Browsing by Author "Міхно, П. Б."

Now showing 1 - 2 of 2

Вдосконалення обліку порушених і рекультивованих земель
(Видавництво Львівської Політехніки, 2014) Міхно, П. Б.
Мета роботи – розробити пропозиції щодо змісту нового державного статистичного документа обліку рекультивації порушених земель та використання родючого шару ґрунту замість відміненого звіту за формою 2-ТП. Методика. За методикою дослідження проаналізований зміст звіту з рекультивації порушених земель, враховуючи положення актів сучасного земельного законодавства стосовно складу земельних угідь і форм власності на землю в Україні. Виявлено, що назви деяких угідь у показниках звітної таблиці форми 2-ТП термінологічно не відповідають прийнятій для кількісного обліку класифікації земельних угідь. При цьому, відповідно до положень Земельного кодексу України щодо форм власності, колективної власності (яка є одним із показників звіту), в нашій країні немає. Тому існує необхідність розробки нової форми відповідного звітного статистичного документа замість існуючої форми 2-ТП, в якій були б усунені недоліки та збільшена кількість показників для забезпечення усіх потреб користувачів кількісною інформацією про стан порушених і рекультивованих земель. Результати. Результатом роботи є конкретні зміни і доповнення, які запропоновано внести до змісту звіту з рекультивації земель за формою 2-ТП, а також звіту з кількісного обліку земель за формою 6-зем. Наукова новизна. Наукова новизна полягає в обґрунтуванні пропозицій щодо вдосконалення обліку рекультивації порушених і рекультивованих земель в одному звітному статистичному документі. Практична значущість. Практичною значущістю є те, що вдосконалення змісту звітних документів щодо обліку рекультивації земель посприяє поліпшенню обліку, моніторингу і контролю за використанням порушених, відпрацьованих і рекультивованих земель а також земель у стадії рекультивації. Цель. Целью статьи является разработка предложений по содержанию нового государственного статистического документа учета рекультивации нарушенных земель и использования плодородного слоя почвы вместо отмененного отчета по форме 2-ТП. Методика. По методике исследования выполнен анализ содержания отчета по рекультивации нарушенных земель, учитывая положения актов действующего земельного законодательства относительно состава земельных угодий и форм собственности на землю в Украине. Обнаружено, что названия некоторых угодий в показателях отчетной таблицы формы 2-ТП терминологически не соответствуют принятой для количественного учета классификации земельных угодий. При этом по положению действующего Земельного кодекса Украины относительно форм собственности коллективной собственности (являющейся одним из показателей отчета) в нашей стране не существует. Поэтому существует необходимость разработки новой формы соответствующего отчетного статистического документа вместо существующей формы 2-ТП, в которой были бы устранены недостатки и увеличено количество показателей для обеспечения потребностей пользователей количественной информацией о состоянии нарушенных и рекультивированных земель. Результаты. Результатами статьи являются конкретные изменения и дополнения, которые предлагается внести в содержание отчета по рекультивации земель по форме 2-ТП, а также отчета по количественному учету земель по форме 6-зем. Научная новизна. Научная новизна заключается в обосновании предложений по усовершенствованию учета рекультивации, нарушенных и рекультивированных земель в одном отчетном статистическом документе. Практическая значимость. Практической значимостью является то, что усовершенствование содержания отчетных документов по учету рекультивации земель поспособствует улучшению учета, мониторинга и контроля использования нарушенных, отработанных и рекультивированных земель, а также земель в стадии рекультивации. Purpose. The aim of the article is to develop the suggestions for the content of the new state statistical document of the recultivation registration of disturbed lands and the use of fertile soil layer instead of canceled report according the 2-TP form. Methodology. The analysis of the report on the recultivation of disturbed lands has been done due to the methodology of the research, taking into account the documents of the current land legislation regarding the land composition and land ownership in Ukraine. It has been discovered that the names of some lands in the indexes of report table of 2-TP form terminologically are not to the lands classification which is used for a quantitative registration. In addition to the above, according to the regulations of the current Land Code of Ukraine in relation to the forms of ownership, collective property (one of the report indexes) does not exist in our country. Therefore, there is a necessity to develop a new form of corresponding report statistical document instead of existent 2-TP form, in order to remove defects and increase the amount of indexes to satisfy the users’ needs in quantitative information about the state of disturbed and recultivated lands. Results. The results of the article are certain changes and supplements which are suggested to add into the content of the report on lands recultivation according to 2-TP form and also into the content of the report on the lands quantitative registration according to 6-zem form. Originality. The justification for the proposed on an improvement of registration recultivation, disturbed and recultivated lands in one reporting statistical document is the academic novelty of this research. Practical significance. The practical significance of the research is the fact that the improvement of content of report documents on the lands recultivation registration leads to advanced accounting, monitoring and control of the use of disturbed, exhaust and recultivated lands and also the lands which are being recultivated.
Системна соціально-екологічна оцінка антропогенно порушених земель
(Видавництво Львівської політехніки, 2016) Артамонов, В. В.; Василенко, М. Г.; Міхно, П. Б.
