторія; Taras, Viktoria; Інституту народознавства НАН України; Institute of Ethnology of NAS of Ukraine
Незважаючи на те, що постать цього військового інженера, геометра, архітектора П’єра Ріко де Тіррегая (1725–1772) є відносно добре відомою дослідникам, його біографія поза періодом діяльності в Речі Посполитій залишається в основному невідомою. Узагальнення та систематизація результатів попередніх досліджень показали, що наукові дослідження з цієї теми проводились у кількох напрямках. Перший напрямок включає ті дослідження авторів, що присвячені особистості архітектора П’єра Ріко де Тіррегейла і які можна розділити на роботи, що стосуються біографічної інформації про архітектора, та студії про різні проекти, виконані П’єром Ріком де Тіррегейлом на замовлення. Рукописні та графічні матеріали, що зберігаються в архівах Варшави, Кракова, Національному інституті спадщини у Варшаві та Національній бібліотеці Франції в Парижі, є важливими джерелами для пошуку бібліографічної інформації про П’єра Ріко де Тіррегая та його замовлення на проекти. П’єр Ріко де Тірегей народився близько 1725 року у французькій дворянській родині в районі Тирегале в Провансі. Його професійна освіта була покращена в Барселоні під керівництвом інженера Френсіса Рікоде де Тьєрреагіла. На території Речі Посполитої він працював з 1752 по 1762 рр. За цей час у їх діяльності можна виділити три періоди: I – Варшава (1752–1757), II – Львів (1757–1760) та III – Варшава (1760–1762). Більшість замовлень архітектор отримав від кількох магнатських родин: Браницьких, Потоцьких, Мнішек та інших. Перша згадка про перебування П’єра Ріко де Тирегайла в Речі Посполитій відноситься до 1752 року, коли він отримав звання лейтенанта в піхотному полку великого коронного гетьмана Яна Клемента Браницького (1689–1771) і як військовий інженер вступив обслуговування. У портфоліо архітектора були включені: проект та керівництво монтажними роботами з водопостачання саду та звіринця в місті Білосток, проект палацу з садом у місті Кристинополь, палац у селі Песпа, проект палацу Чацьких– Фелінських у Львові, проект модернізації палацу для Антонія Бєльського. Ймовірно, палацовий сад для греко-католицьких митрополитів у Львові та палац із садом у Краковці – теж його робота. П’єр Ріко де Тірегей також склав детальний план міста Варшави в масштабі 1:1000 між 1762–1763. Після дев’яти років служби П’єр Ріко де Тіррегей сподівався на підвищення. У грудні 1761 року він попросив гетьмана Браницького допомогти йому просунутися до звання колони. Його прохання також підтримав маршал Ф. Бєлінський, який попросив гетьмана допомогти у Королівському дворі цим проханням, яке “надасть варшавському плану більше значення”, але, на жаль, це не спрацювало. Після одинадцятирічного перебування в Польщі, П’єр Ріко де Тирегей, не маючи можливості обіймати відповідну посаду при дворі Августа III, переїхав до Берліна в 1762–1763 рр., Де був призначений на інженерний факультет на невизначену посаду та викладацький склад посада при дворі прусського короля Фрідріха II. У 1772 р. У Потсдамі він опублікував нумізматичний трактат, присвячений російським медалям XVIII ст. У 1776 році П’єр Ріко де Тирегей отримав звання полковника і продовжує працювати над наступним томом нумізматичного трактату про медалі Бранденбурзького суду, але незабаром він помирає.
