Browsing by Author "Мащак, Світлана Остапівна"

Now showing 1 - 9 of 9

Вплив професійного вигорання на рівень субʼєктивного задоволення життям спеціалістів ІТ сфери
(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Олійник, Аміна Іванівна; Oliinyk, Amina Ivanivna; Мащак, Світлана Остапівна; Національний університет "Львівська політехніка"
Тема магістерської кваліфікаційної роботи: «Вплив професійного вигорання на рівень суб’єктивного задоволення життям спеціалістів ІТ сфери». У першому розділі магістерської роботи проведено аналіз понять професійного вигорання та суб'єктивної задоволеності життям. Розглянуто різні підходи до трактування цих понять стосовно спеціалістів ІТ сфери, а також оглянуто теоретичні та емпіричні дослідження, присвячені взаємозв'язку між вигоранням і задоволеністю життям. У другому розділі роботи описано організацію дослідження та використані методи для досягнення поставлених завдань. Охарактеризовано вибірку респондентів та їх розподіл за основними досліджуваними показниками. У третьому розділі представлено результати емпіричного дослідження, проведено їх аналіз і надано рекомендації щодо профілактики професійного вигорання серед ІТ спеціалістів. Вибірка дослідження включала респондентів з переважно середнім рівнем професійного вигорання, що свідчить про помірне емоційне виснаження. Задоволеність життям серед опитаних варіюється, більшість мають певний ступінь незадоволення. Регресійний аналіз виявив, що вигорання не має значного впливу на загальну задоволеність життям. Водночас, існує сильний зв'язок між вигоранням та суб'єктивним благополуччям, що вказує на погіршення психічного стану через емоційне виснаження. Кореляційний аналіз показав, що вік, сімейний статус і тип зайнятості пов'язані з рівнем вигорання. Вигорання також асоціюється з гіршим суб'єктивним благополуччям, що проявляється через напруженість, зміни настрою та самооцінку здоров'я. Порівняльний аналіз підтвердив, що професійне вигорання суттєво впливає на суб'єктивне благополуччя, але не є визначальним фактором для загальної задоволеності життям.
Емоційний інтелект як складова професійної компетентності студентів-психологів
(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Тимоцко, Іванна Ярославівна; Tymotsko, Ivanna Yaroslavivna; Мащак, Світлана Остапівна; Національний університет "Львівська політехніка"
У першому розділі магістерської роботи проаналізовано поняття емоційного інтелекту та професійної компетентності. Розглянуто різні підходи до розуміння структури як емоційного інтелекту, так професійної компетентності психологів. Зроблено огляд на наявні теоретичні і емпіричні розвідки у проблематиці ролі емоційного інтелекту в структурі професійної компетентності студентів-психологів. У другому розділі магістерської роботи описано особливості організації дослідження та підібраних методів задля виконання поставлених завдань дослідження. Надано характеристику групі досліджуваних та описано розподіл респондентів за досліджуваними характеристиками. У третьому розділі представлено аналіз та інтерпретацію отриманих результатів емпіричного дослідження, а також коротко охарактеризовано загальні рекомендації щодо розвитку емоційного інтелекту у студентів-психологів. Визначено, що студенти-психологи, що взяли участь у даному дослідженні, загалом мають досить високий рівень розуміння і управління емоцій інших людей, комунікативних, організаційних здібностей, емпатії та самоефективності. Кореляційний аналіз показав, що емоційний інтелект і поведінкові характеристики тісно пов’язані з соціальною та емоційною компетентністю людини. У результаті застосування аналізу чинників, було виокремлено три фактори: фактор емоційної обізнаності, фактор саморегуляції діяльності та фактор управління емоціями.
Особливості емоційного вигорання працівників Національної поліції України
(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Гема, Наталія Миронівна; Hema, Nataliia Myronivna; Мащак, Світлана Остапівна; Національний університет "Львівська політехніка"
Дослідження емоційного вигорання серед працівників правоохоронних органів дозволяє комплексно оцінити сутність цього явища, його прояви та шляхи мінімізації. Теоретичний аналіз показав, що емоційне вигорання є складним феноменом, який включає емоційне, фізичне та когнітивне виснаження, спричинене хронічним стресом. Правоохоронці зіштовхуються з високими вимогами до емоційної стійкості та швидкості реагування в критичних ситуаціях, що, у поєднанні з жорсткою ієрархією та обмеженою організаційною підтримкою, призводить до емоційного виснаження. Емпіричне дослідження, проведене серед працівників Національної поліції, виявило, що емоційне вигорання проявляється через емоційне виснаження, деперсоналізацію та зниження відчуття особистих досягнень. Крім того, спостерігається фізичне та когнітивне виснаження, включаючи хронічну втому та порушення сну. Виявлено, що життєстійкість та професійна самоефективність є захисними факторами, які допомагають зменшити вигорання та сприяють кращій адаптації до стресових ситуацій. Також було виявлено вікові та стажеві відмінності в рівнях вигорання: молодші офіцери з меншою тривалістю служби мали вищий рівень життєстійкості та здатності до адаптації. Результати кластерного аналізу підкреслили важливість розвитку адаптивності, емоційної інтелектуальності та підтримки через наставництво, а також організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію робочого навантаження та створення системи підтримки, що здатна знижувати рівень стресу та вигорання серед працівників поліції.
