Browsing by Author "Гарасимів, Тарас Зеновійович"

Now showing 1 - 8 of 8

Аксіологія феномена свободи у трансформаційних суспільствах
(Національний університет "Львівська політехніка", 2020) Щадило, Олег Ігорович; Гарасимів, Тарас Зеновійович; Національний університет "Львівська політехніка"; Бобровник, Світлана Василівна; Муринець, Наталія Ярославівна
У дисертації здійснено комплексне філософсько-правове дослідження аксіології феномена свободи у трансформаційних суспільствах. Дисертація є комплексним теоретичним дослідженням свободи як філософсько-правової категорії права; здійснено обґрунтування природи, сутності цієї категорії та вияву її ціннісно-правового аспекту. Обґрунтовано методологічну основу дисертаційного дослідження, визначено окремі методи, принципи та підходи наукового пізнання, які було використано для розкриття теми. Здійснено періодизацію філософсько-правових уявлень про свободу; з’ясовано цінність свободи у праві крізь призму основних правових доктрин. Удосконалено теоретичні положення, наведено нове вирішення наукового завдання щодо визначення змістовної характеристики категорії «свобода» у природно-правовому та позитивному аспектах. Запропоновано авторську дефініцію категорії «свобода у праві» та виокремлено основні ціннісні аспекти свободи у правовій сфері. Обґрунтовано визначення функціонального призна-чення свободи та положення щодо її класифікації шляхом виокремлення загальносоціальних і юридичних функцій. Проаналізовано концепт свободи в державотворчих та правотворчих традиціях. Визначено межі та форми свободи у державах західного та східного типів. Проаналізовано свободу як типологічну особливість еволюції держави і права. В диссертации осуществлено комплексное философско-правовое исследование аксиологии феномена свободы в трансформациних обществах. Диссертация является комплексным теоретическим исследованием свободы как философско-правовой категории права и осуществлено обоснование природы, сущности этой категории и проявления ее ценностно-правового аспекта. Обоснованно методологическую основу диссертационного исследования, определены отдельные методы, принципы и подходы научного познания, которые были использованы для раскрытия темы. Осуществлена периодизация философско-правовых представлений о свободе; выяснено ценность свободы в праве сквозь призму основных правовых доктрин. Усовершенствованы теоретические положения, приведены новое решение научной задачи по определению содержательной характеристики категории «свобода» в естественно-правовом и положительном аспектах. Предложена авторская дефиниция категории «свобода в праве» и выделены основные ценностные аспекты свободы в правовой сфере. Обосновано определение функционального назначения свободы и положения о ее классификации путем выделения общесоциальных и юриди-ческих функций. Проанализированы концепт свободы в государственных и право-творческих традициях. Определены границы и формы свободы в государствах западного и восточного типов. Проанализированы свободу как типологическое особенность эволюции государства и права. Теоретико-правовые положения, выводы и предложения является теоретическим основанием по учету основных характеристик ценности свободы в процессе правового регулирования общественных отношений; обеспечение точного и правильного применения законодательства с учетом ценности свободы личности в системе элементов правового статуса. In the dissertation the complex philosophical and legal study of the axiology of the phenomenon of freedom in transformational societies is carried out. The dissertation is a complex theoretical study of freedom as a philosophical and legal category of law, and the substantiation of nature, the essence of this category and the manifestation of its value-legal aspect have been made. The methodological basis of the dissertation research is substantiated, certain methods, principles and approaches of scientific knowledge, which were used for the disclosure of the topic, were determined. The periodization of philosophical and legal representations of freedom is carried out; The value of freedom in the law is clarified through the prism of basic legal doctrines. The theoretical positions have been improved, a new solution to the scientific problem concerning the definition of the content characteristic of the category «freedom» in the natural-legal and positive aspects is presented. The author’s definition of the category «freedom in law» is offered and the main values aspects of freedom in the legal sphere are outlined. The definition of the functional purpose of freedom and the position concerning its classification by means of the separation of general social and legal functions are substantiated. The concept of freedom in state-building and law-making traditions is analyzed.
