Browsing by Author "Бевз, Микола Валентинович"

Now showing 1 - 7 of 7

Архітектура пасажів центральної частини міста Львова
(Національний університет "Львівська політехніка", 2021) Ратушинський, Назар Володимирович; Бевз, Микола Валентинович; Національний університет "Львівська політехніка"; Смоленська, Світлана Олексіївна; Моргун, Олена Леонідівна
У дисертації розглянуто етапи формування архітектурно-планувальної та об’ємнопросторової організації пасажів у структурі центрів великих історичних міст на прикладі Львова. Система міських пасажів Львова остаточно сформувалася до 1925 року, коли було закінчено всі оздоблювальні роботи в Марійському пасажі. Історично в місті функціонувало 19 пасажів, це як правило були торгові вулиці з контрольованим заїздом, класичними в розумінні пасажами були лише пасаж Міколяша, Марійський пасаж та базар Гредлів. У дисертаційній роботі наведено результати дослідження з історії розвитку пасажів як архітектурно-функціональних елементів центрів міст. Визначено основні історичні функціонально-просторові типи пасажів та їх композиційно-планувальні принципи організації. На основі перелічених чинників сформовано ряд рекомендацій з проектування, відтворення та реставрації пасажів в умовах історично сформованого середовища центрів міст. В диссертации рассмотрены этапы формирования архитектурно-планировочной и объемно-пространственной организации пассажей в структуре центра крупных исторических городов на примере Львова. Система городских пассажей Львова окончательно сформировалась к 1925 году, когда было закончено все отделочные работы в Марийском пассаже. Исторически в городе функционировало 19 пассажей, это, как правило, были торговые улицы с контролируемым въездом, классическими в понимании пассажами были только пассаж Миколяша, Марийский пассаж и базар Гредлив. В диссертационной работе приведены результаты исследования по истории развития пассажей как архитектурно-функциональных элементов в центре городов. Определены основные исторические функционально-пространственные типы пассажей и их композиционно-планировочные принципы организации. На основе перечисленных факторов сформирован ряд рекомендаций по проектированию, воспроизводства и реставрации пассажей в условиях исторически сложившегося среды центров городов. The PhD degree thesis examines the problems of formation of architectural – planning and spatial organization passages in the structure of the centers of large historical cities on the example of Lviv. The system of city passages of Lviv was finally formed by 1925, when all the finishing works in Mariysky Passage were completed. Historically, there were 19 passages in the city, as a rule there were shopping streets with controlled arrival, the classic passages were only the passage of Mikolyash, Maria Passage and Gredliv Bazaar. The dissertation presents the results of research on the history of passages as architectural and functional elements of urban centers. The main historical functional-spatial types of passages and their compositional-planning principles of organization are determined. Based on these factors, a number of recommendations for the design, reproduction and restoration of passages in the historically formed environment of urban centers.
Архітектурно-планувальні риси фортець Півдня України кінця XVII – початку XIX століть
(Одеська державна академія будівнцтва та архітектури, 2021) Фролова, Юлія В’ячеславівна; Бевз, Микола Валентинович; Одеська державна академія будівнцтва та архітектури; Лукомська, Зоряна Володимирівна; Вечерський, Віктор Васильович
Тема дослідження присвячена архітектурі фортець півдня України, особливостям, характеру і чинникам розвитку фортифікації регіону. Обєктом дослідження обрані фортеці і фортифікаційні комплекси, предмет дослідження – архітектурно-планувальні рішення фортець. Хронологічні межі: кінець XVII – початок XIX ст. Географічні межі окреслені територією сучасних адміністративних межами Одеської, Миколаївської та Херсонської областей. У роботі були вирішені наступні завдання: узагальнено український і зарубіжний досвід вивчення фортець півдня України, розроблена методика архітектурного дослідження різночасових фортифікаційних об'єктів, виведені методи і підходи сучасного користування фортецями, визначено розташування і характер архітектури фортець, висвітлені архітектурні