Browsing by Author "Диба, Юрій"

Now showing 1 - 2 of 2

Sculpture workshop: professional requirements for creating a learning environment
(Видавництво Львівської політехніки, 2021-10-10) Диба, Юрій; Гоголь, Василь; Dyba, Yurii; Hohol, Vasyl; Національний університет “Львівська політехніка”; Львівська національна академія мистецтв; Lviv Polytechnic National University; Lviv National Academy of Arts
Однією з необхідних та обов’язкових умов якісної професійної мистецької освіти є навчання в середовищі, що спонукає до творчої роботи, забезпечує необхідний рівень комфорту, ергономічні, технологічні, санітарно-технічні вимоги та належну організацію охорони праці. Порівняно з іншими мистецькими професіями, робоче середовище скульптора є складнішим. Воно має бути оснащене необхідним технічним устаткуванням (здебільшого досить габаритним) і ручними та механічними інструментами, враховувати функціональні вимоги та складні технологічні процеси, а також забезпечувати необхідні та різноманітні показники рівня освітлення, температури, вологості, шуму тощо. Усі ці вимоги стосуються і скульптурних академічних майстерень, де студенти освоюють ази професії. Згодом випускники скульптурних факультетів використовують набуті навички у творчій діяльності. Констатуючи певну деградацію професійних вимог до професії скульптора, автори публікації висловлюють застереження щодо очевидного заниження планки вимог до робочого місця скульптора-професіонала, яке можна спостерігати на численних прикладах, та нагадують читачеві ці основні вимоги.
To the problemof interpretation of historical evidences concerning annalistic ’Novgorod’ in IX – X centuries (the comments referred to a new publication by E. Nosov)
(Lviv Politechnic Publishing House, 2018-05-02) Диба, Юрій; Dyba, Yurii; Lviv Polytechnic National University
Автор розглядає основні проблеми, пов’язані з вирішенням питання про заснування Новгорода на Волхові. Підставою стала нова публікація Євгенія Носова, присвячена питанню початків Новгорода на р. Волхові. Мета цієї публікації – вказати основні протиріччя, що виникають при читанні історичних джерел про Новгород ІХ–Х століть порівняно з результатами археологічних досліджень цього міста. Висловлюючи нові міркування Є. Носов залишив поза увагою низку фактів, які вимагають пояснення: По-перше, допускаючи, що первісне городищенське укріплене поселення слов’ян мало назву ’Холмъ-городъ’ новгородський дослідник не пояснив, яким чином ця гіпотетична назва корелюється із топонімом ’Холм’ Славенського кінця, перша задокументована згадка про який датується 1134 р. По-друге, автор не наводить достатньо вагомих причин, які б змушували скандинавів Рюрика назвати перебудоване ними городищенське укріплення Новгородом, а не зберегти вже вкорінену на місцевому ґрунті скандинавську форму ’Hólmgarđr’. По-третє, погоджуючись з тим, що найстарша назва ’Холмъ-городъ’/’Hólmgarđr’ міцно прижилася в скандинавському середовищі й використовувалася на означення населеного пункту розташованого на витоках Волхова, випадало б назву ’Νεμογαρδάϛ’ визнати такою, що стосувалася населеного пункту, розташованого значно південніше, за межами впливу скандинавських колоністів Поволхов’я. По-четверте, Є. Носов акцентує увагу на тому, що згадка про прихід Рюрика до Ільменя, де він зрубав город над Волховом, повністю топографічно відповідає місцю розташування сучасного Городища й розташовується 2 км вгору за течією від дитинця 1044 р. Одначе автор уникає згадки про легендарний Словенськ. По-п’яте, літописні оповіді про прикликання варягів, якими б яскравими вони не видавалися, є легендарними. Порушене свого часу В. Пархоменком питання південної локалізації літописного Новгорода ІХ–Х ст. не слід обходити боком. Сподіваюся, звернуть на цю проблему увагу і новгородські науковці, при всіх патріотичних почуттях та всупереч науковій інерції.