Чорнописька, ВікторіяChornopyska, VictoriyaЧорнописька, Виктория2020-03-102020-03-102018-02-262018-02-26Чорнописька В. Концепт прав людини: філософсько-правовий дискурс антитетичних позицій / Вікторія Чорнописька // Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Юридичні науки. — Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2018. — № 906 (20). — С. 54–61.https://ena.lpnu.ua/handle/ntb/47122Теоретичне розуміння та філософське осмислення всіх правових феноменів розпочалося з традиційного поділу права на позитивне і природне, відтак вони у загальній свідомості вважаються певними антиподами, які разом з тим є практично найбільш значущими типами праворозуміння. Нам вдалося простежити те, що саме інтенсивний розвиток гуманістичних ідей у контексті нових політичних та економічних тенденцій обумовив виникнення доктрини “природних прав людини”. Дедалі більше серед широкого загалу набирала популярності твердження про те, що кожен індивід уже від народження користується певними правами, які належать людині від самої її природи, а тому жодна влада не може їх обмежувати чи скасовувати. Конститутивний вплив, згідно з твердженням більшості науковців, на розвиток прав людини справила природно-правова концепція, яка визначила примат прав людини, окресливши нові можливості взаємовідносин особи та влади.Theoretical understanding and philosophical comprehension of all legal phenomena began with the traditional division of the right to positive and natural, so they are considered as certain antipodes in the general consciousness, which, however, are the most practical and significant types of legal thinking. We managed to trace the fact that it was the intensive development of humanistic ideas in the context of new political and economic trends that led to the emergence of the doctrine of “natural human rights”. Increasingly, among the general public, the assertion that every individual from birth has certain rights that belong to a person from its very nature, and therefore, no government can limit or cancel them, gained popularity. The constitutional influence, according to most scholars, was based on the naturallegal concept that defined the primacy of human rights by outlining the new possibilities for the relationship between individuals and authorities.Теоретическое понимание и философское осмысление всех правових феноменов началось с традиционного деления права на положительное и естественное, потому они в об щем сознании считаются определенными антиподами, которые вместе с тем являються наиболее практически-значимыми типами правопонимания. Нам удалось проследить, что именно интенсивное развитие гуманистических идей в контексте нових политических и экономических тенденцій обусловил возникновение доктрины “естественных прав человека”. Все більше среди широкой общественности набирала популярность утверждение о том, что каждый индивид уже от рождения пользуется определенными правами, принадлежат человеку от самого ее природы, а потому, никакая власть не может их ограничивать или отменять. Конститутивное влияние, согласно утверждению большинства ученых, на развитие прав человека призвела естественно-правовая концепция, которая определила примат прав человека очертив нове возможности взаимоотношений личности и власти.54-61ukлюдинаправа людиниприродне правопозитивне правоконцепт прав людинидержавасвободаприродні закониневід’ємні природні права людиниправа та свободи людиниmanHuman Rightsnatural lawpositive lawthe concept of human rightsstatefreedomnatural lawsinalienable natural human rightshuman rights and freedomsчеловекправа человекаестественное правоположительное правоконцепт прав человекагосударствосвободаестественные законынеотъемлемые естественные права человекаправа и свободы человекаArticle© Національний університет “Львівська політехніка”, 2018© Чорнописька В., 2018834012Chornopyska V. Concept of human rights in the philosophy and legal discussion of antitetic positions / Victoriya Chornopyska // Visnyk Natsionalnoho universytetu "Lvivska politekhnika". Serie: Yurydychni nauky. — Lviv : Vydavnytstvo Lvivskoi politekhniky, 2018. — No 906 (20). — P. 54–61.