етапи будівництва і фактори впливу на архітектурно-планувальні рішення, розроблені програми реорганізації і консервації території фортець Півдня України (Ізмаїл, Аджидер, Перекоп), створені графічні реконструкції втрачених об'єктів фортифікації (фортеця Кілія, Татар-Бунару, Єні-Дунія, Очаків, Кінбурн). Фортеці тривалий час грали особливу роль у формуванні державності і культурного простору певної території, її смисловому змісті і міському розвитку. Архітектура фортеці відображає індивідуальні зміни в соціальнополітичному та адміністративному житті регіону. Архітектурні та планувальні рішення фортець півдня України формувалися поступово, успадкувавши тенденції та особливості притаманні різним історичним епохам, від середньовічної романської і візантійської архітектури до ренесансних регулярних міст-полісів. Тема исследования посвящена архитектуре крепостей юга Украины, особенностям, характеру и факторам развития фортификации региона. Объектом исследования выбраны крепости и фортификационные комплексы, предмет исследования – архитектурно-планировочные решения крепостей. Хронологические границы: конец XVII – начало XIX вв. Географические границы очерчены территорией современных административных границ Одесской, Николаевской и Херсонской областей. В работе были решены следующие задачи: обобщён украинский и зарубежный опыт изучения крепостей юга Украины, разработана методика архитектурного исследования разновременных фортификационных объектов, выведены методы и подходы современного пользования крепостями, определено расположение и характер архитектуры крепостей, освещены архитектурные этапы строительства и факторы влияния на архитектурнопланировочные решения, разработаны программы реорганизации и консервации территории крепостей Юга Украины (Измаил, Аджидер, Перекоп), созданы графические реконструкции утраченных объектов фортификации (крепость Килия, Татар-Бунар, Эни-Дуния, Очаков, Кинбурн). Крепости долгое время играли особую роль в формировании государственности и культурного пространства определённой территории, её смысловом содержании и городском развитии. Архитектура крепости отражает индивидуальные изменения в социально-политической и административной жизни региона. Архитектурные и планировочные решения крепостей юга Украины формировались постепенно, унаследовав тенденции и особенности присущие различным историческим эпохам, от средневековой романской и византийской архитектуры до ренессансных регулярных городовполисов. The topic of the research is devoted to the architecture of fortresses in the south of Ukraine, the features, nature and factors of the development of fortifications in the region. Fortresses and fortification complexes were chosen as the object of research; the subject of research is the architectural and planning solutions of fortresses. Chronological boundaries: late 17th - early 19th centuries. Geographic boundaries are delineated by the territory of the modern administrative boundaries of Odessa, Nikolaev and Kherson regions. In the work, the following tasks were solved: the Ukrainian and foreign experience of studying the fortresses of the south of Ukraine was summarized, a methodology for the architectural study of fortifications of different times was developed, methods and approaches for the modern use of fortresses were derived, the location and nature of the architecture of fortresses were determined, the architectural stages of construction and factors of influence on the planning solutions, programs for reorganization and conservation of the territory of the fortresses of the South of Ukraine (Izmail, Adzhider, Perekop) have been developed, graphic reconstructions of the lost fortifications have been created (fortress Kiliya, TatarBunary, Eni-Duniya, Ochakov, Kinburn). For a long time, fortresses played a special role in the formation of statehood and cultural space of a certain territory, its semantic content and urban development. The architecture of the fortress reflects individual changes in the socio-political and administrative life of the region. The architectural and planning solutions of the fortresses in the south of Ukraine were formed gradually, inheriting the tendencies and features inherent in various historical eras, from medieval Romanesque and Byzantine architecture to the Renaissance regular city-states.
