Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
12 results
Search Results
Item Замок у стані тривалої руїни та заходи спрямовані на його збереження(Видавництво Львівської політехніки, 2021-03-01) Гаврилів, Калина-Теодора; Gavryliv, Kalyna-Theodora; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті сформовано дефініції “замок в стані тривалої руїни” та “архітектурна ревіталізація”. Розглянуто перелік заходів спрямованих на збереження пам’яток архітектури, а саме консервація, реставрація, музеєфікація, пристосування, ремонт (реставраційний), ревалоризація, реабілітація, регенерація, ревіталізація, реконструкція, відбудова, відтворення, реновація та ознакування, щодо їх застосування на прикладі замків в стані тривалої руїни. Визначено, які з перелічених варіантів підходять для збереження даного типу споруд, а які слід відкинути.Item Monks’ cemeteries of the Holy Dormition Univ Lavra. Their current condition and restoration issues(Видавництво Львівської політехніки, 2021-10-10) Стасюк, Олена; Stasyuk, Olena; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityЗа кілька кілометрів від Перемишлян розташовується село Унів, у якому зберігся архітектурний комплекс однієї з найбільших християнських святинь Галичини – Святоуспенської унівської лаври. Цей монастир є одним з найстаріших в Україні. Виникнення унівського монастиря овіяно легендами. На жаль, найдавніші документи монастиря загинули під час татарських нападів XV –XVI ст. Проте відомо, що саме у другій половині XIII ст. в північно-західному підніжі Чернечої Гори виникає новий Унівський чоловічий монастир. Після розорення та трагедії Чернеча Гора майже на два століття потрапила у запустіння. Частину території колишнього монастиря зайняло чернече кладовище. Це кладовище частково збережене і зараз. Вище на горі в минулому столітті було закладено новий чернечий цвинтар, який функціонує і сьогодні. Ці об’єкти є цінним джерелом історичної інформації, а також унікальною, дуже cвоєрідною галереєю творів мистецтва. На жаль, історичні цвинтарі є дуже вразливими до руйнувань – це фізичні, хімічні і біологічні чинники, а також людський фактор, як то звичайний вандалізм або звичайна некомпетентність під час виконанняремонтних чи опоряджувальних робіт. Для того, щоб успішно створити і втілити програму збереження історичних кладовищ необхідно ретельно їх дослідити задокументувати, інвентаризувати, а також ретельно вивчити матеріал, з якого виконані ці пам’ятки. Дослідивши існуючий стан цвинтарів стало зрозуміло, що два чернечі цвинтарі є в абсолютно різному стані. Теперішній, новіший цвинтар на вершечку пагорба доглянений і впорядкований. Давній чернечий цвинтар на схилі гори є забутий і занедбаний. Цей цвинтар загаом, як і окремі пам’ятники цього цвинтаря, потребують реставрації. Саме територія цього цвинтаря є недоглянутою. Першим викликом пов’язаним із реставрацією і збереженням історичних чернечих цвинтарів Унева є впорядкування території давнього цвинтаря. Можливо варто взяти за приклад теперішній новіший цвинтар, який є бездоганно впорядкований. Наступним викликом є відповідно реставрація окремих пам’яток. Це стосується знову ж таки давнього цвинтаря. Реставрацією повинні займатися фахівці. Що стосується кам’яних хрестів, то їх належить насамперед стабілізувати статично – відповідно підняти, вирівняти, укріпити, тобто зробити все належне, щоб пам’ятник рівно і міцно стояв. Далі належить зайнятися розчищенням і хрестів, і плит, відповідно за потреби, укріпленням самого кам’яного матеріалу, склеювання і скріплювання поламаних частин пам’ятників. Історичні чернечі цвинтарі Святоуспенської унівської лаври потребують визначення і затвердження свого правового статусу і прийняття концепції щодо їх подальшого функціонування і використання. Виклики щодо способу і методики збереження мусять вирішувати фахівці з урахуванням особливого пам’яткового статусу.Item Current situation and conservation issues of the cemetery near the church of the Holy Spirit in Rohatyn(Видавництво Львівської політехніки, 2020-10-10) Стасюк, Олена; Stasyuk, Olena; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityРогатин є містечком давнім та історичним. Воно є відомим і знаменитим своїми історичними, культурними й архітектурними пам’ятками. Історичні цвинтарі, як і церкви є невід’ємною складовою частиною культурного пейзажу кожного міста і містечка. Для українців сам храм є надзвичайно важливим – це унаочнення, матеріальне втілення духовної