Browsing by Author "Лукомська, Зоряна Володимирівна"
Now showing 1 - 3 of 3
- Results Per Page
- Sort Options
Item Архітектурно-планувальні риси фортець Півдня України кінця XVII – початку XIX століть(Одеська державна академія будівнцтва та архітектури, 2021) Фролова, Юлія В’ячеславівна; Бевз, Микола Валентинович; Одеська державна академія будівнцтва та архітектури; Лукомська, Зоряна Володимирівна; Вечерський, Віктор ВасильовичТема дослідження присвячена архітектурі фортець півдня України, особливостям, характеру і чинникам розвитку фортифікації регіону. Обєктом дослідження обрані фортеці і фортифікаційні комплекси, предмет дослідження – архітектурно-планувальні рішення фортець. Хронологічні межі: кінець XVII – початок XIX ст. Географічні межі окреслені територією сучасних адміністративних межами Одеської, Миколаївської та Херсонської областей. У роботі були вирішені наступні завдання: узагальнено український і зарубіжний досвід вивчення фортець півдня України, розроблена методика архітектурного дослідження різночасових фортифікаційних об'єктів, виведені методи і підходи сучасного користування фортецями, визначено розташування і характер архітектури фортець, висвітлені архітектурні етапи будівництва і фактори впливу на архітектурно-планувальні рішення, розроблені програми реорганізації і консервації території фортець Півдня України (Ізмаїл, Аджидер, Перекоп), створені графічні реконструкції втрачених об'єктів фортифікації (фортеця Кілія, Татар-Бунару, Єні-Дунія, Очаків, Кінбурн). Фортеці тривалий час грали особливу роль у формуванні державності і культурного простору певної території, її смисловому змісті і міському розвитку. Архітектура фортеці відображає індивідуальні зміни в соціальнополітичному та адміністративному житті регіону. Архітектурні та планувальні рішення фортець півдня України формувалися поступово, успадкувавши тенденції та особливості притаманні різним історичним епохам, від середньовічної романської і візантійської архітектури до ренесансних регулярних міст-полісів. Тема исследования посвящена архитектуре крепостей юга Украины, особенностям, характеру и факторам развития фортификации региона. Объектом исследования выбраны крепости и фортификационные комплексы, предмет исследования – архитектурно-планировочные решения крепостей. Хронологические границы: конец XVII – начало XIX вв. Географические границы очерчены территорией современных административных границ Одесской, Николаевской и Херсонской областей. В работе были решены следующие задачи: обобщён украинский и зарубежный опыт изучения крепостей юга Украины, разработана методика архитектурного исследования разновременных фортификационных объектов, выведены методы и подходы современного пользования крепостями, определено расположение и характер архитектуры крепостей, освещены архитектурные этапы строительства и факторы влияния на архитектурнопланировочные решения, разработаны программы реорганизации и консервации территории крепостей Юга Украины (Измаил, Аджидер, Перекоп), созданы графические реконструкции утраченных объектов фортификации (крепость Килия, Татар-Бунар, Эни-Дуния, Очаков, Кинбурн). Крепости долгое время играли особую роль в формировании государственности и культурного пространства определённой территории, её смысловом содержании и городском развитии. Архитектура крепости отражает индивидуальные изменения в социально-политической и административной жизни региона. Архитектурные и планировочные решения крепостей юга Украины формировались постепенно, унаследовав тенденции и особенности присущие различным историческим эпохам, от средневековой романской и византийской архитектуры до ренессансных регулярных городовполисов. The topic of the research is devoted to the architecture of fortresses in the south of Ukraine, the features, nature and factors of the development of fortifications in the region. Fortresses and fortification complexes were chosen as the object of research; the subject of research is the architectural and planning solutions of fortresses. Chronological boundaries: late 17th - early 19th centuries. Geographic boundaries are delineated by the territory of the modern administrative boundaries of Odessa, Nikolaev and Kherson regions. In the work, the following tasks were solved: the Ukrainian and foreign experience of studying the fortresses of the south of Ukraine was summarized, a methodology for the architectural study of fortifications of different times was developed, methods and approaches for the modern use of fortresses were derived, the location and nature of the architecture of fortresses were determined, the architectural stages of construction and factors of influence on the planning solutions, programs for reorganization and conservation of the territory of the fortresses of the South of Ukraine (Izmail, Adzhider, Perekop) have been developed, graphic reconstructions of the lost fortifications have been created (fortress Kiliya, TatarBunary, Eni-Duniya, Ochakov, Kinburn). For a long time, fortresses played a special role in the formation of statehood and cultural space of a certain territory, its semantic content and urban development. The architecture of the fortress reflects individual changes in the socio-political and administrative life of the region. The architectural and planning solutions of the fortresses in the south of Ukraine were formed gradually, inheriting the tendencies and features inherent in various historical eras, from medieval Romanesque and Byzantine architecture