Humanitarian Vision. – 2021. – Vol. 7, No. 2

Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/59088

Науковий журнал

Засновник і видавець Національний університет «Львівська політехніка». Виходить двічі на рік з 2015 року.

Humanitarian Vision = Гуманітарні візіїї : науковий журнал / Lviv Polytechnic National University ; editor-in-chief Yaryna Turchyn. – Lviv : Lviv Politechnic Publіshing House, 2021. – Volume 7, number 2. – 72 p.

Зміст


1
8
16
22
28
35
41
47
51
57
61
65
70
71

Content (Vol. 7, No 2)


1
8
16
22
28
35
41
47
51
57
61
65
70
71

Browse

Filters

202114

Settings

Search Results

Now showing 1 - 10 of 14
  • Thumbnail Image
    Item
    Значення
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-25) Ґрайс, Герберт Пауль; Grice, Herbert Paul
  • Thumbnail Image
    Item
    Значення та інші проблеми семантики повсякденної мови (Передмова до українського перекладу статті Г. П. Ґрайса “Значення”)
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-25) Петік, Ярослав; Сепетий, Дмитро; Petik, Yaroslav; Sepetyi, Dmytro; Музей видатних діячів української культури; Запорізький державний медичний університет; Museum of the Outstanding Figures of Ukrainian Culture; Zaporizhzhia State Medical University
    У передмові до українського перекладу статті “Значення” Г. П. Ґрайса йдеться про особу відомого британо-американського філософа, представника аналітичної філософії, його місця в ній та про вагомість його доробку у царині семантики та філософії буденної мови. Перекладачі цієї статті зосередилися на особливостях й тонкощах перекладу українською мовою. Вони звернули увагу на деякі поняття, наприклад “belief”, “meaning”, котрі не можна однозначно перекласти, тому методологічно виправданим виявився контекстуальний переклад цих понять.
  • Thumbnail Image
    Item
    Види понять у “Німецькій логіці” Крістіана Вольфа
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-25) Пасічник, Ігор; Pasitschnyk, Ihor; Львівський національний університет імені Івана Франка; National Ivan Franko University of Lviv
    Розглянуто проблему класифікації понять (Begriffe) у Крістіана Вольфа, зокрема в його “Німецькій логіці”. Поняття – як і уявлення (Vorstellungen) загалом – Вольф поділяє на темні (dunkel, obscura) та ясні (klar, clara). Ясні поняття можуть бути чіткими (deutlich, distincta) та нечіткими (undeutlich, indistincta або confusa). Чіткі – докладними (ausführlich, completa) та недокладними (unausführlich, incompleta), а також повними (vollständig, adaequata) та неповними (unvollständig, inadaequata). Метою статті є проаналізувати та пояснити ці види понять, а також вказати на ключове значення цієї класифікації для Вольфової філософії. Показано, що вихідним пунктом розуміння Вольфової теорії понять у “Німецькій логіці” є правильна інтерпретація визначення поняття у цьому творі, передусім правильна інтерпретація слова “Sache”. Пояснено, що означає у Вольфа “мати поняття про щось через образ”, і що означає “мати поняття про щось через лише слова”. Проаналізовано також відмінність між темними, ясними (але нечіткими), чіткими, докладними та повними поняттями.
  • Thumbnail Image
    Item
    Роль міжнародних організацій у демократизації виборів в Україні
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-25) Бучин, Микола; Мущенко, Яна; Buchyn, Mykola; Mushchenko, Yana; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Досліджено роль міжнародних урядових та неурядових організацій у демократизації інституту виборів. Використовуючи комплекс загальнонаукових, логічних та емпіричних наукових методів, виокремлено основні форми впливу міжнародних організацій на демократизацію виборчого процесу: нормативно-правовий вплив (розроблення з боку міжнародних організацій нормативно-правових документів, які регламентують дотримання міжнародних демократичних стандартів; оцінювання ступеня відповідності демократичним принципам національного виборчого законодавства та висловлення рекомендацій щодо його вдосконалення); контролювальний вплив (здійснення міжнародними організаціями короткотермінового та довготермінового спостереження за ходом виборчої кампанії, голосуванням та підрахунком голосів); інституційно-функціональний вплив (реалізація міжнародними організаціями проектів щодо вдосконалення виборів у конкретних країнах через надання матеріально-технічної, консультативної, просвітницької допомоги тощо). Проаналізовано особливості здійснення міжнародними організаціями згаданих вище форм впливу під час виборів в Україні. Зроблено висновок, що найважливішу електоральну роль міжнародні організації відіграють у транзитних суспільствах, де сприяння виборчим процедурам з боку міжнародної спільноти часто стає каталізатором демократичних перетворень у цих країнах. Показано, що міжнародні організації проводили активну політику щодо підтримки виборів в Україні від часу здобуття незалежності та до сьогодні, значно вплинули на демократизацію виборчого законодавства і виборчої практики нашої держави, сприяли формуванню демократичної електоральної свідомості та культури українських громадян.
