Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
9 results
Search Results
Item “Держава” і “державність”: до проблеми теоретико-правового та історико-правового змісту понять в контексті українського (національного) державотворення(Видавництво Львівської політехніки, 2021-01-10) Терлюк, Іван; Terlyuk, Ivan; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityАктуальність зазначеної у заголовку проблеми зумовлюється потребою в осмисленні особливостей постання і розвитку держави в Україні як системного явища, істотні й необхідні ознаки якого відображають поняття: “держава”, “державність” й “державотворення”. Розуміння останніх важливе для усвідомлення історико-правових особливостей минулого України та для оцінки логіки розвитку сучасних політичних і суспільних процесів у нашій державі. Звідси, мета статті, методологічну основу якої становить діалектичний метод пізнання суспільно-політичних та правових явищ та процесів, полягає в тому, щоб привернути увагу до проблеми держави й, головно, державності як наукових категорій в контексті українського державотворення; простежити основні з існуючих в науці підходів щодо розуміння означених понять і висловити своє ставлення до них; визначити смисловий зв’язок між поняттями “держава”, “державність” й “державотворення”; окреслити сутність феномену національної держави й української (національної) державності. Стверджується, що поняття “держава” і “державність” як наукові категорії – це поняття різних вимірів державно-правової дійсності. Підкреслюється розуміння державності як прояву соціально-історичної укоріненості “держави” у буття суспільства. Акцентується на національно-духовній природі й національно-культурній орієнтації державності, на її співставності з націогенезом. Аргументується теза про те, що державність народу або завершується появою суверенної держави, або/чи свідчить про незавершеність процесу її розбудови. Умотивовується рівнозначність понять “державність” і “державотворення”. Обґрунтовується теза нерівнозначності понять “українська державність” і “українська національна державність”. Наголошується на тому, що процес націогенезу й національного державотворення в українського народу вперше припадає на останню третину XVI – першу половину XVII ст., і пов’язується передовсім з козацтвом.Item Український адвокат і правознавець Володимир Старосольський про націю та національну державу(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-01) Терлюк, Іван; Terlyuk, Ivan; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityАктуальність зазначеної у заголовку проблеми криється у зростанні інтересу до “національного боку” проблеми осмислення досвіду становлення української державності, зокрема, в ідеологічному вимірі: формування української (політичної) нації, витоків та еволюції ідей української національної державності, поглядів вчених дослідників української “національної проблематики”. Мета статті – привернути увагу до проблем вивчення нації і національної держави в українській правовій думці початку ХХ ст.; без претензій на емпіричну вичерпність, розглянути погляди В. Старосольського на націю та національну державу. Методологічну основу, підготовлену на стику теорії та філософії права і політології, наукової розвідки складає діалектичний метод пізнання суспільно-політичних та правових явищ та процесів – він дає змогу розглядати їх у розвитку та взаємозв’язку. А основним засобом осягнення змісту праць В. Старосольського став герменевтичний метод – він сприяв пізнанню особливостей дослідницького підходу вченого щодо нації, з’ясуванню поглядів дослідника щодо її сутності й відношення до (національної) держави. Стверджується, що Володимир Старосольський, відомий український адвокат і громадський діяч у міжвоєнній Галичині, був, передовсім, непересічним ученим-націологом, автором оригінальної концепції побудови української державності, що базувалась на поєднанні національного й соціально-класового чинників у процесі державотворення. Підкреслюється, що як учений, В. Старосольський одним з перших серед українців спростував тезу про те, що нація є спільнотою, побудованої виключно на основі набору спільних т. зв. “об’єктивних” ознак – вони важливі, однак не визначальні у формуванні нації. Натомість, сутнісним критерієм нації вважав її політичність. Обґрунтовується теза про те, що для В. Старосольського нація – це, передовсім, психолого-політична спільнота, себто нація проявляється, насамперед, у боротьбі за власну (національну) державу. Наголошується на тому, що В. Старосольський був першим у вітчизняній науці, хто ґрунтовно опрацював питання нації як змісту національної держави.Item Ольга Басараб як борець за права і свободи українського народу: історико-правові та ґендерні аспекти(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Андрусяк, І. П.; Перів, І. В.; Andrusyak, I. P.; Periv, I. V.; Андрусяк, И. П.; Перив, И. В.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityДосліджено постать громадської та політичної діячки Ольги Басараб, яка стала найяскравішим символом боротьби за Українську державу в середині 20-х років ХХ століття. Доля Ольги Басараб уособлює усю жорстокість тогочасного польського судочинства щодо українських революціонерів.Item Феномен нації у науковому дискурсі: до методології проблеми історичної спадкоємності нації та держави(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Терлюк, Іван; Terlyuk, Ivan; Терлюк, Иван; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityВисвітлено панівні у вітчизняній та світовій науковій думці підходи щодо сутності поняття «нація», його змісту й обсягу, часу появи, а також взаємозв’язку з поняттями «етнос» і «народ». Наголошено на тому, що поняття «нація» найчастіше корелює з поняттями «етнос» і «народ». Висловлено думку, що нація – це народ, піднесений запасом державницьких сил, наділений змогою до самоідентифікації й відмежування від інших націй державними кордонами, а також - інтегрування інших націй до складу своєї держави на правах національних меншин.Item Феномен нації у науковому дискурсі: до методології проблеми історичної спадкоємності нації та держави(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Терлюк, Іван; Terlyuk, Ivan; Терлюк, Иван; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityВисвітлено панівні у вітчизняній та світовій науковій думці підходи щодо сутності поняття “нація”, його змісту й обсягу, часу появи, а також взаємозв’язку з поняттями “етнос” і “народ”. Наголошено на тому, що поняття “нація” найчастіше корелює з поняттями “етнос” і “народ”. Висловлено думку, що нація – це народ, піднесений запасом державницьких сил, наділений змогою до самоідентифікації й відмежування від інших націй державними кордонами, а також-інтегрування інших націй до складу своєї держави на правах національних меншин.Item Особливості становлення глобального громадянського