Browsing by Author "Лялюк, Галина Миколаївна"

Now showing 1 - 7 of 7

Міжособистісні взаємини подружніх пар в умовах війни
(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Курпіль, Тетяна Андріївна; Kurpil, Tetiana Andriivna; Лялюк, Галина Миколаївна; Національний університет "Львівська політехніка"
Робота присвячена дослідженню проблематики сімейних взаємин, зокрема питанням попередження, профілактики та подолання подружніх конфліктів. У дослідженні взяло участь 60 осіб: 30 чоловіків і 30 жінок у віці від 21 до 27 років. Припущення про те, що задоволеність шлюбом знижується через розбіжності в оцінках і очікуваннях подружжя, підтвердилося: це сприяє зростанню конфліктності, особливо в питаннях домінування, довіри та очікувань. Жінки частіше висловлюють незадоволення, що суперечить очікуванням чоловіків і впливає на рівень задоволеності стосунками. Аналіз за методикою Т. Лірі виявив значні невідповідності в уявленнях подружжя, які провокують конфлікти, особливо в аспектах домінування-підпорядкування. Дослідження за методикою Ю. Альошиної, Л. Гозмана та К. Дубовської підтвердило існування різних рольових очікувань, особливо виражених у відповідях чоловіків. Жінки прагнуть автономії, але також очікують традиційної підтримки від партнерів, що створює напругу між особистими прагненнями й соціальними очікуваннями. Чоловіки ж схильні уникати обговорень проблем, обираючи компроміс. Таким чином, відмінності в уявленнях жінок і чоловіків про фактори задоволеності шлюбом впливають на частоту та інтенсивність конфліктів у шлюбі.
Особливості психологічної травматизації учасників бойових дій
(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Лаврів, Ольга Василівна; Lavriv, Olha Vasylivna; Лялюк, Галина Миколаївна; Національний університет "Львівська політехніка"
У роботі досліджено психологічні особливості психологічної травматизації учасників бойових дій. Проаналiзовано наукові розвідки проблематики психотравматизації особистості Психічна травма виникає внаслідок перебування людини у психотравмувальній ситуації, яка серйозно загрожує особистісній цілісності та безпеці. Бойова психологічна травматизація особистості охоплює вплив бойового стресу, що порушує психологічну безпеку, навантажує регуляторні системи та мобілізує функціональні ресурси для адаптації до фізичних і психічних навантажень. Для військовослужбовців, які пережили психотравмуючі події, важливо вчасно надати ефективну психологічну допомогу, психотерапію та соціально- психологічну реабілітацію. Результати емпіричного дослідження показали, що психологічна травматизація притаманна значній частині військовослужбовців учасників збройних сил. Виявлено, що військовослужбовці-учасники бойових дій найбільше використовують фізичну активність як стратегію подолання кризових ситуацій, у порівнянні з іншими стратегіями, наприклад, знаннями. Встановлено прямі кореляції між симптоматикою ПТСР, реактивною тривожністю та особистісними стратегіями подолання криз, такими як віра, соціальні контакти, фізична активність, уява та знання. Військовослужбовці мають більш виражені прояви реактивної тривожності. Розглянуто напрямки психологічної допомоги військовослужбовцям, яка має включати різноманітні методи, такі як когнітивно-поведінкова терапія (КПТ), EMDR, позитивна психотерапія, гештальт-терапія, арт- терапія, символ-драма, які адаптовані до індивідуальних потреб кожного військовослужбовця.
Психологічне благополуччя дівчат з порушеннями харчової поведінки
(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Крюкова, Лідія Григорівна; Kriukova, Lidiia Hryhorivna; Лялюк, Галина Миколаївна; Національний університет "Львівська політехніка"
Психологічне благополуччя є важливим аспектом загального добробуту й якості життя. Психологічне благополуччя включає різноманітні сфери життя, такі як емоції, самовизначення, стосунки, особистість, відсутність психічних проблем, задоволення від життя, процес самопізнання, глибоке почуття внутрішньої гармонії. Харчова поведінка – це система взаємодій особистості із навколишнім середовищем, яка спрямована на задоволення потреб через їжу. Харчова поведінка залежить від багатьох факторів, включно з культурою, сімейними цінностями, вихованням, фізичним станом і здоров’ям. Розлади харчової поведінки поділяються на три основні типи: емоціогенний, обмежувальний і екстернальний. З метою апробації та підтвердження припущень було досліджено 130 осіб віком від 19 до 24 років. Половина досліджуваних мають проблеми у харчуванні; більше половини вважають, що мають зайву вагу, третина не має зайвої ваги; половина робить спроби схуднути або підвищити вагу; четверта частина групи постійно контролюють свою вагу, половина час від часу контролює та інші взагалі не контролюють свою вагу. За результатами емпіричного дослідження визначено, що найбільше опитаних проявляють високий рівень за шкалою «екстернальний тип харчової поведінки». Виявлено взаємозалежності між типом харчової поведінки та психологічним благополуччям, саморегуляцією поведінки.
