Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
5 results
Search Results
Item Особливості регламентації процесуального примусу в контексті забезпечення прав особи у кримінальному процесуальному законодавстві України та деяких європейських держав(Видавництво Львівської політехніки, 2021-10-10) Гузела, Михайло; Huzela, Mykhailo; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityПитання регламентації кримінального процесуального примусу в контексті забезпечення прав особи є надзвичайно актуальним у кримінальному процесуальному законодавстві з точки зору застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Необхідність правильної регламентації кримінальних процесуальних норм з метою імплементації в національне кримінальне процесуальне законодавство України та окремих європейських держав європейських стандартів кримінального провадження є основою для побудови системи кримінального процесу охоронного типу. Наріжним каменем для розвитку кримінальної процесуальної науки та вироблення єдиної судової практики є реальне забезпечення в кримінальному процесі правового захисту особи як суб’єкта кримінального провадження через реалізацію процесуальних гарантій прав і свобод цієї особи, котра з тих чи інших підстав потрапила у сферу реалізації процесуальних правовідносин. При цьому вагомого значення в такому контексті набуває законність і обґрунтованість застосування процесуального примусу в кримінальному процесі. У різних державах Європи реалізація процесуального примусу регламентується порізному. Зокрема, в Україні, виходячи з положень чинного КПК України, регламентація процесуального примусу переважно виражена через реалізацію заходів забезпечення кримінального провадження та, зокрема, у їх системі – запобіжних заходів в кримінальному провадженні. Тому основним завданням кримінального процесу охоронного типу в будь-якій державі є вироблення надійних правових механізмів запобігання різного виду зловживанням та помилкам суб’єктів, які провадять кримінальний процес і відповідно уповноважені на реалізацію кримінального процесуального примусу.Item Примус у процесі обов’язкового призначення судових експертиз в кримінальних провадженнях у контексті захисту прав людини(Видавництво Львівської політехніки, 2021-06-01) Гузела, Михайло; Huzela, Mykhailo; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityРозглянуто проблемні питання застосування примусу під час обов’язкового призначення судових експертиз у кримінальних провадженнях в контексті захисту прав людини. Судова експертиза є одним із засобів забезпечення діяльності правоохоронних органів та судів з метою отримання доказової інформації. Ці органи наділені певними владними повноваженнями з боку держави щодо можливості обмеження прав і свобод громадян у випадках, встановлених кримінальним процесуальним законом. Кінцевою метою правосуддя загалом є утвердження і забезпечення прав та свобод людини як реалізація головного обов’язку держави. Обмеження прав і свобод особи та примус – це, безумовно, зло, що суперечить інтересам людини, проте у певних випадках без таких обмежень і примусу обійтися не можна. Проблема співвідношення обов’язковості й примусу в кримінальному судочинстві найчіткіше проявляється у судовій експертизі особи. Питання обов’язковості проведення експертиз, об’єктами дослідження яких можуть бути живі люди, тісно пов’язано з отриманням згоди від особи на проведення експертизи. Процесуально доцільним і правомірним є проведення експертизи без згоди потерпілого або свідка в тому випадку, якщо обов’язковість такої експертизи встановлена законом, а висновки її впливають на правильність прийняття рішення у справі. Призначаючи експертизи, об’єктами дослідження яких є живі особи, першочергову увагу треба приділяти дотриманню розроблених і затверджених правових положень, що забезпечують обґрунтованість вторгнення у сферу особистих прав, свобод та інтересів громадян. Такі норми повинні застосовуватися лише у виключних випадках, в порядку та межах, що встановлені законом та зумовлені потребою виконання завдань кримінального судочинства.Item Процесуальний примус в процесі застосування запобіжних заходів, пов’язаних з частковим обмеженням свободи особи(Видавництво Львівської політехніки, 24-02-20) Гузела, Михайло; Huzela, Mykhailo; Гузела, Михаил; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityПрисвячено проблемі мутності процесуального примусу в процесі застосування запобіжних заходів, пов’язаних із частковим обмеженням свободи особи під час здійснення кримінального переслідування. Зокрема, проаналізовано порівняно новий запобіжний захід, який закріплений у чинному Кримінальному процесуальному кодексі України – домашнього арешту, який є певним законодавчим зaповненням прогалини, що виникла мiж запобіжними зaходaми, не пов’язaними з обмеженням cвободи особи тa тримaнням пiд вaртою. Автор наголошує, що зaпровaдження домашнього арешту як запобіжного заходу в системі заходів забезпечення кримінального провадження є прогреcивним для кримінального процесуального законодавства України. Звaжaючи нa пiдвищену увагу до проблеми дотримaння зaконноcтi при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання пiд вaртою, зaпровaдження нових прогресивних зaпобiжних зaходiв, пов’язаних із частковим обмеженням свободи особи, які передбaчені чинним КПК Укрaїни, зокрема, домашнього арешту, cприятиме розв’язaнню нaгaльної проблеми дотримaння прaв людини в процесі здійснення кримінального провадження.Item Сутність кримінального переслідування та проблема його законодавчого закріплення(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Палюх, Андрій; Гузела, Михайло; Paliukh, Anlrii; Huzela, Mykhailo; Палюх, Андрей; Гузела, Михаил; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityСтаттю присвячено проблемі визначення сутності кримінального переслідування як інституту кримінального процесуального права, а також встановлення співвідношення обвинувачення в кримінальному провадженні та кримінального переслідування. На основі дослідження наукових позицій окремих вчених-процесуалістів щодо сутності кримінального переслідування як кримінальної процесуальної категорії зроблено висновок, що кримінальне переслідування є провідною самостійною функцією кримінального провадження, яка охоплює: початок досудового кримінального провадження внесенням відомостей до ЄРДР, повідомлення про підозру конкретній особі, отримання доказів, які підтверджують підозру у вчиненні кримінального правопорушення, обґрунтування обвинувачення перед судом щодо винуватості обвинуваченого та необхідності застосування до нього кримінального покарання.Item Зарубіжний досвід організації судово-експертної діяльності в процесі здійснення кримінального переслідування(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Гузела, Михайло; Канцір, Володимир; Huzela, Mykhailo; Kantsir, Volodymyr; Гузела, Михаил; Канцир, Владимир; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityСтаттю присвячено проблемі організації судово-експертної діяльності в процесі здійснення кримінального переслідування та, загалом, – проблемі вдосконалення всієї процедури отримання доказової інформації в процесі здійснення кримінального провадження. На основі аналізу вітчизняної та зарубіжної наукової літератури досліджено окремі питання організації судово-експертної діяльності в деяких державах Європи, а також питання правового (процесуального) статусу судового експерта. Зроблено висновок про важливість зарубіжного досвіду розв’язання зазначених проблем для вдосконалення кримінального процесуального законодавства України.