Browsing by Author "Галич, Валентина"
Now showing 1 - 1 of 1
- Results Per Page
- Sort Options
Item Семіотична хора в дискурсі соціальних комунікацій(Видавництво Львівської політехніки, 2017-12-27) Галич, Валентина; Halych, Valentyna; Галич, Валентина; Національний університет “Львівська політехніка”Потреба уведення до наукового простору соціальних комунікацій поняття “семіотична хора” мотивується актуальністю семіотичних та когнітивних наукових підходів у сучасній теорії журналістики. Воно привідкриває завісу над інтимними процесами творчості, що передують претексту, генерують енергію думки й можуть бути пояснені тільки через апеляцію до особистості автора − сторінок його біографії, особливостей ментальності, психічного складу й індивідуального стилю. Семіотична хора в дискурсі соціальних комунікацій розглядається вперше. Докладне вивчення історії поняття “хора”, еволюції його термінологічного змісту від Платона до сучасності, пов’язаної з ускладненим розумінням відношень передтекстової дійсності, автора, тексту та вже відчуженого творчого продукту як здобутку реципієнта, розкриває со- ціально-комунікативну природу семіотичної хори. Це дозволяє говорити про її про- дуктивність у публіцистичній творчості, заявити про потребу дослідження в теорії соціальних комунікацій. Огляд різних концепцій сучасних семіотиків-хорологів, позна- чених постструктуролістськими тенденціями, акцентування на процесі означування, а не на значенні дав можливість осмислити місце семіотичної хори в процесі тексто- творення як пре-передтексту, указати на вектори її соціалізації (адже вона народжена із біологічних і соціальних імпульсів сформувати ідею, матеріалізувати думку, оживити соціальну пам’ять у слові). Урахування контексту понять, що пов’язані із семітичною хорою або описують її (генотекст, фенотекст, трансфер, трансвербальність, трансісто- ричність, анамнезис, інтелігебельність), сприяює осмисленню її особливостей у публіцистичній творчості. Семіотична хора в публіцистичному творі – це згусток інте- лектуальної та емоційної енергії, пульсуючих психічних та соціальних імпульсів, наділених множинністю значень та соціально маркованих інтенцій, що передують пре- тексту й процесу вербалізації задуму. Вона динамізує й скеровує процес текстотворення, переводить медіума в статус суб’єкта, автора задуму, наратора-комуніканта. Хора осягається лише розумом і мисленням.