Загальна характеристика секуляризації і десекуляризації правових систем релігійного типу
(Львівський державний університет внутрішніх справ, 2019) Піх, Юлія Андріївна; Гарасимів, Тарас Зеновійович; Львівський державний університет внутрішніх справ; Коритко, Лілія Ярославівна; Машталір, Христина Віталіївна
У дисертації здійснено комплексне досліження процесів секуляризація і десекуляризації правових систем релігійного типу. Дисертантом висвітлено сучасні підходи до класифікації правових систем та визначно, що у порівняльному правознавстві не сформовано єдиної позиції про те, які існують правові сім’ї. Встановлено, що у теоретичному аспекті класифікації допомагають упорядкувати різноманітні правові системи на основі їхніх спільних і специфічних рис, що забезпечує зручність їх вивчення. Аналіз критеріїв класифікації правових систем здійснено для аналізу загальнотеоретичних аспектів секуляризації та ресекуляризації у релігійних правових системах та їх місце на правовій карті світу, з’ясування правової природи і особливостей релігійних правових системах та з метою їх подальшої класифікації. Зазначено, що основу сучасних релігійно-правових правових систем та окремих їх юридичних інститутів формують ціннісно-нормативні положення, сформовані та формалізовані в священних текстах (Біблія, Коран), і незважаючи на світський характер багатьох державно-правових просторів, є фундаментальною основою для розвитку нормативно-правового регулювання, легітимації результатів юридичної діяльності тощо. Проаналізовано процеси секуляризації і десекуляризації у правових систем мусульманських держав та виявлено внутрішні протиріччя та конфлікти у взаємодії світського і духовного. Проаналізовано унікальність взаємин держави і релігійних інститутів в Ізраїлі. Визначено, що в Ізраїлі релігійні інститути не відокремлені від держави, на відміну від України та більшості західних країн. Зазначено, що складність процесів взаємодії правових норм з іншими соціальними нормами полягає в тому, що в кожному конкретному випадку вона може виявлятися по-різному. В одних випадках ці норми можуть доповнювати одна одну, а в інших – взаємозаперечувати. Специфіка кожного соціального регулятора, якими є право та релігія, дозволяє найбільш ефективно узгоджено впливати на суспільні відносини для досягнення суспільно значущих цілей. Право і релігія в процесі соціонормативного регулювання є самодостатніми соціальними регуляторами, різноманіття унікальних властивостей яких розкривається в їхній взаємодії. В диссертации осуществлено комплексное дослиження процессов секуляризация и десекуляризация правовых систем религиозного типа. Диссертантом освещены современные подходы к классификации правовых систем и определимо, что в сравнительном правоведении не сформирован единой позиции о том, какие существуют правовые семьи. Встановлено, что в теоретическом аспекте классификации помогают упорядочить различные правовые системы на основе их общих и специфических черт, обеспечивает удобство их изучения. Анализ критериев классификации правовых систем осуществлено для анализа общетеоретических аспектов секуляризации и ресекуляризации в религиозных правовых системах и их место на правовой карте мира, выяснения правовой природы и особенностей религиозных правовых системах и с целью их дальнейшей классификации. Отмечено, что основу современных религиозно-правовых правовых систем и отдельных их юридических институтов формируют ценностно-нормативные положения, сформированные и формализованные в священных текстах (Библия, Коран), и несмотря на светский характер многих государственно-правовых пространств, является фундаментальной основой для развития нормативно правового регулирования, легитимации результатов юридической деятельности и тому подобное. Проанализированы процессы секуляризации и десекуляризация в правовых систем мусульманских государств и выявлены внутренние противоречия и конфликты во взаимодействии светского и духовного. Проанализированы уникальность отношений и религиозных институтов в Израиле. Определено, что в Израиле религиозные институты не отделены от государства, в отличие от Украины и большинства западных стран. Отмечено, что сложность процессов взаимодействия правовых норм с другими социальными нормами заключается в том, что в каждом конкретном случае она может проявляться по-разному. В одних случаях эти нормы могут дополнять друг друга, а в других - взаемозаперечуваты. Специфика каждого социального регулятора, которыми право и религия, позволяет