Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
11 results
Search Results
Item Антропологічне походження та мотиви людської гідності(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-01) Щербай, Іванна; Shcherbai, Ivanna; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityАнтропологічне обґрунтування людської гідності є актуальною темою. Людина є творінням Бога, наділена позитивними і негативними властивостями, проте яким із них віддати перевагу ‒ вона вирішує сама. З’ясовується поняття людської гідності людини та її місце у житті людини. Наголошується на антропології, як на процесі створення особи та наділення її властивостями, які має сам Бог, адже людина створена за подобою Божою та повинна наслідувати всі ті позитивні якості, якій їй надано. Акцентується увага на властивостях, які людині було надано Богом. До таких властивостей можна віднести тіло, дух і душу людини. Тіло відповідає за певну поведінку людини в різних життєвих ситуаціях, вчинення нею відповідних дій щодо інших осіб. Душа людини – це її внутрішній світ, її почуття, переживання, які пов’язані з позитивними та негативними подіями в житті. Дух людини – це певні уявлення, фантазії, думки, якими володіє кожен із нас, та вміння володіти ними.Item Концепт особистості: порівняльний аналіз філософсько-правових шкіл(Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Базарник, Богдан; Bazarnyk, Bohdan; Базарник, Богдан; Нетішинський міський суд Хмельницької області; City Court Judge of Netishyn Khmelnitsky regionУ статті здійснено порівняльний аналіз концепту особистості основних філософсько-правових шкіл. Основоположник сучасного персоналізму Е. Муньє вважав, що “Я” людини є “первинною реальністю”, і вона, на його думку, є й передумовою, і дійсністю історичної творчості. Особистість – центр переорієнтування об’єктивного унiверсуму, хто досяг рівня особистісного існування, є суб’єктом створення власне людської реальності. Екзистенціалізм висуває унікальність людського буття, приділяючи велику увагу емоційному, духовному стану особистості. Духовність визначається станом розпачу, провини, відповідальності. Феномен особистості не є спеціальним об’єктом дослідження феноменології та філософської антропології. Як відомо, перша з них вивчає складну єдність структурних елементів сутнісних взаємозв’язків свідомості з метою виявлення граничних характе- ристик, первісних основ пізнання і людського існування й культури, а друга – сутність і природу людини в єдності її органічних особливостей, душевно-емоційної сфери, пізнавальних спроможностей і соціально-культурних навичок.Item Концепція людської особистості у філософсько-правових школах(Видавництво Львівської політехніки, 2016) Гарасимів, Т.; Вологіна, А.Запропоновано концепцію людської особистості, побудовану на основних ідеях провідних філософсько-правих шкіл. Розглядається поняття “персоналізм” та характеристики його значення у сучасній філософії. Досліджено історичні основи та розвиток ідей персоналізму, а також проаналізовано провідні персоналістичні напрями з урахуванням особливостей філософських концепцій їхніх основних представників. Досліджено методи і найважливіші категорії, які використовує екзистенціалізм у витлумаченні проблеми людини та специфіки її існування. Проаналізовано науково-філософські дослідження проблеми феноменології у розвитку концеції особистості. Предложена концепция человеческой личности, построенная на основных идеях ведущих философско-правовых школ. Рассматривается понятие “персонализм” и характеристики его значения в современной философии. Исследованы исторические основы и развитие идей персонализма, а также проанализированы ведущие персоналистические направления с учетом особенностей философских концепций их основных представителей. Исследованы методы и важнейшие категории, которые использует экзистенциализм в толковании проблемы человека и специфики ее существования. Проанализированы научно-философские исследования проблемы феноменологии в развитии концеции личности. In the article the concept of human personality built on the basic ideas of the leading right-wing philosophical schools. We consider the notion of "personalism" and the characteristics of its importance in contemporary philosophy. Researched historical basis and development of ideas of personalism and personalistic analyzes the major trends taking into account the characteristics of their basic philosophical concepts of representatives. The methods and the most important categories which uses existentialism in the interpretation of the rights and specificity of its existence. The analysis of scientific and philosophical study on the development of phenomenology concept personality.Item Антропологічна пролематика у філософсько-правовій традиції(Видавництво Львівської політехніки, 2016) Гарасимів, Т.; Базарник, Б.Досліджено антропологічну проблематику крізь призму філософсько-правового пізнання та практичного перетворення правової дійсності. Виявлено методологічні засади та головні джерела становлення антропологічного принципу в філософії права, з’ясовано особливості історичного розвитку філософсько-правових поглядів на антропологічний принцип як складову світоглядно-методологічних основ філософії права. Розкрито сутність антропологічного принципу в філософії права на основі аналізу предметної специфіки філософсько-правового знання. Исследуется антропологическая проблематика сквозь призму философско- правового познания и практического преобразования правовой действительности. Выявлено методологические основы и главные источники становления антропологического принципа в философии права, выяснены особенности исторического развития философско-правовых взглядов на антропологический принцип как составляющую