сутності християнства. У давнину християн ховали довкола церков, а також в церковних криптах. На жаль історичні цвинтарі є дуже вразливими до руйнувань – це фізичні, хімічні і біологічні чинники, а також людський фактор, як то звичайний вандалізм або звичайна некомпетентність при виконанні ремонтних чи опоряджувальних робіт. Для того, щоб успішно створити і втілити програму збереження історичних кладовищ необхідно ретельно їх дослідити задокументувати, інвентаризувати, а також ретельно вивчити матеріал з якого виконані ці пам’ятки. Дослідження має за мету вивчити існуючий стан історичного цвинтаря біля церкви Св. Духа в Рогатині. Дослідити матеріал, зокрема кам’яний, меморіальної пластики цвинтаря, проаналізувати причини його знищення і пошкоджень. Показати виклики та завдання, які пов’язані з реставрацією і збереженням цього об’єкту. Сьогодні Рогатин роблять відомим: ім’я Роксолани і пам’ятка включена у список світової спадщини ЮНЕСКО – дерев’яна Церква Зішестя Святого Духа. Історичний цвинтар біля церкви Зішестя Святого Духа перебуває в задовільному стані і зберіг свою історичну й мистецьку цінність. Щодо матеріалу надгробних пам’ятників, то він, зокрема, є дуже різний. А що стосується руйнувань і пошкоджень, то всі природні чинники руйнування – працюють. На діючому цвинтарі додається ще людський фактор – наприклад, нефаховий ремонт чи впорядкування пам’ятників. Дуже шкідливою є й бездіяльність. Як кожен окремий пам’ятник, так і цвинтар вцілому, для того, щоб постійно перебувати в доброму стані, вимагають постійного догляду. Історичний цвинтар біля церкви Зішестя Святого Духа в Рогатині вимагає визначення і затвердження свого правового статусу і прийняття концепції щодо його подальшого функціонування і використання. Виклики щодо способу й методики збереження, мусять вирішуватися фахівцями з урахуванням особливого пам’яткового статусу, а значить, крім українського, ще й міжнародного законодавства.Item Архітектура романтичних палаців Львівської області ХІХ – початку ХХ ст. (на прикладі палацу Страхоцького у Мостиськах)(Видавництво Львівської політехніки, 2019-03-20) Ясінський, М. Р.; Жмут, І. В.; Yasinskyi, M.; Zhmut, I.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті розглянуто особливості архітектури та ландшафтної композиції палацовопаркових комплексів романтичного стилю XIX – початку XX ст. Львівської області. Детально проаналізовано стан збереженості архітектурного комплексу у Мостиськах, розкрито питання його функціонування та власності.Item Особливості національної сакральної спадщини та її дрогобицька складова(Lviv Politechnic Publishing House, 2019-02-26) Барановська, Надія; Baranovska, Nadiia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті проаналізовано характерні особливості української сакральної архітектурної спадщини, її роль і значення для збереження національно-культурної своєрідності та зростання міжнародної привабливості. Увагу акцентовано на сакральній спадщині Дрогобича як невід’ємній складовій національної та світової культури, важливій з погляду її полікультурності, історичної та художньої значимості, необхідності модернізації методів з охорони, популяризації та представлення нової пам’яткоохоронної і музеєфікаційної парадигми.Item Current state of preservation and problematics restoring polychrome paintings by modest sosenko the structure of sacred architecture(Lviv Politechnic Publishing House, 2019-02-26) Черкес, Богдан; Радомська, Віолетта; Cherkes, Bohdan; Radomska, Violetta; Lviv Polytechnic National UniversityСучасна тенденція збереження пам’яток нерухомої спадщини набрала вкрай негативного характеру, оскільки надалі залишається неврегульованою законодавча пам’ятко-охоронна діяльність держави та релігійних громад, які стають «власниками» визначних сакральних споруд. Для комплексного збереження архітектурного об’єкта вкрай важливо синхронізувати багатовекторні дослідження фахівців усіх напрямів. Яскравим прикладом може слугувати стан збереженості стінописів відомого модерніста першої чверті ХХ століття Модеста Сосенка (1875–1920), виконаних у структурі інтер’єрного середовища українських церков. Руйнівні процеси, ідеологічні прерогативи, зміна естетичних принципів призвели до тотального знищення цих унікальних пам’яток декоративно-монументального мистецтва. На основі емпіричних, науково-реставраційних досліджень розглянуто збереженість та проблематика реставрації сакральних поліхромій Модеста Сосенка на теренах Львівської області. Серед