Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
41 results
Search Results
Item Analysis of the security of on-board information systems in vehicles(Видавництво Львівської політехніки, 2023-06-30) Weigang, Ganna; Komar, Kateryna; Ivan Franko National University of LvivРозглянуто особливості функціонування бортових інформаційних систем автомобіля. Проаналізовано загрози їх безпеці та запропоновано методи забезпечення інформаційної безпеки та функціональної безпеки бортових інформаційних систем. Проєктування дорожніх мереж під час організації дорожнього руху є одним із факторів забезпечення функціональної безпеки сучасних інтелектуальних транспортних систем, тобто дотримання таких атрибутів інформаційної безпеки, як конфіденційність даних, цілісність, доступність, автентичність і новизна даних. Безпека бортових інформаційних систем транспортних засобів є критично важливою проблемою в сучасному світі, оскільки все більше транспортних засобів оснащуються електронними системами, які можуть бути вразливими до кібератак. Однією з головних проблем захисту бортових інформаційних систем є широкий спектр пристроїв і технологій, що використовуються в сучасних транспортних засобах. Різні системи можуть мати різні вимоги до безпеки та вразливості, а також складну взаємодію між собою. Інша проблема полягає у тому, що багато з цих систем не були спочатку розроблені з урахуванням безпеки. Вони можуть не мати базових функцій безпеки, таких як шифрування та автентифікація, а також використовувати застаріле програмне забезпечення та протоколи, які є вразливими до відомих атак. Для аналізу інформаційної безпеки бортових систем транспортних засобів було визначено основні типи атак та загроз для елементів транспортної системи, які взаємодіють з VANET. На основі теорії нечітких множин в умовах невизначеності та з використанням інструментарію Fuzzy Logic Toolbox в інтегрованому середовищі Matlab було змодельовано рівень інформаційної безпеки системи OBU-VANET. Отримані результати дали змогу сформулювати ступінь інформаційної захищеності елементів експлуатації транспортного засобу від несанкціонованого доступу до даних. Результати дослідження показали, що найвищий рівень захищеності (> 0,7) мають технічні системи зв’язку, а найбільш вразливими стають транспортні засоби в громадських місцях.Item Адміністративно-правова природа інформаційної безпеки(Видавництво Львівської політехніки, 2021-08-10) Остапенко, Олексій; Баїк, Оксана; Ostapenko, Oleksiy; Baik, Oksana; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityВ статті розглянуто питання, що пов’язані з адміністративно-правовою природою інформаційної безпеки населення України та її забезпеченням в умовах кризи у сфері економіки, зменшення соціального захисту населення, зростання зовнішньої загрози від інших країн та ведення інформаційної війни проти України окремими країнами. Варто зазначити, що своєчасними щодо цього є заходи української влади, спрямовані на захист держави, її територіальної цілісності і безпеки населення країни. Основою цього є Стратегія воєнної безпеки “Воєнна безпека-всеохоплююча оборона”(2021 р.), що передбачає комплекс заходів, до яких належать: − протидія Української держави в кіберпросторі та нав’язування своєї волі в інформаційному просторові; − налагодження публічними органами управління надійних каналів комунікації з населенням … у ході всеохоплюючої оборони; − конкуренція України з іншими державами у створенні сучасних інформаційних технологій (систем) з метою отримання повної та достовірної упереджувальної інформації для своєчасного ухвалення рішень щодо забезпечення воєнної безпеки держави; − розгортання захищеної мережі обміну інформацією між органами управління сил оборони, яка відповідає вимогам до захисту інформації [1]. Серед основних повноважень Кабінету Міністрів України (ст. 20 Закону України “Про Кабінет Міністрів України”) закріплено положення щодо проведення політики інформатизації та сприяння становленню єдиного інформаційного простору на території України [2]. Відповідно до ст. 7 Закону України “Про центральні органи виконавчої влади” одним із завдань міністерств є інформування та надання роз’яснень щодо здійснення державної політики [3]. Звернемо увагу на нормативно-правове середовище, що пов’язано з адміністративноправовим регулюванням відносин у сфері інформації. Основними засадами внутрішньої політики України у сфері національної безпеки і оборони, відповідно до ст. 6 Закону України “Про засади внутрішньої і зовнішньої політики”, є забезпечення життєво важливих інтересів людини і громадянина у сфері інформації [4]. У Законі України “Про запобігання корупції” серед повноважень Національного агентства передбачено інформування громадськості про здійснювані ними заходи щодо запобігання корупції (ст. 11), обмеження доступу до певної інформації (ст. 31), нерозголошення інформації (ст. 43) встановлює перелік інформації, яка зазначається в декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (ст. 46), а також вимоги