Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку

Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/2096

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 20

Впровадження циркулярної економіки на основі європейського досвіду
(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-25) Горбаль, Н. І.; Мазурик, М. М.; Микитин, О. З.; Horbal, N. I.; Mazuryk, M. M.; Mykytyn, O. Z.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Прискорений приріст населення планети, вичерпання природніх ресурсів, надмірне забруднення навколишнього середовища, що несе загрозу існуванню людства, стало передумовою появи у світі концепції циркулярної економіки та принципів сталого розвитку, тобто ведення бізнесу без шкоди для середовища. Модель циркулярної (кругової) економіки спрямовано на енергозбереження, регенеративне екологічно чисте споживання та виробництво. Викладено результати дослідження концепції циркулярної економіки та переваг її впровадження на основі досвіду Європейського Союзу – глобального лідера в цій сфері. Розкрито основні цілі, пріоритети та заходи ЄС при впровадженні кругової економіки. Висвітлено основні принципи циркулярної економіки, наведено приклади успішного використання її бізнес-моделей. Визначено дві найактуальніші глобальні проблеми, які може вирішити лише економіка замкненого циклу, подано прогнози результатів її глобального використання.
Роль митної системи у забезпеченні конкурентоспроможності ЄС в умовах сталого розвитку
(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-25) Адамів, М. Є.; Горбаль, Н. І.; Коць, І. І.; Adamiv, M. Ye.; N. I. Horbal.; Kots, I. I.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
У статті ідентифіковано та проаналізовано сучасний стан конкурентоспроможності України за даними провідних міжнародних рейтингів. Визначено вплив концепції сталого розвитку на рівень конкурентоспроможності держави на сучасному етапі. Обґрунтовано роль митної системи в забезпеченні конкурентоспроможності ЄС в умовах сталого розвитку. Встановлено та ретельно охарактеризовано взаємозв’язки між Глобальними Цілями та функціональними завданнями митних органів. Наведено прикладні митні документи та інструменти Всесвітньої митної організації, дотримання та використання яких сприяє досягненню Цілей сталого розвитку.
Співпраця України та Європейського Союзу у сфері сталого розвитку: огляд перспектив
(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-25) Руда, М. В.; Мазурик, М. М.; Ruda, M. V.; Mazuryk, M. M.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Викладено результати дослідження складових концепції сталого розвитку та переваг її упровадження в Україні на основі досвіду Європейського Союзу. Встановлено, що передумовою формування базових принципів сталого розвитку є взаємозв’язок екологічних, економічних та соціальних чинників розвитку людства, досягнення яких можливе тільки на комплексній основі з урахуванням балансу інтересів розвитку природи і суспільства. Проаналізовано особливості співпраці між Україною та ЄС у сфері сталого розвитку.
Дослідження конкурентоспроможності ЄС та його країн-членів
(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-25) Горбаль, Н. І.; Когут, У. І.; Моторнюк, У. І.; Horbal, N. I.; Kohut, U. I.; Motornyuk, U. I.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Існує значна кількість підходів до трактування, аналізування та посилення конкурентоспроможності (КСП) країн. За умов євроінтеграції України вважаємо країни ЄС ключовим орієнтиром для підвищення її глобальної КСП. Європейська інтеграція справляє істотний позитивний вплив на розвиток і КСП ЄС, однак в останні десятиліття вона дещо погіршилась порівняно із глобальними лідерами внаслідок динамічних змін міжнародного середовища. Показано, що країни ЄС (передусім Нідерланди, Швеція, Данія, Фінляндія) займають високі позиції у міжнародних рейтингах країн (глобальні індекси КСП ВЕФ та IMD, Індекс процвітання Legatum, ERT Benchmarking Report, Барометр реформ BusinessEurope), й особливо – сталого розвитку (Індекс сталого розвитку SDSN тощо). Проте у низці ключових сфер багато країн ЄС і Європейський Союз загалом відстають від світових лідерів. Відкрита та орієнтована на експорт європейська економіка сьогодні страждає від слабкого попиту на інвестиційні товари та товари тривалого споживання, повільного розвитку інноваційних та цифрових бізнесів, негативно позначається й вихід із ЄС Великобританії. Натомість ЄС глобально лідирує у досягненні цілей сталого розвитку. Відповідно, експерти рекомендують ЄС зміцнювати єдиний ринок і підтримувати нові технології, а країнам-членам – підвищувати продуктивність через інвестиції в критичну інфраструктуру, інноваційні технології, розвиток навичок та ефективності ринків праці. А європейським компаніям доцільно постійно враховувати глобальну кон’юнктуру та динаміку й відповідно модернізувати свою конкурентну політику. Наведені висновки будуть корисними для переймання Україною передового європейського досвіду підвищення КСП.
