Інститут комп'ютерних технологій, автоматики та метрології
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/62521
Browse
Item Розроблення інформаційної системи резервного копіювання бази даних MS SQL(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Брановський, Вадим Олегович; Branovskyi, Vadym Olehovych; Модла, Роман Миколайович; Національний університет "Львівська політехніка"Створення резервної копії даних надає можливість виконати відновлення інформації при втраті оригіналу, з якого було створено резервну копію. При цьому під втратою треба розуміти настання події, що призвела до зміни даних, після чого вони втратили цінність або були видалені з носія. Приклад: умисне завдання шкоди через видалення важливої для підприємства інформації. [1] У процесі написання роботи була розроблена інформаційна система " MS SQL Backup ", призначена для виконання резервних копій бази даних MS SQL. У вступі обґрунтовується актуальність виконуваної роботи, визначається основна мета, ставляться завдання, а також визначається об'єкт і предмет дослідження. [2] У першому розділі проводиться вивчення предметної області резервного копіювання, а також розглядаються існуючі методи цієї роботи. Перераховані готові програмні продукти в даній області, складено перелік їх основних функцій. За допомогою методики IDEF0 будується діаграма «як має бути». Поставлено завдання на розробку інтерфейсу програми. У другому розділі проводиться логічне моделювання інформаційної системи. Далі була спроектована база даних. При моделюванні використовується мова графічного опису UML, і будуються такі діаграми: прецедентні діаграми, діаграми послідовностей, діаграми сутність-відносин. Сформульовано апаратні та технічні вимоги до системи. [3] У третьому розділі здійснюється фізичне проектування розробленої інформаційної системи, вибирається архітектура і технології розробки інтерфейсу. Представлено програмний код створеного класу для таблиці в базі даних. У спеціальному середовищі розробки PyCharm на Python з використанням веб-фреймворку Django та Bootstrap був розроблений інтуїтивно зрозумілий інтерфейс з нейтральним дизайном "MS SQL Backup". Він призначений для виконання функцій резервного копіювання. Далі в роботі описуються модулі, з яких складається система і характеризуються зв'язки між ними, представлений програмний код функцій. Далі було проведено успішне ручне тестування декількох модулів системи згідно з планом. Додаток містить скріншоти розроблених екранних форм програми та HTML-код для кількох сторінок. Тестування програмного забезпечення є способом надання оцінки якості програмного забезпечення зацікавленим сторонам. [4]. Об'єктом тестування є розроблений веб-додаток для взаємодії з базою даних та резервного копіювання. Метою тестування є перевірка відповідності розробленого продукту вимогам збереження цілісності даних. Представлено скріншоти роботи розробленої програми керування резервним копіюванням бази даних. У економічній частині наведений розрахунок витрат на виконання даної роботи. В якості компонентів для розробки програми використано середовище розробки PyCharm на Python з використанням веб-фреймворку Django та Bootstrap. Це зумовлює зниження витрат на розробку програмного забезпечення даного класу. Об'єкт дослідження - процес розробки інформаційної системи резервного копіювання бази даних MS SQL. Предмет дослідження - проектування та розробка інформаційної системи для резервного копіювання бази даних MS SQL. Мета дослідження - вивчення методів резервного копіювання та розробка інформаційної системи з функціональними можливостями резервного копіювання. Висновки: В рамках роботи був проведений детальний аналіз предметної області резервного копіювання, проведено порівняння існуючих програмних продуктів. Було проведено поетапне проектування створюваної інформаційної системи. Цей процес включає логічне та фізичне моделювання системних даних та процесів. Після проектування була проведена розробка інформаційної системи "MS SQL Backup" для резервного копіювання бази даних MS SQL. По завершенню модулі розробленої системи були успішно протестовані.Item Динамічне ранжування контенту з використанням класифікації тексту(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Бешта, Ярослав Тарасович; Beshta, Yaroslav Tarasovych; Степаняк, Михайло Васильович; Національний університет "Львівська політехніка"Магістерська кваліфікаційна дипломна робота присвячена аналізу та дослідженню методів динамічного ранжування контенту з використанням адаптивної класифікації тексту. У дослідженні розглянуто широкий спектр питань, що включають класифікацію текстових даних, аналіз існуючих алгоритмів обробки та оцінку ефективності запропонованих методів у контексті оптимізації роботи інформаційних систем. Тема роботи охоплює важливі аспекти інтерактивної взаємодії користувачів із контентом, які спрямовані на забезпечення персоналізованих і релевантних результатів. Зібрані дані підкреслюють значення таких елементів, як адаптивна класифікація тексту, яка враховує зміни у вподобаннях користувачів, і алгоритми ранжування, які впроваджують контекстуальні та тематичні зв’язки. Ці методи мають вирішальне значення для функціонування сучасних інформаційних систем, включно з пошуковими платформами, новинними агрегаторами та соціальними мережами. Робота також акцентує увагу на важливості попередньої обробки текстових даних, яка включає токенізацію, лематизацію, виділення сутностей і визначення ключових слів. Цей етап є критично важливим для забезпечення точності і швидкості обчислень на наступних етапах класифікації та ранжування. Об'єктом дослідження є процеси динамічного ранжування контенту та обробки текстових даних у сучасних інформаційних системах. Предметом дослідження є алгоритми адаптивної класифікації тексту та методи ранжування, які забезпечують точність, релевантність і персоналізацію результатів для користувачів. Метою роботи є аналіз і розробка ефективного підходу до динамічного ранжування контенту з використанням адаптивних моделей для покращення роботи інформаційних систем у реальному часі. 8 У першому розділі, "Огляд і аналіз сучасних систем ранжування контенту", проведено детальний аналіз існуючих підходів до обробки даних у пошукових системах, новинних агрегаторах і соціальних мережах. Основну увагу приділено проблемам релевантності, контекстуальності й адаптивності систем, а також недолікам, пов'язаним із недостатньою персоналізацією, відсутністю багатомовної підтримки та маніпулятивним контентом. Аналіз показав, що традиційні методи ранжування не завжди враховують змінні потреби користувачів і виклики багатомовного середовища. Другий розділ, "Обґрунтування вибору методів і технологій", присвячено вибору ефективних інструментів і платформ для реалізації адаптивних алгоритмів класифікації тексту та динамічного ранжування контенту. Особливу увагу приділено вибору обчислювальних платформ, бібліотек для обробки тексту (таких як SpaCy і TensorFlow), а також методів інтеграції з великими базами даних і API. У розділі наведено обґрунтування вибору алгоритмів машинного навчання, які забезпечують адаптивність до змін користувацьких уподобань і поведінки. Третій розділ зосереджено на розробці та реалізації алгоритму динамічного ранжування контенту з урахуванням сучасних викликів. У ньому описано методологію побудови системи, зокрема її архітектуру, інтеграцію модулів обробки природної мови (NLP) і класифікації тексту, а також механізм адаптивного ранжування. Особливу увагу приділено зворотному зв’язку з користувачем, автоматичному інкрементальному навчання алгоритмів та інтеграції модерації для виявлення маніпулятивного або небажаного контенту. Результати досліджень показали ефективність запропонованих методів у контексті зменшення затримок обробки, підвищення точності класифікації та релевантності контенту. У межах експериментального тестування система продемонструвала на 15% вищу швидкість ранжування та на 12% точнішу класифікацію порівняно з аналогами. 