Architectural, economic, and mental factors of the revival of historical industrial facilities in the context of the formation of territorial communities of Ukraine (on the example of the renovation of a salt factory in Drohobych)
(Видавництво Львівської політехніки, 2021-10-10) Проскуряков, Віктор; Іванов-Костецький, Сергій; Фітьо, Андріан; Анісімова, Марія; Proskuryakov, Viktor; Ivanov-Kostetskyy, Serhii; Fitio, Adrian; Anisimova, Mariia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
У статті висвітлено шлях та фактори, що впливають на відродження історичних пам’яток на прикладі реконструкції соляного заводу у Дрогобичі Дослідження фаз міських центрів життя вченими світу показало, що міста можуть опинитися у важкій ситуації та впадати у депресію не від застою та руйнування культурних цінностей та об’єктів культурної спадщини, а від спадщини та промислових об’єктів. До таких міст в Україні належить місто Дрогобич, де основні підприємства припинили свою діяльність або функціонують частково. У Дрогобичі, як і в багатьох європейських містах, є історичні промислові підприємства, відомі в усьому світі. Перш за все, це солезавод, м’ясокомбінат, нафтопереробний комплекс “Полімін”, нині – “Галичина” тощо, які можуть і повинні стати координатами пошуку районів оновлення, ревалоризації, реабілітації історичних пам’ятників промислової архітектури. Для вирішення цих проблем 8–17 грудня 2020 року в Україні відбувся семінар “Чарівні соляні міста”, ініційований викладачами та студентами Технічного університету в Кайзерслаутерні, Німеччина, та Національним університетом Львівської політехніки, студентами-архітекторами, експертами в галузі економіки , екології та географії. Зі списку об’єктів було обрано соляний завод у Дрогобичі, відомий як підприємство з XIV століття. Після роботи в групах українських та німецьких студентів над обстеженням солеварних підприємств, дослідженнями у галузі видобутку солі в Європі та Україні, дослідженнями різних методів оновлення історичних промислових об’єктів, учасниками семінару було обрано 4 напрямки: 1 – ремонт будинків виключно як підприємство; 2 – передача об’єктів культури та мистецтва на соляний завод; 3 – об’єкти здоров’я та медичної функції; 4 – комбіновані бази відпочинку та виробництва. Розроблено 11 навчально-пошукових проектів. Ці проекти будуть підготовлені у формі виставки у 2021 році в приміщенні Дрогобицької міської ради.
Arnold Röhring and the residential garden in siary in view of the garden art trends of that time
(Видавництво Львівської політехніки, 2016) Zachariasz, Agata; Institute of Landscape Architecture, Faculty of Architecture, Cracow University of Technology
The article discusses the garden in Siary near Gorlice located in the territory of the former Galicia. The palace complex owned by the senator Wladyslaw Dlugosz was famous for its sophisticated style, a magnificent use of genius loci, a perfect setting in landscape, and scenic connections. The garden combined features typical of eclecticism and naturalism. According to the family sources, it was designed by Arnold Röhring, the designer of Stryiskyi Park in Lviv. The work also attempts to determine similarities in terms of features typical of the works designed by Röhring and the garden in Siary in view of landscape architecture trends of that time. У статті представлено сад при палаці в Сярах, розташований неподалік від Горлиць у колишній Галичині. Палацовий комплекс належав сенаторові Владиславу Длугошу і був відомий своїм витонченим стилем, прекрасним використанням genius loci, досконалого розташування у ландшафті та візуальних зв’язках. Сад поєднував характерні риси еклектики та натуралізму. За родинними переказами, автором проекту парку був Арнольд Рерінг – автор проекту Стрийського парку у Львові. У статті представлено також спробу пошуку аналогічних елементів характерних для творчості Рерінга та саду при палаці в Сярах з тогочасними тенденціями у ландшафтному мистецтві.
Aspects of the formation of a gender-sensitive urban environment of residential structures
(Видавництво Львівської політехніки, 2020-10-10) Підлісецька, Христина; Гнат, Галина; Pidlisetska, Khrystyna; Hnat, Halyna; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
У статті розглядаються аспекти сприйняття простору з позиції гендеру, та їх вплив на формування якісного житлового середовища. Наведено результати проведеного соціологічного дослідження, які свідчать про існування відмінностей у вимогах до формування міського середовища житлових утворень та в оцінках її якостей чоловіками та жінками. Вимоги до функціонально-просторової організації середовища залежать в більшій мірі від гендерної схеми поведінки особи. Це в свою чергу продукує попит на розширення спектру впливу особистостей на міське середовище житлових утворень, яке б задовільнили різного споживача. Встановлено, що для аспектів формування житлового середовища важливішим є врахування гендерних схем поведінки та врахуванням особливостей діяльності гендерних груп. При спробі поєднати поняття гендер і житлове середовище, стикаємось із проблемою їх взаємозв’язку відповідно до рівня персоналізації власне середовища в котрому перебуває індивід.
Between traditionalism and avant-garde: the creative heritage of architector Serhiy Tymoshenko in the interwar period
(Видавництво Львівської політехніки, 2020-10-10) Михайлишин, Ольга; Бенедюк, Павло; Mykhaylyshyn, Olga; Benediuk, Pavlo; Національний університет водного господарства та природокористування; National University of Water and Environmental Engineering
У статті досліджена архітектурна діяльність Сергія Прокоповича Тимошенка у міжвоєнний період. На основі виявлених авторами архівних джерел окреслено типологію об’єктів архітектора в регіоні, встановлено авторство щодо окремих житлових будинків та культових будівель, проаналізовано особливості творчого підходу до їх проектування. На прикладі конкретних об’єктів показано еволюцію архітектурно-стилістичних та об’ємнопланувальних вирішень в контексті модерністичних тенденцій розвитку архітектури міжвоєнного періоду, уявлень автора про прийоми втілення національної ідеї в архітектурі, що базуються на синтезі традиційної і нової морфології.