Циркулярна економіка як частина корпоративної стратегії організації
(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-25) Злотнік, М. Л.; Zlotnik, M. L.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Досліджено впровадження концепції циркулярної економіки в корпоративну стратегію організації. Проаналізовано різні підходи авторів до визначення поняття циркулярної економіки, корпоративної стратегії та бізнес-моделей, проілюстровано процес стратегічного планування з урахуванням концепції циркулярної економіки, ідентифіковано бізнес-моделі циркулярної економіки та їх взаємозв’язок зі стратегією організації. Проаналізовано впровадження циркулярної економіки у корпоративну стратегію на прикладі вибраних підприємств та сформовано висновки.
Prerequisites for the sustainable development of the ukrainian economy
(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Харчук, В. Ю.; Зіміна, Є. С.; Kharchyk, V. Y.; Zimina, Y. S.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Питання гармонійного розвитку стали протягом кількох останніх десятиліть предметом гострих дискусій та обговорень, основну увагу в яких зосереджено на важливості формування політик, процедур та цілей для імплементації ініціатив такого розвитку. Останнє уможливлюється за умови наявності передумов та потенціалу на макрорівні. З огляду на зазначене, актуалізується потреба у дослідженні окресленої проблематики на вітчизняному просторі. Основна мета статті – виявлення основних передумов гармонійного розвитку української економіки на підставі аналізування макроекономічних індикаторів на кінець 2019 р. З метою досягнення поставленої цілі виокремлено такі завдання. По-перше, визначити й окреслити фактори, що сприяють розвитку української економіки чи стримують його. По-друге, використовуючи теорію Елкінгтона про існування трьох проєкцій гармонійного розвитку, проаналізувати макроекономічні показники національної економіки на кінець 2019 р. Основну увагу зосередимо, власне, на економічній та соціальній проєкціях гармонійного розвитку, оскільки, на думку авторів, саме макроіндикатори цих сфер найбільшою мірою свідчать про існування передумов для упровадження ініціатив такого розвитку. В роботі проаналізовано такі макроекономічні показники: валовий внутрішній продукт, розмір зовнішньої торгівлі, рівень інфляції, безробіття та корупції. Окремо досліджено соціальну складову, яка впливає на гармонійний розвиток економіки, а саме доступ до освіти та відповідно рівень освіченості населення. Крім цього, проаналізовано обсяги інвестицій в країну і найпривабливіші галузі для іноземних інвесторів. На основі аналізування динаміки зазначених показників на кінець 2019 р. узагальнено стверджуватимемо про наявність у вітчизняній економіці передумов забезпечення її гармонійному розвитку. По-третє, в статті визначено галузі, які можуть зробити найбільший внесок у розвиток української економіки. За результатами аналізування індикаторів стану та розвитку галузей економіки виокремлено три сфери бізнесу, які, на думку авторів, володіють найбільшим потенціалом для гармонійний розвитку, а саме: підприємства малого і середнього бізнесу, галузь інформаційних технологій та аграрний сектор. Саме окреслені види підприємницької діяльності можуть стати вихідними пунктами для якісної перебудови національної економіки, що в підсумку сприятиме гармонізації економічного, соціального аспектів та турботливому ставленню до навколишнього природного середовища. Результати проведеного дослідження будуть цікавими як для дослідників, так і для практиків, а саме для розуміння сучасних можливостей України щодо імплементації цілей, політики та стратегій забезпечення гармонійного розвитку та для поступу наукової дискусії на предмет трактування та упровадження концепції гармонійного розвитку на національному рівні.
Циркулярні бізнес-моделі в Україні
(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Руда, М. В.; Мирка, Я. В.; Ruda, M. V.; Myrka, Ya. V.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Викладено результати дослідження у сфері циркулярної економіки та переваг упровадження цієї концепції в Україні на основі досвіду Європейського Союзу, наведено рекомендації Фонду Еллен МакАртур та Європейської комісії, що повинні взяти до уваги уряди країн з огляду на критичну екологічну ситуацію у світі. Обґрунтовано можливості формування і розвитку циркулярних бізнес-моделей в Україні на прикладі найкращих європейських практик у сфері управління відходами.
Логістичний підхід до управління розвитком регіону
(Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Микуланинець, С. І.; Mykulanynets, S. I.; Мукачівський державний університет; Mykachevo State University
Визначено перспективи застосування логістичного підходу до управління процесами ефективного використання та відтворення загального потенціалу регіону. Проведено ґрунтовний аналіз та узагальнено теоретико-методичні підходи до трактування сутності сталого розвитку регіону, що дало можливість виявити шляхи застосування логістичного підходу до управління різноманітними ресурсами на рівні регіону. Проаналізовано та узагальнено теоретичні аспекти концепції логістики. Досліджено методику логістичного управління процесами використання ресурсів з метою вирішення соціальних та економічних проблем сталого розвитку регіону. Визначено особливості формування механізму логістичного управління на регіональному рівні
Проблеми розкриття інформації у звітності суб’єктів господарювання у контексті сталого розвитку
(Видавництво Львівської політехніки, 2015) Максимів, Ю. В.