9Item Дослідження безключових систем доступу та аналіз використання мобільних застосунків(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Доскочинський, Денис Семенович; Doskochynskyi, Denys Semenovych; Влах-Вигриновська, Галина Іванівна; Національний університет "Львівська політехніка"Пропонується інноваційна система безключового доступу PEPS (Passive Entry Passive Start), яка реалізує сучасні підходи до інтеграції технологій Bluetooth Low Energy (BLE), мобільних додатків та базової апаратної архітектури. Об’єктом дослідження є безключові системи доступу в рухомих об’єктах. Предметом дослідження виступають технології та методи реалізації PEPS на основі мобільних застосунків, Bluetooth Low Energy (BLE) та біометричних даних у транспортних засобах. Мета роботи полягає в аналізі та порівнянні безключових систем доступу на основі мобільних застосунків, з акцентом на використанні в рухомих об’єктах, для визначення їхньої ефективності, безпеки та зручності використання[1]. У межах даного дослідження реалізовано базову версію мобільного додатка, який автоматично розблоковує двері автомобіля при наближенні користувача. Завдяки використанню BLE система ідентифікує пристрій користувача в радіусі дії, виконуючи операції без зайвих дій з боку власника і забезпечує можливість запуску двигуна[2] . Система розроблена з урахуванням потенційних ризиків втрати зв’язку, як між мобільним додатком і блоком керування, так і між блоком керування і хмарними сервісами. Реалізовано схеми алгоритмів, які передбачають локальне зберігання даних автентифікації, використання зашифрованих токенів і резервних протоколів дій. Модульна архітектура системи забезпечує легку адаптацію до різних типів транспортних засобів, включаючи автомобілі, літальні апарати, дрони та водний транспорт. Для забезпечення високого рівня безпеки впроваджено криптографічні алгоритми, які захищають систему від ретрансляційних атак, перехоплення сигналів та інших кіберзагроз [3]. Додатковий рівень захисту передбачає використання біометричних методів, таких як розпізнавання обличчя або відбитків пальців, які можуть бути інтегровані на наступних етапах розробки [4]. Мобільний додаток, розроблений на базі Flutter, забезпечує кросплатформенність, високу продуктивність і гнучкість у масштабуванні. Архітектура додатка включає модулі для шифрування даних, бездротового зв’язку, локального зберігання і взаємодії з хмарними сервісами. Взаємодія через хмару дозволяє зберігати історію доступу, отримувати оновлення в режимі реального часу і забезпечувати віддалене керування транспортним засобом [5]. Базова версія мобільного додатка забезпечує візуалізацію стану автомобіля, аналізує дії користувача і автоматично налаштовує доступ відповідно до заданих сценаріїв. Основні переваги системи включають високу швидкість виконання операцій, енергоефективність, стійкість до збоїв зв’язку та можливість подальшого масштабування. Розробка орієнтована на створення багаторівневих систем безпеки, які інтегрують BLE, біометричну автентифікацію та сучасні криптографічні методи. Інтеграція з іншими компонентами IoT-екосистеми відкриває перспективи для використання PEPS у різних галузях, включаючи побутові рішення [6].Item Дослідження автоматизованої комп’ютерної системи виявлення провідних об’єктів у водних глибинах. Теоретично-апаратна частина.(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Цюприк, Назарій Юрійович; Tsiupryk, Nazarii Yuriiovych; Бучма, Ігор Михайлович; Національний університет "Львівська політехніка"Актуальність дослідження автоматизованої комп'ютерної системи для виявлення провідних об'єктів у водних глибинах обґрунтована необхідністю вдосконалення методів підводного моніторингу, що є важливим для багатьох сучасних завдань. Індустріальні, екологічні та оборонні виклики потребують високоточних і адаптивних технологій, здатних працювати в умовах змінних характеристик водного середовища, таких як мутність, шум, змінна температура та щільність. Традиційні методи виявлення, зокрема магнітометрія та сонар, мають свої обмеження. Перший підхід ефективний для виявлення провідних матеріалів, однак не забезпечує візуалізації об'єктів. Акустичні технології дозволяють створювати карти підводного середовища, проте їх ефективність знижується при роботі з малими чи слабко відбивними об’єктами [1]. У цьому контексті поєднання підходів стає важливим для досягнення високої точності. Інтеграція магнітних та гідролокаційних методів разом із алгоритмами глибокого навчання, такими як YOLO, дозволяє адаптувати системи до складних умов і забезпечувати аналіз у реальному часі. Використання мультисенсорних даних значно зменшує ймовірність помилкових спрацьовувань та підвищує ефективність класифікації, а багатомасштабність забезпечує розпізнавання об'єктів різного розміру та форми навіть у складних середовищах. Поєднання цих технологій із автономними безпілотними апаратами (AUV) забезпечує можливість 5 автономного збору даних у складних умовах, зменшуючи залежність від людського втручання та розширюючи глибини дослідження [2]. Таким чином, дослідження систем, які поєднують багатомасштабне виявлення та комбіновані методи, є ключовим для створення адаптивних і високоефективних рішень для підводного моніторингу та ідентифікації об’єктів. Об’єкт дослідження включає процес виявлення провідних об'єктів у водному середовищі. Предмет дослідження зосереджується на алгоритмах і технологіях для точного аналізу підводних даних. Мета дослідження полягає у знаходженні рішення вдосконалення автоматизованої комп'ютерної системи для виявлення провідних об'єктів у водних глибинах, що забезпечить високу точність, стабільність і надійність у складних умовах підводного середовища. Акцент зроблено на інтеграції новітніх методів обробки підводних сигналів, мультисенсорних технологій, адаптивних алгоритмів та механізмів уваги, а також - на запровадженні ідентифікації об’єктів на основі магнітних карт чи сонарних зображень через алгоритм комп’ютерного зору. У першому розділі розглянуто сучасні технології виявлення провідних об'єктів, серед яких акустичні, магнітні та вихрострумові методи, що інтегруються з алгоритмами штучного інтелекту для підвищення точності аналізу. Описано використання автономних підводних апаратів, безпілотних літальних пристроїв та швидкохідних катерів, які забезпечують ефективний збір даних у складних умовах. Зроблено висновок про необхідність подальшого удосконалення цих технологій для роботи в підводних середовищах із високими вимогами до точності та стабільності. 6 У другому розділі розглядаються призначення, важливість і проблеми, що виникають при виявленні провідних об'єктів у водних глибинах. Підкреслено складність цього завдання через вплив екологічних факторів, таких як температура, солоність і мутність води, що ускладнюють точність виявлення об'єктів. Оцінюється значення автоматизованих систем для покращення точності, ефективності та безпеки підводних досліджень, а також розглядаються економічні, екологічні та технічні аспекти, які сприяють розвитку цих технологій. У третьому розділі розглянуто різні методи виявлення підводних об'єктів, такі як сонар, магнітометрія, вихрострумовий метод і мультисенсорні системи, що забезпечують точність та ефективність досліджень у складних водних умовах. Окремо акцентовано увагу на застосуванні алгоритму YOLO для реального часу виявлення об'єктів, що дозволяє підвищити швидкість та точність розпізнавання, особливо в підводних дослідженнях. Також детально розглянуті сучасні підводні технології, що інтегрують акустичні, оптичні та інші сенсори для точного картографування та моніторингу підводного середовища. У четвертому розділі описано вдосконалення автоматизованої системи виявлення провідних об'єктів у водних глибинах. Розглянуто структуру бази даних для обробки даних із сенсорів (акустичних і вихрострумових), з акцентом на швидкий доступ та резервування. Окремо проаналізовано комбінування автономних підводних апаратів (AUV), сонарів і магнітометрії з алгоритмом YOLOv9, що покращує точність локалізації та ефективність обробки сигналів у реальному часі. Додатково розглянуто вдосконалення YOLOv9 через інтеграцію з нейронними мережами і сенсорами, оптимізацію модулів AConv, впровадження механізмів уваги CBAM і багатомасштабне виявлення. Зроблено акцент на аугментації даних і мультисенсорній інтеграції для підвищення точності та продуктивності, зокрема на пристроях з обмеженими ресурсами. 