  • Thumbnail Image
    Item
    Аксіологічний вимір концепту душі у філософських працях Памфіла Юркевича
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-25) Масюк, Олег; Masiuk, Oleh; Запорізький національний університет; Zaporizhia National University
    Проаналізовано бачення взаємодії серця та розуму відомого українського філософа і педагога Памфіла Юркевича. Автор статті стверджує, що Памфіл Юркевич є творцем аксіосфери, яка відповідала тодішнім європейським стандартам співжиття та є актуальною тепер. Автор наголошує на ціннісній складовій філософської рефлексії Памфіла Юркевича і важливості концепту душі як носія ціннісних основ розвитку духовності людини у суспільстві. Концепт душі тлумачиться як взаємодія серця та розуму. Така взаємодія необхідна для встановлення гармонійних відношень між людиною і людиною, людиною і суспільством, людиною і Богом. Адже серце – це своєрідний ціннісний фільтр, а розум виконує роль інструменту інтенціональної активності у сфері цінностей, причетність до якої уможливлює справжній розвиток суспільства. Зазначено, що така рефлексія ґрунтується на ціннісно-ідеалістичних здобутках континентальної філософії, зокрема німецького ідеалізму та романтизму. Автор статті спирається на репрезентацію, інтерпретацію та аналіз як операції пізнання, за допомогою яких вдалося відтворити цілісну картину аксіосфери ПамфілаЮркевича та довести її значущість для формування ціннісних пріоритетів для сучасної доби.
  • Thumbnail Image
    Item
    “М’яка сила” Китаю: оцінка ефективності та реакція на сучасні виклики
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-25) Дорош, Леся; Яблонська, Мирослава; Dorosh, Lesia; Yablonska, Myroslava; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Досліджено особливості “м’якої” сили КНР, що ґрунтуються на її показниках “жорсткої” сили – економічній та військовій могутності. Визначено відмінність у оцінці стану “м’якої” сили Китаю країнами Заходу та самою КНР. Наголошено на перспективності втілення культурної “м’якої” сили КНР та перепонах на її шляху. Досліджено уразливі місця китайської “м’якої” сили, серед яких особливості політичної системи країни та громадянського суспільства. Проаналізовано важливість інструментів “маскової” та “вакцинної” дипломатії в арсеналі “м’якої” сили КНР, що їх використовують задля мінімізації впливу негативних наслідків пандемії на імідж Китаю та позиціонування його як глобального лідера у сфері охорони здоров’я. Проаналізовано ефективність “м’якої” сили держави через аналіз досліджень, проведених дослідницькими центрами “Portland” та “Pew”. Зазначено важливість економічної “м’якої” сили у завоюванні Китаєм нових союзників, пріоритетними серед яких є країни Азії та Африки. Наголошено, що найбільший успіх «м’яка» сила має серед країн, де Китай не обтяжений звинуваченнями у порушенні прав людини. Однією з головних проблем у втіленні “м’якої” політики КНР визначено дисонанс між іміджем, який Китай прагне проектувати, та реальними діями країни.
  • Thumbnail Image
    Item
    Досвід ядерних переговорів з Іраном у 2013–2015 роках: уроки для адміністрації Джо Байдена
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-25) Чебан, Олександр; Cheban, Oleksandr; Мідлберійський Інститут міжнародних досліджень; Middlebury Institute of International Studies
    Наголошено на важливості вирішення проблеми іранської ядерної програми під час президентства Джо Байдена і запропоновано використати досвід минулих ядерних переговорів з Іраном, щоб знайти вирішення цього питання. Зазначено, що її метою є проаналізувати досвід ведення минулих переговорів щодо врегулювання проблеми іранської ядерної програми та перспективи практичного застосування цього досвіду для вирішення цієї проблеми у майбутньому. Застосовано метод системного аналізу, метод порівняльного аналізу та метод контент-аналізу. Розглянуто досвід переговорів з Іраном щодо його ядерної програми, які відбувалися у 2013–2015 роках та успішно завершилися підписанням ядерної угоди з Іраном – Спільним всеосяжним планом дій (СВПД). Зроблено висновок, що передумови для ядерних переговорів з Іраном усередині 2010-х років значно відрізнялися від ситуація довкола іранської ядерної програми, яка склалася на початку 2020-х років і на початку президентства Джо Байдена. Зазначено, що, на відміну від середини 2010-х років, на початку 2020-х років міжнародна спільнота і навіть союзники країн НАТО не мали єдиної позиції щодо іранської ядерної програми, і крім того, адміністрація Джо Байдена зіткнулася з