Browsing by Author "Коритко, Лілія Ярославівна"

Now showing 1 - 5 of 5

Загальна характеристика секуляризації і десекуляризації правових систем релігійного типу
(Львівський державний університет внутрішніх справ, 2019) Піх, Юлія Андріївна; Гарасимів, Тарас Зеновійович; Львівський державний університет внутрішніх справ; Коритко, Лілія Ярославівна; Машталір, Христина Віталіївна
У дисертації здійснено комплексне досліження процесів секуляризація і десекуляризації правових систем релігійного типу. Дисертантом висвітлено сучасні підходи до класифікації правових систем та визначно, що у порівняльному правознавстві не сформовано єдиної позиції про те, які існують правові сім’ї. Встановлено, що у теоретичному аспекті класифікації допомагають упорядкувати різноманітні правові системи на основі їхніх спільних і специфічних рис, що забезпечує зручність їх вивчення. Аналіз критеріїв класифікації правових систем здійснено для аналізу загальнотеоретичних аспектів секуляризації та ресекуляризації у релігійних правових системах та їх місце на правовій карті світу, з’ясування правової природи і особливостей релігійних правових системах та з метою їх подальшої класифікації. Зазначено, що основу сучасних релігійно-правових правових систем та окремих їх юридичних інститутів формують ціннісно-нормативні положення, сформовані та формалізовані в священних текстах (Біблія, Коран), і незважаючи на світський характер багатьох державно-правових просторів, є фундаментальною основою для розвитку нормативно-правового регулювання, легітимації результатів юридичної діяльності тощо. Проаналізовано процеси секуляризації і десекуляризації у правових систем мусульманських держав та виявлено внутрішні протиріччя та конфлікти у взаємодії світського і духовного. Проаналізовано унікальність взаємин держави і релігійних інститутів в Ізраїлі. Визначено, що в Ізраїлі релігійні інститути не відокремлені від держави, на відміну від України та більшості західних країн. Зазначено, що складність процесів взаємодії правових норм з іншими соціальними нормами полягає в тому, що в кожному конкретному випадку вона може виявлятися по-різному. В одних випадках ці норми можуть доповнювати одна одну, а в інших – взаємозаперечувати. Специфіка кожного соціального регулятора, якими є право та релігія, дозволяє найбільш ефективно узгоджено впливати на суспільні відносини для досягнення суспільно значущих цілей. Право і релігія в процесі соціонормативного регулювання є самодостатніми соціальними регуляторами, різноманіття унікальних властивостей яких розкривається в їхній взаємодії. В диссертации осуществлено комплексное дослиження процессов секуляризация и десекуляризация правовых систем религиозного типа. Диссертантом освещены современные подходы к классификации правовых систем и определимо, что в сравнительном правоведении не сформирован единой позиции о том, какие существуют правовые семьи. Встановлено, что в теоретическом аспекте классификации помогают упорядочить различные правовые системы на основе их общих и специфических черт, обеспечивает удобство их изучения. Анализ критериев классификации правовых систем осуществлено для анализа общетеоретических аспектов секуляризации и ресекуляризации в религиозных правовых системах и их место на правовой карте мира, выяснения правовой природы и особенностей религиозных правовых системах и с целью их дальнейшей классификации. Отмечено, что основу современных религиозно-правовых правовых систем и отдельных их юридических институтов формируют ценностно-нормативные положения, сформированные и формализованные в священных текстах (Библия, Коран), и несмотря на светский характер многих государственно-правовых пространств, является фундаментальной основой для развития нормативно правового регулирования, легитимации результатов юридической деятельности и тому подобное. Проанализированы процессы секуляризации и десекуляризация в правовых систем мусульманских государств и выявлены внутренние противоречия и конфликты во взаимодействии светского и духовного. Проанализированы уникальность отношений и религиозных институтов в Израиле. Определено, что в Израиле религиозные институты не отделены от государства, в отличие от Украины и большинства западных стран. Отмечено, что сложность процессов взаимодействия правовых норм с другими социальными нормами заключается в том, что в каждом конкретном случае она может проявляться по-разному. В одних случаях эти нормы могут дополнять друг друга, а в других - взаемозаперечуваты. Специфика каждого социального регулятора, которыми право и религия, позволяет