Domestic legal argumentation in defending of the Ukrainian national case

Abstract

Стаття присвячена розгляду специфіки правової аргументації у відстоюванні української національної системи. Визначено, що сучасне вчення про правову аргументацію виникло в результаті узагальнення й систематизації прийомів і методів ведення полеміки, які були поширені в Стародавній Греції. Безумовно, уміння переконувати людей, наводити логічні аргументи проти своїх опонентів, підкріплювати їх фактами, впливати не тільки на розум, а й на почуття і емоції слухачів, стало надзвичайно важливим. Доведено, що сучасні вчені вважають аргументацію однією з наймолодших галузей наукового знання. З середини ХХ століття і до сьогодні вона стрімко розвивається, набуваючи якісно нового вигляду, значно змінюючи свій стиль, поповнюючи арсенал методів, розвиваючи різні зв’язки з рядом суміжних наук. Визначено етапи зародження правової аргументації та її основні прийоми. Встановлено, що у сучасному юридичному дискурсі теорія юридичної аргументації розвивається доволі інтенсивно. Про це свідчать численні статті, дисертації та спеціальні роботи, присвячені різним аспектам правової аргументації. Цей інтерес не випадковий. Процес аргументації, обґрунтування та доказу є ключовим для всієї юридичної практики. Доведено, що в Україні, незважаючи на весь період державної незалежності, триває процес формування нації. Події останніх двох років посилили інтерес до цього явища як в теоретичному, так і в політико-прикладному аспектах. Роботи представників політичних і соціологічних наук, чиї імена пов'язані з методологічним поворотом у вивченні націй і націоналізму, роблять помітний вплив на зміст дискусій в історичному професійному середовищі. Незважаючи на позитивні зрушення в цій галузі в російській історичній науці, традиційні проблеми збергаються. Сучасні дослідники неодноразово відзначали у своїх наукових публікаціях, етноцентричність є однією з головних рис українського національного канону. Саме “українська” нація довгий час залишалася головним об’єктом дослідження. Інші, як правило, якщо і не повністю ігнорувалися, то були представлені мінімально, в якості історичного фону.The article is devoted to the consideration of the specifics of legal argumentation in defense of the Ukrainian national system. It is determined that the modern doctrine of legal argumentation arose as a result of generalization and systematization of techniques and methods of controversy, which were common in ancient Greece. Of course, the ability to persuade people, to make argumentative arguments against their opponents, to support their facts, to influence not only the minds but also the feelings and emotions of listeners, has become extremely important. It is proved that modern scientists consider argumentation to be one of the youngest branches of scientific knowledge. From the middle of the twentieth century to the present day, it is developing rapidly, acquiring a qualitatively new look, significantly changing its style, replenishing the arsenal of methods, developing various links with a number of related sciences. The stages of origin of legal argumentation and its main methods are determined. It is established that in modern legal discourse the theory of legal argumentation is developing quite intensively. This is evidenced by numerous articles, dissertations and special papers on various aspects of legal argumentation. This interest is not accidental. The process of argumentation, substantiation and proof is key to all legal practice. It is proved that in Ukraine, despite the whole period of state independence, the process of nation-building continues. The events of the last two years have increased interest in this phenomenon in both theoretical and political-applied aspects. The work of representatives of political and sociological sciences, whose names are associated with the methodological turn in the study of nations and nationalism, have a significant impact on the content of discussions in the historical professional environment. Despite the positive developments in this field in Russian historical science, traditional problems remain. Modern researchers have repeatedly noted in their scientific publications that ethnocentrism is one of the main features of the Ukrainian national canon. The “Ukrainian” nation has long been the main object of study. Others, as a rule, if not completely ignored, were presented minimally, as a historical background.