Browsing by Author "Машталір, Христина Віталіївна"

Now showing 1 - 3 of 3

Державно-правові погляди Євгена Петрушевича
(Національний університет "Львівська політехніка", 2015) Машталір, Христина Віталіївна
Досліджено становлення державно-правових поглядів Євгена Петрушевича. Розглянуто та проаналізовано історіографію, джерела, теоретичні та методологічні підходи до вивчення професійної діяльності, становлення громадсько-політичних поглядів, а також аналізу політичної та законотворчої діяльності Є. Петрушевича в Галицькому сеймі та Австрійському парламенті. Проаналізовано роль Євгена Петрушевича в українському державо- та правотворенні в період національно-визвольних змагань на західноукраїнських землях. Вивчено внесок Є. Петрушевича у розвитку українського конституціоналізму. Відображено особливості державно-правових поглядів Є. Петрушевича в еміграційний період. Досліджено міжнародно-правові та суспільно-політичні аспекти діяльності уряду Є. Петрушевича в екзилі. Узагальнено пошук і розробку державно-правових концепцій та моделей розвитку української державності в 20-30-х рр. ХХ ст. На основі отриманих теоретичних висновків сформульовано основні етапи становлення та розвитку державно-правових поглядів Євгена Петрушевича та проаналізовано місце в історії української політичної та правової думки. В диссертации исследуется государственно-правовые взгляды Евгения Петрушевича в системе украинской политико-правовой мысли конца XIX - первой половины XX века. Рассмотрены и проанализированы научные труды отечественных и зарубежных историков, юристов, политических и общественных деятелей, как периода национально-освободительного движения на украинских землях начала XX века, так и современных исследователей деятельности Е. Петрушевича. В диссертации широко представлена мемуарная литература, пресса, а также нормативно-правовые акты, имеющее непосредственное отношение к Е. Петрушевичу и Западноукраинской Народной Республике. Особое внимание уделено архивным документам, которые дают представление об общественно-политической деятельности Е. Петрушевича и особенностей его государственно-правовых взглядов. Обозначены и осмыслены этапы становления и развития государственно-правовых взглядов Евгения Петрушевича в соответствии с развитием отечественного конституционализма, а также общественно-политической организации государства и формированием правовых теорий государственного устройства и правления. В диссертации раскрыты политическая и законотворческая деятельность Евгения Петрушевича в Галицком сейме и Австрийском парламенте, благодаря которой были достигнуты большие дипломатические успехи, а также рост политического авторитета Восточной Галичины на международной арене. Исследована роль Евгения Петрушевича в украинском государственном и правовом развитии в период национально-освободительного движения на западноукраинских землях. Xарактеризуются политико-правовые основы становления и формирования Западноукраинской Народной Республики в контексте государственных и правовых взглядов Е. Петрушевича. Отмечены концептуальные взгляды политика на такие понятия как «суверенитет», «автономия», «федерализм», «диктатура», «форма правления», «государственное устройство», «законодательная деятельность», «местное самоуправление», «права национальных меньшинств» и т.д. Показан вклад Е. Петрушевича в развитие отечественного парламентаризма и конституционализма. Сформулированы международно-правовые и общественно-политические аспекты деятельности правительства Евгения Петрушевича в эмиграции. Проведенный анализ деятельности правительства Е. Петрушевича, как в период фактической деятельности ЗУНР, так и в эмиграции, дает основания говорить, что его идеологическая основа базировалась на принципах демократизма и верховенства права. Подчеркнута особенная ценность проекта конституции Галицкой Республики, подготовленного известным украинским юристом С. Днистрянским совместно с Е. Петрушевичем, который был подготовлен в лучших традициях европейских демократий и стал достойным образцом отечественной правовой мысли и ярким примером государственно-правовых взглядов Е. Петрушевича. В диссертации показаны поиск и разработка государственно-правовых концепций и моделей развития украинской государственности в 20-30-е гг. XX в. Одной из ключевых платформ государственного устройства стал выбранный руководством ЗУНР курс на восстановление Галицкой Республики, которая должна была выполнять в Центрально-Восточной Европе роль «нейтральной Швейцарии» или «Швейцарии Востока», как ее презентовал