Browsing by Author "Ваш, Я."

Now showing 1 - 3 of 3

Використання зонування території як частини генерального планування для визначення площ земель прибудинкових територій
(Видавництво Львівської політехніки, 2022-06-14) Губар, Ю.; Тревого, І.; Ваш, Я.; Hubar, Yu.; Trevoho, I.; Vash, Ya.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Мета цієї наукової роботи полягає у доведенні важливості й необхідності подальшого розвитку зонування територій у населених пунктах України з метою упорядкування прибудинкових територій. Методика. Реформа системи управління житловою нерухомістю нині ґрунтується на трьох основних напрямах: приватизація житлової нерухомості та створення об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ); реформування житлово експлуатаційних контор (ЖЕКів); створення ринку конкурентних управителів і ринку якісних житлово-комунальних послуг. До 2002 р., тобто до моменту набрання чинності Земельного кодексу України (ЗКУ) та Закону про ОСББ, питання оформлення прав на земельні ділянки під “звичайними” багатоквартирними житловими будинками було неврегульованим. Виняток становили кооперативні будинки. Стаття 66 [Земельний кодекс України, 2022] в редакції від 13.03.1992 р. передбачала, що: “Житловим, житлово-будівельним, гаражно-будівельним і дачно-будівельним кооперативам за рішенням сільської, селищної, міської Ради народних депутатів надаються у постійне користування земельні ділянки для житлового, гаражного і дачного будівництва, розмір яких установлюється відповідно до затверджених у встановленому порядку норм і проєктно-технічної документації”. На практиці цю норму застосовували нечасто. Ситуація почала змінюватися із оновленням земельного законодавства. Результати. Суть розробленої методики полягає у визначенні часток прибудинкових територій для усіх одиниць нерухомості пропорційно до площі цих одиниць у загальній площі приміщень житлового будинку. У загальному випадку площа прибудинкової частки, яка розраховується для власника або користувача одиниці нерухомості, складається із площі земельної ділянки під будівлею, в якій розташована одиниця нерухомості, та площі земельної ділянки в прибудинковій території за вирахуванням площ всіх будівель у межах їх периметра. Наукова новизна та практична значущість. На основі викладених суджень вдосконалено методику визначення прибудинкових територій у частині розрахунку прибудинкових часток одиниць нерухомості із урахуванням проблеми зонування територій. Суть її полягає у визначенні меж житлового кварталу (мікрорайону), де розраховуватимуть межі прибудинкових територій, та визначенні територій у межах кварталу, які вилучають із площі житлового кварталу. До таких територій зараховують: земельні ділянки, які перебувають у приватній власності й оформлені відповідно до чинного законодавства (площа земельних ділянок приватної власності); земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні й оформлені відповідно до чинного законодавства (площа земельних ділянок постійного користування).
Шляхи розвитку національних кадастрових систем
(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-16) Губар, Ю.; Хавар, Ю.; Ваш, Я.; Hubar, Yu.; Khavar, Yu.; Vash, Ya.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Мета цієї наукової роботи полягає у доведенні важливості й необхідності подальшого розвитку національних кадастрів, а саме упровадження 3Д/4Д кадастрів, які удосконалять прийняття управлінських рішень. Запропонована технологія дасть змогу проводити вимірювання й оновлювати національні кадастри у режимі реального часу. Надійна система перевірки повинна продовжувати забезпечувати цілісність кадастру. Методика. Національні кадастрові системи відіграють особливу роль в управлінні земельними ресурсами, а кадастрова інформація є основою для оподаткування та інвестицій з метою раціонального використання та охорони земель. Новітні багатофункціональні кадастри формують комплексну земельно-інформаційну систему об’єктів нерухомого майна. Передбачено, що до структури цієї системи входитимуть базові реєстри (земельний реєстр, реєстр прав і реєстр об’єктів капітального будівництва) та загальні реєстри, що містять відомості про об’єкти, види угідь, природні та якісні характеристики земель та інші дані, які є основою для економічного і територіального планування та землеустрою [Перович Л., 2003]. Результати. Основним напрямом розвитку національних кадастрових систем є збирання даних та узагальнення інформації про стан, кількісні та якісні показники земельних ресурсів, однак ці етапи дослідження не є кінцевою метою створення кадастрових систем. Потрібно зосередити увагу на зручності та доцільності використання такої інформації. Для підвищення ефективності роботи національних земельно-кадастрових систем необхідно розширити кадастрову систему інформацією про земельні ресурси, які з певних причин залишились без власника або в оформленні яких допущено помилки; ділянки, що мають власника, але не використовуються в господарській діяльності. Така інформація забезпечить формування багаторівневої структури земельного ринку та підвищить ефективність державного регулювання. Наукова новизна та практична значущість. Доведено важливість розвитку сучасних національних кадастрових систем, що дасть змогу надалі збільшити їх потенціал з метою вирішення надважливих державних завдань, а саме: управління надзвичайними ситуаціями, економічними процесами, ефективного управління у сфері комунального господарства та здійснення багатьох інших функцій державного управління. Запропонований підхід дає змогу належно зрозуміти й оцінити правову ситуацію щодо землі, удосконалити тенденції інтенсифікації використання земель та технологій визначення меж об’єктів нерухомості. Впровадження новітніх технологій дасть можливість скоротити терміни територіального планування та девелопменту нерухомості.
