Деякі особливості сейсмічності Закарпаття
No Thumbnail Available
Date
2014
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Видавництво Львівської політехніки
Abstract
Дослідження особливостей сейсмічності Закарпатського прогину та її зв’язку з розломно-блоковою структурою земної кори. Методика. Для аналізу сейсмічності Закарпаття використано дані
інструментальних спостережень Карпатської сейсмічної мережі за 2001–2012 рр. Проведено зіставлення карт епіцентрів землетрусів із розломно-блоковою структурою регіону. Проаналізовано розподіл гіпоцентрів землетрусів з глибиною. Виконано аналіз сейсмічної активності основних розломів Закарпатського прогину, досліджено зміни середньорічної кількості землетрусів та виділеної сумарної сейсмічної енергії за 2001–2012 рр. Проаналізовано зв’язок просторово-часового розподілу сейсмічності з тектонікою земної кори Закарпатського прогину. Результати. Досліджено просторово-часові особливості сейсмічності Закарпатського прогину за 2001–2012 рр. Встановлено, що найвища
сейсмічність за розглянутий період була характерна для Закарпатського та Панонського розломів, в
зонах яких відбулися відчутні землетруси поблизу м. Берегове 23.11.2006 р. (К = 12,1, М = 4,2) та с. Угля 14.12.2010 р. (К = 9,7, М = 3,2). Серед поперечних розломів за рівнем сейсмічності виділяються
Латорицький, Боржавський, Виноградівський, Оашський розломи, Тячівський лінеамент, а також вузли їх перетину із Закарпатським та Панонським глибинними розломами. У розподілі вогнищ землетрусів із глибиною у Закарпатському прогині виявлено три поверхи (рівні) їх концентрації: товща осадового шару та фундаменту до глибини гранітного шару (2–10 км), верхня частина базальтового шару (15–22 км) та шар поблизу поверхні Мохо (25–35 км). Зроблено загальний висновок, що сейсмічність Закарпатського прогину зумовлена взаємодією Карпатської складчастої споруди з мікроплитами АЛЬКАПА та ТИСІЯ-ДАКІЯ. Наукова новизна. Проаналізовано просторово-часовий розподіл землетрусів з енергетичним класом K = 7–12 за даними інструментальних спостережень 2000–2012 рр. та показано їх зв’язок з розломно-блоковою структурою земної кори. Досліджено особливості розподілу вогнищ землетрусів з глибиною у зоні Закарпатського глибинного розлому. Показано, що Закарпатський розлом проявляється як субвертикальна зона і маркується гіпоцентрами землетрусів у діапазоні глибин від 2–3 км до 30–35 км (поверхня Мохо). Практична значущість. Виявлені особливості просторово-часового розподілу гіпоцентрів землетрусів, їх зв’язку з розломно-блоковою структурою земної кори можуть бути використані для вивчення сейсмічно активних зон, сейсмічного районування та оцінки сейсмічної небезпеки окремих територій та населених пунктів Закарпаття. Исследование особенностей сейсмичности Закарпатского прогиба и ее связи с разломно-блоковой структурой земной коры. Методика. Для анализа сейсмичности Закарпатья использованы данные инструментальных наблюдений Карпатской сейсмологической сети за 2001–2012 гг. Проведено сопоставление карт эпицентров землетрясений с разломно-блоковой структурой региона. Проанализировано распределение гипоцентров землетрясений с глубиной. Выполнен анализ сейсмической активности основных разломов Закарпатского прогиба и исследованы изменения среднегодового количества землетрясений и выделенной суммарной сейсмической энергии за 2001–2012 гг. Проанализирована связь пространственно-временного распределения сейсмичности с тектоникой земной коры Закарпатского прогиба. Результаты. Исследовано пространственно-временные особенности сейсмичности Закарпатского прогиба за 2001–2012 гг. Установлено, что наиболее высокая сейсмическая активность в рассматриваемый период была характерна для Закарпатского и Панонского разломов, в зонах которых произошли ощутимые землетрясения вблизи г. Берегово (23.11.2006 г., К = 12,1, М = 4,2) и с. Угля (14.12.2010 г., К = 9,7, М = 3,2). Среди поперечных разломов за уровнем сейсмической активности выделяются Латорицкий, Боржавский, Виноградовский, Оашский разломы, Тячевский линеамент, а также узлы их пересечения с Закарпатским и Панонским глубинными разломами. В распределении очагов землетрясений с
глубиной в Закарпатском прогибе обнаружено три этажа (уровня) их концентрации: толща осадочного