Особливості прояву копінг-стратегій молоді в умовах військового стану
(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Кобрин, Леся Ярославівна; Kobryn, Lesia Yaroslavivna; Мащак, Світлана Остапівна; Національний університет "Львівська політехніка"
Психологічні захисти та копінг-стратегії вважаються найважливішими формами адаптаційних процесів у відповіді особистості на стресові ситуації. Процес пошуку найефективнішого способу вирішення проблеми називається копінгом або копінг-стратегіями. Слово «копінг» означає «подолання труднощів». Для сучасної української молоді характерні різні копінг-стратегії. Переважають раціональні стратегії подолання, які дозволяють молодим людям об’єктивно уявляти суть і деталі реальності воєнного стану, тим самим захищаючи психіку від емоційних змін, а відтак і здоров’я в цілому. З метою апробації та підтвердження припущень було досліджено 102 особи віком від 18 до 35 років. Переважає прийняття, активне подолання та релігія як стратегії подолання, тоді як вживання психоактивних речовин та поведінкове відсторонення використовуються рідше. Кореляційний аналіз виявив значущі зв'язки між стратегіями подолання, особистісними рисами, психологічними потребами та життєстійкістю. Активне подолання, прийняття та цілеспрямоване подолання позитивно корелювали з життєстійкістю та оптимізмом. І навпаки, самозвинувачення, поведінкове відсторонення, копінг, орієнтований на емоції, уникнення негативно корелювали з життєстійкістю та оптимізмом. У Кластері 1, що характеризується помірним або нейтральним впливом вищі рівні диспозиційного оптимізму, залученості, схильності до ризику, життєстійкості та соціального відволікання, а також меншу залежність від копінгу, орієнтованого на емоції. У Кластері 2, що характеризується дуже негативним впливом нижчий оптимізм, залученість, готовність до ризику та життєстійкість, а також більша схильність до емоційно-орієнтованого копінгу та менша схильність до соціального відволікання.
Особливості прояву почуття самотності у сучасної молоді
(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Доленко, Аліна Сергіївна; Dolenko, Alina Serhiivna; Мащак, Світлана Остапівна; Національний університет "Львівська політехніка"
Почуття самотності - це суб'єктивний емоційний стан, що виникає у людини через брак задоволення її потреби у близьких і значущих соціальних зв'язках, відсутність підтримки, відчуття відокремленості або ізоляції від інших людей. Проведено дослідження серед 106 осіб віком від 18 до 31+ років, різного сімейного стану та рівня зайнятості. Результати дослідження демонструють різні рівні почуття самотності залежно від когнітивних та емоційних чинників, а також відзначають роль психологічних і соціальних бар’єрів у виникненні цього стану. Результати показали, що рівень самотності корелює з фактором сімейного стану та соціальної зайнятості. Одружені особи мали нижчий рівень самотності порівняно з неодруженими, що підтверджує значущість емоційної підтримки у партнерських стосунках. Також виявлено, що соціальна ізоляція і суб'єктивне відчуття самотності мають обернений кореляційний зв’язок з рівнем зайнятості, що свідчить про значущість соціальної активності для психологічного благополуччя. Порівняльний аналіз виявив гендерні відмінності: жінки частіше демонстрували вищий рівень емоційного переживання самотності, тоді як чоловіки виявилися більш стійкими до соціальної ізоляції. Спільною рисою для обох груп було прагнення до емоційної стабільності через соціальну належність та пошук підтримки. Таким чином, дослідження підкреслює значення соціальних зв'язків, емоційної підтримки та рівня зайнятості для подолання самотності та покращення психологічного благополуччя серед молоді.