7 У п’ятому розділі проводиться економічне обґрунтування доцільності розробки програмного забезпечення, включаючи аналіз витрат на розробку, експлуатацію та порівняння економічної ефективності з аналогами. Оцінюється потенціал для зниження витрат та збільшення продуктивності через автоматизацію процесів та адаптивність системи. Розглядаються можливості масштабування для інших застосувань, таких як екологічний моніторинг та морські дослідження, підкреслюючи високу економічну ефективність запропонованої системи.Item Оптимізація маршрутів самокерованих автомобілів за допомогою навчання з підкріпленням(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Логвіненко, Іван Іванович; Lohvinenko, Ivan Ivanovych; Сиротюк, Степан Васильович; Національний університет "Львівська політехніка"В магістерській роботі розглянуто застосування методів навчання з підкріпленням (Reinforcement Learning, RL) для вирішення задач оптимізації маршрутів самокерованих автомобілів. RL дозволяє самокерованим транспортним засобам адаптувати свої дії до динамічних змін умов середовища, таких як дорожній трафік, погодні умови та аварійні ситуації, що робить цей підхід перспективним для підвищення ефективності автономного транспорту. У першому розділі розкрито основні теоретичні аспекти навчання з підкріпленням, описано принципи функціонування алгоритмів RL, функцію винагороди, а також підходи до моделювання середовища для автономного транспорту. Наведено огляд сучасних досягнень у сфері застосування RL в транспортних системах та їх інтеграції з іншими технологіями, такими як прогнозування трафіку, комп'ютерний зір і глибоке навчання. Другий розділ присвячено аналізу існуючих методів планування маршрутів самокерованих автомобілів. Детально описано особливості реалізації RL у контексті оптимізації маршрутів: використання симуляцій для навчання моделей, облік реального трафіку, прогнозування небезпечних ситуацій, а також інтеграція технологій для оцінки витрат палива та екологічної ефективності. У третьому розділі подано результати моделювання автономного автомобіля із застосуванням RL. Описано блок-схему оптимізації маршруту, що базується на симуляціях реального середовища, розроблено функцію 8 винагороди для досягнення балансу між швидкістю, безпекою та витратами енергії. Проведено серію експериментів, які демонструють, що використання RL дозволяє досягти скорочення часу в дорозі на 15-20% у порівнянні з традиційними методами. Об’єкт дослідження: процеси планування маршрутів самокерованих автомобілів. Предмет дослідження: методи та алгоритми навчання з підкріпленням для оптимізаціїмаршрутів. Мета роботи: розробка ефективного методу оптимізації маршрутів автономних транспортних засобів з використанням RL. Результати дослідження: в результаті роботи розроблено модель оптимізації маршрутів із застосуванням RL, яка дозволяє підвищити ефективність маршрутів автономних автомобілів на основі симуляційного навчання. Ця модель може бути інтегрована у сучасні транспортні системи для забезпечення вищого рівня адаптивності до змінних умов середовища.оптимізація маршрутів, алгоритми, симуляція, функція винагороди, трафік.Item Система автоматизованого управління кімнатними рослинами(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Брановський, Валентин Віталійович; Branovskyi, Valentyn Vitaliiovych; Мичуда, Зиновій Романович; Національний університет "Львівська політехніка"Ця магістерська робота присвячена розробці та реалізації системи автоматизованого управління кімнатними рослинами для покращення догляду за ними та підвищення ефективності догляду за рахунок використання технологій Інтернету речей (IoT). Автоматизовані системи моніторингу стану рослин представляють собою інноваційне рішення, яке поєднує сенсорні технології з програмним забезпеченням, що дозволяє автоматично відстежувати умови вирощування рослин та надавати користувачеві своєчасні рекомендації. У роботі виконується аналіз існуючих рішень на ринку автоматизованих систем догляду за рослинами, вивчаються наукові та технічні розробки у цій галузі. На основі отриманих даних розробляється концепція системи автоматизованого управління, визначаються основні функціональні можливості та вимоги до системи. Далі проводиться розробка апаратно-програмного комплексу для автоматизованого управління кімнатними рослинами. Вона включає проектування та реалізацію електронної системи, вибір та інтеграцію необхідних датчиків, програмування мікроконтролера та створення відповідного програмного забезпечення для взаємодії з користувачем. Після завершення розробки виконується прототипування системи та її тестування для перевірки функціональності, надійності та ефективності роботи. Результати тестування аналізуються та оцінюються відповідно до визначених критеріїв. У роботі також досліджується взаємодія апаратної та програмної частин системи через безпроводовий обмін даними, реалізований на основі технології Wi-Fi або Bluetooth. Це дозволяє передавати дані про стан рослин на мобільний додаток або Telegram-бот, що забезпечує зручне управління системою. Практична частина роботи включає розроблений мобільний додаток, що надає користувачеві можливість отримувати дані від системи та управляти нею дистанційно. У підсумку, магістерська робота спрямована на створення комплексної системи автоматизованого управління кімнатними рослинами, яка спрощує процес догляду та підвищує його ефективність. Результати досліджень та розробок можуть бути використані для подальшого розвитку автоматизованих рішень у галузі догляду за рослинами та їх впровадження в побутові й комерційні сфери. Висновки відображають готовність до впровадження розробленої системи та її інтеграції з мобільними платформами для підвищення зручності використання.Item Система віддаленого контролю та керування функціями автомобіля. Апаратна частина(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Дзюба, Євген Олегович; Dziuba, Yevhen Olehovych; Самотий, Володимир Васильович; Національний університет "Львівська політехніка"Магістерська робота присвячена дослідженню та реалізації системи віддаленого контролю та керування функціями автомобіля [1]. У сучасних умовах стрімкого розвитку технологій автомобільна індустрія вимагає впровадження інноваційних рішень для забезпечення зручності, безпеки та ефективності експлуатації транспортних засобів. Дослідження включає аналіз концепцій побудови віддалених систем керування [2], таких як інтеграція апаратних компонентів, використання протоколів бездротового зв’язку, організація збору, обробки та передачі даних. Особливу увагу приділено розробці апаратної частини системи, що базується на мікроконтролері, сенсорах та інтерфейсах [3], які забезпечують контроль стану автомобіля, віддалене управління окремими функціями та моніторинг показників у режимі реального часу. Запропонована система спрямована на оптимізацію використання ресурсів автомобіля, підвищення зручності експлуатації, а також створює передумови для інтеграції з іншими інтелектуальними транспортними системами. Перший розділ присвячений аналізу існуючих систем віддаленого контролю та керування функціями автомобілів. Описано їх характеристики, структуру та ключові особливості. Проведено порівняння сучасних рішень, виявлено їх переваги та недоліки, що дозволяє оцінити актуальність запропонованого проектного рішення. У другому розділі висвітлено процес проектування системи. Детально розглянуто архітектуру системи, технічні характеристики та вибір комплектуючих. Особливу увагу приділено вибору бази даних, що забезпечує 5 надійне зберігання інформації, та розробці програмного забезпечення для інтеграції та налаштування системи. Третій розділ демонструє працездатність системи через приклади її роботи, аналізує процес збереження та передачі даних до бази, а також оцінює ефективність і надійність функціонування. Результати підтверджують точність, стабільність і доцільність впровадження розробленої системи. Четвертий розділ – економічна частина, де проведені розрахунки економічної доцільності розробки та виготовлення системи. Висновки відображають результат виконаної роботи. Полягають у можливості викорстання даної системи в автомобілях. Об’єкт дослідження – система віддаленого контролю та керування функціями автомобіля. Предмет дослідження – технології та засоби реалізації дистанційного моніторингу і керування функціями автомобіля. Мета дослідження – розробка системи віддаленого керування та моніторингу функцій автомобіля, яка забезпечить ефективність, безпеку та зручність управління транспортним засобом на відстані.Item Система віддаленого контролю та керування функціями автомобіля. Програмна