Browsing by Author "Клим, А. Б."
Now showing 1 - 2 of 2
- Results Per Page
- Sort Options
Item Injection of cracks in a RC beam with epoxy resin using the gravity flow method(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Клим, А. Б.; Бліхарський, Я. З.; Klym, A.; Blikharskyy, Ya.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityТріщини у залізобетонних балках створюють серйозну загрозу соціальній безпеці та навколишньому середовищу, через деякий час експлуатації чи навіть у ранньому віці, аж до повної втрати несучої здатності й руйнування. Відновлення несучої здатності залізобетонних балок способом ін’єктування тріщин є одним із найдієвіших та найрактичніших способів виконання ремонту відповідно до сучасних тенденцій. Сьогодні технологічний прогрес дає змогу удосконалювати матеріали для ін’єктування, а також власне заповнення тріщин цими матеріалами. Проте такий підхід із застосуванням спеціалізованого обладнання здорожчує ремонт пошкоджених залізобетонних балок, що не завжди раціонально. Тому в статті після аналізування методів ін’єктування тріщин у залізобетонних балках та конструкціях запропоновано економічно доцільний метод ін’єктування залізобетонних балок, що дасть змогу запобігти необхідності дорогого ремонту. Основний підхід запропонованого методу ін’єктування тріщини полягає у подаванні епоксидної смоли в тріщину, що відбувається самопливом (без спеціалізованого обладнання і тиску). У роботі також наведено послідовність підготовки бічної та внутрішньої ділянок тріщини залізобетонної балки до ін’єктування епоксидною смолою. Метод ін’єктування тріщин реалізовано комплексно із відновленням стиснутої зони бетону залізобетонної балки. Результати випробовування підтвердили ефективність методу ін’єктування тріщини, оскільки не виявлено новоутворених тріщин у місцях ін’єктування. Ін’єктуванням тріщин комплексно із методом відновлення стиснутої зони бетону розчином Sika MonoTop – 4012 також досягнуто відновлення несучої здатності пошкодженої залізобетонної балки на 115 %, що на 15 % більше, ніж під час попереднього випробовування непошкодженої балки-близнюка.Item Strengthening and repairing the serviceability of reinforced concrete constructions: a review(Видавництво Львівської політехніки, 2022-03-03) Клим, А. Б.; Бліхарський, Я. З.; Селейдак, Я.; Бліхарський, З. З.; Klym, Andrii; Blikharskyy, Yaroslav; Selejdak, Jacek; Blikharskyy, Zinoviy; Національний університет “Львівська політехніка”; Ченстоховський університет технологій; Lviv Polytechnic National University; Czestochowa University of TechnologyОсновні конструкції сучасних будівель і споруд виконують із залізобетону, тому це один з найпоширеніших матеріалів. Передчасне руйнування конструкцій залізобетону, втрата несучої здатності та інших експлуатаційних якостей призводять до небажаних наслідків і часто спричиняють загрозу цілісності споруди, а також техногенну небезпеку й ефект соціального значення – складності забезпечення технологічної безпеки людей. Мета роботи – огляд літературних джерел щодо підсилення і відновлення залізобетонних конструкцій для їх безпечної експлуатаційної придатності з аналізом нових інноваційних методів та матеріалів. Своєчасне виконання робіт з посилення і відновлення будівельних конструкцій має дуже важливе практичне значення і сьогодні у вітчизняній та зарубіжній практиці дуже багато напрацювань із безліччю різних способів і конструктивних прийомів посилення залізобетону в різних умовах використання та прилаштування до складних систем. Перші підсилення залізобетонних конструкції виконано ще у 1912 р. і протягом 30 років закладено основні методи підсилення, які досліджують і удосконалюють дотепер та застосовують на практиці. Традиційні методи підсилення методом нарощування, улаштування сорочок і обойм та застосування шпренгельних систем є трудомістким процесом, що потребує додаткового обладнання та фахівців із виконання робіт, які затягуються на тривалий час. У статті описано на підставі апріорних джерел залізобетонні конструкції, підсилені та відновлені інноваційними матеріалами із композитних матеріалів, та експериментальні їх випробування. Традиційні методи підсилення мають багато недоліків та не завжди застосовні на місці експлуатації пошкодженої конструкції, порівняно із новими методами із використанням різноманітних композитних матеріалів, у яких є численні переваги. До переваг належать такі основні характеристики: корозійна стійкість; міцність; легкість, простота використання на різних матеріалах, реалізація на складних геометричних формах; висока атомна міцність.