Посацький, БогданPosatskyy, Bohdan2020-02-242020-02-242018-02-262018-02-26Posatskyy B. Architectural image development in the cities of western Ukraine (at the turn of the 20th and 21st century) / Bohdan Posatskyy // Architectural Studies. — Lviv : Lviv Politechnic Publishing House, 2018. — Vol 4. — No 2. — P. 259–268.https://ena.lpnu.ua/handle/ntb/45963Архітектурний образ міста або міський пейзаж чи краєвид загалом формують такі складові: а) природний простір; б) містобудівна структура; в) архітектура будинків та їх комплексів. Еволюційні процеси у західноукраїнських містах набули значного прискорення у другій половині ХХ ст. і на початку ХХІ ст. під впливом радикальних політичних і суспільно-економічних перетворень. Можна виділити три характерні періоди: А. 1945–1955 рр. – період творчого освоєння класичної спадщини в радянській архітектурі в умовах тоталітарного суспільно-економічного ладу; Б. 1955–1990 рр. – період індустріалізації будівництва і типізації та уніфікації архітектурних і містобудівних вирішень в радянській архітектурі в умовах обмеженої еволюції тоталітарного суспільно-економічного ладу; В. 1991–2016 рр. – період плюралізму архітектурних і містобудівних форм в умовах розвитку ринкової економіки і парламентської демократії. Після 1945 р. для більшості міст Західної України були розроблені генеральні плани, згідно з якими у містах проектувалися великі центральні площі (для партійних мітингів і урядових демонстрацій) з монументальними громадськими будинками і регулярними кварталами житлової забудови в їх оточенні для надання західноукраїнським містам архітектурного образу “радянського міста”. Сприятливі передумови для цього у 1945 р. склалися у Тернополі, Луцьку, Рівному. Водночас, у більшості центрів міст Західної України не існувало широких можливостей для їх перебудови, оскільки, формуючи просторову структуру міських центрів, пам’ятки містобудування і архітектури суттєво обмежували можливості створення нових ансамблів. Комплексний характер збереження планувальної та об’ємно-просторової структури центру у Чернівцях визначив основний напрямок його розвитку у перше післявоєнне десятиліття, схожа містобудівна ситуація склалася у центрах Ужгорода та Івано-Франківська. Перше післявоєнне десятиліття не внесло значних змін у архітектурний образ центру Львова, нові елементи планування і забудови еволюційним шляхом доповнили існуючу містобудівну структуру. Автори проектів реконструкції малих міст у більшості випадків бачили перспективу розвитку історичних осередків цих міст у наданні їм ролі нових громадських центрів зі збереженням існуючої містобудівної структури. У кожному місті передбачалося створення головної площі для мітингів і демонстрацій у дні державних свят, забудові площі намагалися надати парадності тощо. Прикладами можуть служити проекти площ у Жовкві, Бродах, Винниках, Глинянах, Перемишлянах, Раві–Руській, Сокалі, Яворові. Свідченням нових перетворень повинні були стати нові міста Новововлинськ і Червоноград, які у просторових формах демонстрували тип “соціалістичного міста”, в основу їх планування і забудови була покладена концепція “міста-саду”. В урядових постановах 1954 р. і 1955 р. засуджувалося звертання до зразків класичної архітектурної спадщини, нове будівництво мало здійснюватися лише за типовими проектами і з використанням збірних залізобетонних конструкцій. Впродовж 1960–1980-х рр. значні території у містах Західної Україні були зайняті типовою промисловою і типовою багатоповерховою житловою забудовою. У великих містах сформувалися два різнохарактерні міські образи: а – образ історичного центру міста з пам’ятками архітектури; б – образ районів нової промислової і масової багатоповерхової житлової забудови. Прикладами описаної ситуації можуть служити Львів, Луцьк, Івано-Франківськ, Рівне, Тернопіль, Ужгород, Дрогобич. Радикальні суспільно-політичні та економічні зміни. що відбулися в Україні у 1991 р., суттєво змінили умови містобудівної діяльності. Зміна форм власності та відміна багатьох обмежень попередніх періодів обумовили своєрідний “вибух” індивідуальної житлової забудови у містах. На жаль, архітектурний образ міст західноукраїнського регіону загалом зазнав при цьому великих втрат. У великих містах регіону негативним чинником у формуванні міського ландшафту стала хаотична забудова вільних ділянок багатоповерховим житлом у центральних частинах міст. Прикладом може служити огляд панорам центру Львова зі східного напрямку, де сьогодні шпилі церков і костелів губляться на тлі кольорових масивних фасадів нових житлових багатоповерхівок. Це свідчить про деформування історичного міського культурного краєвиду у місті, де частина історичного центру вписана до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.The article describes the formation peculiarities of the architectural image of the Western Ukraine cities during the second half of the 20th century and at the beginning of the 21st century in connection with historical and natural conditions, as well as general trends and tendencies of architectural development in Ukraine.259-268enархітектурний образмістоЗахідноукраїнський регіонcityarchitectural imageWestern UkraineArticle© Національний університет “Львівська політехніка”, 2018© Posatskyy B., 201810Posatskyy B. Architectural image development in the cities of western Ukraine (at the turn of the 20th and 21st century) / Bohdan Posatskyy // Architectural Studies. — Lviv : Lviv Politechnic Publishing House, 2018. — Vol 4. — No 2. — P. 259–268.