наиболее эффективно согласованно влиять на общественные отношения для достижения общественно значимых целей. Право и религия в процессе соционормативной регулирования являются самодостаточными социальными регуляторами, многообразие уникальных свойств которых раскрывается в их взаимодействии. In the thesis a complex dolzhenzhenya processes of secularization and desecularization of legal systems of a religious type. The thesis covers modern approaches to the classification of legal systems and it is determinable that in comparative jurisprudence there is no uniform position on what legal families exist. It was established that, in the theoretical aspect, classifications help to regulate various legal systems on the basis of their common and specific features, ensures the convenience of their study. The analysis of criteria for the classification of legal systems was carried out for the analysis of general theoretical aspects of secularization and resecularization in religious legal systems and their place on the legal map of the world, elucidation of the legal nature and features of religious legal systems and with a view to their further classification. It is noted that the basis of modern religious legal legal systems and their separate legal institutions form the value-normative positions formed and formalized in the sacred texts (the Bible, the Koran), and despite the secular nature of many state and legal spaces, is the fundamental basis for the development of the normative legal regulation, legitimation of the results of legal activity, and the like. The processes of secularization and desecularization in the legal systems of Muslim states are analyzed and internal contradictions and conflicts in the interaction of secular and spiritual are revealed. The uniqueness of relations and religious institutions in Israel is analyzed. It is determined that in Israel religious institutions are not separated from the state, unlike in Ukraine and most Western countries. It is noted that the complexity of the processes of interaction of legal norms with other social norms lies in the fact that in each concrete case it can manifest itself in different ways. In some cases, these norms can complement each other, while in others they are mutually interchangeable. The specificity of each social regulator, by which law and religion, allows the most efficiently coordinated influence on public relations in order to achieve socially significant goals. Law and religion in the process of socionormative regulation are self-sufficient social regulators, the variety of unique properties of which is revealed in their interaction.
Політико-правова доктрина Хрестоносного руху доби Середньовіччя
(Національний університет "Львівська політехніка", 2021) Забзалюк, Дмитро Євгенович; Гарасимів, Тарас Зеновійович; Львівський державний університет внутрішніх справ; Бисага, Юрій Михайлович; Турчак, Олександр Володимирович; Коритко, Лілія Ярославівна
Дисертація присвячена комплексному дослідженню політико-правової доктрини Хрестоносного руху доби Середньовіччя в контексті аналізу її теоретико-методологічних та історико-правових детермінантів становлення та розвитку на основі розробленої авторської концепції її доктринальних засад. Автором проаналізовано місце та роль Хрестоносного руху в системі державно-правових регуляторів суспільно-політичного життя християнського світу в добу Середньовіччя, досліджено ідейні засади та доктринальні особливості Хрестоносного руху в теологічній та політико-правовій думці Середньовіччя та значення Хрестоносного руху для суспільно-політичного та державно-правового розвитку Європи. Виокремлено концептуальні засади формування політико-правової доктрини Хрестоносного руху доби Середньовіччя в контексті яких досліджено вплив Хрестоносного руху на розвиток канонічного права та юридичної науки, головні чинники Папської реформації в добу Середньовіччя та історико-правові засади становлення духовно-лицарських орденів. В роботі відображено значення політико-правової доктрини Хрестоносного руху для розвитку етнічних українських земель. З’ясовано роль християнства та вплив католицизму на державотворчі процеси Київської Русі та Галицько-Волинської держави, а також політико-правові аспекти європейської інтеграції Київської Русі та Галицько-Волинської держави в період Хрестоносного руху. Диссертация посвящена комплексному исследованию политикоправовой доктрины Крестоносной движения Средневековья в контексте анализа ее теоретико-методологических и историко-правовых