Browsing by Author "Пашкевич, И. К."

Now showing 1 - 2 of 2

3D магнитная модель Корсунь-Новомиргородского плутона и его геологическая интерпретация
(Видавництво Львівської політехніки, 2013) Пашкевич, И. К.; Бакаржиева, М. И.; Марченко, А. В.; Лебедь, Т. В.
Построена трехмерная модель верхней и средней коры Корсунь – Новомиргородского плутона с использованием карт аномального магнитного поля масштаба 1:200 000, данных гравитационного моделирования и ГСЗ. Главная особенность магнитной неоднородности плутона – наличие источников с обратной намагниченностью пород, характерной для габбро-анортозитового комплекса. Установлена асимметрия в распределении магнитных образований плутона и глубинного строения коры относительно трансрегиональной зоны раздвига Херсон – Смоленск. Побудовано тривимірну модель верхньої та середньої кори Корсунь–Новомиргородського плутону з використанням карт аномального магнітного поля масштабу 1:200 000, даних гравітаційного моделювання і ГСЗ. Головна особливість магнітної неоднорідності плутону–наявність джерел з оберненою намагніченістю порід, характерної для габро-анортозитового комплексу. Виявлено асиметрію у розподілі магнітних утворень плутону та глибинної будови кори відносно трансрегіональної зони розсуву Херсон–Смоленськ. The 3D model of the upper and middle crust of Korsun–Novomirgorod pluton using magnetic anomaly maps with scale 1:200 000, gravity modelling and DSS data have been created. The main feature of the pluton’s magnetic inhomogeneity is the presence of reverse magnetization, which is typical for gabbro-anorthosite complex. The asymmetry in the pluton’s magnetic structure distribution and in the deep structure of the crust relative to trans-regional Kherson Smolensk pushing zone has been detected.
Неоднородность литосферы Днепровско-Донецкой впадины и ее геодинамические следствия. Часть I. Глубинное строение
(Видавництво Львівської політехніки, 2017-06-13) Старостенко, В. І.; Пашкевич, І. К.; Макаренко, І. Б.; Купрієнко, П. Я.; Савченко, О. С.; Starostenko, V.; Pashkevich, I.; Makarenko, I.; Kuprienko, P.; Savchenko, O.; Старостенко, В. И.; Пашкевич, И. К.; Макаренко, И. Б.; Куприенко, П. Я.; Савченко, А. С.; Інститут геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України; Institute of geophysics by S.I.Subbotin name NAS of Ukraine; Институт геофизики им. С.И. Субботина НАН Украины
Мета. Дослідити неоднорідність літосфери Дніпровської частини Дніпровсько-Донецької западини та її окремих поверхів за результатами 3D-гравітаційного і магнітного моделювання з використанням даних ГСЗ, сейсмотомографії, геологічної будови докембрійського фундаменту та осадового чохла для подальшої геодинамічної інтерпретації. Методика. Методика передбачає аналіз 3D-гравітаційної моделі осадового шару, консолідованої земної кори і її магнітної моделі, отриманих з використанням комплексу програм автоматизованої інтерпретації даних потенціальних полів (GMN-Auto) та програми розв’язання прямої задачi магніторозвідки, в комплексі з даними ГСЗ, сейсмотомографії та геологічними даними для встановлення закономірних зв’язків будови і складу різних поверхів літосфери. Результати. Сегментація консолідованої кори, яку ми зробили раніше, зіставлена з будовою різних поверхів літосфери ДДЗ і суміжних регіонів. Розглянуті загальні закономірності змінення потужності кори, окремих її шарів та коромантійної суміші в межах ДДЗ. До таких належать також: підйом підошви кори, узгоджений з простяганням западини, наявність “спряжених” з ним прогинів за межами сегментів западини і торцових зчленувань форм рельєфу розділу М. Сегментація консолідованої кори виявляє відображення в потужності пострифтових осадових відкладів, рельєфі фундаменту, потужності консолідованої кори, а розломна тектоніка останньої знаходить зв’язок з розривами покрівлі девонських підсольових відкладів. Глибинні магнітні джерела западини не узгоджені з глибинними магнітними тілами Українського щита та південно-західного схилу Воронезького масиву, мають різне структурне положення відносно осі девонського рифту і форм рельєфу підошви кори ДДЗ. Сегментація консолідованої кори виявляє неоднозначний зв’язок зі швидкісною неоднорідністю підкорової мантії. Наукова новизна. Вперше встановлено структурні зв’язки неоднорідності консолідованої кори, її розломної тектоніки і сегментації з потужністю пострифтового осадового комплексу, рельєфом фундаменту і розломної тектоніки девонських підсольових відкладів, що відображує зумовленість формування осадового шару будовою консолідованої кори ДДЗ. Сегментація консолідованої кори не виявляє однозначного зв’язку з рельєфом підошви сучасної сейсмічної літосфери, за винятком підйому її в Лохвицькому сегменті, що свідчить про неоднорідність пострифтових процесів. Зроблено висновок, що за комплексом ознак рифтів тільки цей сегмент може розглядатись як типовий рифт. Практична значущість. Отримані в результаті аналізу геолого-геофізичні особливості будови різних поверхів літосфери, зокрема і розломної тектоніки, можна використати для оцінки нафтогазоносності ДДЗ з урахуванням значного вкладу вуглеводнів абіогенного походження в формування їхніх родовищ.