наиболее эффективно согласованно влиять на общественные отношения для достижения общественно значимых целей. Право и религия в процессе соционормативной регулирования являются самодостаточными социальными регуляторами, многообразие уникальных свойств которых раскрывается в их взаимодействии. In the thesis a complex dolzhenzhenya processes of secularization and desecularization of legal systems of a religious type. The thesis covers modern approaches to the classification of legal systems and it is determinable that in comparative jurisprudence there is no uniform position on what legal families exist. It was established that, in the theoretical aspect, classifications help to regulate various legal systems on the basis of their common and specific features, ensures the convenience of their study. The analysis of criteria for the classification of legal systems was carried out for the analysis of general theoretical aspects of secularization and resecularization in religious legal systems and their place on the legal map of the world, elucidation of the legal nature and features of religious legal systems and with a view to their further classification. It is noted that the basis of modern religious legal legal systems and their separate legal institutions form the value-normative positions formed and formalized in the sacred texts (the Bible, the Koran), and despite the secular nature of many state and legal spaces, is the fundamental basis for the development of the normative legal regulation, legitimation of the results of legal activity, and the like. The processes of secularization and desecularization in the legal systems of Muslim states are analyzed and internal contradictions and conflicts in the interaction of secular and spiritual are revealed. The uniqueness of relations and religious institutions in Israel is analyzed. It is determined that in Israel religious institutions are not separated from the state, unlike in Ukraine and most Western countries. It is noted that the complexity of the processes of interaction of legal norms with other social norms lies in the fact that in each concrete case it can manifest itself in different ways. In some cases, these norms can complement each other, while in others they are mutually interchangeable. The specificity of each social regulator, by which law and religion, allows the most efficiently coordinated influence on public relations in order to achieve socially significant goals. Law and religion in the process of socionormative regulation are self-sufficient social regulators, the variety of unique properties of which is revealed in their interaction.
Політико-правова доктрина Хрестоносного руху доби Середньовіччя
(Національний університет "Львівська політехніка", 2021) Забзалюк, Дмитро Євгенович; Гарасимів, Тарас Зеновійович; Львівський державний університет внутрішніх справ; Бисага, Юрій Михайлович; Турчак, Олександр Володимирович; Коритко, Лілія Ярославівна
Дисертація присвячена комплексному дослідженню політико-правової доктрини Хрестоносного руху доби Середньовіччя в контексті аналізу її теоретико-методологічних та історико-правових детермінантів становлення та розвитку на основі розробленої авторської концепції її доктринальних засад. Автором проаналізовано місце та роль Хрестоносного руху в системі державно-правових регуляторів суспільно-політичного життя християнського світу в добу Середньовіччя, досліджено ідейні засади та доктринальні особливості Хрестоносного руху в теологічній та політико-правовій думці Середньовіччя та значення Хрестоносного руху для суспільно-політичного та державно-правового розвитку Європи. Виокремлено концептуальні засади формування політико-правової доктрини Хрестоносного руху доби Середньовіччя в контексті яких досліджено вплив Хрестоносного руху на розвиток канонічного права та юридичної науки, головні чинники Папської реформації в добу Середньовіччя та історико-правові засади становлення духовно-лицарських орденів. В роботі відображено значення політико-правової доктрини Хрестоносного руху для розвитку етнічних українських земель. З’ясовано роль християнства та вплив католицизму на державотворчі процеси Київської Русі та Галицько-Волинської держави, а також політико-правові аспекти європейської інтеграції Київської Русі та Галицько-Волинської держави в період Хрестоносного руху. Диссертация посвящена комплексному исследованию политикоправовой доктрины Крестоносной движения Средневековья в контексте анализа