значної спадщини церковних стінописів та іконостасів, а це понад 12 об’єктів, станом на сьогодні збереглось: три іконостаси, церковні поліхромії в трьох храмах. Визначити стан збереженості авторських поліхромій та розробити рекомендації щодо охорони і реставрації декоративно-монументальних творів в архітектурі вкрай важливо, оскільки маємо нещодавній негативний пам’яткоохоронний досвід повного знищення історико-мистецької спадщини – стінописів Модеста Сосенка та Юліана Буцманюка в церкві Успіння Богородиці, смт. Славське Львівської обл. (червень 2019 р.). На основі узагальнення досвіду українських та іноземних науковців і реставраторів розроблено рекомендації щодо охорони та реставрації ще існуючих автентичних стінописів і вітражів авторства Модеста Сосенка (1907–1910 рр.) в інтер’єрі церкви Архистратига Михаїла с. Підберізці Львівської області. Такий об’єкт доцільно включити в перелік культурної спадщини для занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, як об'єкт монументального мистецтва. Сучасна науково-реставраційна галузь зобов’язана розробити дієву концепцію популяризації, просвітництва та тісної співпраці з активом громад для збереження пам’яток нерухомої спадщини, які переходять у їхню власність. Результати дослідження сприяють вирішенню проблем охорони, реставрації, збереження та використання архітектурної спадщини України, що відповідає потребам загальнодержавних та міських програм розвитку.Item Проблеми збереження та експонування артилерії XIV–XVIII століття в музеях(Lviv Polytechnic Publishing House, 2016) Верхотурова, М. А.; Національний університет “Львівська політехніка”Проаналізовано проблемні питання, котрі виникають сьогодні у музеях під час збереження та експонування давньої артилерії. Розглянуто етапи та процеси, котрі проходить гармата з моменту потрапляння до музею і до експонування. Висвітлені проблемні завдання, котрі виникають під час ведення фондово-облікової документації музейних колекцій давньої артилерії. Обґрунтовано висновок про шляхи та можливі вирішення завдань сучасних музеїв під час збереження та експонування артилерії XІV–XVIІІ ст. Today in Ukraine sciences like museology and weaponology are being actively developed, military history of our country is greatly popularized. There is a growing interest, especially among young people, in military museums and weapon museum collections, which causes the need to reform museum exhibitions of weapons relatively to challenges of our time taking into account the latest technological capabilities and consumer needs. One of the factors of the preservation of the national identity is an accessibility to review historical monuments, including ancient artillery, which has always been and still is a kind of a symbol of the power of those whom belongs to. Putting into scientific use the maximum number of cannons, and here we mean all models collected in museums and private collections – will make possible the complete opening of the historical fate of artillery in Ukraine, and fill the pages of national history with new colors. Artillery of XIV–XVIII centuries is a collectible weapon that has artistic, historic, ethnographic, cultural, scientific and antique value, and should be preservated and protected under the law Ukraine. It is not enough just to put the cannon on exhibition. It is important to put it into a historical context where the barrel becomes a real reliable source of historical information. This requires a proper definition of the typology of the barrel, the implementation of professional measurements and description of the cannon. Where, when, by whom, for whom is made, whom belonged to, in which events participated the cannon? How did it get into the museum? Another important point is the professional decryption of heraldry, epigraphy and marking on the barrel, if there are available. That is the best possible realization of all stages of attribution of the subject. An important aspect of organizing the collection of artillery in museums is its accounting, which means making the fund-accounting records. This process is very important in the context of attribution of a cannon, as it documentary provides a record of all known amount of the information about the subject. Old artillery – is one of the components of the material and historical culture heritage of nation. The task of museums is to maximize the coverage of all aspects of the problem for visitors, and to make funds available for scientists. Paradoxical as it sounds, but museology and weaponology today in Ukraine are quite young sciences In the last decade they have been rapidly developmed – there were held professional conferences, were published profound research in this field, methodical material has been creating, gradually unifieds terminology. A whole brunch of scientists on the basis of a lot of Ukrainian universities and museums are working on museology and weaponology, to output it to a new level.Item Палацовий комплекс у с. Самчиках Хмельницької обл. – приклад класицистичної європейської архітектури кінця XVIII – початку XIX ст.