частина(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Фединяк, Ілля Володимирович; Fedyniak, Illia Volodymyrovych; Дзелендзяк, Уляна Юріївна; Національний університет "Львівська політехніка"Магістерська робота присвячена розробці системи віддаленого контролю та керування функціями автомобіля з використанням сучасних технологій моніторингу та телематики. В умовах зростаючих вимог до комфорту, безпеки та економічності використання транспортних засобів важливою є можливість інтеграції віддаленого управління основними функціями автомобіля. Робота включає аналіз існуючих рішень у сфері віддаленого контролю автомобіля, а також проєктування архітектури системи з програмними та апаратними складовими. Основними елементами є веб-сервіс для управління, база даних для зберігання інформації, а також мікроконтролери та датчики, які забезпечують моніторинг ключових параметрів, таких як стан палива, температура двигуна, тиск у шинах тощо. Розроблена система надає можливість здійснювати контроль і керування автомобілем дистанційно, що значно покращує зручність користування транспортним засобом, забепечує безпеку та сприяє зменшенню експлуатаційних витрат. У першому розділі представлено аналіз існуючих систем віддаленого контролю та керування автомобілем. Здійснено загальний огляд, описано їхню структуру, основні характеристики та функціональні можливості. Проведено огляд доступних рішень, порівняно їхні сильні та слабкі сторони. Висвітлено основні проблеми й недоліки сучасних систем, зроблені висновки щодо можливостей удосконалення [1]. Другий розділ присвячений архітектурі та основним функціям системи віддаленого контролю та керування функціями автомобіля. Докладно описано функціональні можливості системи, включаючи параметри моніторингу та дистанційного керування. Розглянуто основні програмні та апаратні компоненти, 2 такі як веб-сервіс, база даних, датчики та мікроконтролери, а також їхню взаємодію для реалізації функцій контролю та керування [2]. У третьому розділі описано програмну частину розробленої системи. Представлено структуру проєкту та застосовані технології. Описано можливості веб-сервісу, візуалізовано інтерфейс веб-сайту, деталізовано його функції з моніторингу та керування функціями автомобіля, а також розглянуто інтерфейс користувача та основні елементи веб-сервісу [3]. Четвертий розділ – економічна частина, де наведений розрахунок витрат, а також досліджено економічну доцільність розробленої моделі. Висновки відображають результати досліджень та виконаної роботи і підтверджують ефективність розробленої системи віддаленого контролю та керування функціями автомобіля. Система демонструє здатність відображати відповідні показники з автомобіля в режимі реального часу, а також керувати певними функціями автомобіля. Результати підтверджують, що система є ефективним інструментом для підвищення рівня безпеки, комфорту та зручності користування автомобілем, забезпечуючи користувачу можливість оперативного доступу до ключових показників і функцій транспортного засобу. Об’єкт дослідження – система віддаленого контролю та керування функціями автомобіля. Предмет дослідження – функціональні можливості автомобільних систем для дистанційного моніторингу та керування. Мета дослідження – розробити та впровадити систему віддаленого контролю та управління функціями автомобіля, що забезпечить моніторинг ключових показників і контроль основних функцій автомобіля на відстані.3Item Оптимізація моніторингу технічних знань ІТ- фахівців(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Коляса, Ераст Павлович; Koliasa, Erast Pavlovych; Проць, Роман-Богдан Володимирович; Національний університет "Львівська політехніка"Кваліфікаційна робота присвячена розробці та оптимізації веб-застосунку для моніторингу та оцінювання технічних знань ІТ-фахівців. Дослідження охоплює широкий спектр аспектів – від аналізу існуючих платформ на ринку, таких як HackerRank, Codility та CodeSignal, до впровадження сучасних методів автоматизації оцінювання, включаючи тестування відкритих і закритих питань за допомогою спеціалізованих алгоритмів. Зростаючий попит на кваліфікованих ІТ-спеціалістів, а також потреба компаній швидко адаптуватися до технологічних змін, обумовлюють важливість ефективних інструментів для оцінювання знань. Традиційні методи, такі як письмові тести та інтерв’ю, часто не відповідають вимогам сучасного ринку. Веб-застосунки пропонують інтерактивність, доступність і можливість адаптації до змін технологій, що робить їх перспективним рішенням. Об’єктом дослідження є процеси моніторингу та оцінювання технічних знань у сфері інформаційних технологій. Предметом дослідження є веб-застосунок, побудований на сучасних технологіях, таких як Angular, Express.js і MongoDB, для забезпечення точного, гнучкого та масштабованого інструменту оцінки. Метою роботи є створення веб-платформи, яка б ефективно автоматизувала процеси оцінювання знань, забезпечувала зворотний зв’язок та підтримувала індивідуальний підхід до навчання і розвитку фахівців. У першому розділі роботи представлено огляд існуючих рішень, таких як HackerRank, Codility та CodeSignal, з акцентом на їх сильні та слабкі сторони, а також технологічні підходи. Виявлено, що більшості платформ бракує інтеграції з індивідуальними планами навчання та адаптивності. Другий розділ фокусується на описі технологій, що використовуються в розробці застосунку, зокрема Angular, Angular Material, Node.js, Express.js та 5 MongoDB. Детально розглянуто їх переваги та роль у забезпеченні інтерактивності, масштабованості та ефективності веб-застосунку. Третій розділ присвячено розробці програмного продукту. У ньому описано сценарії використання, UML-діаграми та функціональність платформи, що включає автоматичне оцінювання відповідей, зворотний зв’язок для користувачів, а також аналітичні звіти для менеджерів. Четвертий розділ зосереджений на оптимізації системи. Розглянуто аспекти моніторингу продуктивності, впровадження мікросервісної архітектури, автоматичного масштабування, а також покращення взаємодії з базами даних. Особливу увагу приділено тестуванню системи та автоматизації розгортання У результаті експериментів продемонстровано ефективність розробленого рішення у реальних умовах, що дозволяє компаніям оптимізувати процеси оцінки, знижувати витрати на управління персоналом і підтримувати високий рівень компетенцій ІТ-фахівців.Item Розроблення модульної системи об’ємного сканування(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Шкробут, Юрій Андрійович; Shkrobut, Yurii Andriiovych; Степаняк, Михайло Васильович; Національний університет "Львівська політехніка"Магістерська кваліфікаційна дипломна робота присвячена дослідженню існуючих методів сканування об'ємних об'єктів, порівнянню програмних реалізацій різних алгоритмів і розробці нового підходу до цього процесу. Робота охоплює аналіз сучасних технологій тривимірного сканування, детальне дослідження їх ефективності та обмежень, а також розробку власного методу, який покращує точність і надійність сканування. Тривимірне сканування — це технологія, що дозволяє отримати цифрову копію об'єкта, включаючи його геометричну форму та, у деяких випадках, колірну інформацію. Ця технологія активно розвивається з 1960-х років і знаходить широке застосування в таких галузях, як інженерія, медицина, архітектура, культура та інші. Проте навіть сьогодні існуючі методи стикаються з проблемами сканування складних поверхонь, таких як дзеркальні, прозорі або блискучі об'єкти. Це обумовлює необхідність вдосконалення як апаратних засобів, так і алгоритмів обробки даних. Методи тривимірного сканування поділяються на кілька основних категорій, зокрема лазерне сканування, сканування за допомогою білого світла, структурованого освітлення та тіней. У роботі проведено детальний аналіз кожного з цих підходів, включаючи їх переваги, недоліки та можливості використання у різних сферах. Особлива увага приділена проблемам сканування поверхонь, які важко оцифрувати традиційними методами. Об'єктом дослідження є процеси отримання та обробки тривимірних моделей об'ємних об'єктів. Предметом дослідження є існуючі та нові алгоритми та технології тривимірного сканування. Метою роботи є аналіз існуючих методів сканування, оцінка їх ефективності, а також розробка нового підходу, спрямованого на вдосконалення точності та універсальності