Сучасні теоретико-правові підходи до розуміння «прав людини»

Abstract

Визначено два основні підходи щодо з’ясування сутності дефініції прав, а саме: права людини окреслюються і як поняття, і як певна система принципів, що забезпечують, гарантують умови можливості людського буття, норм й традицій, і як мірило свободи та визначальна компонента правового статусу особи; права людини тлумачаться і як основи конституційного ладу, і як базис громадянського суспільства та основа сучасної цивілізації. Враховуючи такі підходи, визначено, що права людини тісно пов’язані зі свободою індивіда та є його основою, це поняття, яке відображає цінність і гідність людини й водночас її вимоги мати певні можливості (суб’єктивні права), що дають змогу зробити життя цієї людини справді гідним. Також права людини визначають вертикальні відносини між людиною та державою і є знаряддям обмеження влади. Визначення цих прав у правовому акті забезпечує значно надійніші гарантії їх реалізації. Висновується, що права людини – це загальна та рівна для усіх норма (міра) можливої поведінки (свободи), доконечна для задоволення основних, необхідних потреб існування, розвитку та самореалізації індивідуума, яка у конкретно-історичних умовах відображається у взаємному визнанні свободи суб’єктами правової комунікації (з іншими особами, державою та суспільством) і не залежить від її офіційного декларування державою (права людини визначаються міжнародними актами), хоча, звісно, потребує державного визнання та гарантування. Враховуючи різні особливості, якими охоплено всі категорії прав, зокрема екологічні, соціально-економічні, запропоноване розуміння поняття прав людини, звісно, не є універсальним, втім, на нашу думку, воно розкриває смисли та призначення прав людини.The article identifies two main approaches to clarifying the essence of the definition of rights, namely: that human rights are defined as a concept and as a system of principles that provide, guarantee the conditions of human existence, norms and traditions, and as a measure of freedom and determination. component of the legal status of the person; human rights are interpreted both as the foundations of the constitutional order and as the basis of civil society and the foundation of modern civilization. Given these approaches, it is determined that human rights are strongly linked to the freedom of the individual and are its basis, a concept that reflects the value and dignity of man and at the same time his requirements to have certain opportunities (subjective rights) to make this person’s life truly worthy. Human rights also define the vertical relations that are formed between man and the state and are an instrument of limiting power. The definition of these rights in the legal act creates much more reliable guarantees for their implementation. It is concluded that human rights are a common and equal for all norm (measure) of possible behavior (freedom), which is final to meet the basic, necessary needs of existence, development and selfrealization of the individual, which in specific historical conditions is reflected in mutual recognition of freedom objects of legal communication (with other persons, the state and society) and does not depend on its official declaration by the state (human rights are determined by international acts), although of course it needs state recognition and guarantee. Given the various existing features that cover all categories of rights, including environmental, socio-economic, our proposed understanding of human rights is certainly not universal, however, in our opinion, it reveals the meaning and purpose of human rights.