Browsing by Author "Бурштинська, Христина"

Now showing 1 - 2 of 2

Using images obtained from UAVs to construct a DEM of riverbed territories with complex hydromorphological characteristics
(Видавництво Львівської політехніки,, 2022-02-22) Бурштинська, Христина; Мазур, Анджей; Галочкін, Максим; Шило, Євген; Заяць, Ірина; Burshtynska, Khrystyna; Mazur, Andrzej; Halochkin, Maksym; Shylo, Yevhenii; Zayats, Iryna; Національний університет “Львівська політехніка”; Університет природничих наук; Lviv Polytechnic National University; University of Life Sciences in Lublin
Метою роботи є дослідження точності побудови ЦМР прируслових територій із використанням матеріалів БПЛА. Одним із важливих питань гідрологічного моделювання затоплень є високоточне створення ЦМР. За складного типу рельєфу, який пов’язаний із меандруванням русла річки, запропоновано для створення ЦМР використовувати знімання з БПЛА. Гідрологічне моделювання передбачає такі основні етапи: створення високоточних ЦМР, визначення коефіцієнтів Маннінга з метою врахування впливу підстильної поверхні та визначення змін рівня води на підставі графу, отриманого із спостережень на гідрометеорологічних пунктах. В цьому дослідженні подано побудову високоточної ЦМР на підставі знімання з БПЛА. Для високоточної побудови моделі принциповим питанням є врахування рослинності в приберегових ділянках і вибір оптимального часового періоду знімання. Завдання дослідження полягає в опрацюванні методики побудови високоточної ЦМР за матеріалами, отриманими з БПЛА, дослідження можливостей усунення впливу рослинності на позначки точок з використанням програмних методів, визначенні планових зміщень русла та порівнянні точності побудови ЦМР за зніманнями, проведеними у червні 2017 року та у листопаді 2021 року. Об’єктом досліджень слугувала ділянка при переході від гірської до болотисто-горбистої частини річки Дністер поблизу міста Старий Самбір, із складними морфометричними та гідрологічними характеристиками русла та берегів в місці складного меандрування річки в перетятій ярами місцевості. Результати: встановлено, що за 4 роки між двома зніманнями планові зміщення деяких точок становлять до 25–31 метрів. Здійснено апріорну оцінку визначення координат за точками з ГНСС-приймача, точність визначення координат точок якого становить 2–3 см. Апріорна оцінка точності визначення координат точок за вхідними даними знімання становить: для планових координат – 4–6 см для двох періодів знімання, похибка визначення позначок точок для різних значень базису – 21–31 см. Встановлено, що програмні методи врахування впливу високої рослинності не дають можливості повного її врахування, середня квадратична помилка, у місцях такої рослинності становить 0,64 м. Тому, знімання з БПЛА необхідно проводити в безлистяний період року, ранньою весною або пізно восени. Наукова новизна полягає у дослідженні можливостей побудови високоточної ЦМР для різного типу рослинності за матеріалами, отриманими з БПЛА. Результати можуть бути використані для гідрологічного моделювання русел рік із складними гідроморфологічними характеристиками.
До проблеми термінотворення в аерокосмічному зніманні
(Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2002-03-26) Бурштинська, Христина; Національний університет "Львівська політехніка"
Розглянуто основні проблеми українського термінотворення в галузі аерокосмічного знімання: кальковані вирази з російської мови; невдало підібрані терміни, які не відповідають суті процесу чи явища; запозичені терміни з англійської мови. Наведено конкретні приклади і подано рекомендації.