Browsing by Author "Крамарчук, Христина"

Now showing 1 - 4 of 4

Similarity of grammars of architectural space in canonical icons and the architecture of deconstructivism
(Lviv Politechnic Publishing House, 2019-02-26) Крамарчук, Христина; Челомбітько, Ольга; Kramarchuk, Khrystyna; Chelombitko, Olga; Lviv Polytechnic National University
У статті розглянуто граматику архітектурного простору в іконі (зображення тривимірного простору у двовимірному) та граматику архітектури деконструктивізму (зображення n-вимірного простору у тривимірному), де за спільну основу взято закономірність морфогенезу: зображення у меншому m-вимірному просторі, більшого n-вимірного простору. Розкривається граматика базової перцептивної перспективи в іконі. Перцептивна перспектива підпорядкована суб’єктивному чиннику (дає змогу вільно застосовувати знання про об’єкт) так як і в деконструктивізмі, де механічний монтаж частин породжений естетикою і семантикою суб’єктивізму. Викривленість архітектурного простору в іконі зумовлена психологією сприйняття плановості людиною, а саме, ближні простори людина бачить за законами зворотної перспективи (від’ємна кривина). Середній план є сферичним, так звана опукла перспектива, а задній план – лінійна перспектива (додатна кривина). Максимальна художня виразність, на яку працює граматика побудови простору в деконструктивізмі породжує гру змістами: намагання знайти амбівалентність, визнання конкурентних інтерпретацій, тим часом як граматика архітектурного простору в іконі втілює духовний досвід у пізнанні метафізичного світу. Визначено, що однаковими методами побудови архітектурного простору ікони і архітектури деконструктивізму є: 1) розсіяна, децентралізована перспектива зображення, звідси фрагментарність і розкриття неглибоких просторів; 2) подача форми з різних поглядів; 3) прийняття геометричних протиріч (ікона) і нереальність форм (деконструктивізм); 4) прийняття джакстапозиції, суперпозиції і дисперсного багатошарового простору; 5) прийняття недомовленості (можливість сприйняття форми і в аксонометрії, й в зворотній або лінійній перспективі). Виявлено подібність мети побудови простору в іконі, як і в деконструктивізмі – розкрити приховані змісти, сутності, досягнути якості метафізичності форм. Відмінність у трактуванні реальності: архітектурні форми в іконі виражають онтологію реальності (втілення синтезу чуттєвого досвіду фізіологічного простору людини і духовного досвіду у спогляданні-пізнанні), водночас архітектура деконструктивізму це експеримент з реальністю (викривлення), механістична естетика насильної руйнації, порушеної досконалості, спричинена підвищенною чуттєвістю до проблем у відношенні «людина – сучасний цивілізаційний світ». Ікона акцентує увагу на метаморфології (всебічне розкриття чуттєвого і духовного досвіду сприйняття існуючої реальності, складний синтаксис форм і простору), а деконструктивізм – на новому морфогенезі й концепції рівнозначності форми і простору.
Study of conditionality and immanence of proper names of newly built housing estates in the Lviv urban environment at the beginning of the XXI century (based on the semiotic triangle method)
(Видавництво Львівської політехніки, 2021-10-10) Крамарчук, Христина; Kramarchuk, Khrystyna; Національний університету “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Подано процес семіозису через семіотичний трикутник у вигляді зрізаної піраміди. Трикутні зрізи піраміди (а їх може бути багато, тому що вони зумовлені кодом сприйняття), показують процес інтерпретації, в якому знак може відсилати до багатьох референтів (денотатів). В одному із тих трикутних зрізів однією вершиною є Власна назва, яка задає код сприйняття ЖК. Здебільшого власні назви ЖК новобудов відображають код міського тексту (індексальні зв’язки з контекстом міського середовища, активізація символіки міста) та соціальний код: індексують уявлення про комфорт життя за кордоном, суспільне положення, популярність художніх і міфологічних типів, мистців, але, на жаль, як бачимо на прикладі Львова, найчастіше іноземних. Цитати, алюзії на архітектуру та місцевості зарубіжних держав, показують нам утопічність “перенесення” у власну назву мрій про зарубіжжя, а з іншого боку – зумовлені глобалізацією культур. Власна назва як позначене у денотаті (референті) не просто умовно індексує архітектурне середовище для орієнтації в місті (міському тексті) чи на ринку житла, а має іконічний зв’язок (упізнається в образі) або й символічний вимір (актуалізує “genius loci”).
Демонстрації модних колекцій як засіб розкриття цінностей архітектурного середовища
(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-01) Крамарчук, Христина; Квасниця, Роксолана; Курдибаха, Ольга; Kramarchuk, Khrystyna; Kvasnytsia, Roksolyana; Kurdybakha, Olga; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
У цій статті проаналізовано модні покази українського дизайнера та дизайнерів світу. Розкрито вплив показів на природне, міське й архітектурне середовище. А саме, завдяки демонстрації модних колекцій звертають увагу людей до проблем: екології, національної культури, ландшафту та пам’яток архітектури. Проаналізовано вплив природних і штучних факторів на тематику і атмосферу презентаційного середовища.
Чинники образної і смислової інверсії архетипних структур свідомості людини і середовища в методі і стилі соцреалізму
(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-01) Крамарчук, Христина; Kramarchuk, Khrystyna; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
У статті є спроба висвітлити чинники становлення в мистецтві методу і стилю тотального соцреалізму як методу заміщення, виявлено і охарактеризовано певні образні і смислові інверсії архетипних структур свідомості людини і середовища часу радянського тоталітаризму. Розкрито історичну органічність російського менталітету у соціалістичній і комуністичній формі існування й властиву даному менталітету органічність методу заміщень у побудові антагоністичних моделей світорозуміння.