Сучасні глобальні проблеми етнонаціональної політики України: на прикладі правового регулювання статусу національних меншин

Abstract

Стаття присвячена аналізу проблем етнонаціональної політики в сучасних умовах розвитку державності та перспективам удосконалення законодавства в контексті забезпечення належного правового статусу національних меншин. У статті розглянуто основні проблеми в сфері етнонаціональної політики України та правового регулювання статусу національних меншин. Авторка наголошує на браку єдиної стратегії розвитку етнонаціональних відносин, що призводить до фрагментарного законодавства. Впровадження цілісного нормативного акту могло б визначити напрямок розвитку державності та сформувати ідеологічне підґрунтя для майбутніх нормативних актів щодо статусу національних меншин, корінних народів та інших етнічних груп. Також підкреслено, що питання національних меншин часто ігнорувалися в національному праві, а законодавча база щодо корінних народів та захисту статусу національних меншин сформувалася переважно як реакція на зовнішні обставини, такі як окупація Кримського півострова. Прогалини в законодавстві ускладнюють забезпечення прав національних меншин, зокрема через брак актуальних статистичних даних, оскільки всеукраїнський перепис населення проводився лише раз у 2001 році. Авторка звертає увагу на низький рівень толерантності в українському суспільстві, що демонструється опитуванням, проведеним у 2022–2024 роках. Респонденти часто не вважають свої дії протиправними чи дискримінаційними стосовно ромів, але не бажають мати їх у своєму оточенні. Це свідчить про недостатню освіченість щодо національної характеристики як чинника дискримінації і брак уваги з боку держави до питань мовної виваженості та захисту прав національних меншин. Брак ефективної політики інтеграції національних меншин є ще однією вагомою проблемою. Законодавець часто розглядає національні меншини як групу громадян іншого етнічного походження, що проживають в Україні традиційно, що є хибним підходом. Для поліпшення етнонаціональної політики треба розв’язувати проблеми в суміжних сферах, таких як освіта, політичні права, участь у місцевому самоврядуванні та боротьба з мовою ворожнечі.The article is devoted to the analysis of the problems of ethno-national policy in modern conditions of the development of statehood and points to the prospects of improving the legislation in the context of ensuring the proper legal status of national minorities. The article examines the main problems in the field of ethno-national policy of Ukraine and legal regulation of the status of national minorities. The author emphasizes the absence of a single strategy for the development of ethno-national relations, which leads to fragmented legislation. The implementation of a comprehensive normative act could determine the direction of the development of statehood and form the ideological basis for future normative acts regarding the status of national minorities, indigenous peoples, and other ethnic groups. It is also emphasized that the issues of national minorities were often ignored in national law, and the legislative framework regarding indigenous peoples and the protection of the status of national minorities was formed mainly as a reaction to external circumstances, such as the occupation of the Crimean peninsula. Gaps in legislation make it difficult to ensure the rights of national minorities, in particular, due to the lack of up-to-date statistical data, since the all-Ukrainian population census was conducted only once in 2001. The author draws attention to the low level of tolerance in Ukrainian society, which is demonstrated by a survey conducted in 2022–2024. Respondents often do not consider their actions illegal or discriminatory towards Roma, but do not wish to have them in their environment. This indicates a lack of education regarding national characteristics as a factor of discrimination and a lack of attention on the part of the state to issues of language moderation and protection of the rights of national minorities. The lack of an effective policy of integration of national minorities is another significant problem. The legislator often considers national minorities as a group of citizens of a different ethnic origin living in Ukraine traditionally, which is a wrong approach. In order to improve ethno-national politics, it is necessary to solve problems in related areas, such as education, political rights, participation in local self- government and the fight against hate speech.