Електронний архів
Національного університету "Львівська політехніка"
Архів зберігає опубліковані наукові матеріали переважно працівників Університету. Також доступна можливість "самоархівування". Працює з 2007 року
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
- Розміщені раніше опубліковані наукові праці зареєстрованих користувачів
- Фонд містить електронні матеріали, що були опубліковані працівниками Львівської політехніки
- Кваліфікаційна робота бакалавра або магістра є невід’ємною частиною атестації випускника вищого навчального закладу. Тут представлені повнотекстові версії робіт
- У фонді містяться документи, що були передані установами-партнерами
Recent Submissions
Разом створюємо майбутнє
(Національний університет «Львівська політехніка», 2025) Шаховська , Наталія Богданівна; Національний університет «Львівська політехніка»
Соціальна ефективність правосуддя та шляхи її підвищення
(Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-28) Колич, Ольга; Kolych, Olha; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Проаналізовано особливості соціальної ефективності правосуддя, проблеми її забезпечення та шляхи підвищення. Зазначається, що ефективність правосуддя належить до пріоритетних завдань держави, з яким прямо пов’язане забезпечення прав людини і громадянина. Виділено соціальні фактори, які негативно впливають на ефективність правосуддя, до яких слід віднести, окрім режиму воєнного стану, зниження рівня довіри суспільства до суду, корумпованість, а також цілий ряд політичних, економічних та соціальних реалій. Зазначається, що на законодавчому рівні прийнято ряд нормативно-правових актів, які спрямовані на реформу судочинства, в тім числі і на підвищення його ефективності. Акцентовано на підвищенню ефективності правосуддя як важливому напряму діяльності судової влади, який реалізується в різних напрямах, ключовим із яких є підвищення суспільної довіри та поваги до суду. Рівень довіри до суду в Україні є невисоким, причиною чого є ряд організаційно-правових та соціальних аспектів. Збільшити цей рівень можна шляхом реформи судової системи, вдосконалення діяльності судів, розширення зв’язків суду із громадськістю, запозичення передового світового досвіду діяльності судової гілки влади відповідно до найвищих стандартів захисту прав і свобод людини і громадянина та розробки подальшої стратегії вдосконалення судової системи тощо. Зазначається, що довіра до суду пов’язана із прозорістю судової системи та сприятиме зміцненню авторитету суду, підвищенню його соціального статусу. Важливою соціальною вимогою до діяльності судів є вимога високої моральності та верховенства етичних норм. Зазначено, що дотримання принципу гуманізму є критерієм справедливості суду, адже даний принцип стосується забезпечення та визнання цінності людини. Важливим елементом ефективності правосуддя є дотримання принципу змагальності. В даному аспекті змагальність слід розглядати не як просту суперечку двох сторін в судовому процесі, яка спрямована на задоволення суб’єктивних інтересів. Змагальність, це, насамперед, діалектична боротьба протилежностей, яка веде до пізнаня об’єктивної дійсності, відновлення справедливості та встановлення істини, до пізнання реального світу. Змагальність закладає основи суддівського правопізнаня, а не лише розгляду справи по суті.
Реформування судочинства в Україні: євроінтеграційні підходи
(Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-28) Клим, Оксана; Klym, Oxana; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Досліджено необхідність реформування судочинства в Україні як можливості для подальшої євроінтеграції держави. Здійснено аналіз етапів реформування, що проводились з 1991 – 2015 рр. до сьогодні та виокремлено їх позитивні і негативні наслідки. Для чіткого розуміння досліджуваної теми, проведено розмежування понять «реформа», «реформування», «судочинство», «судоустрій», «судова влада» і «судова система», використовуючи при цьому норми чинного законодавства та різні погляди науковців. Окреслено сучасні проблеми судочинства в Україні та запропоновано шляхи їх вирішення з метою встановлення можливостей для подальшого його реформування. Підходи до їх подолання сформовані на основі наукової доктрини, а також досвіду європейських держав.
Право людини на охорону здоров’я: особливості правового регулювання в окремих державах ЄС
(Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-28) Здреник, Іванна; Zdrenyk, Ivanna; Львівський державний університет внутрішніх справ; Lviv state university of internal affairs
Здійснено всебічний аналіз загальнотеоретичних та конституційно-правових засад регламентації права людини на охорону здоров’я в державах Європейського Союзу, зокрема визначено особливості його реалізації з метою можливої імплементації у національне законодавство України. З’ясовано що особливу роль для держав ЄС у сфері охорони здоров’я відіграють міжнародно-правові акти, що були розроблені й ухвалені у межах ЄЄ та Ради Європи. Разом з тим кожна держава визначує умови реалізації права на охорону здоров’я, позаяк вона на неї покладено зобов’язання щодо контролю й охорони цього права. З’ясовано такі особливості, по-перше, у демократичних державах право на охорону здоров’я здебільшого визнається на конституційному рівні, проте має різне формулювання та характер. Саме конституційно-правове закріплення права на охорону здоров’я є додатковою гарантією його забезпечення на державному рівні, що підтверджується й нормами установчих договорів Європейського Союзу (передусім, Лісабонським договором та іншими). По-друге, у більшості конституцій є невизначена проблема фінансування охорони здоров’я, фактично державна влада покладає фінансове забезпечення цього права на саму людину. По-третє, практично в усіх конституціях акцентується на важливості громадського здоров’я, державних гарантіях й безкоштовному медичному страхування обмеженого коло людей – незахищених верствах населення.
Юридико-соціологічна характеристика дискримінації як форми соціальної девіації
(Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-28) Грень, Наталія; Gren, Natalia; Львівськй окружний адміністративний суд; Lviv District Administrative Court
Проаналізовано проблему дискримінації особи чи групи осіб як соціального явища, що має негативне значення для суспільства, держави та людини. Доведено, що прояви нерівності це складне соціальне явище, що субурдинується зі спрощеною моделлю мислення про людей з певною індивідуальною характеристикою зі стереотипами, упередженням та стигмами. Проблема соціального існування дискримінації полягає в її суспільному укоріненні. Народи та соціальні угрупування сприймають це явище як належне, і тільки в світлі сучасних тенденцій гуманізації правової реальності та верховенства права питання подолання нерівності та протидії дискримінації отримали комплексну державно-політичну увагу. Право є соціальним явищем. Це особливо важливо у випадку різних юридичних наук, оскільки правове поле суспільного життя є основною цеглинкою соціологічної структури суспільства. Вказано, що усталені стеріотипи, що існують в окремому суспільстві є суттєвими чинниками впливу на дискримінаційну поведінку як спрощені шаблони групового мислення, які дозволяють швидкий розвиток оцінок різних явищ, людей або ситуацій. Вони недостатньо обґрунтовані, а елементи визначають їх форму та зміст когнітивні, емоційні та поведінкові. Присутнє стереотипне мислення практично в кожній сфері діяльності людини. Усталені стеріотипи, що існують в окремому суспільстві є суттєвими чинниками впливу на дискримінаційну поведінку. Дискримінація може бути наслідком інституційно встановленої нерівності, що призводить до порушення прав і законних інтересів певних груп осіб, утворених за різними підставами; це може призвести до нерівного ставлення, приниження або недооцінки людини. Доведено, що стереотипи та стигми, що поширені в суспільстві – це не просто негативне явище, воно може мати загрозливий характер для людини та суспільства, бути соціально-шкідливим, або навіть небезпечним.