(Видавництво Львівської політехніки, 2016) Погранична, І. І.; Palace and park complex in Samchiki village, Khmelnitsky regione – example of classic european architecture in the end of XVIII – the first half of XIX centuryОхарактеризовано архітектурні особливості та етапи розвитку палацового комплексу у с. Самчики Хмельницької обл. Встановлено, що палацові комплекси були центральною композиційною домінантою у структурі села. Проте з розвитком поселення та недоцільним функціональним використанням палацового комплексу руйнується архітектурний образ пам’ятки та поселення загалом. Науково обґрунтовані рекомендації щодо збереження та реставрації історичної забудови класицистичних резиденцій допоможуть зберегти унікальні складові історико-культурної спадщини України. The article describes the architectural characteristics and stages of development of palace complex in the Samchiki village Khmelnitsky region. Stated, that palace complexes were central composition in the village’s structure. The high architectural and artistic level of buildings – elements of ensembles was reached through participation in their designing and decorating the most recognized and talented architects and painters of this time. One of them is the famous Polish architect Jakub Kubicky, who built a palace for Tadeusz Chatsky in Kremenets in 1805, for Peter Chechel in Samchiki during 1795–1805, for Marcin Tarnavski in Berezhtsi and others. The palace complex in the Samchiki village is very interesting. One of the characteristic features of the classic art of palace building, which is clearly reflected in the Samchiki farmstead is complexity and stylistic integrity of the entire area as a whole, when the main building is in harmony with annexes, outhouses and park surroundings. The palace complex has experienced several stages of formation and development, including: First period: beginning of the XVIII century – laying of the first buildings and a small park; Second period: XVIII - the beginning of XIX century – construction of classic architectural ensemble (architect Jakub Kubicky) and planning of the landscape of the park and gardens; Third period: the XIX century – adding a thorn hedge and laying regular park. Over the years, there were numerous alterations and extensions. However, if in the pre-revolutionary times, restructuring and redevelopment of the estate were made with the needs of owners, from the second part of the XX century all buildings without exception stylistic features and formed plan of the park, and sometimes with destruction of historic buildings, which was because of change their functionality. It happened with existing greenhouses and “garden in the walls.” Greenhouses were destroyed in their place were built a greenhouses, garages and research station. So-called “Garden in walls” was turned into a warehouse of building materials. On the territory of estate the kindergarten, research station, boiler, houses and hospital were built. The architecture not only meets the historic environment, but in general has no sign of style. Those buildings classified as dissonant buildings. Thus, the palace and park complex is part of a unique historical and architectural heritage of settlements and their stylistic and aesthetic characteristics help to preserve the authentic image of the settlements of regional and international tourism. This indicates that it is necessary to identify, consider and value popularization palace complexes in the formation of settlements. Now, there are not the best days of palace and park complex. Palace, gate, fencing and ancillary buildings need restoration and park - a radical upgrade, possibly laying the new. Nowadays, it is necessary to carry out not only restoration work, but also the reconstruction of three-dimensional structure