детерминант становления и развития на основе разработанной авторской концепции ее доктринальных основ. Автором проанализированы место и роль Крестоносной движения в системе государственно-правовых регуляторов общественно-политической жизни христианского мира в эпоху Средневековья, исследованы идейные основы и доктринальные особенности крестоносной движения в теологической и политико-правовой мысли Средневековья и значение крестоносной движения для общественно-политической и государственно правового развития Европы. Выделены концептуальные основы формирования политико-правовой доктрины Крестоносной движения Средневековья в контексте которых исследовано влияние Крестоносного движения на развитие канонического права и юридической науки, главные факторы Папского реформации в эпоху Средневековья и историко-правовые основы становления духовно-рыцарских орденов. В работе отражено значение политико-правовой доктрины Крестоносного движения для развития этнических украинских земель. Выяснена роль христианства и влияние католицизма на процессы построения Киевской Руси и Галицко-Волынского государства, а также политико-правовые аспекты европейской интеграции Киевской Руси и Галицко-Волынского государства в период крестоносной движения. Сформирована целостная теоретическая конструкция в понимании и сути политико-правовой доктрины Крестоносного движения Средневековья. Анализ политико-правовой доктрины осуществлен через призму концептуальных идей и теорий о государственно-правовых явлениях и процессах, составляющих важнейшие детерминанты ее формирования и сущности. Учитывая это, политико-правовую доктрину предложено понимать как систему взглядов, теорий и учений об особенностях государственно-правового развития, выраженные в концепциях, в основе которых лежит характерная для определенного исторического периода идейно-теоретическая и идеологическая основа. При этом идеологическая основа признана методологическим стержнем политико-правовой доктрины, с помощью которого решаются основные проблемы государственно-правового и общественного развития. Раскрыты теоретические вопросы концептуализации Крестоносного движения в средневековом западном и восточном политико-правовом измерении. Выяснено факторы, ставшие основой Крестоносного движения – «продукта» католической Европы, к которым отнесено: 1) идею освобождения Гроба Господня от неверных; 2) христианское паломничество к святыням Палестины и Сирии; 3) феномен Священной войны, в котором были объединены духовные, сакральные мотивации с военно-политическими амбициями; Определено, что главными детерминантами развития политико-правовых доктрин в Средние века есть идеи полного превосходства церковной власти над светской и ее стойкости. В эту пору доминирует монархическая форма правления, опирающаяся на церковную власть и такую, что обеспечивает эффективное сочетание обычного, римского, церковного и канонического права, которые образуют довольно структурированную общеевропейскую правовую систему. The dissertation is devoted to the complex research of the political and legal doctrine of the Crusades of the Middle Ages in the context of the analysis of its theoretical-methodological and historical-legal determinants of formation and development on the basis of the developed author's concept of its doctrinal principles. The author analyzes the place and role of the Crusades in the system of state and legal regulators of socio-political life of Christendom in the Middle Ages, explores the ideological principles and doctrinal features of the Crusades in theological and political thought of the Middle Ages and the importance of the Crusades for socio-political legal development of Europe. The conceptual bases of formation of political and legal doctrine of the Crusades of the Middle Ages in the context of which the influence of the Crusades on the development of canon law and jurisprudence, the main factors of the Papal Reformation in the Middle Ages and historical and legal bases of formation of spiritual and knightly orders are singled out. The paper reflects the importance of the political and legal doctrine of the Crusades for the development of ethnic Ukrainian lands. The role of Christianity and the influence of Catholicism on the state-building processes of Kievan Rus and Galicia-Volyn state, as well as political and legal aspects of European integration of Kievan Rus and Galicia-Volyn state during the Crusades are clarified.
Становлення і еволюція трудового права на території Східної Галичини у складі Другої Речі Посполитої (1918–1939 рр.)