Розкрито важливість формування звітності зі сталого розвитку вітчизняними суб’єктами господарювання, оскільки вона є інструментом, який сприяє налагодженню партнерських відносин з провідними світовими компаніями, державними інституціями й іншими групами зацікавлених сторін, а також є важливим чинником конкурентної боротьби. Проаналізовано основні формати звітів зі сталого розвитку, які прийняті у світі й окреслено можливості їх використання в Україні. Виявлено причини незначного поширення практики звітування вітчизняними підприємствами про соціальні й екологічні аспекти їх діяльності. Described the importance of making reporting on sustainable development by domestic entities regardless of their kind of size and activity, as it enables action to correct leadership in the strategic management through risk identification business; promotes partnerships with both domestic entities and with leading companies and public institutions, and other stakeholder groups; is an important factor of competition when entering international markets or participate in implementing government programs or projects of large private institutions. Proved that for large entities, as well as those who represent the public interest, it is necessary to legislatively regulate the procedure, the timing and method of publication of reports on sustainable development, while all other business entities must themselves be aware of the feasibility of disclosing information about its activities in the context of positive or negative influence on society. Business can be Socially responsible, regardless of its size, and even small businesses can create qualitatively new conditions of competition and to promote the development of enterprises in the context of sustainable development. Analyzed the basic formats of reports on sustainable development, which are in the world (report of progress implementing the principles of the Global Compact, Report on Sustainable Development, prepared according to the requirements of the system of the Global Reporting Initiative, Report by the standard AA1000, etc.), and outlined their possible use in Ukraine. It is proved that the first step to the disclosure of the entity in the context of the impact on society can become more efficient use of explanatory notes. Described the opinion that in terms of attracting additional economic benefits for companies statements are required by GRI, is more important than a report generated to fulfill commitments to implement the 10 principles of the UN. This is due primarily to the fact that it shows not only contribute to the development of the entity’s social, environmental and other socially significant projects, as well as their strengths to attract investors. Identified the causes slight widespread practice of domestic enterprises reporting about social and environmental aspects of their activities, the main ones are: the requirement of disclosure of this information in terms of legal regulation; the complexity of the process and the need to involve additional experts; lack of attention on this issue in training of economists in universities and so on.
Розвиток інноваційної і сталої інфраструктури: досвід Європейського Союзу
(Видавництво Львівської політехніки, 2015) Яншина, А. М.
Проаналізовано сучасні наукові підходи до дослідження проблем створення інноваційної інфраструктури у країнах світу у контексті сталого зростання як найсуттєвішого аттрактора розвитку міжнародної економіки. Розкрито ключові тенденції й особливості формування інноваційної і сталої інфраструктури на наднаціональному і національному рівнях у межах Європейського союзу. Запропоновано рекомендації щодо формування інноваційної і сталої інфраструктури в Україні в умовах її інтеграції до Європейського союзу. A drastic deterioration in environmental performance of developed countries as well as emerging markets triggered off by devastating resource usage, environmentally and socially intolerant economic behavior has turned national-level goal of greening and socializing economic growth into a worldwide challenge of utmost importance. Innovative and sustainable infrastructure plays a pivotal role in the sustainable development concept implementation at all levels. In the article academic approaches to the innovative infrastructure are examined in the light of sustainable development as a key world economy attractor. The author investigates latest trends and features of the EU infrastructure modernization. The infrastructure performance of the EU Member-States has been rather strong and innovative of late but not permanently sustainable. Thus amongst many terms used to outline a final and expected result of infrastructure renovation – sustainable, innovative, green infrastructure – the last one aimed at ensuring eco-friendly economic effects as well as non-environmental benefits is supposed to be the most applicable to the modern EU context. Green infrastructure goals have been incorporated into all main supranational policy frameworks of the European Union since Green Infrastructure Strategy «Green Infrastructure – Enhancing Europe’s Natural Capital» was adopted in May 2013. To meet decarbonization challenges and integrate new Member-States into intra-EU economic affairs the European Union prioritize greening energy and transport infrastructure. Active civil society dialogue on green infrastructure issues is ensured by a variety of NGOs represented at all EU levels and via a number of on-line platforms. France, Germany, Austria, Belgium and Finland are the EU leaders in terms of innovative infrastructure. However the world economic crisis has negatively impacted the infrastructure financing. After the World War II the public sector was a key investor in infrastructure across Europe. Nowadays public sector investments in infrastructure have dropped, the total number of public-private projects is low as well.