слоя и фундамента до глубины гранитного слоя (2–10 км), верхняя часть базальтового слоя (15–22 км) и слой вблизи поверхности Мохо (25–35 км). Сделан общий вывод, что сейсмичность акарпатского прогиба обусловлена взаимодействием Карпатского складчатого сооружения с микроплитами АЛЬКАПА и Тисия–Дакия. Научная новизна. Выполнен анализ пространственно-временного распреденения землетрясений с энергетическим классом от 7 до 12 по данным инструментальных наблюдений за 2000–2012 гг. и показана их связь с разломно-блоковой структурой земной коры. Исследованы особенности распределения очагов землетрясений с глубиной в зоне Закарпатского глубинного разлома. Показано, что Закарпатский разлом проявляется как убвертикальная зона и маркируется очагами землетрясений в диапазоне глубин от 2–3 км до 30–35 км (поверхность Мохо). Практическая значимость. Выявленные особенности пространственно-временного распределения гипоцентров землетрясений, их связи с разломно-блоковой структурой земной кори могут быть использованы для изучения сейсмически активных зон, сейсмического районирования, а также оценки сейсмической опасности отдельных территорий и населенных пунктов Закарпатья. Investigations of Carpathians backdeep seismicity peculiarities and their correlation with fault-block structure of the crust. Methodology. For the analysis of Transcarpathians seismicity were used instrumental seismological observations in Carpathian network during 2001–2012 years. Was done a comparison of earthquake epicenters maps with fault-block structure of the region, distribution of earthquakes hypocenter depth had been analyzed. Analysis of seismic faults of Transcarpathian deep was completed. Changes of the average number of earthquakes and their total seismic energy allocated during 2001–2012 years were investigated. The relationship of spatio-temporal seismicity distribution with tectonics in the Carpathians backdeep as analyzed. Results. Seismic spatio-temporal peculiarities in the Transcarpathians during 2001–2012 yrs. were investtigated. It was established that the highest seismic activity in the period under review was characterized for the Transcarpathian and Pannonian faults in areas where there have been notable earthquakes near the city Beregove (23.11.2006, K = 12.1, M = 4.2) and the village Uglya (14.12.2010, K = 9.7 M = 3.2). This seismicity was defined in the Central zone faults too. Among transverse faults in the level of seismic activity are allocated Latoritskiy, Borzhavskiy, Vynohradiv, Oashsky faults, Tyachyv lineament and their crossing nodes with Carpathians and Pannonian deep faults. In the distribution of earthquake focusses with depth in the Transcarpathian basin revealed three floors (levels) concentrations: thickness of the sedimentary layer and foundation to the depth of the granite layer (2–10 km), upper basalt layer (15–22 km) and layer near the Moho surface (25–35 km). A
general conclusion that the seismicity of Transcarpathian foredeep is defined by the Carpathian folded structure of micro-plates ALKAPA and Tisza–Dacia was done. Scientific novelty. Was done the analysis of spatiotemporal distribution of earthquakes with energy class 7–12 on the base of instrumental observations during 2001–2012 years and showed their correlation with fault-block structure of the crust. The features of the distribution of earthquake focusses with depth in the Transcarpathian deep fault zone were nvestigation. It is shown that the Transcarpathian fault appears as a subvertical zone and marked origins of earthquakes at depths from 2–3 km to 30–35 km (Moho surface). Practical meaning. The peculiarities of spatio-temporal distribution of earthquake hypocenter due to their fault-block structure of the crust can be used for the study of seismic active zones, seismic zoning and seismic hazard assessment of individual territories and settlements of Transcarpathians.
Description
Keywords
Закарпатський прогин, гіпоцентр, сейсмічність, глибинний розлом, просторово-часовий розподіл землетрусів, Закарпатский прогиб, гипоцентр, сейсмичность, глубинный разлом, пространственно-временное распределение землетрясений, Carpathians backdeep, hypocenter, seismisity, deep fault, spatio-temporal earthquakes distribution
Citation
Деякі особливості сейсмічності Закарпаття / В. Ю. Максимчук, Н. Б. Пиріжок, Р. С. Пронишин, В. Р. Тимощук // Геодинаміка. – 2014. – № 2 (17). – С. 139–149. – Бібліографія: с.145–146.