Browsing by Author "Бучарська, Ірина"

Now showing 1 - 2 of 2

Медіальність українського документального коміксу під час війни
(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Гудошник, Оксана; Бучарська, Ірина; Hudoshnyk, Oksana; Bucharska, Iryna; Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара; Oles Honchar Dnipro National University
Комунікаційні можливості сучасних графічних наративів вкрай різноманітні: від представлення окремих життєвих історій до нових міжжанрових і навіть міждисциплінарних новоутворень (графічна медицина, коміксова журналістика, дата-комікс). Це демонструє діалогічну сутність коміксу, його універсальну відкритість, партисипативність і емпатичність. Предметом особливої уваги авторів був розгляд впливу воєнних реалій на формування національного дискурсу нон-фікшн, а медіальність розглядалась як посередницька стратегія, що узалежнена від такого впливу. Запропоновано типологію форм реалізації медіальності українських документальних коміксів: створення героїчного наративу (метамедійний рівень), формування сегменту документальних коміксів на основі споминів та поширення практик спільнотворчості українськими та міжнародними коміксмейкерами. Функціональні особливості документального коміксу (контекстність, мультмодальність, емпатичність, обережна робота з травматичним досвідом, дестигматизація) сприяють його поширенню, а використання нових медіа змінюють одну з традиційних ознак напряму – часову відстань між подією та створенням графічного тексту. Історико-героїчні, біографічні, журналістські комікси активно долучаються до процесу медіатизації пам’яті, стають засобами архівації життєвих історій. Суголосно викликам “ери цифрових меморій” український документальний комікс активно використовує цифрові можливості представлення та поширення нових проєктів (електронний журнал Incer, цикл “Кіборги”, збірка “Перемога. Victory for Ukraine”). Важливою і перспективною для подальшого втілення є унікальна здатність коміксу графічно відтворити трагічні події, “засвідчити травму” (Г. Чут), та найголовніше – намагатися її подолати. В цьому бачиться актуальність документального коміксу для сучасного українського сьогодення.
Медійний складник сучасної літератури та літературної критики
(Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Темченко, Лілія; Бучарська, Ірина; Temchenko, Lilia; Bucharska, Iryna; Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
Розглянуто специфіку висвітлення літературної та літературно-критичної тематики в спеціалізованих часописах (“Літературна Україна”, “Українська літературна газета”) і часописах суспільної та культурознавчої проблематики (“Критика”, “Zbruč”). Сучасний етап розвитку літературних часописів та літературних розділів видань розглядається як обумовлений логікою діалогу між традиційною й модерною течіями в літературно-критичній царині сучасного українського гуманітарного знання. Повторення деяких ключових питань у дискусії “модерне – традиційне” на межах ХІХ–ХХ та ХХ–ХХІ століть дозволяє припустити “повернення” української літератури на шлях розвитку, визначений її культурною специфікою. Літературні часописи дають змогу підтримувати певний рівень дискусії в процесі усвідомлення літературного спадку ХХ століття, революційних змін у сучасній літературі, визначення завдань для літераторів. Логічним жанровим втіленням цього процесу стають бесіди, діалоги, розмови (Юрій Андрухович, Олександр Бойченко, Орест Друль “Ворохтаріум: літературний тріалог з діалогом і монологами”, 2017; Леся Українка, Оксана Забужко, Блаженніший Святослав Шевчук “Апокриф. Чотири розмови про Лесю Українку”, 2020; “Бесіди. Михайло Сидоржевський – Григорій Штонь”, 2020). Проаналізовані видання та стильова специфіка критичних текстів унаочнюють динамічність літературно-критичного процесу, дозволяють представити інтелектуальний “портрет” зацікавленого сучасною літературою читача. Порівняння жанрово-стильових характеристик текстів “Української літературної газети” і матеріалів видання “Zbruč” вимагає розмежування понять світоглядної публіцистики, яка зазвичай належить перу письменників, та літературної критики авторства літературознавців та журналістів, “на межі” яких виникають особливо цікаві зразки культурознавчої есеїстики.