Browsing by Author "Мазурик, Марія"

Now showing 1 - 11 of 11

Аналіз російськими мислителями кін. ХІХ – поч. ХХ ст. онтологічного розуміння добра і зла в патристиці
(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Мазурик, Марія
Торкаючись відмінності східно- та західнопатристичної думки, зазначається, що незважаючи на те, що східна патристика була більше представлена в російській філософській думці к. ХІХ – поч. ХХ ст. і навіть вважається основним її джерелом, західна патристика теж не була позбавлена уваги з боку російських мислителів, але ця увага обмежується проблемами, які стосуються виключно людського буття, таких як мораль, душа, вибір, але аж ніяк не онтології. Західноєвропейська філософія, яка виростає на ґрунті західної патристики, майже не використовує доробок патристики східної, що дає підстави стверджувати: ґрунт патристики в російській релігійній філософії був набагато глибшим, ніж у філософії західно-європейській. The topicality of the article is determined by the social, cultural and political situation prevailing not only in our country but all over the world in the late 20th - early 21st centuries. Taking into consideration the cultural and spiritual crisis, the tragedies in history and the 21st century realities such as murders, wars, terrorist attacks and natural disasters, the problem is getting extremely important requiring thorough research and seeking new ways of its solution. The legacy of the Russian religious philosophers of the late 19th and early 20th centuries emerging and developing under the influence of patristics (Eastern and Western) is of particular interest. Their viewpoints on the problem of good and evil can help modern humanity to follow the way of “light and kindness”. The author examines the differences between Eastern and Western patristics. Eastern patristics is more represented in Russian philosophy of the late 20th - early 21st centuries and it is even considered to be its major source. Studying Western patristics, Russian philosophers focus on the issues that concern only human existence (ethics, a person’s soul and choice) but not ontology. Developing on the basis of Western patristics, Western European philosophy doesn’t make use of the Eastern patristic heritage. This fact suggests that patristics is better investigated in Russian philosophy of religion than in Western European philosophy. Analyzing Russian ontologism and comparing it with Western philosophy, the author discloses that knowledge and consciousness, mind and rationality have indisputable importance for Western philosophy while in Russian philosophy the principle role belongs to existence. However, ontologism of Russian religious philosophy doesn’t focus on existence itself but on existential dimensions of a person who is not opposed to it but, on the contrary, displays all essential characterisitcs of existence. Trying to conduct extensive research of the problem of good and evil in Russian religious philosophy, the author examines patristic philosophy, particularly its Eastern theory, because in her opinion, it is a directsource of Russian philosophy of the late 20th - early 21st centuries. In spite of the fact that the majority of the representatives of Russian religious philosophy of this period treat Eastern Christianity more favorably, their attitude towards Western patristics is not the same. Russian philosophy of religion inherits the aspiration for integrity from Eastern Christian traditions regarding it as the independent status of the world and people. Taking into account this aspiration, the author mentions the features of a typical religious spirit, including dreams about perfect existence that differs from the real, empirical world. Russian philosophers of religion borrow the paradigms and theories of Eastern Christian patristics and adopt the language of culture and theoretical thinking and its conceptual apparatus from Western patristics.
Аналіз ідей добра і зла Августина Блаженного російськими релігійними мислителями наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.
(Lviv Polytechnic Publishing House, 2016) Мазурик, Марія; Національний університет “Львівська політехніка”
Досліджено онтологічний підхід до проблеми добра і зла, її формулювання та специфіки вирішення в російській релігійній філософії наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. на основі зіставлення східної (більш близької за “духом” російським мислителям) і західної (блаженний Августин) гілки патристики. Стаття ґрунтується на використанні методу єдності логічного та історичного, категоріального аналізу та компаративістики, аналогії та наукової об’єктивності. Seeking to study in detail the problem of the good and the evil in the Russian religious philosophy, one can not avoid considering of patristic philosophy. Although the majority of Russian religious philosophy of the end of the 19th – beginning of the 20th century have “affection” attitude to Eastern Christianity, Western patristic attitude to Russian thinkers was not unambiguous. Speaking about the Russian heredity of the Eastern traditions of Christianity, it is worth noting that it takes from the latter commitment to integrity as a proper state of the world and the man. In such combination of being, restoring its integrity, there is a fundamental task of human being, its purpose and meaning. The “borrowings” of Russian religious philosophy of the end of the 19th – beginning of the 20th century include paradigms and theories of the Eastern Christian patristics. The West here (in the guise of Aurelius Augustine), however, should not be forgotten since from it the Russian philosophy of the end of the 19th – beginning of the 20th century has adopted the language and culture of theoretical thinking, its conceptual apparatus. Western European philosophy, which grows on the soil of Western patristics, hardly uses Eastern patristic heritage. This gives reasons to assert that patristic ground in the Russian religious philosophy was much wider than in Western European philosophy. Thus, analysing the position of typically Russian ontologism and its difference with the philosophy of the West, it has been found that if in the Western thought gives indisputable authority to knowledge and consciousness, reason and rationality, in the Russian philosophy, the main role is given to being. However, ontologism of the Russian religious philosophy was not the center of the being itself, and existential dimension of a man who does not oppose it. On contrary, it expresses all relevant parameters of the being. The ontological perspective of human problems of the good and the evil is connected with absence of rootedness in being which constantly encourages a personality to choose a right or wrong way. This imposes an imprint on ontological categories of the good and the evil which represent one of ways of expressing the human being.