процесу сканування. У першому розділі розглянуто основні типи технологій 3D-сканування. Зокрема, детально описано методи, засновані на використанні лазерів, білого світла, структурованого освітлення та тіней. Також охарактеризовано сфери застосування кожного методу, від промислового виробництва до збереження культурної спадщини. Увага акцентована на ключових обмеженнях, які існують при використанні цих технологій, таких як складність роботи з прозорими, блискучими чи дзеркальними поверхнями. Другий розділ присвячено огляду сучасного ринку 3D-сканерів і програмного забезпечення. У цьому розділі порівнюються популярні програмні рішення, аналізується їх функціональність, точність та продуктивність. Описуються сучасні тенденції в розробці програмного забезпечення, такі як автоматизація процесів та зниження витрат на реалізацію проєктів. Третій розділ включає детальний опис розробленого методу, який базується на вдосконаленні існуючих алгоритмів та інтеграції обраного апаратного забезпечення. Наведено структуру пристрою, принципи роботи програмного забезпечення та алгоритм взаємодії з модулями сканера. Особлива увага приділена підвищенню точності сканування та можливості роботи з поверхнями, які важко обробляти традиційними методами. Експериментальні результати демонструють переваги розробленого підходу в порівнянні з існуючими методами. Розроблений метод забезпечує високу точність сканування, зниження впливу шумів і покращення роботи з прозорими та блискучими поверхнями.Item Аналіз та дослідження системи автомобіль-зовнішнє середовище на основі взаємодії з дорожніми знаками(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Горб, Нікіта Станіславович; Horb, Nikita Stanislavovych; Наконечний, Адріан Йосифович; Національний університет "Львівська політехніка"Метою даної магістерської роботи є розробка та моделювання системи взаємодії автомобіль-дорожній знак із застосуванням технологій V2X.[1] Для забезпечення надійної та ефективної передачі даних між транспортними засобами і дорожньою інфраструктурою використані протоколи IEEE 802.11p та LTE-V2X.[2] Це дає змогу інтегрувати сучасні технології у транспортну інфраструктуру, покращуючи безпеку та оптимізацію транспортних потоків. У першому розділі проаналізовані існуючі технології V2X, їхні ключові протоколи зв’язку та можливості інтеграції у реальні дорожні системи. Також проведено порівняльний аналіз протоколів IEEE 802.11p і LTE-V2X, їхні переваги, обмеження та потенційні сфери застосування.[3] Другий розділ присвячений опису проблеми складності дорожнього руху та необхідності підвищення безпеки через впровадження інтерактивних дорожніх знаків. Представлено основні вимоги до системи, функціональність та її структурну схему. У третьому розділі описано методи і засоби розробки, включаючи використання симуляційного середовища Veins, що об'єднує платформи OMNeT++ та SUMO.[4] Детально розглянуто алгоритми передачі та обробки даних, а також методологію моделювання взаємодії між компонентами системи. Четвертий розділ зосереджений на реалізації моделі у середовищі Veins, включаючи тестування сценаріїв передачі даних у різних дорожніх умовах. Визначено ключові показники ефективності: стабільність зв’язку, затримка передачі та точність реакції автомобіля на сигнали. П’ятий розділ – економічна частина, де наведений розрахунок витрат на виконання даної роботи. 5 У висновках узагальнено результати моделювання, підтверджено відповідність розробленої системи поставленим цілям та окреслено перспективи впровадження інтерактивних дорожніх знаків у реальну транспортну інфраструктуру. Об’єкт дослідження - Інтелектуальні транспортні системи для забезпечення безпеки та оптимізації дорожнього руху. Предмет дослідження - Методи передачі даних між автомобілями та дорожньою інфраструктурою із застосуванням протоколів IEEE 802.11p і LTE-V2X. Мета дослідження - Розробка та моделювання інтерактивної системи взаємодії автомобіль-дорожній знак для підвищення безпеки дорожнього руху. У результаті досліджень було розроблено і протестовано симуляційну модель системи взаємодії автомобіль-дорожній знак на основі технологій V2X. Проведено аналіз стабільності зв’язку, швидкості передачі даних та точності реакції автомобілів на інформацію від дорожніх знаків. Комбінація протоколів IEEE 802.11p та LTE-V2X забезпечила баланс між швидкістю передачі критичних даних і загальною надійністю системи. Моделювання включало різні дорожні сценарії, такі як висока щільність трафіку, обмеження видимості та перешкоди. Алгоритми передачі даних і реакції автомобіля продемонстрували ефективність, забезпечуючи точне виконання дій, наприклад, обмеження швидкості чи зупинку перед перешкодами. Протокол IEEE 802.11p виявився ефективнішим у міських умовах, тоді як LTE-V2X забезпечив стабільність на магістралях. Отримані результати підтверджують здатність системи адаптуватися до різних умов, що відкриває перспективи її впровадження у транспортну інфраструктуру. Це дозволить підвищити безпеку дорожнього руху та оптимізувати транспортні потоки.OMNET++, інтелектуальні транспортні системи, симуляційне моделювання. 6Item Аналіз та оптимізація продуктивності веб-додатків за допомогою сучасних фреймворків(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Галишич, Маркіян Іванович; Halyshych, Markiian Ivanovych; Сиротюк, Степан Васильович; Національний університет "Львівська політехніка"Дипломна робота присвячена дослідженню ефективного використання сучасних фреймворків для розробки веб-додатків. У сучасних умовах цифрової трансформації веб-додатки відіграють ключову роль у забезпеченні бізнес-процесів, комунікацій та надання послуг користувачам. Продуктивність таких додатків безпосередньо впливає на їхню успішність, зручність використання та задоволення користувачів. Аналіз і оптимізація продуктивності стають критичними завданнями для розробників, які прагнуть забезпечити високу швидкість роботи, стабільність і масштабованість своїх продуктів. У роботі розглядаються сучасні фреймворки, які надають інструменти для вдосконалення продуктивності веб-додатків. Особливу увагу приділено методам оптимізації, таким як зменшення часу завантаження сторінок, ефективне управління ресурсами та адаптивність до змінних умов використання. Ці аспекти є важливими для створення конкурентоспроможних і якісних веб-продуктів. У першому розділі розглянуті основні інструменти для створення веб-додатків, такі як HTML, CSS, DOM і JavaScript, які є базовими технологіями для розробки фронтенд-частини. HTML визначає структуру веб-сторінок, CSS відповідає за оформлення і стиль, тоді як DOM (Document Object Model) забезпечує можливість динамічного доступу до елементів сторінки та їх модифікації. 5 JavaScript виступає головним інструментом для створення інтерактивних функцій, включаючи обробку подій, динамічне завантаження контенту та роботу з API. Другий розділ присвячений вивченню методу оцінювання продуктивності веб-додатків Core Web Vitals, за допомогою якого визначаються ключові показники, що впливають на зручність користування веб-ресурсом. Третій розділ присвячений розгляду і аналізу робіт які відносяться до теми розробки і поліпшення користувацького досвіду в роботі з веб-додатками задля ширшого розуміння теми. У четвертому розділі представлена практична частина роботи яка включає проведення тестів продуктивності популярних фронтенд фреймворків, розглянута методологія тестів, аналіз їх результатів і підведення підсумків.