Відтворення кварталів житлової забудови центральних частин малих історичних міст
(Національний університет "Львівська політехніка", 2018) Ясінський, Максим Романович; Бевз, Микола Валентинович; Національний університет «Львівська політехніка»; Ричков, Петро Анатолійович; Прибєга, Леонід Володимирович
У дослідженні проводиться аналіз проблем відтворення кварталів житлової забудови центральних частин малих історичних міст Західної України. Проаналізовано та узагальнено вітчизняний і закордонний досвід у сфері регенерації кварталів житлової забудови, доповнено методику дослідження історичної забудови малих міст для досягнення оптимального результату у постановці мети та завдань. Структуровано основні чинники, що впливають на відтворення та сучасне використання житлової забудови з її територією. Виявлено критерії та розроблено вимоги і принципи відтворення кварталів житлової забудови центральних частин малих історичних міст. Розроблено структурно-функціональну модель відтворення забудови кварталів з різними містобудівними вимогами, а також рекомендації щодо вдосконалення методики дослідних та проектних робіт відтворення втраченої житлової забудови кварталів при максимальному збереженні їх цінного історичного середовища та дотриманням пам’ятко-охоронних вимог. The research analyzes the problems of reproduction of residential blocks in the central parts of the small historical cities of Western Ukraine, on the basis of which it was discovered that the main ones are the lack of clear rules and regulations for approaches to residential blocks reproduction that would determine the optimal functional, planning, architectural, figurative, stylistic, compositional and other characteristics of new residential development. The current regulatory framework of Ukraine, domestic and foreign experience in the field of district heating of residential development has been analyzed and summarized, which allowed to reveal the main methodological principles of such works. They are based on a programmatic approach to the regeneration of the central part of the historic city, in which the historical city center is considered as a holistic functional and urban development complex, and reproduction of the building and new construction are aimed at preserving, emphasizing and returning the vision of the historic city and strictly regulated. In order to achieve the optimal result in setting goals and objectives for the reproduction of residential development, the method of research of historical development has been supplemented by the method of questioning residents and the method of structural analysis of historical and modern cartography. The research was carried out in ten small historical cities of Western Ukraine, of a different level of conservation, which presents a full range of problems associated with the reproduction of lost historical building. Due to the analysis of the urban structure of the studied cities central parts, five main historical methods of development of non-market blocks were identified and their difference with modern ones was established. It also revealed three types of blocks by the preservation of the planning structure, and five main types of quarters for the conservation of the building. The methods of housing development on parcels, volumetric-spatial characteristics of historical and modern development are analyzed. Their main differences are revealed. The main factors behind the restoration and modern use of residential development with its territory in recent years have been structured, which have shown that the free territories of the centers of small historic cities are gradually being built up, and the largest investments are directed towards the construction of private trade and office buildings. The criteria, requirements and principles for the reproduction of residential blocks of the central parts of small historic cities based on the knowledge about "authenticity" of a valuable urban-type object are developed, which, first of all, should be connected with the traditional principles of architectural and planning organization of them in certain historical periods (the basis for determining authenticity of existing buildings is a city-building framework, street network, squares and quarters, as well as their division into parcels, nature and high-rise buildings, historical dominant of the city). A standardized model of the design process of building blocks with different cityplanning requirements has been developed, taking into account historical architectural and urban features and modern requirements for building design. Also, recommendations are made regarding the implementation of programs for the reproduction of lost residential development of quarters with maximum preservation of their valuable historical environment and observance of the preserving requirements. В исследовании проводится анализ проблем восстановления кварталов жилой застройки центральных частей малых исторических городов Западной Украины. Проанализированы и обобщены отечественный и зарубежный опыт в области регенерации кварталов жилой застройки, дополнена методика исследования исторической застройки малых городов для достижения оптимального результата в постановке целей и задач. Структурировано основные факторы, влияющие на восстановление и современное использование жилой застройки с ее территорией. Выявлены критерии и разработаны требования и принципы восстановления кварталов жилой застройки центральных частей малых исторических городов. Разработана структурно-функциональная модель восстановления застройки кварталов с различными градостроительными требованиями, а также рекомендации по совершенствованию методики исследовательских и проектных работ воспроизведения утраченной жилой застройки кварталов при максимальном сохранении ее ценной исторической среды и соблюдением требований по охране памятников.
Мистецький вистрій репрезентативних приміщень громадських будівель м. Львова другої половини ХІХ ст.
(Національний університет «Львівська політехніка», 2021) Гетьманчук, Сергій Володимирович; Бевз, Микола Валентинович; Національний університет «Львівська політехніка»; Івашко, Ю. В.; Бірюльов, Ю. О.
Містобудування Західної України епохи бароко (сер. XVII ст. – кін. XVIII ст.)