ее теоретико-методологических и историко-правовых детерминант становления и развития на основе разработанной авторской концепции ее доктринальных основ. Автором проанализированы место и роль Крестоносной движения в системе государственно-правовых регуляторов общественно-политической жизни христианского мира в эпоху Средневековья, исследованы идейные основы и доктринальные особенности крестоносной движения в теологической и политико-правовой мысли Средневековья и значение крестоносной движения для общественно-политической и государственно правового развития Европы. Выделены концептуальные основы формирования политико-правовой доктрины Крестоносной движения Средневековья в контексте которых исследовано влияние Крестоносного движения на развитие канонического права и юридической науки, главные факторы Папского реформации в эпоху Средневековья и историко-правовые основы становления духовно-рыцарских орденов. В работе отражено значение политико-правовой доктрины Крестоносного движения для развития этнических украинских земель. Выяснена роль христианства и влияние католицизма на процессы построения Киевской Руси и Галицко-Волынского государства, а также политико-правовые аспекты европейской интеграции Киевской Руси и Галицко-Волынского государства в период крестоносной движения. Сформирована целостная теоретическая конструкция в понимании и сути политико-правовой доктрины Крестоносного движения Средневековья. Анализ политико-правовой доктрины осуществлен через призму концептуальных идей и теорий о государственно-правовых явлениях и процессах, составляющих важнейшие детерминанты ее формирования и сущности. Учитывая это, политико-правовую доктрину предложено понимать как систему взглядов, теорий и учений об особенностях государственно-правового развития, выраженные в концепциях, в основе которых лежит характерная для определенного исторического периода идейно-теоретическая и идеологическая основа. При этом идеологическая основа признана методологическим стержнем политико-правовой доктрины, с помощью которого решаются основные проблемы государственно-правового и общественного развития. Раскрыты теоретические вопросы концептуализации Крестоносного движения в средневековом западном и восточном политико-правовом измерении. Выяснено факторы, ставшие основой Крестоносного движения – «продукта» католической Европы, к которым отнесено: 1) идею освобождения Гроба Господня от неверных; 2) христианское паломничество к святыням Палестины и Сирии; 3) феномен Священной войны, в котором были объединены духовные, сакральные мотивации с военно-политическими амбициями; Определено, что главными детерминантами развития политико-правовых доктрин в Средние века есть идеи полного превосходства церковной власти над светской и ее стойкости. В эту пору доминирует монархическая форма правления, опирающаяся на церковную власть и такую, что обеспечивает эффективное сочетание обычного, римского, церковного и канонического права, которые образуют довольно структурированную общеевропейскую правовую систему. The dissertation is devoted to the complex research of the political and legal doctrine of the Crusades of the Middle Ages in the context of the analysis of its theoretical-methodological and historical-legal determinants of formation and development on the basis of the developed author's concept of its doctrinal principles. The author analyzes the place and role of the Crusades in the system of state and legal regulators of socio-political life of Christendom in the Middle Ages, explores the ideological principles and doctrinal features of the Crusades in theological and political thought of the Middle Ages and the importance of the Crusades for socio-political legal development of Europe. The conceptual bases of formation of political and legal doctrine of the Crusades of the Middle Ages in the context of which the influence of the Crusades on the development of canon law and jurisprudence, the main factors of the Papal Reformation in the Middle Ages and historical and legal bases of formation of spiritual and knightly orders are singled out. The paper reflects the importance of the political and legal doctrine of the Crusades for the development of ethnic Ukrainian lands. The role of Christianity and the influence of Catholicism on the state-building processes of Kievan Rus and Galicia-Volyn state, as well as political and legal aspects of European integration of Kievan Rus and Galicia-Volyn state during the Crusades are clarified.