\ У п’ятому розділі розглянута економічна ефективність даної магістерської роботи, її наукова доцільність, розраховані витрати на дослідження, супутні витрати, розраховані зарплати викладачам і консультантам. Висновки підсумовують результати виконаної роботи, вказуються поради щодо застосування фреймворків для різних цілей. Об’єкт дослідження – актуальні веб фреймворки та їхня продуктивність під час виконання різного типу задач. Предмет дослідження – ефективність використання фреймворків для створення різних частин веб-додатків, дослідження методів їхньої оцінки. Мета дослідження – оцінка ефективності роботи фреймворків для виконання різних задач.6Item Розробка вебплатформи із створення анімаційних роликів для їх трансляції на телевізори та проектори(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Стружак, Олександр Михайлович; Struzhak, Oleksandr Mykhailovych; Куць, Віктор Романович; Національний університет "Львівська політехніка"Ця магістерська робота присвячена розробці веб-платформи для створення анімаційних відео, призначених для трансляції на телевізорах та на проекторах. З розвитком цифрових технологій і зростаючим попитом на візуальний контент стає все більш важливим створювати інструменти, які можуть швидко і зручно створювати високоякісну анімацію для різних пристроїв. У цій роботі було проаналізовано найновіші веб-платформи для створення анімації та визначено їх основні переваги та недоліки. На основі цього аналізу були сформульовані вимоги до нової платформи, що забезпечують інтуїтивно зрозумілий інтерфейс, широкий спектр функціональних можливостей і відповідність останнім стандартам відображення мультимедійного контенту. Розроблена веб-платформа базується на використанні передових технологій, таких як HTML5, CSS3 та JavaScript, а також інтерфейсних та серверних фреймворків (таких як React та Flask). Архітектура цієї платформи реалізована з урахуванням масштабованості та продуктивності, тому її можна ефективно використовувати як на персональних пристроях, так і в корпоративних середовищах. Особлива увага приділяється розробці функцій, що оптимізують анімацію, створену для відтворення на телевізорах і проекторах. Це включає підтримку різних форматів мультимедійних файлів, адаптацію до різної роздільної здатності екрана та мінімізацію затримок трансляції. Практична цінність розробки полягає в можливості її використання для створення рекламного контенту, навчальних матеріалів, презентацій та інших видів анімації. Крім того, запропонована платформа має потенціал для подальшого розвитку, включаючи інтеграцію з хмарними сервісами та автоматизацію процесу створення контенту.Item Розроблення користувацького сайту громадських організацій(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Крупський, Володимир Володимирович; Krupskyi, Volodymyr Volodymyrovych; Мищишин, Володимир Михайлович; Національний університет "Львівська політехніка"Громадські організації відіграють ключову роль у розвитку громадянського суспільства та вирішенні соціальних проблем. Вони потребують ефективних інструментів для координації своєї діяльності, комунікації з громадою та реалізації суспільно важливих ініціатив. Веб-платформи стають незамінним інструментом для досягнення цих цілей, забезпечуючи прозорість діяльності та розширюючи можливості залучення громадськості. Об'єктом дослідження є діяльність громадських організацій, методи організації їх онлайн-присутності, архітектурні підходи для розробки масштабованих веб-систем та сучасні технологічні рішення для забезпечення надійного функціонування платформи. Предметом дослідження є моделювання та реалізація веб-сервісів для потреб громадських організацій, забезпечення їх взаємодії з використанням протоколу віддаленого виклику процедур. Практичне значення роботи полягає у розробці функціонального веб-сайту для громадських організацій, який забезпечує управління контентом, взаємодію з членами організації та громадськістю, документування діяльності та можливість збору пожертв для реалізації суспільних ініціатив. Результати дослідження. В роботі проведено аналіз сучасних архітектурних підходів до побудови веб-систем. На основі порівняльного аналізу обрано мікросервісну архітектуру та розроблено набір незалежних сервісів з чітко визначеними межами відповідальності. Для забезпечення комунікації між сервісами використано технологію gRPC. Інтеграцію сервісів реалізовано через систему обміну повідомленнями Apache Kafka. Було розроблено програмний комплекс який складається з трьох основних модулів. Модуль проектів – який забезпечую зручну взаємодію користувача з проектами, дозволяючи створювати та відслідковувати процес реалізації, а також залучати однодумців. Модуль ресурсів – для документації проведення проектів і роботи організацій. Адміністративна панель, яка включає необхідні функції для наповнення платформи контентом – створення нових сторінок та розміщення необхідної інформації, а також для модерації створених проектів. Для збору коштів та підтримки проектів і організацій було розроблено модуль для інтеграції з сервісом оплати LiqPayItem Дослідження продуктивності нейронної мережі Колмогорова-Арнольда(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Литвин, Юрій Андрійович; Lytvyn, Yurii Andriiovych; Влах-Вигриновська, Галина Іванівна; Національний університет "Львівська політехніка"Актуальність теми: У сучасних умовах розвитку штучного інтелекту та машинного навчання дослідження нових архітектур нейронних мереж набуває особливої значущості. Нейронна мережа Колмогорова-Арнольда (KAN), яка базується на теоремі Колмогорова, є перспективною моделлю для апроксимації багатовимірних функцій за допомогою одновимірних компонент. Завдяки своїм теоретичним перевагам, таким як здатність зменшувати розмірність задачі, мережі KAN мають потенціал стати ефективним інструментом у багатьох галузях, включаючи обробку сигналів, класифікацію даних та прогнозування. Вивчення їхньої продуктивності є актуальним завданням для вдосконалення алгоритмів машинного навчання Мета і завдання дослідження: підвищення ефективності роботи нейронної мережі Колмогорова-Арнольда шляхом аналізу її продуктивності та порівняння з багатошаровим персептроном (MLP). Завдання дослідження: Уперше виконано порівняльний аналіз продуктивності нейронної мережі Колмогорова-Арнольда (KAN) та багатошарового персептрона (MLP) на основі наборів даних, таких як Beans Dataset, Titanic Dataset та CIFAR-100. Розроблено новий підхід до оцінювання продуктивності, який враховує як метрики точності, так і обчислювальні витрати. Запропоновано методику оптимізації архітектури KAN для покращення результатів у задачах класифікації та регресії. У першому розділі детально розглянуто основи теореми Колмогорова-Арнольда (KAN), яка є фундаментом для побудови нейронної мережі цього типу. Викладено математичні основи теореми, що дозволяє звести багатовимірні функції до суми одновимірних функцій, та обговорено її застосування в 5 контексті машинного навчання. Зосереджено увагу на її теоретичних аспектах, перевагах і обмеженнях. У другому розділі описано підхід до оцінювання продуктивності нейронної мережі Колмогорова-Арнольда (KAN). Наведено методологію проведення експериментів, включаючи вибір наборів даних, метрики продуктивності, критерії порівняння з багатошаровими персептронами (MLP) та налаштування параметрів. Особливу увагу приділено способам оптимізації архітектури мережі KAN. Третій розділ присвячений практичній реалізації нейронних мереж KAN та MLP. Описано архітектури та алгоритми навчання, що застосовувалися у дослідженні. Реалізацію мереж виконано на обраних наборах даних, таких як Beans Dataset, Titanic Dataset, CIFAR-100 тощо, з використанням популярних фреймворків для машинного навчання. Наведено ключові особливості програмної реалізації. У четвертому розділі наведено результати дослідження, включаючи порівняння продуктивності мереж KAN та MLP за ключовими метриками. Висвітлено переваги та обмеження кожного підходу в контексті розв'язання задач з різних наборів даних. Узагальнено отримані висновки щодо продуктивності та доцільності використання нейронних мереж Колмогорова-Арнольда для вирішення задач машинного навчання. П?