щодо прозорості та доступу до інформації (ст. 60) [5]. Про важливість інформації та її вплив на забезпечення національної безпеки йдеться у ст. 5 Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки”, де передбачено, що держава вживає заходів, спрямованих на підвищення інформованості громадськості про злочини, вчинені представниками комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів [6]. Варто звернути увагу на повноваження окремих спеціалізованих органів, діяльність яких пов’язана із забезпеченням інформаційної безпеки в Україні. Так, серед повноважень Державного бюро розслідувань (п. 16 ст. 6 Закону України “Про Державне бюро розслідувань”), спрямованих на захист національної безпеки, мова йде про забезпечення відповідно до законодавства й додержання режиму захищеної законом таємниці та іншої інформації з обмеженим доступом, а також визначеного законом порядку оприлюднення та надання доступу до публічної інформації [7]. Відкритість та прозорість є одним із принципів діяльності Національної поліції України, який передбачає: 1) забезпечення постійного інформування органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також громадськості про свою діяльність; 2) забезпечення доступу до публічної інформації володільцем якої вона є; 3) оприлюднення(поширення) інформації з обмеженим доступом, що також стосується оприлюднення нормативно-правових актів з обмеженим доступом (ст. 9 Закону України “Про національну поліцію”) [8]. Рішенням Ради національної безпеки і оборони від 11 березня 2021 р. № 106/2021 створено Центр протидії дезінформації, основним призначенням якого є протидія загрозам національної безпеки та національних інтересів України в інформаційній сфері, боротьба з пропагандою, деструктивними інформаційними впливами та компаніями, недопущення маніпулювання громадською думкою [9]. Одним із принципів адміністративного судочинства в Україні є відкритість інформації щодо справи (ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України), що закріплює право громадян на отримання в адміністративному суді як усної, так і письмової інформації щодо результатів розгляду справи. Ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в адміністративному суді інформації про дату, час і місце розгляду своєї справи та ухвалені в ній судові рішення [10].Item Державний Центр Української Народної Республіки і Патріарх Йосиф Сліпий: відновлення незалежності у духовному вимірі(Видавництво Львівської політехніки, 2021-01-10) Рябошапко, Леонід; Ярмол, Лілія; Riaboshapko, Leonid; Yarmol, Liliia; Львівський національний аграрний університет; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv National Agrarian University; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті наголошено, що тема дослідження є актуальною в контексті підготовки до 30-ої річниці проголошення незалежності України. Здійснено поглиблений порівняльний аналіз політичної діяльності Державного Центру УНР в екзилі та релігійної діяльності Патріарха Й. Сліпого, які в різних умовах пропагували та утверджували ідею відновлення незалежності Української держави на християнських засадах. Стверджено, що право Українського народу на створення суверенної держави, європейський напрям розвитку політико-правової системи періоду Української революції 1917–1921 років були ліквідовані внаслідок військової окупації Радянською Росією частини української території. У результаті цих подій сформовано нове політико – правове явище – українська політична еміграція, в тому числі – Державний Центр УНР в екзилі та його складові: Рада Республіки, Українська Національна Рада (передпарламенти), Президент, Віцепрезидент, Уряд. Наголошено, що діяльність Ради Республіки спрямовувалася на продовження демократичного проєвропейського курсу державотворення, здійснюваного протягом Української революції 1917–1921 років. У статті детально проаналізовано багатоманітну, важливу діяльність Й. Сліпого як науковця, ректора Богословської академії, Патріарха УГКЦ і громадського діяча. Розкрито головні напрями багатовимірної діяльності Української Національної Ради (УНРади). Наголошено, що її створення мало стратегічну мету – відновлення УНР на основах християнської моралі, яка ставить на перше місце право, людяність, свободу і щастя людини. Запропоновано враховувати історичний досвід діяльності Державного Центру УНР в екзилі і Патріарха Й. Сліпого на сучасному етапі розвитку національної безпеки України, у тому числі з метою протидії інформаційній війні, яка проводиться Російською Федерацією. Наголошено на важливості подальшого розвитку концептуальних досліджень з проблематики деокупації історичної свідомості Українського народу.Item Національна та інформаційна безпека (актуалізація в сучасних умовах)(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-01) Жаровська, Ірина; Zharovskaya, Irina; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУвага зосереджена на питаннях інформаційної безпеки. Кіберзагрози в глобалізаційному суспільстві є завжди, проте в час певних