Browsing by Author "Гудошник, Оксана"

Now showing 1 - 2 of 2

Медіальність українського документального коміксу під час війни
(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Гудошник, Оксана; Бучарська, Ірина; Hudoshnyk, Oksana; Bucharska, Iryna; Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара; Oles Honchar Dnipro National University
Комунікаційні можливості сучасних графічних наративів вкрай різноманітні: від представлення окремих життєвих історій до нових міжжанрових і навіть міждисциплінарних новоутворень (графічна медицина, коміксова журналістика, дата-комікс). Це демонструє діалогічну сутність коміксу, його універсальну відкритість, партисипативність і емпатичність. Предметом особливої уваги авторів був розгляд впливу воєнних реалій на формування національного дискурсу нон-фікшн, а медіальність розглядалась як посередницька стратегія, що узалежнена від такого впливу. Запропоновано типологію форм реалізації медіальності українських документальних коміксів: створення героїчного наративу (метамедійний рівень), формування сегменту документальних коміксів на основі споминів та поширення практик спільнотворчості українськими та міжнародними коміксмейкерами. Функціональні особливості документального коміксу (контекстність, мультмодальність, емпатичність, обережна робота з травматичним досвідом, дестигматизація) сприяють його поширенню, а використання нових медіа змінюють одну з традиційних ознак напряму – часову відстань між подією та створенням графічного тексту. Історико-героїчні, біографічні, журналістські комікси активно долучаються до процесу медіатизації пам’яті, стають засобами архівації життєвих історій. Суголосно викликам “ери цифрових меморій” український документальний комікс активно використовує цифрові можливості представлення та поширення нових проєктів (електронний журнал Incer, цикл “Кіборги”, збірка “Перемога. Victory for Ukraine”). Важливою і перспективною для подальшого втілення є унікальна здатність коміксу графічно відтворити трагічні події, “засвідчити травму” (Г. Чут), та найголовніше – намагатися її подолати. В цьому бачиться актуальність документального коміксу для сучасного українського сьогодення.
Фанфікшен як альтернативні медіа: сучасні комунікативні практики
(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-21) Гудошник, Оксана; Яровкіна, Валерія; Hudoshnyk, Oksana; Iarovkina, Valeriia; Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
Актуалізовані сучасні напрямки розвитку фанфікшену як медійної системи, що набула характеристик самоорганізації. Представлені три етапи розвитку наукових поглядів на становлення процесу колективного авторства: від наративної критики та виокремлення медійних ознак фандомів до осмислення фактів зворотного впливу фанфікшена на культуру та комунікаційні процеси. На прикладі розвитку сучасного фанфікшен-простору запропоновані до аналізу явища, що увиразнюють комунікативну природу фанфікшен-ком’юніті, а також мережевий характер її організації: створення подкастових систем; за логікою канонічних блокбастерних всесвітів розгортання складних багатосюжетних історій із залученням великої кількості учасників. Парадоксальні явища, що виникають у вказаній медійній системі – зростання оригінальних робіт, не пов’язаних з переосмисленням та втіленням альтернативних ліній канону, виникнення феномену пасивного споглядача – пояснено впливом розвитку загальних тенденцій культури та локальними національними практиками. Побічно вплив фанфікшен- діяльності представлено в різних проявах та тенденціях: явища вторинної, третинної комунікації, перетворення фанону на канонічні тексти для подальшого фікрайтерства, активний вихід фанів за межі замкнених ком’юніті та вплив на сучасні культурні практики. Приклади останнього проілюстровано так: використання фанфіків для написання сценаріїв до серіалів; створення спінофф-продукції; урахування фанівських думок щодо розгортання сюжетів серіалів та книг. Перспективність комунікаційних досліджень умотивована кількісним зростанням об’єктів дослідження та ускладненням сучасних методик їхнього аналізу. Наявність суперечливих тенденцій та проявів проблематизує усталені наукові підходи, змушує звертатися до технічних підходів із використанням біг-дата методик.