Правова природа вищої освіти в Україні
(Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна», 2019) Парпан, Уляна Михайлівна; Гарасимів, Тарас Зеновійович; Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»; Святоцький, Олександр Дмитрович; Зозуля, Євген Вікторович; Турчак, Олександр Володимирович
У дисертації здійснено загальнотеоретичний аналіз природи визої освіти. Визначено концептуальні основи методології пізнання визої освіти. Досліджено зміст та особливості вищої освіти як правового явища. Запропоновано авторське трактування змісту поняття «вища освіта» та розкрито основні властивості цього явища. Охарактеризовано чинники та закономірності, що зумовлюють засади формування вищої освіти. Розкрито моделі вищої освіти та проаналізовано їх зміст. Виокремлено моделі вищої освіти (західноєвропейська, центральноєвропейська, східноєвропейська та американська). Простежено динаміку розвитку вищої освіти в глобалізованому суспільстві. Охарактеризовано філософему та сучасну парадигму вищої освіти. Виокремлено та проаналізовано праксіологічну значимість вищої освіти для побудови громадянського суспільства та правової держави. В диссертации осуществлено общетеоретический анализ природы визой образования. Определены концептуальные основы методологии познания визой образования. Исследовано содержание и особенности высшего образования как правового явления. Запропоновано авторская трактовка содержания понятия «высшее образование» и рас-крито основные свойства этого явления. Охарактеризованы факторы и зако-номирности, обусловливающие основы формирования высшего образования. Раскрыто можели вишри образования и проанализированы их содержание. Выделены модели высшего образования (западноевропейская, центральноевропейская, восточноевропейская и американская). Прослежена динамика развития высшего образования в глобализированном обществе. Охарактеризованы философему и современную парадигму высшего образования. Выделены и проанализированы праксиологического значимость высшего образования для построения гражданского общества и правового государства. In the dissertation the general theoretical analysis of nature with the visa of education was carried out. The conceptual foundations of the methodology of knowledge of the visa of education are defined. The content and features of higher education as a legal phenomenon are investigated. The author's interpretation of the content of the concept «higher education» is proposed and the main features of this phenomenon are discussed. Characterized by factors and law-making, which determine the basis for the formation of higher education. The edges of education could be revealed and their content analyzed. Higher education models (Western European, Central European, East European and American) are distinguished. The dynamics of the development of higher education in a globalized society is traced. Characterized by the philosophy and the modern paradigm of higher education. The praxiological significance of higher education for the construction of civil society and the rule of law is highlighted and analyzed.
Процесуально-правовий режим: теоретико-прикладні засади
(Національний університет "Львівська політехніка", 2020) Давидов, Денис Олександрович; Гарасимів, Тарас Зеновійович; Національний університет "Львівська політехніка"; Оніщенко, Наталія Миколаївна; Машталір, Христина Віталіївна
У дисертаційному дослідженні вперше запропоновано оригінальну концепцію юридичної природи процесуально-правового режиму, яка полягає в тому, що процесуальний режим є забезпечувальним механізмом всіх видів юридичної діяльності, і це вже практично не галузевий, а загальнотеоретичний підхід до визначення сутності та змісту процесуального режиму. З’ясовано особливості процесуально-правового режиму та на цій основі запропоновано його авторську дефініцію. Сформульовано авторську дефініцію поняття «процесуально-правові засоби в структурі процесуально-правового режиму». Визначено правовий режим як особливий порядок правового регулювання суспільних відносин, заснованого на певному поєднанні правових засобів (в т.ч. і способів правового регулювання), гарантій і принципів, що створює сприятливі (несприятливі) умови для задоволення інтересів суб’єктів права і спрямований на досягнення оптимального соціально-значущого результату. Сформульовано напрями оптимізації процесуально-правового режиму серед яких: вдосконалення та підвищення ефективності діяльності владних компетентних органів та їх посадових осіб при вирішенні юридичних справ, а також подальший розвиток інституту процесуальної аналогії. В диссертационном исследовании впервые предложена оригинальная концепция юридической природы процессуально-правового режима, которая, по мнению диссертанта, заключается в том, что процессуальный режим является обеспечительным механизмом всех видов юридической деятельности, и это уже практически не отраслевой, а общетеоретический подход к определению сущности и содержания процессуального режима. Определены особенности процессуально-правового режима и на этой основе предложено его авторскую дефиницию: это особый порядок процессуально-правового регулирования деятельности субъектов и участников юридического процесса, основанный на определенном сочетании правовых (процессуально-правовых) средств, принципов