світових чи державницьких проблем та труднощів їх вплив відчувається особливо гостро. Констатовано, що нині світ зустрівся з новою проблемою – новою хворобою, від якої не має лікування та попередження у вигляді вакцинації. Комплекс заходів, які вживають на державному рівні, зумовлює послаблення державного та недержавного секторів економіки та стосується всіх сфер життєдіяльності як окремої людини, так і держави та міжнародних інституцій. В той же час питання інформаційної безпеки привертається з новою силою, оскільки активізувалися кібератаки різного рівня. За нашим аналізом вони мають вибірковий характер, та спрямовані саме на ті інституції, які особливо задіяні в протидії пандемії. Від початку пандемії COVID-19 ВООЗ зафіксувала різке збільшення кількості кібератак, спрямованих на її співробітників, та афер по електронній пошті, що стосуються громадськості в цілому. У висновках зазначено, що проблема інформаційної безпеки стосується комплексу національних інтересів. Кібератаки активізувалися у час боротьби зі світовою пандемією, що зумовлена поширенням COVID-19 та стосуються як міжнародних інституцій, діяльність яких направлена на спеціалізовану боротьбу з цією кризою, так і на національні державні органи публічної влади. Ці кібератаки проводять не тільки через економічний інтерес, але й з метою поширення панічних настроїв та страху серед населення, підбурювання та інші масові девальвації. Національна державна стратегія та Стратегія кібербезпеки має мати комплексний характер та стосуватися як превентивних заходів, так і заходів відповідальності за протиправні діяння.Item Прикладна оцінка ризиків у системі забезпечення безпеки соціально-економічних процесів у кіберпросторі(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Шандрівська, О. Є.; Шинкаренко, Н. В.; Shandrivska, O.; Shynkarenko, N.; Національний університет “Львівська політехніка”; Національний технічний університет “Дніпровська політехніка”; Lviv Politechnik National University; National Technical University “Dnipro Politechnik”Здійснено дослідження безпеки соціально-економічних процесів у віртуальному просторі. З’ясовано вплив ключових тенденцій сучасності на формування превентивних та адаптивних механізмів забезпечення інформаційної та кібернетичної безпеки підприємств. До основних зараховано глобалізацію, інформатизацію та індивідуалізацію потреб споживачів, медіатизацію суспільних явищ, детериторіалізацію та універсалізацію соціальних явищ. Викладено авторське бачення моделі забезпечення безпеки в інформаційній віртуальній сфері та співвідношення домінуючих ризиків, загроз та вразливостей соціально-економічного простору України на прикладі ідентифікації та оцінювання ризиків у кіберпросторі в частині безпекового зрізу інформаційних та фінансових потоків.Item Становлення українського національного інституту інформаційної безпеки: інституційний аспект політики захисту інформації національних державних формацій 1917-1921 рр.(Видавництво Львівської політехніки, 24-02-20) Терлюк, Іван; Терлюк, Олексій; Terlyuk, Ivan; Terlyuk, Oleksiy; Терлюк, Иван; Терлюк, Алексей; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityДосліджено інституційний аспект політики захисту інформації українських національних державних формацій революційної хвилі 1917–1921 рр. Висловлено думку про загалом недостатню увагу національних українських державних формацій щодо розбудови інституцій, покликаних забезпечити їхню інформаційну безпеку. Наголошено на тому, що недооцінка самого фактора інформаційної безпеки не тільки негативно позначилася на процесі державного будівництва, але й певною мірою спричинилася до втрати українцями власної національної державності.Item Russian information war against Ukraine: peculiarities and mechanisms of countering(Lviv Politechnic Publishing House, 2018-04-12) Бучин, Микола; Курус, Юля; Buchyn, Mykola; Kurus, Yuliia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityРозглянуто проблему інформаційної війни Росії проти Україні. Автори розкривають суть інформаційної війни, її трактування в межах широкого та вузького підходів. На основі використання історичного, системного та структурно-функціональних методів з’ясовано основні недоліки інформаційної сфери України, виокремлено основні механізми її захисту. Серед механізмів протидії інформаційній війні Росії проти України виділено дві групи: нормативно-правові та інституційні. До першої групи автори зараховують законодавчі акти України, серед яких провідну роль у протидії інформаційній агресії Росії відіграє Доктрина інформаційної безпеки України. Серед другої групи механізмів дослідники виділяють державні та недержавні інституції, діяльність яких спрямована на формування та реалізацію інформаційної безпеки України, а також міжнародні структури, діяльність яких спрямована на нейтралізації інформаційного впливу з боку Росії. Серед вітчизняних інституційних механізмів протидії російській інформаційній важливе місце, на думку авторів, належить Міністерству інформаційної