(Національний університет "Львівська політехніка", 2018) Лукомська, Зоряна Володимирівна; Бевз, Микола Валентинович; Національний університет «Львівська політехніка»; Шевцова, Галина Вікторівна; Смоленська, Світлана Олексіївна; Пшесмицька, Ельжбета
Проведено дослідження містобудівних процесів Західної України барокової доби. Визначено вплив традицій європейського містобудування та історичні передумови формування західноукраїнської містобудівної культури. Розкрито особливості історико-містобудівного розвитку та проведено оцінку збереженості міст, оборонних, палацово-паркових, сакральних комплексів Західної України, які досягли найбільшого розквіту у період сер. XVII – кін. XVIII ст. Виявлено два головні шляхи розвитку містобудування – це закладення нових міст та проведення реконструкцій, модернізацій, розбудов існуючих містобудівних комплексів у бароковий період. Визначено риси функціональної програми міст та ідеологічне підґрунтя формування містобудівних комплексів барокової епохи, розроблено типологію містобудівних утворень досліджуваного періоду. Розкрито особливості розпланування нових міст та закономірності проведення реконструкцій, модернізацій та перебудов містобудівних комплексів у бароковий період. У результаті аналізу процесу містобудування Західної України барокової доби визначено періодизацію розвитку та розроблено теоретичні схеми реконструкцій розпланувальних структур історичних міст та ансамблів, що відповідають трьом етапам розвитку. Виявлено містобудівну спадщину епохи бароко Західної України та розкрито її європейський контекст. Розроблено загальні положення регенерації західноукраїнських цінних історичних містобудівних комплексів. In this research work we analyzed townplanning processes in Western Ukraine while the Baroque period. Also, the influence of the traditions of European townplanning and historical preconditions of the formation of Western Ukrainian townplanning culture was investigated. The list of the main factors that influenced the formation of the townplanning process in the western Ukrainian territories while the period of mid XVII - end of the XVIII century was set up. The peculiarities of historical and townplanning development are revealed in this research. The estimation of the preservation level of cities, defensive, palace-park, sacral complexes of Western Ukraine, which reached the greatest prosperity in the period of mid XVII – end of the XVIII century was made. Two main ways of townplanning development were identified: building of new cities and reconstruction, modernization and development of existing townplanning complexes while the Baroque period. The features of the functional program of cities while main evolutionary levels of their development were determined, the dominance of the representative function on the final stage of development was revealed. In this research work there was revealed the formative role of a whole set of established ideological concepts, on the basis of which new representative palace ensembles with gardens and parks in the Baroque towns were formed, as well as new city residences were built, new sacral-monastic complexes and fortification objects were developed. The bases of the compositional and space structure of cities of the XVII-XVIII centuries are presented. On concrete examples it is demonstrated the principles of regular planing and its combination with the system of compositional-planning axes, also, the latest methods of the formation of city-ensembles are discovered. A typology of townplanning structures of the studied period is formulated. The main features of the planning of new cities are revealed, basic planning elements of such objects are defined. We have investigated the evolution of townplanning complexes in Western Ukraine during the period of XVII - XVIII centuries and separated the main features of development of newly appeared and reconstructed cities. A number of similar approaches for the establishment of new cities and the reconstruction of existing cities, which are reflected in the same techniques of forming of the space composition of the town were identified As a result of the analysis of the townplanning process in Western Ukraine while the Baroque period, we determined the periodization and made the theoretical schemes of reconstruction of the planning structures of historical cities and ensembles in accordance with the three stages of their development. The urban heritage of the Baroque period in Western Ukraine was discovered and its European context was revealed. We propose to include to the State register of immovable monuments of Ukraine a number of townplanning objects that have lost the status of the city for nowadays, but which are especially valuable. The general conditions of regeneration of Western Ukrainian valuable historic townplanning complexes are developed. Проведено исследование градостроительных процессов Западной Украины барочной эпохи. Определено влияние традиций европейского градостроительства и исторические предпосылки формирования западноукраинской градостроительной культуры. Раскрыты особенности историко-градостроительного развития и проведена оценка сохранности городов, оборонных, дворцово-парковых, сакральных комплексов Западной Украины, которые достигли наибольшего развития в период сер. XVII – кон. XVIII в. Выявлено два главных пути развития градостроительства – это образование новых городов и проведение реконструкций, модернизаций, перестроек существующих градостроительных комплексов в барочный период. Определены черты функциональной программы городов и идеологическое основание формирования градостроительных комплексов барочной эпохи, разработана типология градостроительных образований исследуемого периода. Раскрыты особенности планировки новых городов и закономерности проведения реконструкций, модернизаций и перестроек градостроительных комплексов в барочный период. В результате анализа процесса градостроительства Западной Украины барочной эпохи определено периодизацию развития и разработаны теоретические схемы реконструкции планировочных структур исторических городов и ансамблей, соответствующие трем этапам развития. Выявлено градостроительное наследие эпохи барокко Западной Украины и раскрыто его европейский контекст. Разработаны общие положения регенерации западноукраинских ценных исторических градостроительных комплексов.