Е. Петрушевич, акцентируя внимание на выгодное географическое расположение региона и на огромных запасах природных ресурсов, особенно нефти. Идея использования «нефтяной дипломатии» была в основе еще одного возможного проекта восстановления государственности на западноукраинских землях - создания Галицко-Волынского государства. В соответствии с результатами исследования, изложены концептуальные основы государственно-правовых взглядов Евгения Петрушевича, смысл которых будет полезен при реформировании современной законодательной базы в аспекте совершенствования государственного устройства. The paper investigates the formation of Yevhen Petrushevych’s state-legal views. The work considers and analyzes historiography, sources, theoretical and methodological approaches to the study of professional activity, formation of social and political views and inquires into Y. Petrushevych’s political and legislative activity in the Diet of Galicia and Lodomeria and the Austrian Parliament. The role of Yevhen Petrushevych in the Ukrainian state building and lawmaking during the period of national liberation struggle at the lands Western Ukraine has been analyzed. The Y. Petrushevych’s contribution to the development of Ukrainian constitutionalism has been studied. The paper displays the particular features of Y. Petrushevych’s state-legal views in the period of emigration. The international legal and socio-political aspects of the Y. Petrushevych’s government activities in exile have been investigated. The article generalizes the research and elaboration of state-legal concepts and the Ukrainian statehood development models in the 20’s - 30’s of the 20th century. On the basis of obtained theoretical conclusions the paper formulates the basic stages of formation and development of Yevhen Petrushevych’s state-legal views and analyzes his place in the history of Ukrainian political and legal thought.
Загальна характеристика секуляризації і десекуляризації правових систем релігійного типу
(Львівський державний університет внутрішніх справ, 2019) Піх, Юлія Андріївна; Гарасимів, Тарас Зеновійович; Львівський державний університет внутрішніх справ; Коритко, Лілія Ярославівна; Машталір, Христина Віталіївна
У дисертації здійснено комплексне досліження процесів секуляризація і десекуляризації правових систем релігійного типу. Дисертантом висвітлено сучасні підходи до класифікації правових систем та визначно, що у порівняльному правознавстві не сформовано єдиної позиції про те, які існують правові сім’ї. Встановлено, що у теоретичному аспекті класифікації допомагають упорядкувати різноманітні правові системи на основі їхніх спільних і специфічних рис, що забезпечує зручність їх вивчення. Аналіз критеріїв класифікації правових систем здійснено для аналізу загальнотеоретичних аспектів секуляризації та ресекуляризації у релігійних правових системах та їх місце на правовій карті світу, з’ясування правової природи і особливостей релігійних правових системах та з метою їх подальшої класифікації. Зазначено, що основу сучасних релігійно-правових правових систем та окремих їх юридичних інститутів формують ціннісно-нормативні положення, сформовані та формалізовані в священних текстах (Біблія, Коран), і незважаючи на світський характер багатьох державно-правових просторів, є фундаментальною основою для розвитку нормативно-правового регулювання, легітимації результатів юридичної діяльності тощо. Проаналізовано процеси секуляризації і десекуляризації у правових систем мусульманських держав та виявлено внутрішні протиріччя та конфлікти у взаємодії світського і духовного. Проаналізовано унікальність взаємин держави і релігійних інститутів в Ізраїлі. Визначено, що в Ізраїлі релігійні інститути не відокремлені від держави, на відміну від України та більшості західних країн. Зазначено, що складність процесів взаємодії правових норм з іншими соціальними нормами полягає в тому, що в кожному конкретному випадку вона може виявлятися по-різному. В одних випадках ці норми можуть доповнювати одна одну, а в інших – взаємозаперечувати. Специфіка кожного соціального регулятора, якими є право та релігія, дозволяє найбільш ефективно узгоджено впливати на суспільні відносини для досягнення суспільно значущих цілей. Право і релігія в процесі соціонормативного регулювання є самодостатніми соціальними регуляторами, різноманіття унікальних властивостей яких розкривається в їхній взаємодії. В диссертации осуществлено комплексное дослиження процессов секуляризация и десекуляризация правовых систем