Інвентаризація об’єктів садово-паркового господарства скверу Т. Масарика м. Ужгород із використанням НЛС
(Видавництво Львівської політехніки, 2022-06-14) Ваш, Я.; Губар, Ю.; Калинич, І.; Четверіков, Б.; Vash, J.; Gubar, Y.; Kalynych, I.; Chetverikov, B.; Національний університет “Львівська політехніка”; Ужгородський національний університет; Lviv Polytechnic National University; Uzhhorod National University
Мета. Мета роботи – висвітлити основні етапи і перспективи аналізу отриманих даних наземного лазерного сканування незначних груп зелених насаджень міст на прикладі скверу Т. Масарика в м. Ужгороді, а також порівняти цю технологію із класичним методом інвентаризації зелених насаджень. Методика. В роботі розкрито особливості інвентаризації об’єктів садово-паркового господарства із використанням даних наземного лазерного сканування (НЛС). Запропоновано методику визначення не тільки наявності об’єктів зеленого господарства, але і їх характеристик. Описано здійснення інвентаризації зелених насаджень та результати її виконання на прикладі скверу Т. Масарика в Ужгороді. Виконано порівняння даних інвентаризації, зібраних аналоговими методами у 2017 р., та даних НЛС 2021 р. Інвентаризація зелених насаджень здійснюється відповідно до Інструкції з технічної інвентаризації зелених насаджень у містах та селищах міського типу України раз на п’ять років із квітня до жовтня і передбачає: визначення загальної площі, зайнятої об’єктами зеленого господарства, зокрема деревами, чагарниками, квітниками, газонами, стежками тощо; визначення кількості дерев і чагарників за видами насаджень, породами, віком, діаметром на висоті 1,3 м стовбурів дерев та стану їхнього утримання; визначення вартості об’єкта загалом і його окремих ділянок; вчасне внесення змін, які відбулися в зелених насадженнях, у креслення, паспорти об’єктів зеленого господарства та зведені дані про зелені насадження населеного пункту. Під час інвентаризації: визначено загальну площу, зайняту об’єктами зеленого господарства, зокрема деревами, чагарниками, квітниками, газонами, стежками тощо; встановлено кількість дерев і чагарників за типом насаджень, видами, віком, діаметром на висоті 1,3 м стовбурів дерев та стану їхнього утримання; визначено вартість об’єкта загалом і його окремих ділянок; вчасно внесено зміни, які відбулися в зелених насадженнях, у креслення, паспорти об’єктів зеленого господарства та зведені дані про зелені насадження населеного пункту. Результати. В результаті досліджень виконано лазерне сканування скверу Т. Масарика у м. Ужгороді та опрацьовано отримані дані. Здійснено детальну інвентаризацію зелених насаджень на набережній Незалежності, а саме на території меморіального скверу ім. Т. Масарика. Після подеревного обліку досліджено 106 деревних порід різних видів. Хвойних – три види, листяних – дванадцять. Під час інвентаризації за санітарним станом підраховано кількість дерев у кожній категорії: І категорія – 49; ІІ категорія – 33; ІІІ категорія – 1; ІV категорія – 27; V категорія – 1. Загальна санітарна оцінка насаджень – задовільна із незначним сухостоєм та аварійними насадженнями тополі білої, що потребують заміни. Вперше на Закарпатті створено просторову модель об’єктів садово-паркового господарства на основі якісних даних за допомогою програмного забезпечення Archicad та створено 3D-моделі зелених зон із можливістю їх відображення за допомогою технології BIMх із різних ракурсів. Практична цінність. Отриманими результатами може скористатися муніципальна влада для упорядкування та догляду за сквером Т. Масарика у м. Ужгороді.