и способов правового регулирования, направленный на оптимальное решение юридических дел. Сформулировано авторскую дефиницию понятия «процессуальноправовые средства в структуре процессуально-правового режима» как целостную систему объективированных в процессуально-правовых актах (нормативных, правореализационных и правоприменительных) способов, приемов и механизмов, с помощью которых обеспечиваются права и законные интересы участников процессуально-правовых отношений. Эти средства способствуют надлежащей реализации материальных норм и в своей совокупности образуют процессуальные механизмы и процессуальные режимы, в том числе и механизм процессуально-правового регулирования, с помощью которого реализуется процессуально-правовой режим. Определен правовой режим как особый порядок правового регулирования общественных отношений, основанного на определенном сочетании правовых средств (в том числе и способов правового регулирования), гарантий и принципов, создает благоприятные (неблагоприятные) условия для удовлетворения интересов субъектов права и направлен на достижения оптимального социально-значимого результата. Сформулированы направления оптимизации процессуально-правового режима, среди которых: совершенствование и повышение эффективности деятельности властных компетентных органов и их должностных лиц при решении юридических дел, а также дальнейшее развитие института процессуальной аналогии. The dissertation research for the first time offered the original concept of the legal nature of the procedural legal regime, which, according to the dissertation, is that the procedural regime is a support mechanism of all types of legal activity, and this is practically not a branch, but a theoretical approach to determining the essence and content of the process mode. The peculiarities of the procedural and legal regime are determined and on this basis, his author's definition is proposed. The author's definition of the notion of «procedural remedies in the structure of the procedural legal regime» is formulated as a coherent system of the methods, techniques and mechanisms, which are objectified in the procedural legal acts (normative, enforcement and enforcement), by which the rights and legitimate interests of the participants are procedurally – legal relations. These tools facilitate the proper implementation of substantive rules and, in their totality, form procedural mechanisms and procedural regimes, including the mechanism of procedural regulation through which the procedural regime is implemented. The directions of optimization of the procedural legal regime are formulated, among them: improvement and increase of efficiency of activity of the competent authorities and their officials in solving legal cases, as well as further development of the institute of procedural analogy.
Становлення та функціонування українських наукових, громадських та культурно-освітніх інституцій Східної Галичини в другій половині ХІХ – першій половині ХХ століття: історико-правовий вимір
(Національний університет "Львівська політехніка", 2018) Церковник, Степан Іванович; Забзалюк, Дмитро Євгенович; Львівський державний університету внутрішніх справ; Гарасимів, Тарас Зеновійович; Миронюк, Ольга Іванівна
У дисертації вперше у вітчизняній юридичній науці досліджено становлення та функціонування українських громадських, наукових та культурно-освітніх інституцій Східної Галичини в другій половині ХІХ – першій половині ХХ століття в історико-правовому вимірі. Розглянуто та проаналізовано історіографію, джерела, теоретичні та методологічні підходи, висвітлено передумови та етапи формування українських наукових, громадських та культурно-освітніх інституцій у Східній Галичині в другій половині ХІХ – першій половині ХХ ст. Розкрито організаційно-правові засади та організаційно-правову структуру діяльності українських громадських, наукових, освітньо-педагогічних, культурно-просвітницьких, студентських, спортивно-просвітницьких організацій, товариств та спілок Східної Галичини. В диссертации впервые в отечественной науке исследовано станов-ление и функционирование украинских научных, общественных и культурно-образовательных институций Восточной Галичины во второй половине ХІХ – первой половине ХХ века в историко-правовом измерении. Рассмотрены и проанализированы историография, источники, теоретические и методологические подходы, высветлено предпосылки и этапы формирования украинских научных, общественных и культурно-образовательных институций Восточной Галичины во второй половине ХІХ – первой половине ХХ века. Раскрыты организационно-правовые основы и организационно-правовая структура деятельности украинских общественных, научных, образовательно-педагогических, культурно-просветительских, студенческих, спортивно-просветительских организаций, обществ и союзов Восточной Галичины. In the thesis for the first time in the domestic legal science, the historical and legal aspects of the formation and functioning of Ukrainian scientific, public and cultural-educational institutions of Eastern Halychyna in the second half of the XIX – first half of the XX century were investigated. The main layer of materials related to the analysis of the subject of the dissertation research is in the funds of the Central State Historical