религиозного типа. Диссертантом освещены современные подходы к классификации правовых систем и определимо, что в сравнительном правоведении не сформирован единой позиции о том, какие существуют правовые семьи. Встановлено, что в теоретическом аспекте классификации помогают упорядочить различные правовые системы на основе их общих и специфических черт, обеспечивает удобство их изучения. Анализ критериев классификации правовых систем осуществлено для анализа общетеоретических аспектов секуляризации и ресекуляризации в религиозных правовых системах и их место на правовой карте мира, выяснения правовой природы и особенностей религиозных правовых системах и с целью их дальнейшей классификации. Отмечено, что основу современных религиозно-правовых правовых систем и отдельных их юридических институтов формируют ценностно-нормативные положения, сформированные и формализованные в священных текстах (Библия, Коран), и несмотря на светский характер многих государственно-правовых пространств, является фундаментальной основой для развития нормативно правового регулирования, легитимации результатов юридической деятельности и тому подобное. Проанализированы процессы секуляризации и десекуляризация в правовых систем мусульманских государств и выявлены внутренние противоречия и конфликты во взаимодействии светского и духовного. Проанализированы уникальность отношений и религиозных институтов в Израиле. Определено, что в Израиле религиозные институты не отделены от государства, в отличие от Украины и большинства западных стран. Отмечено, что сложность процессов взаимодействия правовых норм с другими социальными нормами заключается в том, что в каждом конкретном случае она может проявляться по-разному. В одних случаях эти нормы могут дополнять друг друга, а в других - взаемозаперечуваты. Специфика каждого социального регулятора, которыми право и религия, позволяет наиболее эффективно согласованно влиять на общественные отношения для достижения общественно значимых целей. Право и религия в процессе соционормативной регулирования являются самодостаточными социальными регуляторами, многообразие уникальных свойств которых раскрывается в их взаимодействии. In the thesis a complex dolzhenzhenya processes of secularization and desecularization of legal systems of a religious type. The thesis covers modern approaches to the classification of legal systems and it is determinable that in comparative jurisprudence there is no uniform position on what legal families exist. It was established that, in the theoretical aspect, classifications help to regulate various legal systems on the basis of their common and specific features, ensures the convenience of their study. The analysis of criteria for the classification of legal systems was carried out for the analysis of general theoretical aspects of secularization and resecularization in religious legal systems and their place on the legal map of the world, elucidation of the legal nature and features of religious legal systems and with a view to their further classification. It is noted that the basis of modern religious legal legal systems and their separate legal institutions form the value-normative positions formed and formalized in the sacred texts (the Bible, the Koran), and despite the secular nature of many state and legal spaces, is the fundamental basis for the development of the normative legal regulation, legitimation of the results of legal activity, and the like. The processes of secularization and desecularization in the legal systems of Muslim states are analyzed and internal contradictions and conflicts in the interaction of secular and spiritual are revealed. The uniqueness of relations and religious institutions in Israel is analyzed. It is determined that in Israel religious institutions are not separated from the state, unlike in Ukraine and most Western countries. It is noted that the complexity of the processes of interaction of legal norms with other social norms lies in the fact that in each concrete case it can manifest itself in different ways. In some cases, these norms can complement each other, while in others they are mutually interchangeable. The specificity of each social regulator, by which law and religion, allows the most efficiently coordinated influence on public relations in order to achieve socially significant goals. Law and religion in the process of socionormative regulation are self-sufficient social regulators, the variety of unique properties of which is revealed in their interaction.
