Alahmad, Waed2020-03-022020-03-022019-02-282019-02-28Alahmad W. Sunlight Photodegradable Polystyrene-TiO2/SiO2 Composite / Waed Alahmad // Chemistry & Chemical Technology. — Lviv : Lviv Politechnic Publishing House, 2019. — Vol 13. — No 2. — P. 190–197.https://ena.lpnu.ua/handle/ntb/46475Одержано і охарактеризовано фотодеграда- бельний каталізатор-композит ПС-TiO2/SiO2 та вивчено його деградацію під дією сонячного світла. Встановлено аморфну структуру TiO2/SiO2 з розміром частинок від 16,6 до 30,1 нм. Розраховано енергетичну зону каталізатора. Дослідження деградації проводили протягом 288 годин на двох зразках: суміші ПС з каталізатором (STD) і комбінації ПС-каталізатора з міськими відходами (MWR). Деградацію визначено в темряві та під дією сонячного світла. Встановлено, що відсоткова деградація зразківMWR є вищою у порівнянні з STD зразками.Photodegradable polystyrene-catalyst (PS-TiO2/SiO2) composite was prepared and characterized, and its degradation under sunlight was investigated. The morphology of TiO2/SiO2 was amorphous with particle size of 16.6–30.1 nm and the energy gap of the catalyst was calculated. The degradation process was for 288 h, the samples under investigation were two types standard (STD) samples – a mixture of PS with catalyst, and municipal waste residues (MWR) – a combination of PS-catalyst with MWR. The degradation was measured in dark and under sunlight. The MWR samples percent degradation was higher than that of STD samples.190-197enметиленовий синійполяризована світлова мікроскопіямуніципальні відходибіодеградаціяmethylene bluepolarized light microscopymunicipal waste residuesbiodegradationSunlight Photodegradable Polystyrene-TiO2/SiO2 CompositeФотодеградація композиту на основі полістирол-ТiО2/SiО2 під дією сонячного світлаArticle© Національний університет „Львівська політехніка“, 2019© Alahmad W., 20198Alahmad W. Sunlight Photodegradable Polystyrene-TiO2/SiO2 Composite / Waed Alahmad // Chemistry & Chemical Technology. — Lviv : Lviv Politechnic Publishing House, 2019. — Vol 13. — No 2. — P. 190–197.