Буття людини у вимірах абсолюту у філософії С. Франка
(Ліга-Прес, 2012) Мазурик, Марія
Екзистенціальні пошуки Л. Шестова та С. К`єркеґора на межі синтезу релігії та філософії
(Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2009) Мазурик, Марія
Моральна філософія В. Соловйова
(Видавництво Львівської політехніки, 2012) Мазурик, Марія
Досліджується моральна філософія В. Соловйова та його спроби вирішити проблему добра і зла. Зазначається, що російський філософ переносить акцент з етичного світогляду на моральну діяльність людини, сутністю якої стає втілення абсолютного добра. Відбувається переміщення точки тяжіння від розуміння Абсолюту як онтологічної реальності до його розуміння як ідеалу. Саме на нього повинна орієнтуватись будь-яка людська діяльність. Внаслідок нереалізованості ідеалу добра та досконалості у нашому світі виникає необхідність “виправдання” добра, що і намагається здійснити В. Соловйов. Exploring the moral philosophy of V.Solovyov and his attempts to resolve the problem of good and evil we point out that the Russian philosopher shifts the accent from the ethical outlook onto the moral activity of a human; the essence of the latter being the incarnation of absolute goodness. He simulatenously shifts the centre of gravity from understanding the Absolute as ontological reality onto its understanding as the ideal which every human activity should take the hold at. Because the ideal of goodness and perfection remains unrealized in our world the necessity to “justify” goodness emerges and this is precisely what V.Solovyov attempts to achieve.
Онтологічний вимір етичних категорій добра і зла
(Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2010) Мазурик, Марія
Поряд із поширеними в літературі концепціями добра і зла запропоновано їхнє екзистенціальне трактування, яке пов’язується з людською екзистенцією і торкається питання справжності чи несправжності людського існування. The principal attention is devoted the basic conceptions of good and evil are given in ethics, to the list of which is added the interpretation of this problem in existentialism, witch connect of the human existence and touch on real or unreal of the human being.
Рецепція автономної етики І. Канта в російській релігійній філософії кінця ХІХ – початку ХХ століття
(Видавництво Львівської політехніки, 2011) Мазурик, Марія
З’ясовано причини неприйняття І. Канта російськими релігійними мислителями. Звертається увага на той факт, що в І. Канта людина, як емпірична особистість, є лише об’єктом, а не суб’єктом етичної діяльності. Началом, яке пов’язує дві сфери в ній, виступає почуття обов’язку або безумовна відданість категоричному імперативові. Тобто, якщо кантівський ідеалізм був виключно раціоналістичним, то російські філософи відчували свою спорідненість з ідеалізмом містичним. Це і стає причиною несумісності більшості ідей автономної етики німецького філософа з ідеями російських релігійних мислителів кінця ХІХ – початку ХХ ст., етика яких є зразком „теономної етики любові”. The article is devoted to the research of a problem of devoted to the consideration the Kant’s philosophy and its influence on the establishment ethical thought of the Russian philosophers of the end of 19th – the beginning of 20th century, his autonomous ethics provoked ambiguous reaction from the side of religious philosophers in Russia, who understood the autonomy is first of all the connection of the person with spiritual origin, in fact with God (“theonomical ethics of love”).
Смерть як відкриття нових горизонтів бачення для людини
(Видавництво Львівської політехніки, 2013) Мазурик, Марія
Досліджується одна із вічних тем філософії, яка протягом століть залишається відкритою і саме цим притягує мислителів, змушуючи їх знову і знову шукати відповідь на питання: Чи є смерть метаемпіричною трагедією чи природною необхідністю? Спираючись на філософські пошуки відомого дослідника Ф. Ар’єса, демонструється взаємозв’язок людського ставлення до смерті з індивідуальним духовним становленням особистості та усього людства загалом. Аналізуються ключові відмінності у розумінні феномену смерті людиною західного та східного типу. The article is devoted to variety of undestanding of eternal`s philosophy question, i.e. the death. This eternal`s subject many centuries is opening and this attractions many philosophy`s. They try to find the answer of the question: death is a metaempirions tragedy or nature`s necessary? Appealed to the philosophy`s achievement of the well-known scientist Ariès concerning connection human`s treatment to death and individual spiritual grow and all mankind. The principal difference of the understanding of death in the west and east human has been analysed.
Соціальна відповідальність в етиці бізнесу
(Видавництво Львівської політехніки, 2011) Мазурик, Марія
Ф. Достоєвський та Ф. Ніцше: вирішення теми "надлюдини"
(Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2009) Мазурик, Марія
Досліджено проблему «надлюдини» у філософії Ф. Ніцше та Ф. Достоєвського. Вказано спільні та відмінні ознаки в концепціях цих мислителів. Стверджено, що Ф. Достоєвський, пройшовши довгий шлях з Ф. Ніцше, приходить до висновку, що людина власними силами не може піднятися до висоти Бога, що перетворення людини на боголюдину можливе лише в процесі спільної дії людської та божественної сили, яка її перевищує. The article is devoted to the research of a problem of «overman» in the philosophy of F. Nietzsche and F. Dostoyevsky. The common and different features in the conceptions of the given philosophers are indicated. It is established, that F. Dostoyevsky passed a long way from F. Nietzsche, come to the conclusion, that a man by his own can`t reach the elevation of the God. The impersonation of a man into a overman in possible in the process of common cooperation of the human and godlike power, which dominates over it.
Філософія – відповіді чи питання на правду життя?
(Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2009) Мазурик, Марія