ятий розділ присвячений розрахунку економічної ефективності впровадження нейронної мережі Колмогорова-Арнольда (KAN) у задачах машинного навчання. Оцінено витрати на реалізацію та використання мережі KAN порівняно з традиційними моделями, такими як багатошаровий персептрон (MLP), у практичних застосуваннях. Проаналізовано переваги та обмеження моделі KAN в реальних умовах, включаючи її продуктивність, обчислювальну вартість та потенціал для інтеграції в сучасні системи аналізу даних. Висновки підсумовують результати виконаної роботи, підкреслюючи доцільність використання нейронної мережі Колмогорова-Арнольда для вирішення задач машинного навчання. Проаналізовано продуктивність мережі 6 KAN порівняно з багатошаровим персептроном (MLP), визначено її переваги у розв'язанні задач з обраних наборів даних, а також окреслено ключові аспекти, що підтверджують ефективність цього підходу. Об’єкт дослідження – продуктивність нейронної мережі Колмогорова-Арнольда в задачах машинного навчання. Предмет дослідження – методи реалізації та оцінки ефективності нейронних мереж Колмогорова-Арнольда у порівнянні з багатошаровим персептроном. Мета дослідження – розробка та оцінка ефективності нейронної мережі Колмогорова-Арнольда для вирішення задач класифікації та регресії в різних наборах даних.Item Оптимізація систем клімат контролю об’єктів захищеного ґрунту(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Бардин, Максим Ігорович; Bardyn, Maksym Ihorovych; Проць, Роман-Богдан Володимирович; Національний університет "Львівська політехніка"У магістерській кваліфікаційній роботі розглянуто питання розробки та оптимізації систем клімат-контролю для об’єктів захищеного ґрунту[1], зокрема теплиць, оранжерей і зимових садів. Актуальність теми обумовлена необхідністю створення енергоефективних, точних і доступних рішень для підтримки мікроклімату в умовах глобальних змін клімату, зростаючого попиту на екологічно чисті продукти та оптимізації енергоспоживання. Розробка сучасної системи клімат-контролю передбачає інтеграцію датчиків новітнього покоління, таких як AM2305[2] для вимірювання температури і вологості, BME680[3] для оцінки якості повітря, MH-Z19 для моніторингу рівня CO2, TSL2561 для вимірювання освітленості, а також сенсорів вологості ґрунту. Основна увага приділена забезпеченню високої точності збору даних та їхньої обробки в реальному часі. У роботі здійснено детальний аналіз літературних джерел, присвячених питанням автоматизації клімат-контролю. Проведено порівняння існуючих рішень, зокрема автоматизованих систем для теплиць на базі IoT, таких як Arduino та Raspberry Pi. Результати дослідження показують, що сучасні системи мають обмеження у гнучкості налаштувань, інтеграції з хмарними сервісами та енергоефективності, що потребує розробки нових підходів. Запропонована система складається з апаратної частини (датчики, мікроконтролери NodeMCU V3 ESP8266 [4]) та програмного забезпечення, розробленого на основі Spring Boot для серверної частини, React для 1 клієнтської частини та PostgreSQL як бази даних. Для забезпечення інтеграції використано хмарні сервіси AWS. Основні функції системи включають моніторинг параметрів мікроклімату, автоматизацію управління, збереження даних і відображення статистики через веб-інтерфейс. Оптимізація системи досягнута шляхом впровадження алгоритмів аналізу даних і розробки моделі управління на основі реальних показників. Ефективність запропонованого рішення оцінено під час тестування в умовах реального середовища, що продемонструвало зменшення енергоспоживання на 20% порівняно з традиційними методами. Практичне значення роботи полягає у створенні універсальної системи, яка може бути адаптована для різних об’єктів захищеного ґрунту, забезпечуючи високу якість корисного викорсиатння при зменшенні витрати на енергоресурси. Отримані результати можуть бути використані для подальшого вдосконалення систем управління мікрокліматом та інтеграції з іншими технологіями розумного сільського господарства.автоматизація, IoT, енергоефективність.Item Модульна автомобільна архітектура С-ІТS збору даних давачів, автомобільного зв’язку(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Будзін, Максим Романович; Budzin, Maksym Romanovych; Влах-Вигриновська, Галина Іванівна; Національний університет "Львівська політехніка"Дослідження модульної автомобільної архітектури C-ITS (Cooperative Intelligent Transport Systems) спрямоване на вдосконалення збору, обробки та передачі даних із сенсорів, інтеграції автомобільного зв’язку та хмарних технологій. C-ITS є основою сучасних інтелектуальних транспортних систем, які забезпечують кооперативну взаємодію між транспортними засобами, дорожньою інфраструктурою та учасниками руху. Використання таких технологій, як CAN, MQTT і V2X, дозволяє підвищити безпеку, оптимізувати транспортні потоки та зменшити екологічне навантаження. У першому розділі розглянуто сучасні підходи до модульних архітектур C-ITS з акцентом на технології зв’язку V2X, V2V та V2I. Проаналізовано роль сенсорів (CAN, BLE, Wi-Fi, LTE, 5G) у зборі та обробці даних для підвищення безпеки дорожнього руху. Описано інтеграцію сенсорів, хмарних технологій і мобільних додатків як ключові елементи гнучкої та масштабованої системи. Другий розділ присвячений розгляду шляхів вдосконалення архітектури C-ITS із фокусом на обробку та синхронізацію даних від різних сенсорів у реальному часі. Розроблено підходи до оптимізації передачі даних через CAN і OBD-II для забезпечення мінімальних затримок і точності аналізу параметрів транспортних засобів. Досліджено характеристики каналу V2I у міському середовищі, включаючи фактори стабільності сигналу та динаміку змін. Третій розділ включає аналіз алгоритмів обробки даних, зокрема кореляції Пірсона та лінійної інтерполяції, які дозволяють визначати залежності між параметрами транспортних засобів. Проведено оцінку даних із CAN і OBD-II для таких параметрів, як швидкість, оберти двигуна та положення педалі акселератора. Також розглянуто прогнозування якості каналу V2I у 5 умовах за допомогою GRU та VMD-BO-BiLSTM. Окрему увагу приділено розробці мобільного додатка з відображенням повідомлень CAM, CPM і HDMap, що сприяє своєчасному реагуванню на небезпечні ситуації. Четвертий розділ містить економічний аналіз із детальним описом витрат, пов’язаних із впровадженням C-ITS. Об'єкт дослідження - модульна архітектура C-ITS для збору, обробки й передачі даних сенсорів, із акцентом на хмарні технології та автомобільний зв’язок. Предмет дослідження – технології для збору даних сенсорів. Мета дослідження - аналіз існуючих підходів до створення модульної архітектури C-ITS із наголосом на сенсорні системи, протоколи зв’язку та хмарні технології. Дослідження зосереджено на рішеннях, спрямованих на підвищення безпеки, оптимізацію транспортних потоків і інтеграцію в існуючу транспортну інфраструктуру. Результати роботи демонструють, що використання сучасних алгоритмів забезпечує ефективну обробку сенсорних даних, а інтеграція хмарних технологій сприяє створенню масштабованих, надійних систем обробки даних. Це підтверджує актуальність і перспективність впровадження C-ITS для підвищення безпеки дорожнього руху, зменшення аварійності та оптимізації транспортних мереж.OBD-II, хмарні технології, MQTT, мобільні додатки.Item Оптимізація енергоспоживання в автоматизованих системах шляхом використання хмарних технологій(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Слічний, Святослав Ігорович; Slichnyi, Sviatoslav Ihorovych; Лагун, Ілона Ігорівна; Національний університет "Львівська політехніка"Магістерська кваліфікаційна робота присвячена дослідженню та впровадженню хмарних технологій для оптимізації енергоспоживання в автоматизованих системах промислових об’єктів. В умовах сучасних викликів енергетичного сектору, таких як зростання вартості енергоресурсів, необхідність підвищення енергоефективності та впровадження екологічно орієнтованих рішень, запропоновані підходи набувають особливої актуальності. Метою роботи є створення інтегрованої системи управління енергоспоживанням, яка базується на використанні хмарних обчислень для збору, обробки та аналізу великих обсягів даних. У теоретичній частині роботи проведено аналіз сучасних методів управління енергоспоживанням, а також розглянуто існуючі програмно-апаратні рішення для автоматизації енергетичних процесів. Особлива увага приділена огляду хмарних платформ, які використовуються у промислових умовах, таких як Amazon Web Services, Microsoft Azure та Google Cloud, а також їх функціональних можливостей для інтеграції з системами енергоменеджменту. Дослідження [2, 3] підкреслюють ефективність використання хмарних технологій для вирішення завдань енергоефективності. На основі аналізу обрано архітектуру системи, яка складається з декількох модулів, зокрема: модуль збору даних, модуль хмарної обробки, модуль прийняття рішень та інтерфейс користувача для візуалізації результатів. Основу методології роботи становить використання алгоритмів машинного навчання для прогнозування енергоспоживання, виявлення аномалій та розробки рекомендацій щодо оптимізації використання енергоресурсів. Практична частина роботи присвячена реалізації програмного забезпечення, яке забезпечує ефективне управління енергоспоживанням на основі аналізу даних з промислових об’єктів. У розробці використано сучасні хмарні сервіси для 5 забезпечення масштабованості та гнучкості рішення. Проведено тестування системи на реальних виробничих даних, результати якого підтвердили здатність системи знижувати витрати енергії до 15% у порівнянні з традиційними підходами [4]. Окрім економічної ефективності, у роботі розглянуто питання екологічної безпеки та відповідності запропонованого рішення сучасним стандартам охорони праці. Запропонована система забезпечує автоматичне виявлення потенційних загроз енергоспоживання та формування звітів для мінімізації ризиків.