політики України, Раді національної безпеки та оборони України, кіберполіції та ін. Значну увагу звертають на такі механізми протидії інформаційній війні Росії проти України, як заборона російських сайтів та соціальних мереж, а також запровадження квот на українську мову у мас-медіа. Автори зазначають, що дії України щодо нейтралізації інформаційних загроз з боку Росії слід здійснювати на трьох рівнях: перший – геополітичний (полягає у впливі на інформаційного агресора та обмеження інтенсивності і сили його нападу); другий – стан, який охоплює захист цілісності, ефективності та дієздатності системи управління, інформаційної інфраструктури, інформаційних ресурсів; третій – рівень громадськості (спрямований на захист стабільності та послідовності розвитку соціальних та політичних відносин, свідомості громадян, цілісності кожної людини).Item Institutional and legal aspect of international cooperation in the formation of the European information society, its effective functioning and safety providing(Lviv Politechnic Publishing House, 2018-04-12) Ільницька, Уляна; Ilnytska, Uliana; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityВисвітлено актуальну проблему формування, ефективного функціонування Європейського інформаційного суспільства, створення системи безпеки та протидії негативним інформаційно-психологічним впливам. Наголошено, що Європейське інформаційне суспільство є невід’ємною частиною глобального інформаційного простору, важливою інформаційно-комунікативною складовою міжнародної співпраці, створення ефективних інституційних механізмів та розроблення нормативно-правової бази – пріоритетне завдання суб’єктів як європейського, так і світового політичних процесів. Розглянуто концептуальні документи, які становлять нормативно-правову основу Європейського інформаційного суспільства; особливу увагу зосереджено на інституційному вимірі його функціонування та досліджено роль міжнародних організацій у втіленні стратегічної моделі розвиненого безпекового інформаційного суспільства Європи. У результаті комплексного дослідження інформаційної політики регіональних європейських й міжна- родних інститутів, урядових міжнародних організацій та низки неурядових об’єднань обґрунтовано, що визначальна роль у формуванні нормативно-правової бази, регулюванні інформаційних відносин належить ООН, Раді Європи та ЄС; активізація міждержавної співпраці в інформаційній сфері, реалізація демократичних цінностей – стратегічне завдання ЮНЕСКО; пріоритетна функція Міжнародного Союзу електрозв’язку – технічне забезпечення розвитку інформаційної сфери на міжнародному та європейському рівнях; домінантним інституціями у формуванні європейської інформаційної безпеки, боротьбі з кібератаками – є НАТО, ОБСЄ. Крім того, (у контексті активізації інформаційної агресії з боку Російської федерації) значно посилилась роль Європейського союзу у протидії пропагандистським негативним інформаційно-психологічним технологіям. Обґрунтовано визначальну роль Європейського союзу в інтенсифікації конструктивного міжнародного та регіонального інформаційного співробітництваItem До проблеми управління комплексною системою безпеки кіберфізичних систем(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02 26) Дудикевич, В. Б.; Микитин, Г. В.; Ребець, А. І.; Dudykevych, Valeriy; Mykytyn, Galyna; Rebets, Andrii; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityПроаналізовано моделі управління інформаційною безпекою (ІБ) кіберфізичних систем (КФС) згідно з ISO/IEC TR 13335 та ISO/IEC 27001, що є підґрунтям розвитку методології управління комплексною системою безпеки (КСБ) в рамках моделі управління “плануй – виконуй – перевіряй – дій”. Запропоновано структуру управління КСБ КФС на рівні життєвого циклу інформації та багаторівневої моделі “кібернетичний простір – комунікаційне середовище – фізичний простір” на основі концепції “об’єкт – загроза – захист”, яка розширює застосування системи управління ІБ.Item Квінтесенція інформаційної безпеки кіберфізичної системи(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Дудикевич, В. Б.; Микитин, Г. В.; Ребець, А. І.; Dudykevych, Valeriy; Mykytyn, Galyna; Rebets, Andrii; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityПодано квінтесенцію інформаційної безпеки (ІБ) кіберфізичних систем (КФС), яка: розгорнута на рівні парадигми та концепції побудови багаторівневої комплексної системи безпеки (КСБ) КФС і універсальної платформи КСБ у просторі “загрози – профілі – інструментарій”; реалізована у частині інтегральної моделі КСБ кіберфізичної системи “iPhone – Wi-Fi, Bluetooth – давачі” та криптографічного захисту безпровідного комунікаційного середовища КФС на основі блокового шифрування даних за алгоритмом “Калина”. Використання такого базового підходу до забезпечення ІБ КФС дасть змогу створити високоефективні технології інформаційної безпеки як кожного з сегментів КФС – кібернетичного простору (КП), комунікаційного середовища (КС), фізичного простору (ФП), так і трирівневої структури загалом.