Пізній модерн в архітектурі Одеси (1906–1914 рр.)
(Одеська державна академія будівництва та архітектури, 2020) Полонська, Ольга Михайлівна; Бевз, Микола Валентинович; Одеська державна академія будівництва та архітектури; Смоленська, Світлана Олексіївна; Поліщук, Лариса Клавдіївна
В дисертації зроблено аналіз стилістичних, композиційних і декоративно-пластичних рішень житлових і громадських будівель періоду пізнього модерну Одеси. Проаналізовано об'ємно-планувальну структуру об'єктів архітектури одеського модерну і визначено композиційні прийоми, структурні елементи фасадів та архітектурний декор, на рівні яких здійснювався прояв стилю модерн. Проведено аналіз архітектурної пластики та основних і допоміжних прийомів композиції, що визначали принципи формоутворення будівель одеського пізнього модерну. Виявлено композиційні, декоративно-пластичні та стилістичні специфічні риси одеського пізнього модерну порівняно з попередніми стилями історизму та раннього модерну. Виявлено стилістичні течії і напрями в архітектурі одеського пізнього модерну. Визначено вплив архітектури пізнього модерну на подальшу архітектуру Одеси періоду конструктивізму і соцреалізму. Розроблені рекомендації щодо збереження та відтворення втрачених елементів будівель пізнього модерну Одеси. The thesis provides an analysis of stylistic, compositional, decorative and sculptural approaches to the residential and municipal buildings of late Modern period in Odessa. We analyzed the spatial arrangement of Odessa Modern architecture and defined the peculiarities of Modern on civil engineering, design and object levels. We brought out the composition devices, façade structural elements and architectural décor that were the designating signs of Modern. The work shows the compositional, decorative, spatial and stylistic peculiarities of late Odessa Modern contrasted with the previous styles of Historicism and early Modern. We evaluated the influence of late Modern architecture on the following Constructivism and Socialist Realism periods in Odessa. We list recommendations on preservation and restoration of derelict elements of late Modern buildings in Odessa. В диссертации проводится анализ стилистических, композиционных и декоративно-пластических решений жилых и общественных зданий периода позднего модерна Одессы. Определена степень изученности архитектуры позднего модерна. Выявлены предпосылки и факторы возникновения модерна в Одессе, его стадий и специфики развития. Проанализирована объемно-планировочная структура объектов архитектуры одесского модерна и определены особенности проявления модерна на уровне пятна застройки, планировочном и объектном уровнях. Выявлены композиционные приемы, структурные элементы фасадов и архитектурный декор, на уровне которых проявился стиль модерн. В результате анализа архитектурной пластики были выявлены закономерности в применении того или иного вида пластики, а также сочетание пластических приемов в зданиях позднего модерна с учетом основных композиционных приемов, а именно: тектоники, масштабности и иерархического соотношения видов архитектурной пластики в конкретных объектах. Определены закономерности выбора выявленных соотношений пластики объема и пластики поверхности в исследуемых памятниках архитектуры позднего модерна: в зависимости от пятна застройки и композиционного замысла архитектора выбиралась форма сооружения; авторская концепция зодчего, относительно образа здания, проявлялась в выборе определенной пластики объема и пластики поверхности. Выявлены характерные композиционные приемы одесского позднего модерна. Главными особенностями построения фасадных композиций зданий позднего модерна является проявление ритмов, акцента, доминанты и динамики-движения. Показана специфика композиционных, декоративно-пластических и стилистических проявлений позднего модерна Одессы по сравнению с предыдущими стилями историзма и раннего модерна. Выявлены стилистические течения и направления архитектуры одесского позднего модерна. Доказано, что в состав позднего модерна вошли ретроспективная и рационалистическая стилевые течения. В ретроспективное течение попадают классицизированное и необарочное стилевые направления. В классицизированном направлении в свою очередь, выявлено ренессансную и ампирную линии. Стилистический анализ объектов позднего модерна показал наличие как безордерных зданий, так и объектов, в которых ордер нашел применение. Ретроспективная стилевое течение классицизированного модерна дало начало возникновению неоклассицизма, который появился в архитектуре Одессы в последнюю стадию позднего модерна и развивался параллельно. Рационалистическое течение проявило себя в архитектуре стиля позднего модерна Одессы путем построения объектов по следующим принципам: а) решение архитектуры фасадов зданий с применением упрощенных форм декора; б) архитектура фасадов имела целенаправленную программу богатого декорирования (в основном с включением необарочных декоративных элементов). Романтическое направление в одесской архитектуре попадает в период позднего модерна и представлено объектами с элементами "северного" (скандинавского), «неорусского» и «неоукраинского" модерна. Поэтому "романтизм" позднего модерна базируется на рациональных принципах организации фасадов и не нуждался в излишней декоративной отделке. Определено влияние архитектуры позднего модерна на дальнейшую архитектуру Одессы периода конструктивизма и соцреализма. Разработаны рекомендации по сохранению и воссозданию утраченных элементов зданий позднего модерна Одессы.