Особливості прояву феномену імпостера у студентів коледжу з різними рівнями тривожності
(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Вовк, Оксана Анатоліївна; Vovk, Oksana Anatoliivna; Мащак, Світлана Остапівна; Національний університет "Львівська політехніка"
Феномен імпостера характеризуються нездатністю повірити, що власний успіх - це особисте досягнення, а не випадковість, і супроводжується страхом викриття власної некомпетентності, що відчував кожен із нас, хоча б раз у житті. Часто саме підлітки (студенти) власні досягнення списують на випадковість або тимчасовий успіх. У такому випадку ми маємо справу з психологічним явищем, що було виявлене та описане понад 40 років тому. З метою апробації та підтвердження робочої гіпотези було досліджено 119 студентів коледжу віком від 15 до 22 років різної статі. Дослідження підкреслило важливість гендерних відмінностей у переживанні феномену імпостера. Виявило значний вплив соціального оточення на розвиток цього явища у студентів коледжу. У процесі дослідження було встановлено, що факторами, які впливають на особливості прояву феномену імпостера у студентів коледжу з різними рівнями тривожності, є: «сумнів у власних силах», «занижений рівень самооцінки», «високий рівень ситуативної тривожності» та «амбівалентність мотивації».
Психологічні особливості мотивації зміни професії у дорослому віці
(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Дилин, Світлана Михайлівна; Dylyn, Svitlana Mykhailivna; Мащак, Світлана Остапівна; Національний університет "Львівська політехніка"
Мотивація - це внутрішній процес, який спонукає людину до певної поведінки. Вона є основою людської діяльності і визначає її ефективність. Мотивовані люди прагнуть до досягнення успіху і готові йти на середнього рівня ризик, орієнтуються на власні сили, гнучко і наполегливо добиваються власної мети. З метою апробації та підтвердження робочої гіпотези було досліджено 80 осіб віком від 30 до 55 років та різної статі. Показники мотивації були кореляційно пов’язаними із показниками психологічного благополуччя та вольового самоконтролю. Дорослі студенти - майбутні психологи, котрі прийняли участь у дослідженні, були поділені на дві групи: одні, які вже розпочали практику, а інші ні, на статистично достовірному рівні відрізнялися показниками рівня мотивації та вольової сморегуляції. Відмінності у психологічному благополуччі між групами підкреслюють роль внутрішніх психологічних станів у зміні кар?єрних траекторій. Аналіз за допомогою t-тесту показав значущі відмінності за ключовими психологічними конструктами, такими як мотивація успіху, вольова регуляція, настирливість, самоконтроль, а також виміри психологічного благополуччя, включаючи автономію, особистісне зростання та позитивні стосунки з іншими тощо. Ті, хто навчається і змінив професію (тобто залишив попередню роботу і почав психологічну практику), продемонстрували вищі рівні показників, порівняно з тими, хто вчиться але не наважується почати практику, що підкреслює вплив цих рис на кар'єрну стабільність.
Результативність реалізації програми особистісного розвитку і професійного становлення майбутнього педагога
(Видавництво Львівської політехніки, 2019-03-14) Мащак, Світлана Остапівна
Суб’єктивне благополуччя віруючих осіб
(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Стащак, Ярослав Володимирович; Stashchak, Yaroslav Volodymyrovych; Мащак, Світлана Остапівна; Національний університет "Львівська політехніка"
У цій магістерській роботі розглядаються ключові аспекти проблеми суб’єктивного благополуччя серед віруючих осіб, які мають освіту в психології. Описуються різні теоретичні підходи до визначення суб’єктивного благополуччя в психологічній науці. Наголошується, що вивчення цієї теми має як теоретичне, так і практичне значення, оскільки дослідження суб’єктивного благополуччя є важливим для збереження психічного здоров’я та адаптації до складних життєвих умов. Гармонійне поєднання знань з психології та релігії здатне забезпечити ефективні інструменти для досягнення щастя в соціумі. Глибоке вивчення суб’єктивного благополуччя віруючих, які ознайомлюються з психологічною наукою, відкриває можливості не лише для здолання негативних емоцій, але й для підвищення рівня щастя і задоволеності життям, а також для запобігання поширенюю депресивних станів. Дослідження індивідуального благополуччя базується на особистих переживаннях і оцінках респондентів, які залежать від різних чинників, таких як досягнення, якість соціальних зв’язків, здоров’я та рівень освіти, та інші. Важливим аспектом є роль віри, яка є вираженням особистої довіри до Бога. У емпіричному дослідженні взяли участь 100 студентів психології, з яких 95% сповідують християнство. Встановлено тісний зв’язок між вивченням психології та вірою, які впливають на суб’єктивне благополуччя. Більшість учасників – жінки до 50 років, які активно вивчають психологію, після чого зростає інтерес до віри. Середній показник індексу задоволеності життям у цій групі становить 29,32, що свідчить про високий рівень задоволення, а середній рівень психологічного благополуччя зафіксовано на показнику 317, що також вказує на середній рівень благополуччя.