Buildings on Levytsky street designed by architect Ivan Levynskyi
(Видавництво Львівської політехніки, 2020-10-10) Клименюк, Тетяна; Петровська, Юліана; Klymeniuk, Tetiana; Petrovska, Yuliana; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Основним предметом дослідження обрано житлові будинки Львова, збудовані фабрикою Івана Левинського на початку ХХ ст. Аналізу передували архівний пошук і натурні обстеження будинків. У статті подано історико-архітектурну характеристику львівської сецесії (модерну) – стилю кінця ХІХ – початку ХХ ст. Розкрито своєрідність цього явища, досліджено об’ємно-просторові рішення та виражальні засоби образно-пластичної системи сецесії. Ця робота покликана, на прикладі будинків на вулиці Костя Левицького, що є пам’ятками архітектури Львова місцевого значення, розкрити культурне, функціональне та розпланувальне значення житлових будинків кінця XIX − початку XX століття збудованих архітектурним-бюро Івана Левинського. Представити їхні особливості композиції та опорядження фасадів, інтер’єрів, внутрішніх дворів; продемонструвати збережені автентичні частини та декоративні елементи; розповісти про частини споруд, які не є доступними для загального огляду. Історико-архітектурна характеристика львівської сецесії на прикладі житлової архітектури початку XX ст. дозволяє представити це явище як самобутнє: застосовувалися нові будівельні матеріали – бетон, метал, скло і конструкції з них; створювалися експресивні, небачено пластичні форми оздоблення будівель та їхнього орнаментального декору (віконних прорізів; завершень кутів аттиками, щипцями, куполами; кованих металевих решіток; вітражів; кераміки). Проведене дослідження дозволяє припустити, що осмислення історичних, соціально-економічних, мистецько-культурних, архітектурно-містобудівних процесів буде позбавлене тепла людської присутності, якщо не побачити в контексті всіх явищ роль окремої особистості, яка є живим свідком і учасником формування нових естетичних уподобань львівської громадськості наприкінці ХІХ – початку ХХ ст.
CAD/CAM/CAE-systems in design of architectural environment
(Lviv Politechnic Publishing House, 2018-05-02) Вергунова, Наталія; Блінова, Марія; Vergunova, Natalia; Blinova, Mariya; Kharkiv National University of Civil Engineering and Architecture
CAD/CAM/CAE-системи займають особливе положення серед інших систем, оскільки представляють індустріальні технології, безпосередньо спрямовані на найбільш важливі області матеріального виробництва. Сьогодні загальновизнаним фактом є неможливість виготовлення складної наукомісткої продукції (супутників, кораблів, літаків, танків, автомобілів, різних видів верстатів і промислового устаткування і ін.) без застосування CAD/CAM/CAE-систем, не кажучи про архітектурні споруди та їхні комплекси. Один із напрямків розвитку CAD/CAM/CAE-систем ґрунтується на створенні і вдосконаленні програмних конгломератів, основне завдання яких полягає в забезпеченні повністю завершеного процесу розробки, виготовлення, експлуатації та утилізації будь-якого об’єкта. Само собою зрозуміло, що до питань завершеності належать розробка конструкції об’єкта і оснащення для його виготовлення, управління всіма технологічними процесами при виробництві об’єкта, контроль його якості, упаковки та транспортування, а також його реалізація. Таким чином, CAD/CAM/CAE- системи стають усе більш універсальними в застосуванні до різних проектних завдань, а наданий ними комп’ютерний інструментарій може бути задіяний в архітектурній діяльності. Найцікавішою перспективою розвитку CAD/CAM/CAE-систем, в контексті архітектури, є створення і вдосконалення центрів віртуальної реальності для PLM (Product Lifecycle Management). Технології віртуальної реальності використовуються при проектуванні складних системних продуктів (авіація, автомобілі тощо) для візуалізації комплексних архітектурних рішень, при плануванні розвитку міст (urban planning), тобто там, де розроблені концепції, ув’язка компонентів і навіть тестування (аж до отримання віртуального досвіду експлуатації) повинні бути проведені задовго до етапу створення фізичного прототипу. Отже, особлива ефективність застосування технології VR проявляється в процесі пристосування архітектурної споруди/комплексу з персоніфікованим міським середовищем, що є однією з головних, визначальних завдань проектанта. Це дозволяє оцінити, як сприймається спроектована будівля з тих чи інших ракурсів ландшафту місцевості і навпаки, сприяє усвідомленню дійсності з проектованої споруди.