Семантика декоративно-художніх засобів виразності в народній архітектурі Півдня України (на прикладі Одеської обл.)
(Національний університет "Львівська політехніка", 2021) Романова, Оксана Валеріївна; Бевз, Микола Валентинович; Одеська державна академія будівнцтва та архітектури; Ричков, Петро Анатолійович; Прибєга, Леонід Володимирович
Вперше у вітчизняній архітектурній науці докладно досліджуються питання семантики декоративно-художніх засобів виразності в поліетнічно насиченому архітектурному контексті житлового середовища. У дисертації здійснено вирішення наукового завдання знаходження професійних орієнтирів в діяльності архітектора і створення теоретичного каркасу в області першооснов формоутворення традиційної житлової архітектури. Знайдено семантичні категорії, проведені семантичні зіставлення і збудовані семантичні рівні у виявленні принципів застосування і визначенні закономірностей використання декоративно-художніх засобів виразності в традиційній житловій архітектурі Півдня України (на прикладі центрального Буджака). Інформаційний код трактується як необхідний теоретичний метод реалізації багатовимірного художнього та інформаційно-смислового потенціалу традиційного житлового архітектурного середовища. Відзначено історико-культурний та архітектурно-художній потенціал вітчизняних і зарубіжних етнічних об’єктів. Представлені пропозиції щодо відтворення традиційної житлової архітектури та декоративно-художніх засобів виразності в етно-мистецьких традиціях Буджака. Розкрито необхідність виконання консерваційних, реставраційних та адаптаційних робіт на історичних об’єктах народного житла з метою їх включення у агро- та етно--мистецьких традиціях Буджака. Розкрито необхідність виконання консерваційних, реставраційних та адаптаційних робіт на історичних об’єктах народного житла з метою їх включення у агро- та етно-культурний туризм. Розроблено основні методичні рекомендації зі збереження та реставрації народного житла у руслі тенденцій розвитку вітчизняної школи охорони та реставрації пам’яток. For the first time in domestic architectural science, the issues of semantics of decorative and artistic means of expression in the polyethnically rich architectural context of the living environment are studied in detail. The dissertation solves the scientific problem of finding professional landmarks in the activities of an architect and creating a theoretical framework that leads traditional residential architecture to the basics of its formation. Semantic categories are found, semantic comparisons are made and semantic levels are constructed in the development of principles and regularities of application of decorative and artistic means of expression in traditional residential architecture of the South of Ukraine (on the example of central Budzhak). The information code is interpreted as a necessary theoretical method of realization of multidimensional artistic and information-semantic potential of traditional residential architectural environment. The historical-cultural and architectural-artistic potential of domestic and foreign ethnic objects is noted. Suggestions for the reconstruction of traditional residential architecture and decorative and artistic means of expression in the ethno-artistic traditions of Budzhak are presented. Peculiarities of conservation, restoration and adaptation works on historical objects of public housing for the purpose of their inclusion in agro- and ethno-cultural tourism are revealed. Methodical basic recommendations for the preservation and restoration of public housing in line with trends in the development of the domestic school of protection and restoration of monuments have been developed.