енергоспоживання, хмарні технології.Item Розроблення модульної системи об’ємного сканування(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Шкробут, Юрій Андрійович; Shkrobut, Yurii Andriiovych; Степаняк, Михайло Васильович; Національний університет "Львівська політехніка"Магістерська кваліфікаційна дипломна робота присвячена дослідженню існуючих методів сканування об'ємних об'єктів, порівнянню програмних реалізацій різних алгоритмів і розробці нового підходу до цього процесу. Робота охоплює аналіз сучасних технологій тривимірного сканування, детальне дослідження їх ефективності та обмежень, а також розробку власного методу, який покращує точність і надійність сканування. Тривимірне сканування — це технологія, що дозволяє отримати цифрову копію об'єкта, включаючи його геометричну форму та, у деяких випадках, колірну інформацію. Ця технологія активно розвивається з 1960-х років і знаходить широке застосування в таких галузях, як інженерія, медицина, архітектура, культура та інші. Проте навіть сьогодні існуючі методи стикаються з проблемами сканування складних поверхонь, таких як дзеркальні, прозорі або блискучі об'єкти. Це обумовлює необхідність вдосконалення як апаратних засобів, так і алгоритмів обробки даних. Методи тривимірного сканування поділяються на кілька основних категорій, зокрема лазерне сканування, сканування за допомогою білого світла, структурованого освітлення та тіней. У роботі проведено детальний аналіз кожного з цих підходів, включаючи їх переваги, недоліки та можливості використання у різних сферах. Особлива увага приділена проблемам сканування поверхонь, які важко оцифрувати традиційними методами. Об'єктом дослідження є процеси отримання та обробки тривимірних моделей об'ємних об'єктів. Предметом дослідження є існуючі та нові алгоритми та технології тривимірного сканування. Метою роботи є аналіз існуючих методів сканування, оцінка їх ефективності, а також розробка нового підходу, спрямованого на вдосконалення точності та універсальності процесу сканування. У першому розділі розглянуто основні типи технологій 3D-сканування. Зокрема, детально описано методи, засновані на використанні лазерів, білого світла, структурованого освітлення та тіней. Також охарактеризовано сфери застосування кожного методу, від промислового виробництва до збереження культурної спадщини. Увага акцентована на ключових обмеженнях, які існують при використанні цих технологій, таких як складність роботи з прозорими, блискучими чи дзеркальними поверхнями. Другий розділ присвячено огляду сучасного ринку 3D-сканерів і програмного забезпечення. У цьому розділі порівнюються популярні програмні рішення, аналізується їх функціональність, точність та продуктивність. Описуються сучасні тенденції в розробці програмного забезпечення, такі як автоматизація процесів та зниження витрат на реалізацію проєктів. Третій розділ включає детальний опис розробленого методу, який базується на вдосконаленні існуючих алгоритмів та інтеграції обраного апаратного забезпечення. Наведено структуру пристрою, принципи роботи програмного забезпечення та алгоритм взаємодії з модулями сканера. Особлива увага приділена підвищенню точності сканування та можливості роботи з поверхнями, які важко обробляти традиційними методами. Експериментальні результати демонструють переваги розробленого підходу в порівнянні з існуючими методами. Розроблений метод забезпечує високу точність сканування, зниження впливу шумів і покращення роботи з прозорими та блискучими поверхнями.Item Виявлення літальних апаратів із використанням автоенкодерів(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Пазинюк, Михайло Юрійович; Pazyniuk, Mykhailo Yuriiovych; Дзелендзяк, Уляна Юріївна; Національний університет "Львівська політехніка"Магістерська кваліфікаційна робота присвячена дослідженню та реалізації системи виявлення літальних апаратів із використанням автоенкодерів для аналізу акустичних аномалій. Через зростаюче застосування безпілотних літальних апаратів у різноманітних цілях збільшується й потреба у протидії несанкціонованому застосуванню цих об’єктів. У сучасному світі зростає інтерес до технологій виявлення літальних апаратів з метою підвищення безпеки в різних сферах. Безпілотні літальні апарати (БПЛА) знаходять застосування у військовій, комерційній, науковій та розважальній сферах, що одночасно викликає питання безпеки та конфіденційності. Однією з новітніх технологій для виявлення та ідентифікації літальних апаратів є аналіз акустичних аномалій [1, 2]. Цей підхід дозволяє відрізнити звуки досліджуваного об’єкта від звуків навколишнього середовища, що є особливо важливим для захисту повітряного простору у місцях, де традиційні методи виявлення можуть бути обмежені. Існує велике різноманіття методів акустичного виявлення об?єктів у повітрі, більшість з них ґрунтується на застосуванні нейронних мереж та даних із вловлювачів звуку [8, 9]. У магістерській кваліфікаційній роботі досліджується можливість використання автоенкодерів — специфічних нейронних мереж, призначених для автоматичного вилучення особливих ознак сигналів. Зокрема, застосування автоенкодерів дозволяє ідентифікувати акустичні аномалії, що виникають через характерні звуки, які відрізняються від звуків навколишнього середовища. Такі підходи знаходять своє застосування у вирішенні задач моніторингу та безпеки, контролю працездатності устаткувань на виробництвах [5], а також в 5 автоматизованих системах раннього виявлення та ідентифікації літальних апаратів. У першому розділі розглянуті основні принципи акустичного аналізу для виявлення БПЛА, а також аналіз особливостей акустичних сигналів, характерних для літальних апаратів. Проведено огляд сучасних методів виявлення аномалій, які застосовуються для ідентифікації об’єктів у повітрі, і обґрунтовано актуальність проблеми виявлення дронів за акустичними ознаками. Викладені основні виклики та складнощі, пов’язані з виявленням літальних апаратів у шумному середовищі, та зроблено відповідні висновки. Другий розділ присвячений розробці алгоритму на основі автоенкодера для аналізу акустичних аномалій. Проведено порівняльний аналіз різних типів автоенкодерів та обґрунтовано вибір архітектури для реалізації моделі виявлення. Третій розділ присвячений методам та засобам реалізації системи виявлення БПЛА на основі акустичного аналізу. Наведено розрахунки та оцінку ефективності обраного підходу для виявлення літальних апаратів за акустичними даними. Вказано обрані програмні бібліотеки, які дозволяють збирати звукові дані, обробляти їх та видавати результати опрацювання. У четвертому розділі представлена практична частина роботи, яка включає реалізацію та тестування алгоритму в умовах, наближених до реальних. Розглянуто процес збору й підготовки даних, налаштування параметрів навчання, а також інтеграцію розробленої моделі в прототип системи моніторингу. Проведено аналіз точності виявлення та обговорено результати тестування, що показують ефективність алгоритму. П?ятий розділ присвячений розрахунку економічної ефективності спроектованої системи акустичного виявлення БПЛА. Оцінено витрати на впровадження даної системи в середовище з підвищеними вимогами до безпеки, проаналізовано переваги та обмеження розробленої моделі в реальних умовах. 6 Висновки підсумовують результати виконаної роботи, підкреслюючи доцільність використання автоенкодерів для аналізу акустичних аномалій з метою виявлення дронів. Об’єкт дослідження – акустичні сигнали, що виникають під час руху безпілотних літальних апаратів (БПЛА) в різних середовищах. Предмет дослідження – методи використання автоенкодерів для аналізу акустичних аномалій з метою виявлення літальних апаратів. Мета дослідження – розробка та оцінка ефективності алгоритму для виявлення дронів на основі аналізу акустичних аномалій із використанням автоенкодерів.аномалії, БПЛА, нейронні мережі, безпека.