мировоззренчески-методологических основ философии права. Раскрыта сущность антропологического принципа в философии права на основе анализа предметной специфики философско-правового знания. The article examines the anthropological perspective in the light of philosophical and legal knowledge and practical transformation of legal reality. Revealed methodological principles and main sources of formation of anthropological principle in the philosophy of law, elucidated the historical development of philosophical and legal views on the anthropological principle as part of the ideological and methodological foundations of philosophy of law. The essence of the anthropological principle in legal philosophy by analyzing the specific subject of philosophical and legal knowledge.Item Правове пізнання: антропологічний дискурс(Видавництво Львівської політехніки, 2016) Гарасимів, Т. З.; Іванишин, Т. І.У статті правове пізнання аналізується як правова категорія, що відображає сам процес, і водночас результат цілеспрямованого пізнання права. Розглянуто гносеологічний аспект праворозуміння, що розкривається у свідомому прагненні суб’єкта сформувати і виявити своє ставлення до правових норм у конкретній поведінці та діяльності. Здійснено загальнотеоретичний аналіз концептуальних основ методології правового пізнання, охарактеризовано основні наукові методи дослідження сутності та особливостей цього складного правового феномену. Окреслено шляхи подальшого застосування вибраної методології для загальнотеоретичної характеристики правового пізнання. право, пізнання, правове пізнання, антропологія, дискурс, праворозуміння, правосвідомість, правова система. The article analyzes the legal knowledge as a legal category that reflects the process, while the result of a focused knowledge of law. We consider the epistemological aspect of thinking that opens in a conscious effort to create the entity and identify their attitude to the law in a particular behavior and activity. DONE general theoretical analysis of the conceptual foundations of legal knowledge of the methodology, described the basic scientific methods the nature and features of this complex legal phenomenon. The ways of further application of the selected methodology for general theoretical characteristics of legal knowledge.Item Антропологія феномену особистості(Видавництво Львівської політехніки, 2016) Гарасимів, Т. З.; Базарник, Б. І.Проаналізовано філософські засади персоналістичної концепції Еманюеля Муньє та визначено її вплив на філософські течії ХХ ст. Досліджено екзистенціальні філософські принципи та найважливіші категорії, які використовує екзистенціалізм у витлумаченні проблеми людини та специфіки її існування. Розглянуто концептуальний зміст феноменології через аналіз поняття “Я”, висвітлено головні антропологічні виміри філософії у контексті філософеми Макса Шелера. Запропоновано авторську інтерпретацію філософських поглядів на феномен особистості, окреслено їх значущість у сучасній філософській традиції. Проанализированы философские основы персоналистической концепции Эманюэля Мунье и определены ее влияние на философские течения ХХ в. Исследованы экзистенциальные философские принципы и важнейшие категории, используемых экзистенциализм в толковании проблемы человека и специфики ее существования. Рассмотрены концептуальное содержание феноменологии через анализ понятия “Я”, освещены главные антропологические измерения философии в контексте философемы Макса Шелера. Предложена авторская интерпретация философских взглядов на феномен личности, определены их значимость в современной философской традиции. Analyzes the philosophical principles of Emmanuel Mounier personalist concept and identifies its impact on the philosophical currents of the twentieth century. Studied existential philosophical principles and major categories that uses existentialism in the interpretation of the rights and specificity of its existence. Conceptual phenomenology content through the analysis of the concept of "I", highlights the main dimensions of anthropological philosophy in the context filosofemy Max Scheler. An interpretation of the author's philosophical views on the phenomenon of personality, outlined their importance in modern philosophical tradition.Item Філософсько-правова категорія “особистість”: деякі дефінітивні підходи(Видавництво Львівської політехніки, 2016) Гарасимів, Т. З.З позицій різних філософських шкіл проаналізовано філософсько-правову категорію “особистість”, визначено основні дефінітивні підходи до означеної проблематики та висвітлено їхній основний зміст. Автор детально розглянув визначальні три аспекти людського існування: матерію, соціальний зв’язок і людську особистість й доведено, що погляди більшості філософів щодо цього питання збігаються. Також обґрунтовано, що упродовж активної практичної діяльності людська особистість формується і виявляє себе у праці як суб’єктивне буття i як таке усвідомлено творить своє ставлення до природи та інших людей, налагоджує певні зв’язки та суспільні відносини, відповідає за свої дії. В статье с позиций различных философских школ анализируется философско-правовая категория “личность”, определены основные дефинитивного подходы к обозначенной проблематике и освещены их основное содержание. Автором подробно рассмотрены определяющие три аспекта человеческого существования: материю, социальная связь и человеческую личность и доказано, что взгляды большинства философов по этому вопросу совпадают. Также обосновано, что в процессе активной практической деятельности человеческая личность формируется и проявляется в работе как субъективное бытие i как такое осознанно творит свое отношение к природе и другим людям, налаживает определенные связи и общественные отношения, отвечает за свои действия. The article of the positions of the various schools of philosophy examines the philosophical and legal category of "personality", the main approaches to the definitive abovementioned issues and highlights their main content. The author deals with defining in detail three aspects of human existence: matter, social cohesion and human personality and proved that the views of most philosophers on this issue coincide. Also proved that in the active practice of human personality is formed and finds himself in his work as a subjective being as i realized a creative attitude to nature and other people, maintains some ties and social relations, is responsible for their actions.Item Комунікативна сфера права в метаантропологічному зрізі(Видавництво Львівської політехніки, 2015) Токарська, А. С.