Browsing by Author "Баран, П. І."

Filter results by typing the first few letters
Now showing 1 - 1 of 1
  • Thumbnail Image
    Item
    Методи непрямого передання координат пунктів внутрішньої геодезичної мережі будівлі на монтажний горизонт
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-03-12) Баран, П. І.; Baran, P.; Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу; Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas
    Розглянуто методи непрямого передання координат пунктів внутрішніх геодезичних мереж (ВГМ) будинків на монтажний горизонт (МГ), зокрема вертикального оптичного або лазерного проеціювання, механічної (струнної) вертикалі та створно-обернених лінійно-кутових засічок, які не потребуютьвлаштування зенітних отворів у плитах перекриття будинків та споруд. У методах вертикального проеціювання використовують стаціонарні й переносні навісні металеві консолі або столики, які закріплюють на зовнішніх стінах та плитах перекриття будівлі. Переважно здійснюють передання координат двох-трьох вихідних пунктів, розташованих на продовженні головних або основних осей споруди. Для побудови розмічувальної геодезичної мережі на монтажному горизонті на переданих наверх пунктах встановлюють трипельпризми або візирні марки та прокладають між ними ходи осьової полігонометрії з координатною або азимутальною прив’язками до напрямків на віддалені орієнтирні місцеві об’єкти. За відсутності умов для побудови позабудинкових вертикалей застосовують методи обернених створно-орієнтованих лінійно-кутових засічок (СОЛКЗ) із електронними тахеометрами для визначення планового (або просторового) розміщення пунктів ВГМ на МГ на основі наземних (трансляційних) пунктів зовнішньої геодезичної мережі (ЗГМ) будівельного майданчика або прилеглої до нього території. Проаналізовано різні моделі побудови СОЛКЗ залежно від умов забезпечення спостережень наземних пунктів, розташованих в зоні розміщення об’єкта будівництва. З метою спрощення технології інженерно-геодезичних робіт із передання пунктів ВГМ з вихідного на МГ та опрацювання результатів виконавчого знімання несних конструкцій на кожному поверсі координати трансляційних пунктів доцільно визначати в осевій системі координат ВГМ, побудованій на вихідному ярусі. Розрахунки точності вказаних методів свідчать, що середні квадратичні похибки передання пунктів та побудови внутрішньої геодезичної мережі на МГ не перевищать 5–9 мм, встановлених ДБН В.1.3.2 -2010 для чотирьох категорій споруд.