Вісники та науково-технічні збірники, журнали

Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12

Browse

Search Results

Now showing 1 - 6 of 6
  • Thumbnail Image
    Item
    Інформаційна війна як сучасне глобалізаційне явище
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Жаровська, Ірина; Ортинська, Наталія; Zharovska, Iryna; Ortinska, Nataliya; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Розглянуто прояв соціально-правової природи в такому новітньому глобалізаційному явищі, як інформаційна війна. Доведено, що маніпулювання інформацією через психологічний вплив на опонента давно був засобом ведення війни. Вказано, що особливістю інформаційної війни є не тільки те, що вплив здійснюється з використанням новітніх засобів, а й те, що це непідконтрольний ресурс, який дуже слабо піддається правовій регламентації, тому активно застосовує неправдиву, перекручену інформацію як засіб маніпуляції свідомістю. Сучасне глобалізоване суспільство трансформує роль держави, державної влади, системи державної оборони у військовому конфлікті. Держава за правилами міжнародного права володіє суверенітетом, що означає: держава є остаточним арбітром, упорядкувачем суспільних відносин у межах свого географічного кордону. Сьогодні держави втрачають основні ознаки державності у вигляді географічних кордонів та розмиваютья поняття суверенітету.
  • Thumbnail Image
    Item
    Генезис розвитку прав людини в Новий час
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Турянський, Юрій; Turiansky, Yuriy; Конституційний суд України; Constitutional Court of Ukraine
    Розглянуто основоположні та світоглядні ідеї найвідоміших мислителів періоду Нового часу. Досліджено історичне формування інституту прав людини у далекоглядних ідеях визначних мислителів. Ю. Ліпсій у своїх працях зазначає, що природне право є певним правом людини на життя, що закладено самою природою. Він звертає свою увагу також на розум та совість людини, що покликані як суддя визначати вчинки із застосуванням здорового глузду та виокремлював їх як аморальні та моральні. Гуго Гроцій спираючись на праці величних мислителів античної Греції та Риму, таких як Аристотель, Демокріт та Платон Сенеки розглядав державу як “інструмент” досягнення загальної користі для людей. Він був наслідником ідеї природного права та вважав, що закон лише є певним регулятором вже існуючих правил, а також заперечував народовладдя, допускаючи його прояви лише у певному виборі щодо підкорення в процесі управління. Основною ідеєю Томаса Гоббса є ідея про природний стан людини, відстоюючи позицію про рівність людей, що закладене у самій суті природи як у фізичній, так і в розумовій сфері. Мислитель також розвивав ідею миру між людьми та переконував, що кожна людина повинна дотримуватись та прагнути миру навіть відмовившись від певного роду індивідуальної свободи задля “життя за правилами”, тобто за законами, що створені в державі. Проаналізовано генезу розвитку природного права та його вплив на формування різноманітних підходів щодо визначення місця людини у державі та суспільстві. Констатовано, що у даний період особливого значення набули принципи справедливості, рівності та гуманності у політикоправовій думці даного періоду, що є базовими елементами у структурі людських прав. А також, особливе місце у даному періоді посідає право на життя людини, що тим самим здійснює поступальний підхід до людиноцентриської парадигми.
  • Thumbnail Image
    Item
    Оновлення міжнародної парадигми регулювання вживання наркотиків: до постановки проблеми
    (Видавництво Львівської політехніки, 24-02-20) Турянський, Юрій; Turiansky, Yuriy; Турянский, Юрий; Конституційний суд України; Constitutional Court of Ukraine
    Стаття присвячена аналізу потреби оновлення парадигми правового регулювання вживання наркотиків у контексті появи новітніх глобальних викликів та прав людини нового покоління. Проаналізовано міжнародну базу у сфері протидії обігу наркотиків, зокрема Єдину конвенцію про наркотичні засоби 1961 року, Конвенцію про психотропні речовини та Конвенцію Організації Об’єднаних Націй про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин. Вказано, що на сьогодні багато науковців та представників міжнародних громадських організацій заперечують суворий кримінально-репресивний підхід. Вони доводять, що міжнародні договори щодо контролю над наркотиками безпосередньо сприяють цьому середовищу ризику та порушень прав людини, також ціла група науковців доводять факти про неефективність сучасних заходів правового регулювання боротьби з поширенням наркотиків та неефективність міжнародних інституційних заходів. Вказано, що інститут міжнародної протидії поширенню наркотичних та психотропних засобів на міжнародному рівні діє практично півстоліття, та включає в собі як нормативні, так й інституційні засоби протидії. Отож відбувається оновлення методологічних підходів до проблем правового регулювання вживання наркотиків. На сьогодні існують дві проблеми, які в міжнародному законодавстві не мають чіткої відповіді: взаємодія заборона на вживання наркотиків, прекурсорів та психотропних речовин з абсолютним правом на здоров’я людини, правом на людську гідність в аспекті полегшення болю страждаючим особам (право на вживання наркотиків у медичних цілях); можливість легалізації вживання наркотичних засобів в особистих цілях. Вирішення вказаних питань сьогодні віддане на розгляд національної політики окремої держави. Така позиція не є ефективною, хоча б із того погляду, що масова індустрія обігу наркотиків має між кордонний характер. Належні міжнародні еталони завжди провокували появу не тільки уніфікованого, але й ефективного національного законодавства, яке перевірено позитивним досвідом прогресивних держав.