Archive in Lviv, the State Archive of Lviv Region, the State Archive of the Ternopil Region and the State Archive of Ivano-Frankivsk Region. Texts of charters, regulations, circulars, reports on activities, minutes of meetings of the General Meeting and a number of other structural links were introduced for the first time in scientific circulation, as well as other organizational and administrative documentation of public, scientific and cultural-educational institutions of Eastern Halycyna in the middle of the ХІХ – first half of the ХХ century. The methodological basis of the research is a set of methods and approaches, among which we single out: dialectical method, historical method, heuristic method, comparative and legal method, dogmatic and legal method, for-mal and logical method, axiological method, formal and legal method, hermeneutic method, system approach, institutional approach, the analogy and extrapolation. The first chapter of the dissertation describes the prerequisites for the formation and functioning of Ukrainian scientific, public and cultural-educational institutions of Eastern Halychyna in the second half of the XIX – first half of the XX century. From the second half of the ХІХ century, a number of Ukrainian public associations emerged in the Austrian Empire, which set the task of developing science, culture, education and schooling, cooperation, and charity. The legal basis for their activities was the current Austrian legislation, and in particular the Civil Code, which was one of the first legal acts in Europe, consolidated the legal status of public institutions on the territory of the monarchy. It was found that the structure of public and other organizations, societies and unions, the current Austrian, Ukrainian and Polish legislation in the middle of the XIX – first half of the ХХ century treated approximately the same. The statutes of organizations were mostly unified and reflected in their text: the name, purpose and objectives of the activity; indication of the place of disposi-tion; the composition of the partnership, as well as the rights and obligations of members; ways of formation and functions of management bodies of organiza-tions, societies and unions; peculiarities of establishment and activity of bran-ches, circles and sections of the company, their jurisdiction, as well as the powers of their governing bodies; the peculiarities of the work of the control commission, which exercised control and oversight functions for all types of activity that was stipulated by the charter; legal component of dispute resolution; external representation of the company in relations with the current government and other political and public organizations; time, method and legal components of the liquidation of the company. It is proved that the formation and functioning of the cultural-educational societies of Eastern Halychyna in the second half of the XIX century and the first half of the XX century was aimed at the formation of the national and cultural consciousness of the Ukrainian people, as well as the provision of cultural and educational needs through the prism of national-patriotic upbringing. The administrative and legal structure of cultural and educational institutions was built in such a way as to ensure the maximum effect on the solution of cultural and educational problems of the Ukrainian population.
Філософсько-правовий феномен міграції у контексті глобалізаційних процесів в Європі (кінець ХХ – початок ХХІ ст.)
(Національний університет "Львівська політехніка", 2021) Павлів-Самоїл, Надія Петрівна; Гарасимів, Тарас Зеновійович; Національний університет "Львівська політехніка"; Вовк, Вікторія Миколаївна; Бліхар, В’ячеслав Степанович; Савенко, Віктор Васильович
У дисертаційному дослідженні здійснено комплексний філософськоправовий аналіз феномена міграції у контексті глобалізаційних процесів в Європі кінця ХХ – початку ХХІ ст. Проведено історіографічний огляд дослідження обраної проблематики, розглянуто еволюцію формування концептуальних засад феномена міграції, сформовано авторську методологію філософсько-правового дослідження феномена міграції. Подано розуміння природно-феноменологічної сутності міграції в епоху глобалізації, феномен міграції розглянуто як явище відкритої системи суспільства, феномен міграції репрезентовано як умову особистісної свободи особи. Проаналізовано філософсько-правову сутність особи мігранта, розкрито природно-правові особливості правосвідомості та правової культури мігранта, розкрито питання акомодації особи мігранта. Особлива увага приділена дослідженню європейської моделі правового регулювання діяльності мігрантів та міжнародно-правових гарантій статусу біженців. З’ясовано глобалізаційні виклики, які постають перед внутрішньо переміщеними особами. Виокремлено проблеми у регулюванні міграційних процесів та окреслено напрями вдосконалення законодавчого регулювання міграційних процесів. В диссертационном исследовании осуществлен комплексный философско-правовой анализ феномена миграции в контексте глобализационных процессов в Европе конца ХХ – начала ХХI в. Проведен историографический обзор исследования выбранной проблематики, рассмотрена эволюция формирования концептуальных основ феномена миграции, формирована