(Національний університет "Львівська політехніка", 2018) Маланій, Оксана Ярославівна; Макарчук, Володимир Степанович; Львівський державний університету внутрішніх справ; Коритко, Лілія Ярославівна; Пайда, Юрій Юрійович
У дисертації комплексно досліджено особливості становлення та розвитку трудового права і правовий статус органів з регулювання трудових відносин в Польській Республіці міжвоєнного періоду. Проаналізовано основні положення нормативно-правових актів, якими регулювалися трудові відносини в Східній Галичині. Здійснено класифікацію трудового законодавства Другої Речі Посполитої. Розглянуто тогочасну практику вирішення трудових спорів. Вивчено особливості соціального страхування працівників за польським законодавством. В диссертации исследованы особенности становления и развития трудового права и правовой статус органов, регулирующих трудовые отношения в Польской Республике междувоенного периода. Дан анализ основных положений нормативно-правовых актов, регулирующих трудовые отношения в Восточной Галиции. Предложена классификация трудового законодательства Второй Речи Посполитой. Рассмотрена практика разрешения трудовых споров. Изучены особенности социального страхования работников согласно польского законодательства. The thesis provides us with the complex research, based on analysis of archive materials and regulatory laws, conducted on the peculiarities of foundation and development of labour law and legal status of labour relations regulatory bodies in interwar Poland in general. Chapter 1 «The state of the scale of a problem and exposition of the research sources» comprises two subsections, which analyse scholar works, generalize legal framework and observe archive materials upon the subject under the study. In subsection 1.1. «Historiography of the problem» the historiography material upon the given subject is subdivided into three periods: The first one is presented by the interwar scholars: Ukrainian scholars concentrated on the position of minorities in the Second Polish Republic, while Polish studies examine prerequisites of the state restoration, its system and development. The second period is presented by numerous soviet studies, which had tendentious approach to evaluation of the workers position in the Second Polish Republic. The third period of the research upon labour law foundation in the Second Polish Republic began with proclamation of the independence of Ukraine. In subsection 1.2. «Research sources basis» it is stated that reserch sources basis comprises general and local regulatory laws. It is denoted that important research sources are unpublished documents which are collected in Central State Archive, Lviv Region State Archive, Ivano-Frankivsk Region State Archive and Ternopil Region State Archive. Chapter 2 «Labour law and its implementing bodies in Eastern Galicia (1918–1939)» contains two subsections, which analyse regulatory laws, which regulated labour relations in interwar Eastern Galicia, and define legal status of labour relations regulatory bodies in general in interwar Poland. In subsection 2.1. «General legal characteristics of labour law in interwar Poland» it is pointed out that labour relations in Eastern Galicia were regulated with the standards of Austrian legislation, which was gradually losing its power due to the appearance of the corresponding laws and orders of the President of the Second Polish Republic, Minister Council, Labour and Social Welfare Ministry, Trade and Industry Ministry, Agriculture Ministry and other competent offices. In subsection 2.2. «Legal status of labour relations regulatory bodies in interwar Poland» it is denoted that the system of state bodies, which regulated the most important fields of labour relations with the help of labour law im-plementation, was formed and functioned in the Second Polish Republic. The objects under the study are national and local (voivodship) bodies of labour and social protection of population: Labour and Social Welfare Ministry, Labour Inspector, trade unions, Public Administration of Employment and Welfare of Emigrants, Unemployment Fund, Labour Fund, Sick Leave Office, arbitral committees for regulation of collective bargaining. Chapter 3 «Peculiarities of regulation of labour legal relations in interwar Eastern Galicia» comprises three subsections, which concentrate on legislative determination of working conditions, regulation of order of entering into an employment agreement in different branches of domestic economy, payment, social welfare of workers. In subsection 3.1 «Main principles of regulation of working conditions and payment in interwar Poland» it is stated that the development of principles of working conditions and payment regulation in interwar Poland was influenced by international conventions. It was proved that payment amount depended on the locality, work experience, age, sex and qualification level of workers. Employers violated one of the main principles of labour relations – the principle of labour rights equality. In relation to Ukrainians discrimination occurred during the employment process, which was motivated by national identity, language, religious beliefs. In subsection 3.2 «Execution of labour agreement and current experience of solving of labour bargaining in interwar Eastern Galicia» it is certified that regulation of execution and termination of labour agreement was conducted with Presidental Orders «About labour agreements of workers» and «About labour agreements of officials» 1928. The parts bargained about work place, worker functions, payment amount. Solving of labour bargaining in agriculture was imposed on committees of labour bargaining solving, reconciliative and capital committees. In subsection 3.3. «Social insurance of workers» it is pointed out that labour law in interwar Poland regulated issues of state social insurance of workers connected with unemployment, temporal incapacity, death, conditions of gaining status of unemployed and receiving of insurance payments. The right for social insurances was guaranteed with art. 102 of Constitution of 1921.