Мета. Метою роботи є оцінка антропогенно порушених земель за їх екологічним станом і сумарною величиною отриманої соціально-економічної ефективності використання. Методика. Антропогенне порушення земель є наслідком реалізації певної соціально-економічної потреби суспільства і за її вичерпання, потребує подальшої рекультивації з метою усунення негативних наслідків, заподіяних навколишньому середовищу екологічного, економічного та інших видів збитків. Територію порушення земель принципово можна характеризувати масштабом порушення та двома взаємопов’язаними показниками - її екологічним станом та отриманою сумарною величиною соціально-економічної ефективності використання. Значення цих показників змінюються протягом “життєвого циклу” існування порушеної землі - від початку порушення до завершення рекультивації відпрацьованих земель. Тому методика дослідження передбачає аналіз порушених земель на різних етапах їх “життєвого циклу” із урахуванням невизначеності проблеми вибору раціонального напряму використання рекультивованих земель. Результати. Основним результатом аналізу “життєвого циклу” порушених земель є висновок про те, що повністю відновити порушені землі до їх початкового стану принципово неможливо через глибинні геологічні та гідрологічні зміни. Період існування порушеної землі визначається погіршенням екологічного стану території і потребує належного екологічного обгрунтування. Наукова новизна. Науковою новизною є розроблення діаграми “життєвого циклу” порушених земель і її аналіз. Практична значущість. Практичну значущість має висновок про те, що раціональне земле¬користування території порушених земель потребує позитивного багаторічного соціально-економічного балансу її використання. Збільшення тривалості існування відпрацьованої землі погіршує екологічний стан території та соціально-економічну ефективність її використання. Кінцевий та початковий стани екологічної та соціально-економічної ефективності використання території можуть не збігатися, а бути кращими чи гіршими залежно від цільового вибору напряму рекультивації відпрацьованих земель, що є окремим науково- практичним завданням. Цель. Целью статьи является оценка антропогенно нарушенных земель по их экологическому состоянию и суммарной величине полученной социально-экономической эффективности использования. Методика. Антропогенное нарушение земель является следствием реализации определенной социально-экономической потребности общества и при ее исчерпании нуждается в дальнейшей рекультивации с целью устранения негативных последствий причиненного окружающей среде экологического, экономического и других видов ущерба. Территорию нарушения земель принципиально можно охарактеризовать масштабом непосредственного нарушения и двумя взаимосвязанными показателями - ее экологическим состоянием и полученной суммарной величиной социально-экономической эффективности использования. Значения этих показателей изменяются в течение “жизненного цикла” существования нарушенной земли - от начала нарушения до окончания рекультивации отработанных земель. Поэтому методика исследования предполагает анализ нарушенных земель на различных этапах их “жизненного цикла” с учетом неопределенности проблемы выбора рационального направления использования рекультивированных земель. Результаты. Основным результатом анализа “жизненного цикла” нарушенных земель является вывод о том, что полностью восстановить нарушенные земли до их начального состояния до нарушения принципиально невозможно вследствие значительных геологических и гидрогеологических изменений. Период существования нарушенной земли определяется нарушением экологического состояния территории, что требует соответствующего экологического обоснования. Научная новизна. Научной новизной является разработка диаграммы “жизненного цикла” нарушенных земель и ее анализ. Практическая значимость. Практическую значимость имеет вывод о том, что рациональное землепользование территории нарушенных земель требует позитивного многолетнего баланса ее использования. Увеличение длительности существования отработанной земли ухудшает экологическое состояние территории и социально-экономическую эффективность ее использования. Конечный и начальный состояния экологической и социально-экономической эффективности использования территории могут не совпадать, а быть лучшими или худшими, в зависимости от целевого выбора направления рекультивации отработанных земель, что является отдельной научно-практической задачей. Purpose. The aim of the article is to assess the anthropogenically disturbed lands according to their ecological status and the total value of the result of its socio-economic efficiency use. Methodology. Anthropogenic land disturbance is a consequence of the implementation of specific socio-economic needs of society and, when exhausted, requires further reclamation aimed at eliminating the negative effects of environmental ecological, economic and other types of damages. The territory of the land disturbance basically can be characterized by the scale of direct infringement and two inter related indicators - its ecological status and received total value of socio-economic efficiency of use. The values of these parameters change during the “life cycle” of disturbed land - from the beginning to the end of reclamation of the waste land. Therefore, the research methods involve the analysis of disturbed land at different stages of their “life cycle” with taking into consideration the uncertainty of the problem of choosing rational use of recultivated lands. Results. The main result of the analysis of the “life cycle” of disturbed lands is the conclusion that to fully restore disturbed land to its initial state before the violation is impossible due to the significant geological and hydrogeological changes. The period of disturbed land is determined by the violation of ecological condition of the territory that requires an appropriate environmental studies. Originality. The scientific novelty is the development of the “life cycle” diagram of disturbed land and its analysis. Practical significance. The practical significance is the conclusion that the rational use of land area of disturbed lands requires a positive balance of long-term use. Increasing of the disturbed land existence worsens the ecological state of the territory and the socioeconomic efficiency of its use. The final and the initial state of the environmental and socio-economic efficiency of use of the territory can not be the same, and to be the best or the worst, depending on the desired reclamation of disturbed land, which is a separate scientific and practical task.