Ймовірний вигляд давньоруського храму святого Петра у Перемишлі (за матеріалами археологічних досліджень 2015–2017 років)

Abstract

На основі матеріалів археологічних досліджень 2015-2017 років, було здійснено спробу окреслити основні риси архітектури ранньої споруди церкви св. Петра у Перемишлі, котра існувала в давньоруську добу, ймовірно між XII – XIV (поч. XV) століттями. Здійснено пошук аналогів як у будівництві періоду Галицького князівства так і місцевої архітектурної традиції, котрі за своїми характеристиками близькі до виявлених особливостей перемиської споруди. Відштовхуючись від цих даних, було виконано спробу встановити ймовірний образ втраченого об’єкту, а також вперше запропоновано варіант можливого вигляду храму. Базовими вихідними даними для цього служили: а) характер фундаменту і матеріал, який використаного для його влаштування, б) конфігурація плану в тому вигляді в якому її можна реконструювати на підставі виявлених решток, в) інші деталі знайденіпід час археологічних розкопок Завдяки отриманим результатам виконано візуальну модель можливого зовнішнього вигляду церкви.

Based on archaeological research conducted between 2015 and 2017, along with a comparative analysis of related examples of sacred structures from the Rurik period in Halicia and the local traditional architecture, a hypothesis has been formulated regarding the possible design of the ancient Rus’ church of St. Peter inPeremyshl (Przemyśl), which is believed to have existed from the 12th to the early 15th century. Drawing on the presence of a relatively narrow foundation, a parallel was drawn to the quadrifolium "Polygon" in Halych, which is likely to have featured a combination of brick walls and wooden upper part in its architecture. The suggested reconstruction of the ancient Rus` church of St. Peter in Peremyshl (Przemyśl) envisions a stone masonry segment with a limited number of window openings situated in the transept's side walls and the central apse. A carved stone bas-relief was probably located above the entrance on the western facade, with historical accounts supporting this notion. Although the bas-relief once attributed to this church within the Old City was later identified as a product of subsequent folk art, it does provide evidence that the memory of the St. Peter church persists with stone architectural elements. The restoration of the upper portion of the structure appears relatively straightforward due to the availability of a vast array of materials from similar structures. Many of these materials have been preserved and offer insights into construction methods and finishing techniques. The use of shingle covering on vertical walls helps maintain load-bearing components, which are best not replaced in the sacred building due to the tradition of religious paintings that adorned much of the interior space.