Становлення і розвиток природоохоронних інститутів в Австро-Угорській імперії: історико-правий вимір (на матеріалах Східної Галичини 1867–1918 рр.)
(Львівський державний університет внутрішніх справ, 2017) Коритко, Лілія Ярославівна; Макарчук, Володимир Степанович; Львівський державний університет внутрішніх справ; Шевченко, Анатолій Євгенійович; Кириченко, Володимир Євгенійович; Никифорак, Михайло Васильович
У дисертації системно проаналізовано австрійське природоохоронне загальнодержавне і крайове законодавство другої половини ХІХ – початку ХХ століття. На підставі нормативно-правових актів, наукової літератури та архівних джерел висвітлено безпосередню практику охорони та використання природних об’єктів та їх ресурсів у Східній Галичині в період 1867–1918 рр. під кутом дотримання норм діючого на той час законодавства. Розглянуто участь Австро-Угорської імперії в міжнародно-правових угодах природоохоронного характеру. В диссертации сделан системный анализ австрийского общегосударственного и краевого природоохранного законодательства второй половины ХІХ – начала ХХ века. На основании нормативно-правовых актов, научной литературы и архивных материалов показана непосредственная практика охраны и использования природных объектов и их ресурсов в Восточной Галиции в период 1867–1918 гг. Рассмотрено участие Австро-Венгерской империи в международно-правовых соглашениях природоохранного характера. The dissertation is determined to the historical and legal analysis of the environmental legislation of the Austrian (Austro-Hungarian) Empire and its immediate practical application in the Kingdom of Galicia and Lodomeria, in particular, the Ukrainian lands of Eastern Galicia in the period of their stay in the Austro-Hungary (1867–1918). Eastern Ukrainian land became a place of testing the Austrian legislation. For the first time a systematic analysis of the Austrian legislation of the II-nd half of XIX – early XX century, which regulates environmental activities and requirements for the use of natural objects and their resources has been given. The legal basis for the protection of natural objects was determined by complex regulatory and legal acts: Forest Law of 1852 Mountain Law of 1854, Water Law of 1869, as well as by special laws: Hunting Law of 1849, Fishing Law of 1885. They were adopted during the period under study and were valid till 1918 and further on. An important role in the legal regulation of protection and use of natural objects was assigned to the Austrian marginal (in this case – Galician) environmental legislation. Such aspects of nature protection in Austria have been studied in this work, in particular: the right of property and the right of nature use, management in the field of natural resources use, legal liability. It has been found out that the natural objects of the environment could be either in the right of state, municipal (communal), private property, and in the right of nature use by legal entities and individuals as well. The analysis of the types of legal liability for the environmental offenses has been given. Austrian legislation of the middle XIX – early XX century pro-vided sanctions for unlawful acts related to the particular natural object protected by the legal norm. Legal liability was not based on common criteria – the harm to the environment or the attempt for the ecological law and order in general. On the basis of legal acts, scientific literature and archival materials the activities of national, regional and sectoral management bodies in the sphere of environmental protection have been shown. Their competence has been characterized. It has been proved that environmental institutions constituting relations concerning the protection of the environment as a whole, the protection of individual natural objects and their resources, the protection of life and health of people against dangerous anthropogenic effects and natural phenomena of nature, ownership, use, management in the field of protection and use of natural objects, responsibility for violations of environmental legislation were developing since the mid XIX – early XX centuries and are reflected in Austrian legislation. The concrete historical practice of using natural objects in Eastern Galicia, in particular the operation of forest and land assets, mineral resources, economic use of water resources, rules of hunting and fishing has been studied. The requirements, which were set by the Austrian legislation to the use of water objects and their resources, to the development of mineral resources, deforestation, their protection from fire, to shooting animals, fishing, to the use of lands, to prevention of emissions into the atmosphere the harmful substances, products of combustion, waste results of economic activity and so on have been researched. It has been found out that the environmental legal traditions in Austria-Hungary began to develop from the middle of the nineteenth century. By the end of the XIX century a powerful environmental movement in accordance with the common European standards has been formed in the Empire. It has been proved that Eastern Galicia as a part of the Austro-Hungarian Empire was an active participant of the international and interstate European agreements of environmental nature.
