Марисюк, КостянтинMarysyuk, KonstantinМарисюк, Константин2019-03-012019-03-012018-02-262018-02-26Марисюк К. Мобінг: поняття, суть та питання криміналізації / Костянтин Марисюк // Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Юридичні науки. — Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2018. — № 889, випуск 17. — С. 132–136. — (Кримінальне право та процес).https://ena.lpnu.ua/handle/ntb/44636Стаття присвячена аналізу дій, пов’язаних із психологічним (моральним) переслідуванням працівника, тобто з так званим мобінгом. Зазвичай мобінг може мати на меті формування у працівника заниженої оцінки власних професійних навиків, результатом чого може стати фактична неможливість ефективно виконувати свої професійні функції та, часто, або підпорядкування його волі інших (пристосування до ситуації), або й виникнення психічних чи психосоматичних захворювань. На цей час в Україні відсутня спеціальна норма, яка б врегульовувала дії мобера щодо організації чи здійснення переслідування. Саме тому на практиці доводиться застосовувати норми Кримінального кодексу України, які передбачають відповідальність за аналогічні діяння загального характеру. Так, наприклад, якщо наслідком мобінгу є самогубство жертви, за наявності інших ознак складу злочину, відповідальність має наставати за ст. 120 КК України (“Доведення до самогубства”). Не претендуючи на істину в останній інстанції, можемо запропонувати два варіанти вирішення ситуації. Одним із варіантів пропонуємо доповнити розділ V Особливої частини самостійною статтею, перша частина якої передбачала б кримінальну відповідальність за порушення прав працівника шляхом застосування психологічного насилля або інших елементів мобінгу, якщо ці дії спричинили тяжкі наслідки або вчинені службовою особою, а друга – якщо ці дії спричинили особливо тяжкі наслідки. Ще одним із варіантів вирішення ситуації вбачається доповнення ст. 67 КК України “Обставини, які обтяжують покарання” пунктом “вчинення злочину з застосуванням систематичного психологічного притиснення працівника з боку працедавця або інших працівників (мобінгу)”.The article is devoted to the analysis of actions related to the psychological (moral) persecution of an employee, that is, from the so-called mobbing Typically, mobbing may have the purpose of forming an employee underestimating their own professional skills, which may result in the actual inability to effectively perform their professional functions and often subordination of his will to others (adaptation to the situation), or the emergence of mental or psychosomatic illnesses. Currently, there is no special rule in Ukraine that would regulate the actions of a mob in order to organize or prosecute. That is why in practice it is necessary to apply the norms of the Criminal Code of Ukraine, which stipulate responsibility for similar acts of a general nature. For example, if the consequence of mobbing is the suicide of the victim, if there are other signs of the crime, the responsibility should come under Art. 120 of the Criminal Code of Ukraine (“Bringing to Suicide”). Without claiming the truth at the last instance, we can offer two solutions to the situation. One option is to add Section V of the Special Part to an independent article, the first part of which would criminalize the violation of the rights of the employee through the application of psychological violence or other elements of mobbing, if these actions have caused grave consequences or committed by an official, and the second – if these actions caused especially grave consequences. Another option for solving the situation is the addition of Art. 67 of the Criminal Code of Ukraine “Circumstances that impose a punishment” on the point “committing a crime with the systematic psychological pressure of an employee on the part of the employer or other employees (mobbing)”.Статья посвящена анализу действий, связанных с психологическим (моральным) преследованием работника, то есть с моббингом. Обычно моббинг может иметь целью формирование у работника заниженной оценки собственных профессиональных навыков, результатом чего может стать фактическая невозможность эффективно выполнять свои профессиональные функции и, часто, или подчинения его воле другим (приспособление к ситуации), либо возникновения психических или психосоматических заболеваний. В настоящее время в Украине отсутствует специальная норма, которая регулировала бы действия моббера по организации или осуществлению преследования. Именно поэтому на практике приходится применять нормы Уголовного кодекса Украины, предусматривающие ответственность за аналогичные деяния общего характера. Так, например, если следствием моббинга является самоубийство жертвы, при наличии других признаков состава преступления, ответственность должна наступать по ст. 120 УК Украины ( “Доведение до самоубийства”). Не претендуя на истину в последней инстанции, можем предложить два варианта решения ситуации. Одним из вариантов предлагаем дополнить раздел V Особенной части самостоятельной статьей, первая часть которой предусматривала бы уголовную ответственность за нарушение прав работника путем применения психологического насилия или других элементов моббинга, если эти действия повлекли тяжкие последствия или совершенные должностным лицом, а вторая – если эти действия повлекли особо тяжкие последствия. Еще одним из вариантов решения ситуации видится дополнения ст. 67 УК Украины “Обстоятельства, отягчающие наказание” пунктом “совершение преступления с применением систематического психологического принуждения работника со стороны работодателя или других работников (моббинга)”.132-136ukмобінгзлочинвиннийжертвапереслідуванняmobbingcrimeguiltyvictimpersecutionмоббингпреступлениевиновныйжертвапреследованиеArticle© Національний університет „Львівська політехніка“, 2018© Марисюк К., 20185343. 82Marysyuk K. Mobbing: concept, essence and issues of criminalization / Konstantin Marysyuk // Visnyk Natsionalnoho universytetu "Lvivska politekhnika". Serie: Yurydychni nauky. — Lviv : Vydavnytstvo Lvivskoi politekhniky, 2018. — No 889, випуск 17. — P. 132–136. — (Crimeainalne pravo ta protses).