to the Renaissance regular city-states.Item Відтворення архітектурно-просторової структури монастирів Чину Святого Василія Великого Західної України(Національний університет "Львівська політехніка", 2019) Знак, Іван Богданович; Ремешило-Рибчинська, Ореста Ігорівна; Національний університет «Львівська політехніка»; Лукомська, Зоряна Володимирівна; Смоляк, Володимир ВікторовичУ дисертаційному дослідженні розроблено науково обґрунтовані положення про характерні риси архітектурно-просторової структури монастирів ЧСВВ за історичними етапами та укладено теоретично-практичну модель відтворення архітектурно-просторової структури монастирів ЧСВВ. Проаналізовано досвід адаптації монастирських архітектурних структур в умовах сучасного суспільства, доповнено методику дослідження монастирів ЧСВВ. Автором виявлено основні напрямки та параметри трансформації архітектурно-просторової структури монастирів ЧСВВ в сучасних умовах. Обґрунтовано потребу розширення або уточнення законодавчих норм для виявлення специфіки монастирів ЧСВВ, як відкритої системи динамічної візуально-соціальної комунікації. В дисертації окреслено характерні риси змін, яких зазнавали монастирі ЧСВВ Західної України на межі XX – початку XXI століття. В диссертационном исследовании разработаны научно обоснованные положения о характерных чертах архитектурно-пространственной структуры монастырей ОСВВ по историческим этапам и заключено теоретико-практическую модель восстановления архитектурно-пространственной структуры монастырей ОСВВ. Проанализирован опыт адаптации монастырских архитектурных структур в условиях современного общества, дополнено методику исследования монастырей ОСВВ. Автором выявлены основные направления и параметры трансформации архитектурно-пространственной структуры монастырей ОСВВ в современных условиях. Обоснована необходимость расширения или уточнения законодательных норм для выявления специфики монастырей ОСВВ, как открытой системы динамической визуально-социальной коммуникации. В диссертации обозначены характерные черты изменений, которые испытывали монастыри ОСВВ Западной Украины на рубеже XX – начала XXI века. Due to specific historical features, a particularly large number of tangible objects related to the activity of the Order of St. Basil the Great are located in the territory of Western Ukraine, primarily in Halychyna. In the dramatic history of the Basilians, it was Halychyna that became the place where interpenetration of Eastern and Western Christianity typical for the Uniate Church after the Synod of Zamość occurred within the background of very strong Orthodox traditions, this resulting in the unique synthesis of worldview, ritualistic and spatial forms (architectural and art ones). The processes of religious activity decrease, characteristic of Eastern Europe in the 1990ies – 2000s and secularization trends do not give grounds to talk about the prospects of any significant growth of monastic orders in the nearest future. Along with that, a traditionally high level of religious conscience in Western Ukraine and vigorous activity of religious organizations testifies the topicality of cult and ritual use of Basilian monuments in this region. In these conditions there arises an objective need to develop theoretical and practical provisions that would contribute to the preservation of architectural and ensemble specificity of Basilian complexes on the one hand, and would organically meet the needs of natural transformation of semantic and functional attributes of the monastic space in the conditions of the 21st century on the other. The dissertation presents theoretically grounded provisions on the characteristic features of architectural and spatial structure of OSBM monasteries by historical stages as well as a theoretical and practical model for the restoration of architectural and spatial structure of OSBM monasteries. The paper analyzes the experience of monastic architectural structures adaptation within the context of modern society and supplements the methodology for the study of OSBM. The author outlines the main directions and parameters of architectural and spatial structure transformation of OSBM monasteries under modern conditions. It is argued that legislation should be expanded or specified to identify the specifics of OSBM monasteries as an open system of dynamic visual and social communication. The dissertation outlines the characteristics of changes experienced by the OSBM monasteries of Western Ukraine in the late 20th- early 21st century.Item Містобудування Західної України епохи бароко (сер. XVII ст. – кін. XVIII ст.)(Національний університет "Львівська політехніка", 2018) Лукомська, Зоряна Володимирівна; Бевз, Микола Валентинович; Національний університет «Львівська політехніка»; Шевцова, Галина Вікторівна; Смоленська, Світлана Олексіївна; Пшесмицька, ЕльжбетаПроведено дослідження містобудівних процесів Західної України барокової доби. Визначено вплив традицій європейського містобудування та історичні передумови формування західноукраїнської містобудівної культури. Розкрито особливості історико-містобудівного розвитку та проведено оцінку збереженості міст, оборонних, палацово-паркових, сакральних комплексів Західної України, які досягли найбільшого розквіту у період сер. XVII – кін. XVIII ст. Виявлено два головні шляхи розвитку містобудування – це закладення нових міст та проведення реконструкцій, модернізацій, розбудов існуючих містобудівних комплексів у бароковий період. Визначено