of the palace and park complex, which is aimed to restore the whole image.Item Європейський досвід збереження та використання постіндустріальних об’єктів(Видавництво Львівської політехніки, 2016) Демків, М. В.; Готь, О. А.; Національний університет “Львівська політехніка”Розглянуто досвід збереження архітектури промислових об’єктів міст Європи. Визначено напрямки розвитку сучасних тенденцій збереження та використання промислової архітектури. The article considers the experience in preserving the architecture of industrial facilities in the European cities. The author has established the directions to develop the modern trends of preserving and use of the industrial architecture. He has described the factors affecting the industrial heritage status. Yet it has been distinguished, that one of the key historical factors is the movement from the industrial to the informative society. That caused the decline of many industrial facilities, elements of which have some architectural and historical value. The author has also highlighted such factor as a modern thoughtless use of the industrial architecture. Such approach may lead to the destruction and loss of the valuable architectural heritage. Thus, under such circumstances, the main task of architects is to restore the functioning of postindustrial facilities by means of giving the new functions to them because such facilities are considered to have a potential to promote development of the modern cities nowadays. The author has taken four facilities for example to examine the modern experience in the use and preservation of industrial architecture in the European cities. There has been analysis of the architectural and urban characteristics of each facility. Then, he has paid considerable attention to the reconstruction and restoration methods as well as to the modern function that should be the basis of preservation and use of such buildings. The Gasholders in Vienna have firstly served to analyze them as a facility, which is an interesting example of integration of the modern function into historic industrial building. The article considers the methods applied for adaptation of the four gasholders to accommodate a complete multifunctional complex inside. This complex is located outside the city core. It is a point of attraction in the former industrial area and contributes to its development. The following example, which the author has analyzed in the article, is the Granary (built in the 19th century) on Abby Road in London. For a long time this building has been remained neglected and demanded protection from destruction. The project brought the commercial function in it. It is important that the complex has become a significant component in the social centre of the area. The article has considered the project of a multimedia library in the French town of Erstein with the population, which does not exceed 10 thousand people. The old former mill has become a significant facility in the life of the small town. It provides young people with the possibility of useful and interesting leisure activities. Such peculiarity is very important for towns where there is a trend towards the ageing of the population. The author considers the Eastern European experience on the example of the city of Łódź. Power station ES-1 is one of the largest postindustrial complexes that have acquired the new life. The power station premises occupy the most territory of the block where it is located. After reconstruction, there was created a large community center that could bring back to life the completely industrial area. Analysis of the foreign experience has proved that preserving and use of the historical industrial architecture is quite common in Europe. The architects use almost the similar methods while integrating the modern functions. In particular, there is a trend to preserve the exterior of the building and to emphasize the architecture value as well as to clean the indoor spaces. Such tendencies freely allow providing any building with the new destination. Key words: post-industrial object, preservation, using, experience.Item Терацові підлоги у Львові: еволюція застосування, композиційний та стилістичний аналіз(Видавництво Львівської політехніки, 2015) Казанцева, Т.Проведено стилістичний та композиційний аналіз терацових підлог історичних львівських будівель, окреслено еволюцію їх використання та виявлено проблеми їх збереження.