  • Thumbnail Image
    Item
    Формування інституту прав людини доби Середньовіччя
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Турянський, Ю. І.; Turiansky, Y. I.; Турянский, Ю. И.; Конституційний Суд України; Constitutional Court of Ukraine
    Розглянуто світоглядні ідеї найвідоміших мислителів Середньовіччя Томи Аквінського, Марсилія Падуанського та Нікколо Макіавеллі, які своїми працями розвивали основоположні ідеї прав людини. Їхні вчення є неабияким спадком для сучасного світу. Тома Аквінський особливу увагу звертав на моральні чесноти людини, виділяючи справедливість як найважливішу з них, а також обґрунтовував основні передумови для створення та функціонування держави як інструменту досягнення загального блага та добра зі збереженням загального миру та наданням можливостей для гідного життя людини та її духовного розвитку. Тома Аквінський наголошував на важливості закону в державі та на обов’язковому його оприлюдненні задля належного його “вступу в силу”, на особливостях розуму людини, яка відповідно повинна розрізняти добро та зло, а також керуватись “Законами Божими” у своєму бутті, адже саме Бог дав нам основні заповіді, які є незмінними. Марсилій Падуанський одним із перших запропонував концепт “народ – законодавець”і стверджував у своїх працях, що саме народ може створити найкращі закони для досягнення загального блага, на користь усього народу, а не окремих індивідів. Цей концепт підкріплюють і аргументи щодо обрання найкращого правителя, який повинен виконувати волю народу. Саме тому мислитель віддає перевагу виборній монархії, продовжуючи цей концепт. Марсилій Падуанський розвинув важливі ідеї, що впливають на формування інституту людських прав та принципів людиноцентризму у різних його вимірах. Нікколо Макіавеллі великого значення надавав сильному правителю як такому, що здатний керувати державою та громадянами, відштовхуючись від реалій, а не від філософського та ідеального сприйняття держави та управління, оскільки вважав, що між цими двома поняттями надто велика прірва. Прийнятним у тлумаченнях Нікколо Макіавеллі було насильство задля загального порядку та забезпечення державних інтересів, а закони і право він вважав знаряддям самої влади.
  • Thumbnail Image
    Item
    Становлення та розвиток прав людини в античні часи
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-03-26) Турянський, Ю. І.; Turiansky, Y. I.; Турянский, Ю. И.; Конституційний Суд України; Constitutional Court of Ukraine
    Розглянуто деякі історичні періоди створення, розвитку та формування інституту прав людини. Досліджено основоположні ідеї найвидатніших мислителів цього періоду. З часів Давньої Греції поступально почало зароджуватись поняття прав людини, що відображається в філософській думці тогочасних мислителів. Змінювалось сприйняття місця людини у державному та соціальному житті. Такі мислителі, як Геракліт, Платон та Аристотель, заклали наріжні камені у створення цього поняття ще у античності. Епікур – давньогрецький філософ-матеріаліст, його вважають творцем основ філософської концепції правового індивідуалізму та лібералізму, а також концепції етики, яка є утилітарною та оптимістичною. Цей філософ розглядав людину як центр, і кожен у житті повинен відповідати за вибір своєї поведінки. Так мислитель розглядав індивідуальну свободу та певну мінімальну автономію особи, називаючи людину “соціальним атомом”. І акцентував на такому співжитті людей, щоб вони не зашкодили один одному. Марк Аврелій – імператор, давньоримський філософ-стоїк, якого іменують також “філософом на троні”, відзначався втіленням помірної політики, у його правлінні відображалась повага до людей, сенату та до його членів. Час правління Аврелія названо “сенатським ренесансом”, адже він і сам підкреслював свою покору сенату, що на той час був вищою імперською владою. Епікур проголосив ідею мирного співжиття у соціумі, щоб не завдавати шкоди іншому для загального блага. Сенека продовжував розвивати ідею духовної свободи та рівності людей, формуючи засадничі ідеї громадянського суспільства. Марк Аврелій змінив підходи до рабства та започаткував ідею лібералізму, що виявлялася і у часи його правління. Цицерон робив акцент на важливості законів та їхнього дотримання, що вважалося джерелом правосуддя та самою душею держави. Держава була створена із метою збереження принципу справедливості та рівності усіх перед законом і повинна діяти у інтересах та від імені самого народу.
  • Thumbnail Image
    Item
    Щодо національної моделі ювенальної юстиції
    (Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Ортинська, Наталія; Ortyns’ka, Nataliya; Ортинская, Наталья; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Розглянуто систему ювенальної юстиції. Особливу увагу зосереджено на моделях ювенальної юстиції. Визначено оптимальну модель для упровадження у національне законодавство.