Ковний , Юрій Євгенович2024-07-2520242024Ковний Ю. Є. Державна етнонаціональна політика в Україні: теоретико-правове дослідження : дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук : 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень / Юрій Євгенович Ковний ; Міністерство освіти і науки України, Національний університет «Львівська політехніка». – Львів, 2024. – 644 с. – Бібліографія: с. 513–607 (910 назв).https://ena.lpnu.ua/handle/ntb/62642Дисертація присвячена вирішенню науково-прикладної проблеми, що має важливе значення для правової науки та полягає у комплексному теоретикоправовому осмисленні державної етнонаціональної політики України шляхом аналізу правового статусу основних суб’єктів етнонаціональних відносин (корінних народів, національних меншин) та розроблення ефективного механізму гарантій захисту їх прав та законних інтересів. Для досягнення мети і вирішення завдань дослідження виокремлено авторську методологічну структуру, що включає групу підходів та трирівневої системи методів. Емпіричну базу дослідження становлять результати аналізу міжнародних звітів та комплексних зведень, міжнародних і національних статистичних показників, нормативні джерела, матеріали практики зарубіжних країн, зокрема Австралії, Австрії, Аргентини, Албанії, Болгарії, Боснії і Герцеговини, Бельгії, Грузії, Естонії, Італії, Іспанії, Великобританії, Греції, Канади, Кіпру, Латвії, Литви, Нідерландів, Німеччини, Нової Зеландії, Польщі, Північної Македонії, Словаччини, Словенії, США, Туреччини, Угорщини, Франції, Фінляндії, Франції, Чехії, Чорногорії, Швеції, Швейцарії, судова практика ЄСПЛ (понад 30 справ) й дані опитування, що проводилося у різних регіонах України (Волинська, Львівська, Закарпатська, Київська, Запорізька – остання до початку війни 24 лютого 2022 року) протягом 2020-2023 років серед трьох фокус-груп: 356 громадян України, що відносять себе до українців як представників титульної нації та 62 представники корінних народів, серед яких більшість становили кримські татари та 142 особи – позиціонували себе як представники національних меншин. Автором запропоновано власний понятійно-категоріальний апарат державної етнонаціональної політики, зокрема такі термінопоняття: «правової політики держави», «державна етнонаціональна політика», «принципи етнонаціональної політики», «право на самовизначення корінних народів», «національна меншина», «антициганізм». The dissertation is devoted to solving scientific and applied problem of significant importance to legal science, which involves a complex theoretical and legal comprehension of state ethno-national policy of Ukraine through the analysis of legal status of the key subjects of ethno-national relations (indigenous peoples, national minorities) and development of an effective mechanism to guarantee the protection of their rights and legitimate interests. To achieve the goal and accomplish the tasks of research, the author's methodological structure has been outlined, comprising a set of approaches and a threetiered system of methods. The empirical basis of the research consists of results of international reports and complex summaries, international and national statistical indicators, normative sources, practice materials of foreign countries, in particular Australia, Austria, Argentina, Albania, Bulgaria, Bosnia and Herzegovina, Belgium, Georgia, Estonia, Italy, Spain, Great Britain, Greece, Canada, Cyprus, Latvia, Lithuania, the Netherlands, Germany, New Zealand, Poland, North Macedonia, Slovakia, Slovenia, the USA, Turkey, Hungary, France, Finland, France, the Czech Republic, Montenegro, Sweden, Switzerland, litigation of European Court of Human Rights (more than 30 cases) and data from a survey that was conducted in different regions of Ukraine (Volyn, Lviv, Carpathia, Kyiv, Zaporizhzhia - the last one was conducted before the start of the war on February 24, 2022) during 2020-2023 among three focus groups: 356 citizens of Ukraine who identify themselves as Ukrainians as representatives of the titular nation and 62 representatives of indigenous peoples, among the majority of whom were Crimean Tatars and 142 persons positioned themselves as representatives of national minorities. The author proposed his own conceptual and categorical apparatus of state ethnonational policy, in particular the following terms: "legal policy of the state", "state ethno-national policy", "principles of ethno-national policy", "the right to selfdetermination of indigenous peoples", "national minority", "antigypsyism".ukнаціональна політика, державна етнонаціональна політика, народ, корінний народ, національна меншина, роми, етнічні групи, права суб’єктів етнонаціональних відносин, правове регулювання, багатоманітність, інклюзивне суспільство, система гарантій, протидія дискримінації, теоретикоправові поняття, законні інтереси, national policy, state ethno-national policy, nation, indigenous people, national minority, Roma, ethnic groups, rights of subjects of ethno-national relations, legal regulation, diversity, inclusive society, system of guarantees, antidiscrimination, theoretical and legal concepts, legal interestsDissertation644340.12:323.1(477)](043.5)