риси функціональної програми міст та ідеологічне підґрунтя формування містобудівних комплексів барокової епохи, розроблено типологію містобудівних утворень досліджуваного періоду. Розкрито особливості розпланування нових міст та закономірності проведення реконструкцій, модернізацій та перебудов містобудівних комплексів у бароковий період. У результаті аналізу процесу містобудування Західної України барокової доби визначено періодизацію розвитку та розроблено теоретичні схеми реконструкцій розпланувальних структур історичних міст та ансамблів, що відповідають трьом етапам розвитку. Виявлено містобудівну спадщину епохи бароко Західної України та розкрито її європейський контекст. Розроблено загальні положення регенерації західноукраїнських цінних історичних містобудівних комплексів. In this research work we analyzed townplanning processes in Western Ukraine while the Baroque period. Also, the influence of the traditions of European townplanning and historical preconditions of the formation of Western Ukrainian townplanning culture was investigated. The list of the main factors that influenced the formation of the townplanning process in the western Ukrainian territories while the period of mid XVII - end of the XVIII century was set up. The peculiarities of historical and townplanning development are revealed in this research. The estimation of the preservation level of cities, defensive, palace-park, sacral complexes of Western Ukraine, which reached the greatest prosperity in the period of mid XVII – end of the XVIII century was made. Two main ways of townplanning development were identified: building of new cities and reconstruction, modernization and development of existing townplanning complexes while the Baroque period. The features of the functional program of cities while main evolutionary levels of their development were determined, the dominance of the representative function on the final stage of development was revealed. In this research work there was revealed the formative role of a whole set of established ideological concepts, on the basis of which new representative palace ensembles with gardens and parks in the Baroque towns were formed, as well as new city residences were built, new sacral-monastic complexes and fortification objects were developed. The bases of the compositional and space structure of cities of the XVII-XVIII centuries are presented. On concrete examples it is demonstrated the principles of regular planing and its combination with the system of compositional-planning axes, also, the latest methods of the formation of city-ensembles are discovered. A typology of townplanning structures of the studied period is formulated. The main features of the planning of new cities are revealed, basic planning elements of such objects are defined. We have investigated the evolution of townplanning complexes in Western Ukraine during the period of XVII - XVIII centuries and separated the main features of development of newly appeared and reconstructed cities. A number of similar approaches for the establishment of new cities and the reconstruction of existing cities, which are reflected in the same techniques of forming of the space composition of the town were identified As a result of the analysis of the townplanning process in Western Ukraine while the Baroque period, we determined the periodization and made the theoretical schemes of reconstruction of the planning structures of historical cities and ensembles in accordance with the three stages of their development. The urban heritage of the Baroque period in Western Ukraine was discovered and its European context was revealed. We propose to include to the State register of immovable monuments of Ukraine a number of townplanning objects that have lost the status of the city for nowadays, but which are especially valuable. The general conditions of regeneration of Western Ukrainian valuable historic townplanning complexes are developed. Проведено исследование градостроительных процессов Западной Украины барочной эпохи. Определено влияние традиций европейского градостроительства и исторические предпосылки формирования западноукраинской градостроительной культуры. Раскрыты особенности историко-градостроительного развития и проведена оценка сохранности городов, оборонных, дворцово-парковых, сакральных комплексов Западной Украины, которые достигли наибольшего развития в период сер. XVII – кон. XVIII в. Выявлено два главных пути развития градостроительства – это образование новых городов и проведение реконструкций, модернизаций, перестроек существующих градостроительных комплексов в барочный период. Определены черты функциональной программы городов и идеологическое основание формирования градостроительных комплексов барочной эпохи, разработана типология градостроительных образований исследуемого периода. Раскрыты особенности планировки новых городов и закономерности проведения реконструкций, модернизаций и перестроек градостроительных комплексов в барочный период. В результате анализа процесса градостроительства Западной Украины барочной эпохи определено периодизацию развития и разработаны теоретические схемы реконструкции планировочных структур исторических городов и ансамблей, соответствующие трем этапам развития. Выявлено градостроительное наследие эпохи барокко Западной Украины и раскрыто его европейский контекст. Разработаны общие положения регенерации западноукраинских ценных исторических градостроительных комплексов.