Чекіль-Світальська, ЕльжбетаCzekiel-Świtalska, Elżbieta2020-02-242020-02-242018-02-262018-02-26Czekiel-Świtalska E. Urban landscape and greenery protection / Elżbieta Czekiel-Świtalska // Architectural Studies. — Lviv : Lviv Politechnic Publishing House, 2018. — Vol 4. — No 2. — P. 148–154.https://ena.lpnu.ua/handle/ntb/45969Статтю присвячено дослідженню законодавства у сфері охорони природного ландшафту і, зокрема озеленення, в Польщі. Описуються реалії та наслідки прийнятих рішень стосовно збереження та відновлення історичних зелених насаджень у містах. Досвід Польщі показує, що людина найбільше впливає на ландшафт, особливо завдяки створеним законам та їх використанню. У січні 2017 року в Польщі набув чинності закон, який дозволив практично необмежене вирізання дерев на приватних ділянках, не призначених для господарської діяльності. Головним аргументом відмови від охорони високих зелених насаджень було, перш за все, надання власникам повного, необмеженого використання їхньої власності. За короткий проміжок часу багато екологічно цінних, вікових дерев перестали існувати, оскільки їх знищили власники майна. У багатьох місцях цей процес змінив вулиці та міський ландшафт. До кінця 2016 року, щоб вирізати дерево, незалежно від того, де воно виросло, було обов'язковим мати дозвіл від муніципалітету. Цей дозвіл також визначав, що потрібно було б зробити в обмін на вилучення високої зелені. Здебільшого падків це були або певна сума грошей, яку необхідно було виплатити на рахунку муніципалітету, або відповідна кількість нових дерев аналогічної вартості, які необхідно було посадити. Було звичайно прийнятим, що вирізання одного-двох дерев потребувало посадки декількох нових. Дослідження охоплювали вибрані території, де було застосовано т. зв. польові аналізи. Згаданий аналіз проводився протягом кількох років і пов'язаний з обраними ділянками нерухомості та правовими умовами. Основою було вивчення місць, де ландшафт був змінений бездумним, але законним очищенням від дерев. Метою руйнування високого озеленення був, перш за все, прибуток, а не, наприклад, загроза або догляд за простором. Цей вид очищення від дерев буде зрозумілим у разі безпеки людей або появи громадського простору, але не в цьому випадку. Аргумент, що власник повинен мати можливість вільно розпоряджатися своєю нерухомістю, надає свободу використання власної власності, тоді як публічний простір виглядатиме як великий хаос. Охорона природи і, отже, ландшафту у багатьох країнах починається в уряді, і вона повинна закінчуватися освітою та розширювати свідомість різних соціальних та вікових груп. Безвідповідальний підхід до охорони природи в Польщі в 2017 році привів до вилучення тисяч дерев, які позитивно впливають на функціонування людини, збагачують і навіть створюють ландшафт. Інші заходи уряду щодо захисту навколишнього середовища призвели до знищення глобально цінного Біловезького лісу, що належав до цінної всесвітньої спадщини. Організації та вчені з Польщі та інших країн хотіли захистити ці цінні природні місця, але це не допомогло. Лісозаготівля в цьому районі дикої природи не була зупинена. Приводом для цього руйнування стало те, що на дерева напали личинки європейського жука-короїда, і тому навіть старі дерева з цього місця світового рівня повинні бути знищені. Видатні вчені ставлять під сумнів необхідність штучного зменшення поширення європейського жука-короїда, а також вважають, що дії, вжиті в лісі Беловежжя, не припиняють його вторгнення, але завдадуть шкоди біорізноманітності лісу та безперервності її природних процесів. Керування такою унікальною та складною екосистемою, як Біловезький ліс, повинна враховувати переважно фундаментальні факти природничих наук. Озеленення має декоративну, ізоляційну, очищувальну, рекреаційну, шумозахисну, естетичну, освітню, оздоровчу та спортивну функції. Він відіграє значну роль у міському плануванні міста та позитивно впливає на його ландшафт. Людська поведінка, особливо влада, повинна бути збалансованою і спрямована на збереження природної спадщини, не руйнуючи, наприклад, багатовікових дерев. Знищення є дуже простим, і це можна зробити швидко, однак регенерація триває багато років, навіть сотні років, і часто неможливо досягти попереднього стану природної території. Людські закони часто мають незворотні наслідки, в цьому випадку кілька десятків або навіть кількасотрічних дерев перестали існувати.Human being has the most significant influence on the landscape, especially with laws created by him and for their usage. In Poland, in January 2017, the bill, which allowed nearly unlimited cutting of trees that are not intended for economic activity on private plots of land, came into force. The main argument for discarding high greenery protection, was, above all, giving owners full, unrestricted use of their property. With this line of thinking, it could be assumed that all building restrictions are unnecessary. In short period of time many environmentally valuable, age-old trees ceased to exist, because they were cut down by property owners. In many places this process changed streets and urban landscape. Until the end of 2016, it was mandatory to have a permit from municipality to cut a tree, no matter where it grew. This permit also defined what was needed to be done in exchange for removal of high greenery. In most cases those were either specific amount of money that needed to be paid on municipality account, or suitable number of new trees of native value that needed to be planted. It was a common practice that cutting down one or two trees required planting several new ones. Man-made laws often have irreversible consequences, in this case, several dozen or even several hundred years old trees ceased to exist.148-154enохорона зелених насадженьруйнування краєвидуNatura 2000значення зеленізрізання деревgreenery protectionlandscape devastationNatura 2000role of greenerytrees cutting downArticle© Національний університет “Львівська політехніка”, 2018© Czekiel-Świtalska E., 20187Czekiel-Świtalska E. Urban landscape and greenery protection / Elżbieta Czekiel-Świtalska // Architectural Studies. — Lviv : Lviv Politechnic Publishing House, 2018. — Vol 4. — No 2. — P. 148–154.