суспільства(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Здоровега, Мар’янаВисвітлено сутність, особливості становлення та головні ознаки глобального громадянського суспільства в умовах сучасних міжнародно-політичних трансформацій. Виділено комплекс процесів глобалізації, під впливом яких формується глобальне громадянське суспільство, визначено його структурні елементи. Проаналізовано вплив формальних (державних) інститутів на функціонування глобального громадянського суспільства. In this work it was determined that the formation of the global civil society occurs under an impact of globalization processes such as: influence of supranational actors on the policy of different countries; formation of common interdependent financial market; decentralization of power authorities in the international system structure; expansion of the transnational corporations activity; formation of transnational relations among societies; states’ integrations; international migration of population. It was found out that global society is a relatively independent interaction sphere of the non-governmental subjects of international interaction (i. e. individuals, organizations, social movements etc.) that are uniting in order to defend their interests at the global level. The peculiarities of establishment of the global civil society include predominance of man’s interests as an individual above the interests of a man as a citizen in the international life, as well as functioning beyond the scope of the national state in the international relations sphere. The author pointed out that non-governmental organizations of national civil societies that transform themselves into international nongovernmental organizations, public movements, and summits are main structural elements of the global society. It was emphasized that compounding of the global society’s structure results in blurring of the institutional borders of the governmental and non-governmental sphere; the loss of value of the national identities occurs; the main mechanism of the global civil society formation is the global cooperation of its subjects with the governments of national and supranational structures.Item Інституціоналізація мондіалізму: глобальна політика з погляду теорії латентних структур(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Дорош, ЛесяРозглянуто діяльність мережі організацій мондіалізму, до яких належать: Рада з міжнародних відносин, Тристороння комісія, Більдерберзький клуб. Зіставлено позиції прихильників та критиків теорії латентних структур щодо міри впливу згаданих мондіалістських інститутів на управлінські державні структури, їх посягання на національний суверенітет, побудови планетарного надуряду. Критично доведено неможливість однозначно стверджувати про зникнення суверенних держав; підкорення національного наднаціональному; перетворення держав на автономні та союзні республіки неформально існуючої глобальної держави. The article observes the problem of the development of different concepts of the future of mankind, particularly, in terms of the search of hidden (latent) structures of influence on the international community. In the frames of analyzed variants of the global policy development (the scenarios of «global unrest», «balance of interests», «new world order») it is stated that the mondialism is one of the important elements of the possible scenario of the development of current global political system. Its adherents advocate about the merging of all states in a single planetary formation with a single governing body, a global government; the establishment of supranational laws and the federal structure on the whole planet; the elimination of racial, religious, ethnic, national, and cultural boundaries. The author clarifies the features of the institutionalization of the mondialist ideas and the specific character of functioning of the latent institutions of mondialism; analyzes the activity of a network of mondialist organizations which include «Foreign Relations Council» (FRC), «Trilateral commission», «Bilderberg group». The work compares the positions of supporters and critics of the theory of latent structures regarding the extent of the impact of mondialist institutions on the administrative state structures, its encroachment on the national sovereignty, and the creation of the global government. The author critically proves the inability to clearly affirm the disappearance of sovereign states; the national being subjugated by supranational; the transformation of the states into autonomous and allied countries of informally functioning global state. The author also affirms the research perspective of the future role of the national state in the global system of international relations in the context of the likelihood of the existence of a common supranational political structure headed by the «global government», the peculiarities of the formation of a «new world order», the ways of resolving and the prevention of the military conflicts on the planet.Item Національна безпека України в епоху глобалізації(Видавництво Львівської політехніки, 2012) Пасічний, РоманРозглядається сучасний проект Стратегії національної безпеки України “Україна в світі, що змінюється”, розроблений Національним інститутом стратегічних досліджень. Визначаються слабкі місця і невизначеності цієї стратегії. Проаналізовано реальний стан та перспективи впровадження цього проекту. In the article the modern is examined project of Strategy of national safety of Ukraine “Ukraine in the world that changes” worked out by the National institute of strategic. The weak locations and vaguenesses of this strategy are determined. An author analyses the real state and prospects of introduction of this project.Item Державний суверенітет як політологічна категорія: сутність, характеристики, особливості трансформації(Видавництво Львівської політехніки, 2010) Троян, І.Досліджується сутність та особливості державного суверенітету як політологічної категорії. Визначено традиційне (Вестфальське) розуміння державного суверенітету, притаманне національним державам, його ознаки; проаналізовано історичний розвиток цього поняття та зміст основних теорій суверенітету. Наведено поствестфальські визначення державного суверенітету та прослідковано особливості трансформації його змісту. In the article is probed essence and features of state sovereignty as a political science category. Certainly traditional (Vestfal) understanding of state sovereignty, inherent the national states, his signs; historical development of this concept and maintenance of basic theories of sovereignty is analysed. Postvestfal determination of state sovereignty is resulted and Postvestfal determination of state sovereignty and feature of transformation of his maintenance is resulted.