авторская методология философскоправового исследования феномена миграции. Подано понимание естественно-феноменологической сущности миграции в эпоху глобализации, феномен миграции рассмотрено как явление открытой системы общества, феномен миграции представлен как условие личностной свободы личности. Проанализировано философско-правовую сущность человека мигранта, раскрыто естественно-правовые особенности правосознания и правовой культуры мигранта, раскрыты вопросы аккомодации мигранта. Особое внимание уделено исследованию европейской модели правового регулирования деятельности мигрантов и международно-правовых гарантий статуса беженцев. Выяснено глобализационные вызовы, которые возникают перед внутренне перемещенными лицами. Выделены проблемы в регулировании миграционных процессов и обозначены направления совершенствования законодательного регулирования миграционных процессов. In this research, – in the process of complex philosophical and legal analysis of the phenomenon of migration in the context of globalization processes in Europe at the end of XX – the beginning of XXI century, as well as problematic issues that arise during the legal regulation of migration based on national and international legislation, – the legislative and scientific-theoretical recommendations on the improvement of the legislative regulation of migration processes are elaborated. Using historical and dialectical methods, the main stages of the formation of doctrinal views on the phenomenon of migration, the concept of «migration» and dialectical relationships of different levels of manifestation in the field of migration were determined. The formal-legal method contributed to the comprehensive scientific analysis of modern international and domestic legislation in the field of migration, as the expansion and introduction of a visa-free regime between the EU member states has a significant impact on the development of the migration process in the European society. It is determined that the concept of «freedom» is rather a philosophical category than a legal one, it is a broader concept and there is no restriction on a person's independent choice of behavior to ensure their interests or needs. When a particular individual and society are developing, such freedom is restricted by the moral norms of a particular worldview, by the adherence to the principle of the freedom of choice of behavior not to violate the interests and rights of others. The concept of «legal awareness of migration» is also presented as a characteristic of the attitude to the migration process as a legal phenomenon in a particular sphere of human life and acts as a holistic system of views, beliefs, ideas, attitudes, sentiments, feelings of society and individual social groups (first and foremost – the participants in the migration process). The thesis also focuses on the fact that the period of the late XX – early XXI century is characterized by mass migration processes. Such large-scale movements result in cultural and legal integration, certain cultural aspects of migrants lead to a reaction to them among the local population, which in its turn affects the legal awareness as part of public consciousness. Using methodological tools, we determined the impact of personal qualitative criteria of the migrant, public consciousness, and the subjects of the migration movement. Accordingly, we determined that there is an indisputable impact on the development, stability, and predictability of migration, that affects public legal awareness of both the host country and the country of departure. It is noted that a migrant endowed with natural-and-legal features is included in the sphere of coexistence of society with different features, with historically formed general rules and norms that have been established for centuries in the host society. The violation and rejection of the existing law and order result in a conflict. All countries that receive migrants face such conflict: the integrity of society and the protection of human rights. Based on the analysis, it is stated that modern countries have two ways to solve such problem: 1 – be ready for the negative consequences of migration considering the national characteristics of migrants and try to painlessly accommodate them in the host society; 2 – be unacceptable to other people's worldviews, culture, that would result in the confrontation between migrants and the host society. It is noted that migration policy should be based on the inclusion in the national legislation of the world-wide recognized human rights, as defined in the relevant international acts, as well as their implementation based on the rule of law. The peculiarities of the adoption of these standards are to be determined by historic, economic, social, and cultural factors. The general principles mentioned in the regulations create the basis for the management of the state and society, activities of migrants, relations with refugees or internally displaced persons.
Інститут правосуддя в Україні: ціннісний вимір
(Національний університет "Львівська політехніка", 2021) Ватаманюк, Любов Василівна; Гарасимів, Тарас Зеновійович; Національний університет "Львівська політехніка"; Балинська, Ольга; Гураленко, Наталія Анатоліївна