Увагу зосереджено на складних маловивчених та дискусійних у філософії права проблемах: ознаках формування комунікативних прав, ознаках їхнього розвитку і становлення; сучасних поглядах на антропологічні метаморфози через видозміни у правопізнанні; появу актуалізованого дискусійного метаантропологічного пізнання права в межах буття людини, його екзистенційних вимірів в умовах комунікації. Внимание сосредоточено на сложных малоизученных дискуссионных вопросах философии права: признаках формирования коммуникативных прав, их развития и становления; современных взглядах на антропологические метаморфозы из-за видоизменений в правопознании; появлении актуализированного дискусионного метаантропологического познания права в рамках бытия человека, его экзистенциальных измерениях в условиях коммуникации. The article is devoted to little known difficult controversial issues in the philosophy of law: possibility/impossibility of forming human communication, signs of their presence and development processes and formation; modern views on the anthropological metamorphosis through modifications in the law; metaantropolohichnoho appearance actualised knowledge of law within human existence and its existential dimensions in terms of communication.Item The problems of aging: ethical, psichologic аnd social aspects(Lviv Polytechnic National University, 2015) Robinson, InnaThis article should bring us to understand who we can consider an aged person and what the main signs of aging are. Yet, the question beckons: What are we doing as a society to make sure that we adapt healthy lifestyles now to assure an inexorable transition into old age? This question is similarly posed as we strive to meet the demands of a growing diverse (racially and ethnically) aging population. Завданням цієї статті є з’ясування того, як ми повинні ставитися до старших людей, а також усвідомлення найістотніших аспектів старіння. Питання постає так: що ми як суспільство сьогодні робимо для забезпечення здорового способу життя з метою запобігання небажаним наслідком переходу до старості? Це питання пов’язане з іншим значним занепокоєнням: які вимоги постають у зв’язку зі зростанням відмінностей (расових та етнічних) у середовищі старіючого населення.Item Акультурація у праві (теоретичні, культурологічні та антропологічні аспекти)(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Ситар, І. М.Розглянуто проблему правової акультурації у загальнотеоретичному аспекті, соціальна зумовленість, вказано на сутнісні характеристики та види цього процесу. Особливо акцентується на позитивних і негативних моментах правової акультурації як процесу взаємодії правових культур і правових систем. Окреслено антропологічний підхід до визначення сутнісних характеристик акультурації. Вказано на взаємозв’язок правової акультурації з філософською, соціальною та культурною антропологією. Правову акультурацію визнано як правову інтерференцію, добровільний процес соціокультурної взаємодії, де правові системи виступають в ролі “донора” і “реципієнта”, в результаті чого відбуваються якісні зміни в обох правових системах. Рассматривается проблема правовой аккультурации в общетеоретическом аспекте, ее социальная обусловленность; указываются сущностные характеристики и виды данного процесса. Акцентируется внимание на позитивных и негативных элементах правовой аккультурации как процесса взаимодействия правовых культур и правовых систем. Очерчен антропологический поход к определению сущностных характеристик аккультурации. Подчеркнута взаимосвязь правовой аккультурации с философской, социальной, культурной антропологией. Правовая аккультурация определена как правовая интерференция, добровольный процесс социокультурного взаимодействия, где правовые системы выступают в роли “донора” и “реципиента”, в результате чего происходят качественные изменения в обеих правовых системах. Rising problem of legal acculturation in general theoretical perspective, highlights the essential characteristics, specifying the types of the process and social conditioning. Particular attention is paid to the advantages and disadvantages of legal acculturation as a process of interaction between legal cultures and legal systems. Attention is focused on the anthropological approach to the process of acculturation, because with this approach we can determine the essential characteristics of the phenomenon. Specified legal acculturation interaction with the cultural, philosophical, and social anthropology. Special attention is drawn to the fact that the legal acculturation – it is legal interference, the so-called voluntary process of socio-cultural interaction, where the legal system act as a donor and as a recipient, resulting in qualitative changes occur in both jurisdictions. Also determined that the legal acculturation – a long-term, synergistic and objective process of social and cultural interaction between legal systems.