Browsing by Author "Газінська, Ольга"
Now showing 1 - 1 of 1
- Results Per Page
- Sort Options
Item City reconnection as based on the project from street to city by Thomas B. Thriges gade, Odense, Denmark(Lviv Politechnic Publishing House, 2018-02-26) Газінська, Ольга; Gazińska, Olga; West Pomeranian University of TechnologyБагато актуальних проблем громадських просторів у містах пов’язані з поганими рішеннями минулих, 50–60 років. В основному це пов’язано з швидким зростанням важливості автомобілів протягом ХХ століття. Усе більше і більше міст у 50-х до 70-х рр. значно 'інвестували в дорожню інфраструктуру, з думкою, що приватний транспорт є ознакою живого, енергійного місто, яке стрімко розвивається. Ці дорожні інвестиції часто займають простір історичних частин міст, не звертаючи уваги на розрив міської тканини або виникаючі таким чином проблеми для пішоходів. Одним із гарних прикладів сучасних проектів з відновлення історичної міської тканини міста є проект реконструкції вулиці Томаса Б. Трігес – “Від вулиці до міста” у м. Оденсі, Данія. Вулиця Томаса Б. Трігеса, побудована між 1959 і 1970 роками, була вулицею з чотирма смугами руху, яка пролягала транзитом через основну частину міста. Головною метою проекту “Від вулиці до міста”, розробленого в 2011–2012 рр. у бюро Henning Larsen Architects, є пов’язання двох частин старого міста за допомогою нових громадських просторів та багатофункціональних будівель. У проекті продемонстровані проектні рішення та сформульовано дії муніципалітету Оденсе для створення кращих та дружніх міських просторів. Вулиця Томас Б. Трігеса була побудована між 1959 і 1970 рр. для реорганізації міста Оденсе. Ідея полягала у налагодженні автомобільного трафіка, щоб забезпечити швидше сполучення між північними та південними районами, а також швидше пересування від міста до гавані. В результаті історичне середньовічне місто було довільно поділене на дві частини. Проект “Вулиця Томаса Б. Трігеса – від вулиці до міста”, призначений для повторного з'єднання міста та зміни способу пересування людей. Проект охоплює приблизно 700 метрів чотириполосної дороги, яка проходить через історичний центр міста від Østre Stationsvej, на залізничному вокзалі, до площі Альбані. Це чудовий приклад змін не тільки в міській тканині, а й у сприйнятті міста та потреб його мешканців. У 1960-х роках першочергова потреба, яка створила шосе у центрі міста, полягала в упорядкуванні зв’язків у промисловому місті, що активно розвивалося. Вулиця, як і її назва (Томас Б. Трігес був підприємцем ХІХ століття, на його заводах виготовляли електромотори), став символом промислового розвитку міста. Протягом багатьох років потреби міста та його мешканців змінювались із зростанням процвітання та зменшенням важливості галузі. Вулиця, яка полегшила здебільшого автомобільне спілкування в межах міста, стала перешкодою для іншої, раптом більш важливої, форми спілкування – пішоходів. На перший план вийшла соціальна та культурна потреба, а вулиця стала обмежувати не тільки простір, а й заходи. Звідси випливає кардинальна зміна цієї області: від транспортної зони, відокремленої від людського, в активний, культурний простір, де людина перебувають в центрі уваги. Повторне поєднання міста повинно здійснюватися відповідно до принципів сталого розвитку, бути компактним та послідовним. Очікувані громадські райони повинні стати новим центром міського життя, з'єднуючись з існуючими пішохідними та громадськими просторами, активізуючи жителів. Описаний та аналізований приклад показує вирішення поєднання міської тканини. Проект показує, що сучасні зміни вимагають більше заходів, ніж просто позбавлення центру міста від автомобілів. Проект являє собою цілісний підхід, який характеризує як застосування моделі розумного міста, так і знання розвитку міста. Проект виходить за рамки вулиць, впливаючи на найближче оточення (шляхом будівництва нових будівель різних функцій і створення громадських просторів), а також усього міста (за рахунок зміни дорожньої інфраструктури). Підхід до міських змін та просторового планування в Оденсі показує шлях сталого розвитку, який відповідає поточним потребам громадян і дозволяє застосувати гнучкий підхід до простору.