Психологічні особливості життєстійкості підлітків в умовах воєнного стану
(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Рудь, Галина Любомирівна; Rud, Halyna Liubomyrivna; Лялюк, Галина Миколаївна; Національний університет "Львівська політехніка"
У роботі досліджено психологічні особливості життєстійкості підлітків в умовах воєнного стану. Проаналiзовано наукові розвідки проблематики життєстійкості особистості та підлітків, зокрема. Теоретичний аналіз показав, що поняття життєстійкості характеризує психологічну живучість й самоефективність особистості, та є показником її психічного здоров'я. Концепція життєстійкості передусім застосовується для вивчення особливостей процесу подолання складних життєвих обставин. Життєстійкість включає компоненти залученості, контролю й ризику, й відіграє досить важливу роль у процесі подолання стресу підлітками в умовах воєнних дій. Означені вище компоненти відображають внутрішні ресурси й навички, що допомагають підліткам успішно адаптуватися до негативних ситуацій й стресу, розвивати мотивацію й самодисципліну, а також допомагають досягати успіху, незважаючи на труднощі. Емпіричне дослідження показало, що серед підлітків переважають низькі рівні й середні рівні життєстійкості. Кореляційний аналіз виявив обернені зв’язки між психологічним стресом, стресостійкістю та компонентами життєстійкості, такими як контроль і прийняття ризику серед підлітків. Це свідчить про те, що високий рівень стресу та низька стресостійкість знижують здатність до контролю ситуації та зменшують готовність приймати ризики. Копінг-стратегії дистанціювання і прийняття відповідальності мають обернене зв’язок з життєстійкістю і її компонентами. Розглянуто напрямки психологічної підтримки підлітків та розроблено рекомендацiї із метою розвитку життєстійкості пiдлiткiв в умовах воєнного стану.
Психологічні особливості професійної деформації військовослужбовців
(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Шкурак, Оксана Ярославівна; Bychok, Oksana Yaroslavivna; Лялюк, Галина Миколаївна; Національний університет "Львівська політехніка"
У роботі досліджено психологічні особливості професійної деформації військовослужбовців. Проаналізовано наукові праці з проблематики професійної деформації особистості, досліджено існуючі теоретичні підходи та емпіричні дослідження, присвячені професійній деформації, а також визначено основні фактори, що сприяють її розвитку. Розглянуто специфіку професійної діяльності військовослужбовців як фактора професійної деформації особистості. Здійснено аналіз особливостей професії військовослужбовців, включаючи високий рівень стресу, емоційне навантаження, відповідальність та вплив цих факторів на формування професійної деформації. Емпірично досліджено, що переважна більшість військових має середній рівень професійної деформації, близький до високого, що свідчить про наявність емоційного виснаження. Дослідження також виявило ряд важливих кореляційних зв’язків. Найзначніші з них включають: управлінську діяльність і зниження особистих результатів; психоемоційне виснаження і тип служби; особистісну дистанційованість, тривалість служби і стать; професійну мотивацію, стаж роботи і управлінську діяльність; соціальну фрустрацію, емотивний тип акцентуації і вид службових обов’язків; педантичний тип і управлінську діяльність; тривожний тип і стаж роботи. Визначено напрями психопрофілактики професійної деформації військовослужбовців та методи збереження їх психічного здоров’я.
Психологічні особливості професійної деформації військовослужбовців
(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Шкурак, Оксана Ярославівна; Shkurak, Oksana Yaroslavivna; Лялюк, Галина Миколаївна; Національний університет "Львівська політехніка"
У роботі досліджено психологічні особливості професійної деформації військовослужбовців. Проаналізовано наукові праці з проблематики професійної деформації особистості, досліджено існуючі теоретичні підходи та емпіричні дослідження, присвячені професійній деформації, а також визначено основні фактори, що сприяють її розвитку. Розглянуто специфіку професійної діяльності військовослужбовців як фактора професійної деформації особистості. Здійснено аналіз особливостей професії військовослужбовців, включаючи високий рівень стресу, емоційне навантаження, відповідальність та вплив цих факторів на формування професійної деформації. Емпірично досліджено, що переважна більшість військових має середній рівень професійної деформації, близький до високого, що свідчить про наявність емоційного виснаження. Дослідження також виявило ряд важливих кореляційних зв’язків. Найзначніші з них включають: управлінську діяльність і зниження особистих результатів; психоемоційне виснаження і тип служби; особистісну дистанційованість, тривалість служби і стать; професійну мотивацію, стаж роботи і управлінську діяльність; соціальну фрустрацію, емотивний тип акцентуації і вид службових обов’язків; педантичний тип і управлінську діяльність; тривожний тип і стаж роботи. Визначено напрями психопрофілактики професійної деформації військовослужбовців та методи збереження їх психічного здоров’я.
Психічне здоров'я як чинник суб'єктивного благополуччя особистості
(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Клочко, Тетяна Валеріївна; Klochko, Tetiana Valeriivna; Лялюк, Галина Миколаївна; Національний університет "Львівська політехніка"
У роботі досліджено взаємозв’язок між психічним здоров’ям і суб’єктивним благополуччям, поєднуючи теоретичний аналіз та емпіричні дані. Психічне здоров’я визначено як компонентний конструкт, що включає емоційну регуляцію, життєстійкість, соціальну адаптивність і позитивне функціонування. Суб’єктивне благополуччя розглядається через рівень задоволеності життям, позитивні емоції та відсутність негативних афектів. Виявлено двонаправлений зв’язок між цими конструктами, який опосередковується психологічними, соціальними та культурними чинниками. Емпіричне дослідження на вибірці зі 100 осіб підтвердило, що внутрішній локус контролю позитивно впливає на рівень психічного здоров’я та суб’єктивного благополуччя, тоді як контроль випадковості має зворотний ефект. Виокремлено три кластери ставлення до здоров’я: «збалансовані», «відсторонені» та «надмірно пильні», з яких найвищі показники благополуччя мають перші. Ієрархічний кластерний аналіз показав вікові відмінності: молодші орієнтовані на гедонізм, старші — на евдаймонію. Результати підтверджують важливість емоційної регуляції, стійкості до стресу та соціальної активності для підвищення рівня благополуччя. Отримані висновки можуть стати основою для подальших досліджень і практичних рекомендацій.