Процесуально-правовий режим: теоретико-прикладні засади
(Національний університет "Львівська політехніка", 2020) Давидов, Денис Олександрович; Гарасимів, Тарас Зеновійович; Національний університет "Львівська політехніка"; Оніщенко, Наталія Миколаївна; Машталір, Христина Віталіївна
У дисертаційному дослідженні вперше запропоновано оригінальну концепцію юридичної природи процесуально-правового режиму, яка полягає в тому, що процесуальний режим є забезпечувальним механізмом всіх видів юридичної діяльності, і це вже практично не галузевий, а загальнотеоретичний підхід до визначення сутності та змісту процесуального режиму. З’ясовано особливості процесуально-правового режиму та на цій основі запропоновано його авторську дефініцію. Сформульовано авторську дефініцію поняття «процесуально-правові засоби в структурі процесуально-правового режиму». Визначено правовий режим як особливий порядок правового регулювання суспільних відносин, заснованого на певному поєднанні правових засобів (в т.ч. і способів правового регулювання), гарантій і принципів, що створює сприятливі (несприятливі) умови для задоволення інтересів суб’єктів права і спрямований на досягнення оптимального соціально-значущого результату. Сформульовано напрями оптимізації процесуально-правового режиму серед яких: вдосконалення та підвищення ефективності діяльності владних компетентних органів та їх посадових осіб при вирішенні юридичних справ, а також подальший розвиток інституту процесуальної аналогії. В диссертационном исследовании впервые предложена оригинальная концепция юридической природы процессуально-правового режима, которая, по мнению диссертанта, заключается в том, что процессуальный режим является обеспечительным механизмом всех видов юридической деятельности, и это уже практически не отраслевой, а общетеоретический подход к определению сущности и содержания процессуального режима. Определены особенности процессуально-правового режима и на этой основе предложено его авторскую дефиницию: это особый порядок процессуально-правового регулирования деятельности субъектов и участников юридического процесса, основанный на определенном сочетании правовых (процессуально-правовых) средств, принципов и способов правового регулирования, направленный на оптимальное решение юридических дел. Сформулировано авторскую дефиницию понятия «процессуальноправовые средства в структуре процессуально-правового режима» как целостную систему объективированных в процессуально-правовых актах (нормативных, правореализационных и правоприменительных) способов, приемов и механизмов, с помощью которых обеспечиваются права и законные интересы участников процессуально-правовых отношений. Эти средства способствуют надлежащей реализации материальных норм и в своей совокупности образуют процессуальные механизмы и процессуальные режимы, в том числе и механизм процессуально-правового регулирования, с помощью которого реализуется процессуально-правовой режим. Определен правовой режим как особый порядок правового регулирования общественных отношений, основанного на определенном сочетании правовых средств (в том числе и способов правового регулирования), гарантий и принципов, создает благоприятные (неблагоприятные) условия для удовлетворения интересов субъектов права и направлен на достижения оптимального социально-значимого результата. Сформулированы направления оптимизации процессуально-правового режима, среди которых: совершенствование и повышение эффективности деятельности властных компетентных органов и их должностных лиц при решении юридических дел, а также дальнейшее развитие института процессуальной аналогии. The dissertation research for the first time offered the original concept of the legal nature of the procedural legal regime, which, according to the dissertation, is that the procedural regime is a support mechanism of all types of legal activity, and this is practically not a branch, but a theoretical approach to determining the essence and content of the process mode. The peculiarities of the procedural and legal regime are determined and on this basis, his author's definition is proposed. The author's definition of the notion of «procedural remedies in the structure of the procedural legal regime» is formulated as a coherent system of the methods, techniques and mechanisms, which are objectified in the procedural legal acts (normative, enforcement and enforcement), by which the rights and legitimate interests of the participants are procedurally – legal relations. These tools facilitate the proper implementation of substantive rules and, in their totality, form procedural mechanisms and procedural regimes, including the mechanism of procedural regulation through which the procedural regime is implemented. The directions of optimization of the procedural legal regime are formulated, among them: improvement and increase of efficiency of activity of the competent authorities and their officials in solving legal cases, as well as further development of the institute of procedural analogy.