Ціннісні виміри правомірної поведінки

Abstract

У статті здійснено теоретико-правовий аналіз дефініції правомірної поведінки, осмислення її критеріїв, видів, механізму формування та реалізації у сучасних обставинах. Правомірна поведінка як вид соціальної поведінки є складним процесом взаємодії людини та права. Ця взаємодія полягає у впливі права на поведінку індивідуума, який, керуючись усталеною в його свідомості системою цінностей, вибирає власну модель поведінки. Саме цінності формують та характеризують внутрішній світ індивідуума: його духовний стан, волю, почуття, розум, ставлення до макрокосмосу. З іншого боку, індивідуум, перебуваючи у соціумі, здійснюючи певні вчинки та виконуючи конкретні дії, не завжди може бути освіченим щодо регулювання їх правом, але здебільшого здатний проаналізувати власну поведінку та оцінити її стосовно шкоди чи користі для інших членів суспільства. Правомірна поведінка є основою правопорядку сучасного громадянського суспільства та правової держави. Саме через повселюдне дотримання правомірної поведінки держава спроможна реально та оптимально виконувати делеговані їй функції, а право – реалізовувати своє пряме призначення. Відтак державно-правові інституції, усвідомлюючи, що запорукою їх ефективності є здатність приймати справедливі закони та правильні рішення, яких дотримуватимуться соціум, повинні діяти у такий спосіб, який максимально стимулюватиме правомірну модель поведінки. Суспільна роль правомірної поведінки безпосередньо пов’язана із соціальним призначенням права. У процесі його здійснення досягаються цілі та завдання правового регулювання. Правомірна поведінка індивідуума відповідно до її результатів та об’єктивного значення, і є фактично правом у дії. Правомірна поведінка є соціально корисною діяльністю індивідуума, цілеспрямованою на забезпечення державних, правових, громадських і особистих інтересів, цінностей та цілей. Вона є цінністю для права саме тому, що сама особистість для неї є реальною цінністю. З’ясовано, що правомірна поведінка ґрунтується на таких основних ціннісних елементах: правосвідомості та правовій культурі; розумінні індивідуумом того, що його права та свободи гарантовані законами та можуть оптимально реалізовуватися на практиці; свободі вибору, що дає індивідууму можливість діяти на власний розсуд й без будь-якого втручання; наявності особливих взаємовідносин між владою та індивідуумом, коли останній є рівноцінним партнером держави, який бере участь у прийнятті рішень, а також в інших процесах, здійснює контроль за діяльністю держави та її інститутів.

The article provides a theoretical and legal analysis of the definition of lawful behavior, an understanding of its criteria, types, mechanism of formation and implementation in modern circumstances. Lawful behavior as a type of social behavior is a complex process of human and law interaction. This interaction consists in the influence of law on the behavior of an individual who, guided by the value system established in his mind, chooses his own model of behavior. It is the values that form and characterize the inner world of an individual: his spiritual state, will, feelings, mind, attitude to the macrocosm. On the other hand, an individual, being in society, performing certain acts and performing specific actions, may not always be educated about their regulation by law, but is mostly able to analyze his own behavior and evaluate it in relation to the task of harming or benefiting other members of society. Lawful behavior is the basis of the legal order of modern civil society and the rule of law. It is through universal observance of lawful behavior that the state is able to perform its delegated functions realistically and optimally, and the right to realize its direct purpose. Therefore, state legal institutions, realizing that the key to their effectiveness is the ability to adopt fair laws and correct decisions that will be followed by society, should act in such a way that will maximally stimulate a lawful model of behavior. The social role of legal behavior is directly related to the social purpose of law. In the process of its implementation, the goals and objectives of legal regulation are achieved. The lawful behavior of an individual in accordance with its results and objective meaning, and is actually a right in action. Legitimate behavior is a socially beneficial activity of an individual aimed at ensuring state, legal, public and personal interests, values and goals. It is a value for the law precisely because the individual itself is a real value for it. It was found that lawful behavior is based on the following basic value elements: legal awareness and legal culture; an individual's understanding that his rights and freedoms are guaranteed by laws and can be optimally implemented in practice; freedom of choice, which enables the individual to act at his own discretion and without any interference; the presence of a special relationship between the government and the individual, when the latter is an equal partner of the state, who participates in decision-making, exercises control over the activities of the state and its institutions, as well as in other processes.