Українська національна державність: формування державно-правової традиції (друга половина XVI – початок ХХ ст.)
(Національний університет "Львівська політехніка", 2021) Терлюк, Іван Ярославович; Макарчук, Володимир Степанович; Львівський державний університет внутрішніх справ; Кіндюк, Борис Володимирович; Панкевич, Іван Миронович; Коритко, Лілія Ярославівна
Дисертація присвячена комплексному дослідженню української національної державності як процесу вироблення національної державноправової традиції. Висловлена авторська наукова позиція щодо кожної зі складових досліджуваної проблематики – феноменів нації, державності, державно-правової традиції. Українську національну державно-правову традицію визначено як український націоґенез, узалежнений константою вольностей – природноправової цінності, втрата якої консолідувала українське суспільство раннього Нового часу. Мотивовано, що константа вольностей лежить в основі характерних рис психології українців – вільнолюбства, демократизму, індивідуалізму, ідеї рівності, неприпустимості насильства влади і т. ін. Обґрунтовано, що означені природно-правові ментальні цінності українців складають підложжя процесу вироблення комплексу політико-правових ідей української державності й становлять основу для розуміння національної ідеї українського народу. Відстоюється думка, що природно-правові ментальні цінності українців притаманні широкій часовій палітрі еволюції української державності, принаймні у межах періоду - від витоків у добу раннього Нового часу і до перших спроб реалізації з початком Новітньої доби в історії (але, не тільки). Висновки автора спираються на наукові досягнення світової й вітчизняної науки та, головно, - комплексний аналіз масиву пам’яток української політикоправової думки та практики вітчизняного державотворення. Диссертация посвящена комплексному исследованию украинской национальной государственности как процесса выработки национальной государственно-правовой традиции. Высказана авторская научная позиция по каждой из составляющих исследуемой проблематики – феноменов нации, государственности, государственно-правовой традиции. Украинскую национальную государственно-правовую традицию определено как украинский нациоґенез, который узависим от константы вольностей – естественно-правовой ценности, потеря которой консолидировала украинское общество раннего Нового времени. Мотивировано, что константа вольностей лежит в основе характерных особенностей психологии украинцев – свободолюбия, демократизма, индивидуализма, идеи равенства, недопустимости насилия власти и т. д. Обосновано, что указанные естественноправовые ментальные ценности украинцев составляют фундамент процесса выработки комплекса политико-правовых идей украинской государственности и составляют основу для понимания национальной идеи украинского народа. Отстаивается мнение, что естественно-правовые ментальные ценности украинцев присущи широкой временной палитре эволюции украинской государственности, по крайней мере в пределах исследуемого периода – от истоков в эпоху раннего Нового времени и до первых попыток реализации с началом Новой эпохи в истории (но, не только). Выводы автора опираются на научные достижения мировой и отечественной науки и, прежде всего, – комплексный анализ массива памятников украинской политико-правовой мысли и практики отечественного государствостроения. The dissertation is devoted to the complex research of the Ukrainian national statehood as a process of elaboration of the national state and legal tradition. The author’s scientific position on each of the components of the studied issues – the phenomena of the nation, statehood, state and legal tradition. The Ukrainian national state and legal tradition is defined as the Ukrainian nation-genesis, dependent on the constant of liberties – a natural-legal value, the loss of which consolidated the Ukrainian society of the early New Age. It is motivated that the constant of liberties underlies the characteristic features of the psychology of Ukrainians – libertarianism, democracy, individualism, the idea of equality, the inadmissibility of violence by the authorities, and so on. It is substantiated that these natural and legal mental values of Ukrainians form the basis of the process of developing a set of political and legal ideas of Ukrainian statehood and form the basis for understanding the national idea of the Ukrainian people. The opinion is substantiated that the natural and legal mental values of Ukrainians are inherent in the wide temporal palette of the evolution of Ukrainian statehood, at least within the studied period from the origins of the early New Age to the first attempts to implement the New Age in history (but not only). The author’s conclusions are based on the scientific achievements of world and domestic science and, mainly, a comprehensive analysis of the array of monuments of Ukrainian political and legal thought and practice of domestic statehood.