розвинутішою і сучаснішою ракетно-космічною програмою Ірану, ніж адміністрація Барака Обами. Доведено, що ці дві головні перешкоди (відсутність єдиної міжнародної позиції щодо іранської ядерної програми і знано розвиненіша ракетна програма) завадили адміністрації Джо Байдена повернути США до СВПД одразу після президентської інавгурації у січні 2021 року. Зазначено також іншу перешкоду для відновлення СВПД, а саме: регіональну політику Ірану, яка шкодить інтересам США, а також їхнім партнерам на Близькому Сході. Згадано, що ця перешкода вже була за президентства Барака Обами і не завадила досягнути СВПД. Зроблено припущення, що подібним чином адміністрація Джо Байдена могла б відкласти вирішення регіональних суперечностей з Іраном з метою закрити принаймні ядерне питання. Згадано, що незабаром минає термін дії деяких пунктів СВПД і це відкриває можливість для початку уже на цьому етапі переговорів щодо нової ядерної угоди з Іраном.
  • Thumbnail Image
    Item
    Political Preferences of the Ukrainian National Minority in Poland in the Elections to the European Parliament
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-25) Лопата, Мар’ян; Lopata, Maryan; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Пояснено політичні преференції української національної меншини в Польщі на виборах до Європейського Парламенту. Проаналізовано політичні преференції української національної меншини на чотирьох виборах до Європейського парламенту у 2004, 2009, 2014 та 2019 рр. Гіпотеза дослідження полягає у тому, що виборча поведінка представників української національної меншини у Польщі відрізняється від виборчої поведінки решти населення свого регіону постійного проживання, і українська національна меншина голосувала більше за представників ліберальних та лівих політичних сил, ніж за ультраправі і праві політичні партії на виборах до Європарламенту. У 2004–2019 рр. на виборах до Європарламенту можна було спостерігати цікаве явище в гмінах зі значною часткою української національної меншини. Результати виборів до Європарламенту в “українських” гмінах, розташованих у північній частині Польщі, де виборці є досить ліберальними (Громадянська Платформа, ліві) або, можливо, антисистемними (Самооборона), суттєво не відрізнялися від решти гмін своїх регіонів. Так було в Західнопоморському та Вармінсько-Мазурському воєводствах. З іншого боку, у гміні Команьча, що в Підкарпатському воєводстві, в якому переважає консервативний електорат, суттєво відрізнялися від інших гмін регіону. Результати виборів у Команчі були подібними до результатів, отриманих у північній та західній Польщі, ніж до результатів притаманних південно-східній Польщі, де розташована гміна. Ми дійшли до висновку, що загалом у тих гмінах, де громадяни Польщі українського походження ста- новлять щонайменше 10 % від всього населення муніципалітетів, більше голосують за більш ліберальні партії до Європарламенту. Натомість підтримка правих політичних партій: “Право і справедливість”, “Кукіз’15”, Конфе- дерація Корвіна як популістських правих партій є нижчою, ніж в інших частинах регіонів, до якого ці гміни належать. Навіть під час виборів до Європейського Парламенту у 2019 році політична партія “Право і Справедливість”, яка перемогла у всій країні, мала нижчу підтримку в “українських” гмінах. Політичну партію “Громадянська платформа” сприймають представники української національної меншини як значно поміркованішу політичну партію, що гарантує, представникам національних меншин більше почуття безпеки та комфорту у польській державі.
  • Thumbnail Image
    Item
    Contents
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-25)
  • Thumbnail Image
    Item
    Звертаючись до життя і творчості Романа Інґардена(Огляд колективної монографії “Філософія Романа Інґардена і сучасність” / за ред. Дм. Шевчука. Остріг: Видавництво Нац. ун-ту “Острозька академія”, 2021)
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-25) Паньків, Олеся; Pankiv, Olesia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Розглянуто зміст та основну проблематику колективної монографії “Філософія Романа Інґардена і сучасність” за редакцією Дмитра Шевчука, в якій публікуються матеріали однойменної Міжнародної конференції (Луцьк, 8 жовтня 2020 року). Проаналізовано погляди відомого польського філософа, а також ті фундаментальні проблеми, якими він переймався, а це проблеми онтології, епістемології, антропології, аксіології, філософії літератури. Можна вважати, що авторам монографії вдалося досягнути мети: окреслено значення здобутку Р. Інґардена для сучасної філософії, здійснено порівняння з поглядами представників Львівсько-Варшавської школи, феноменології, семіотики, філософії діалогу та ін. Відзначено актуальність та перспективність дослідження творчості Р. Інґардена в Україні.